В. Дворніков з міським головою Києва В. Кличком
Народився 12 січня 1959 р. у м. Києві. Мати, Дворнікова Антоніна Макарівна, — робітниця заводу «Арсенал», та батько, Дворніков Метал Павлович, — робітник заводу «Червоний екскаватор», прищепили синові любов до праці. Найрідніші люди завжди наголошували на тому, що тільки працююча людина може заслуговувати на повагу. Ще з ранніх років Віктор Дворніков добре засвоїв цю просту, проте надзвичайно мудру істину і керувався нею у багатьох життєвих ситуаціях.
Після закінчення восьмого класу загальної середньої школи-інтернату В. М. Дворніков у 1974 р. вступив до Київського будівельного технікуму транспортного будівництва, після успішного закінчення якого в 1978 р. здобув кваліфікацію будівельника-дослідника.
У 1978–1980 рр. проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил СРСР. Згодом, детально обміркувавши власні думки щодо справи, якій би хотів присвятити життя, вирішив зупинитися на точних науках, адже ще у школі виявляв неабиякі здібності до таких дисциплін. Після демобілізації, за порадою друзів, вступив на планово-економічний факультет за спеціальністю «Планування промисловості» до одного із найпрестижніших вишів економічного профілю країни — Київського інституту народного господарства.
У 1984 рр. успішно закінчив КІНГ, здобувши кваліфікацію економіста.
Після закінчення навчання Віктор Дворніков, за направленням, вступив на службу до міліції м. Києва, зокрема у 1984–1996 рр. працював у оперативно-розшукових підрозділах боротьби з економічними злочинами.
У 1996 р. з відзнакою закінчив Українську академію внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство» (освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»). У 1996–2008 рр. працював на керівних посадах у Головному управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві; у 2008–2012 рр. — на керівних посадах у Державній податковій службі м. Києва; ветеран податкової міліції ДПА України за вислугою років, полковник у відставці.
У 2012–2014 рр. працював у Апараті Верховної Ради України помічником-консультантом народного депутата України. У 2012 р. його обрано депутатом Київської міської ради VI скликання від Блоку Віталія Кличка, а в 2014 р. — депутатом Київської міської ради VII скликання, фракція «УДАР-Солідарність».
Сьогодні обіймає посаду радника голови Київської міської державної адміністрації. Таким чином, поступово, із дрібних крихт щоденної роботи, В. М. Дворніков будував міцну фортецю професійного досвіду, яка ставала незламною опорою у його повсякденній діяльності.
Дев’ять днів жалоби за Героями Небесної Сотні
Віктор Металович із захопленням згадує свої студентські роки: як влітку 1982 р. працював комісаром у студентському будівельному загоні на Півночі СРСР в містечку газовиків Вингапурі біля Сургута, як був активним членом агітаційної бригади та курсової команди Клубу веселих та кмітливих, та як улітку 1983 р. у складі 20 найкращих студентів факультету проходив виробничо-ознайомлювальну практику в Чехословаччині (міста Братислава та Прага).
КІНГ відіграв вирішальну роль у житті В. М. Дворнікова. Знання, отримані в інституті при вивченні особливостей різних галузей народного господарства, промисловості країни і міста, стали в нагоді вже при здійсненні професійної діяльності в сфері боротьби з латентною економічною злочинністю.
Він і сьогодні тримає руку на пульсі життя альма-матер, — є постійним відвідувачем зустрічей випускників рідного КІНГу, підтримує зв’язки із одногрупниками, дружба із якими пройшла через усе життя. Є почесним гостем Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Разом із товаришами-випускниками планово-економічного факультету 1984 р., багато дітей яких пішли батьківськими стопами, радіє успіхам рідного навчального закладу.
Віктор Металович з першого дня активний учасник Революції Гідності, заходів непокори на Майдані Незалежності та біля будівлі КМДА (грудень 2013 р. — лютий 2014 р.).
В. М. Дворніков — людина з великим життєвим та значним професійним досвідом, пройшов довгий і тернистий шлях особистісного становлення. Має дружину Тетяну, з якою навчався в одній групі, доньку Ганну та онуку Ладу.
Життєве кредо: «Бути не гірше за кращих».
Революція Гідності, грудень 2013 р.
Біля стадіону «Динамо», лютий 2014 р.
США — вболіваємо за наших
|