Національний науковий центр «Інститут метрології» — головний центр із забезпечення єдності вимірювань в Україні. Його історія почалася 8 жовтня 1901 року із повірочного намету, який завдяки наполегливій праці харківських метрологів, перетворився на сучасну науково-дослідну установу.
Зусиллями науковців, інженерів і техніків Інституту метрології створено надійну технічну основу метрологічного забезпечення економіки, науки і соціальної сфери країни. Результати визначення основних фізичних констант — гіромагнітного відношення протона та швидкості світла, а також інші роботи — підняли престиж центру серед наукових вітчизняних і міжнародних товариств на надзвичайно високий рівень. Інститутом розроблено та впроваджено 51 державний і 14 вторинних еталонів. Національну еталонну базу, створену в ННЦ, внесено до Державного реєстру об’єктів, які є національним надбанням. Десятеро науковців — автори найважливіших робіт — стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки.
Сьогодні установа виконує фундаментальні і прикладні наукові дослідження у галузі метрології та науково-дослідні роботи, пов’язані зі створенням і вдосконаленням еталонної бази.
Невід’ємною частиною науково-технічної діяльності Інституту метрології є співпраця з міжнародними організаціями і національними метрологічними установами інших країн, таких міжнародних метрологічних організацій, як Генеральна конференція з мір та ваг (CGPM), Євро-Азіатське співробітництво державних метрологічних установ (СООМЕТ), Європейська асоціація національних метрологічних інститутів (EURAMET). Центр сприяє створенню в Україні метрологічної інфраструктури, визнаної на міжнародному рівні. |
Генеральний директор ННЦ «Інститут метрології» Олександр Стефанович Дудолад. Випускник ХНУРЕ, спеціальність «Економічна кібернетика» (2006). Народився 6 червня 1949 р. Трудовий шлях розпочав токарем на Харківському турбінному заводі. Після строкової військової служби закінчив Харківський політехнічний інститут. Працював на Харківському електромеханічному заводі, де пройшов шлях від техніка-конструктора до начальника цеху.
У 1987 р. у Харківському центрі стандартизації та метрології Олександр Стефанович розпочав свою метрологічну кар’єру.
Згодом О. С. Дудолад працював у Харківській облдержадміністрації, обласній раді народних депутатів, облвиконкомі. Подальша його доля була пов’язана із газовим господарством країни: підприємство ВАТ «Харківгаз», Харківська філія ДК «Торговий дім «Газ України», ВАТ «Харківміськгаз», де він посідав керівні посади.
У 2006 р. Олександр Стефанович отримав другу вищу освіту у Харківському національному університеті радіоелектроніки. Сьогодні він — кандидат економічних наук, депутат Харківської міської Ради.
З липня 2011 року Олександр Дудолад очолює ННЦ «Інститут метрології». Головним своїм завданням на цій посаді він вважає забезпечення умов подальшого розвитку метрологічної науки, яка, у свою чергу, має за мету формування єдиної глобальної системи вимірювань. Це стане можливим передусім за умови збереження унікального наукового потенціалу української метрології, а також підтримання стабільного командного духу в колективі інституту. |
| Своїм відомим ім’ям інститут завдячує багатьом поколінням метрологів, частиною яких є вихованці Харківського національного університету радіоелектроніки. Ось лише деякі з них: перший заст. ген. директора з науки П. І. Неєжмаков; учений секретар В. В. Скляров; ст. н. співробітники Л. І. Бондаренко, Л. О. Синявін, Б. І. Тараканов, І. Ф. Дем’янков (в. о. зав. аспірантури), А. В. Омельченко, Т. М. Курська; наук. співробітник Є. І. Олійник; в. о. наук. співробітників О. О. Погорєлова, Т. І. Бєланович; головний конструктор проекту О. В. Віннікова; директор НЦ-7 О. М. Летучий; нач. лабораторії
Е. А. Корецький, А. М. Оробинський; заст. нач. відділу кадрів О. В. Потапенко; інж. з підготовки кадрів 2 кат. М. І. Бих; провідні інженери В. В. Поляков, А. М. Горбонос, Н. В. Гниленко, Т. М. Солодуха, В. М. Баранов; інж. 1 кат. В. Г. Павлов, Г. О. Толста, Н. М. Рудь, О. В. Булгакова, А. М. Забельський; інж.-конструктор 1 кат. Н. О. Брагіна; інж. 2 кат. К. О. Брагін, Т. М. Голякова, А. Ю. Крамаренко, С. І. Федорова (в. о. нач. ВМ та МТЗ); інж. 3 кат. Є. І. Неугодов; інж. К. П. Неєжмаков, О. О. Шапарь, С. О. Бурдовіцин, В. О. Денисенко, В. В. Огарь, І. О. Поколодна, П. Ф. Купин; слюсар А. П. Когановський; генеральний директор (1996–2011) Г. С. Сидоренко. |
|
