Народився 30 березня 1961 р. У 1983 р. закінчив з відзнакою Мелітопольський інститут механізації сільського господарства (нині — Таврійський державний агротехнологічний університет, ТДАТУ), за фахом — інженер-механік.

Після закінчення аспірантури Московського інституту інженерів сільськогосподарського виробництва ім. В. П. Горячкіна (1987 р.) захистив дисертацію і отримав ступінь кандидата технічних наук.

З 1989 р. розпочалася наукова співпраця з Варшавським інститутом будівництва, механізації та електрифікації сільського господарства (IBMER, Польща), де І. А. Шевченко пройшов стажування і захистив докторську дисертацію з агротехнологічного напрямку (1997 р.). Доктор сільськогосподарських наук в області сільськогосподарської інженерії (dr hab, Польща). У Національному аграрному університеті (2002 р.) захистив докторську дисертацію з технічного напрямку, науковий консультант — доктор технічних наук, проф. В. О. Дубровін. Професор кафедри сільськогосподарських машин (2003 р.). Член-кореспондент НААН (2010 р.).

Етапи професійного шляху: асистент, доцент, завідувач кафедри «Сільськогосподарські машини» ТДАТУ; директор Інституту механізації тваринництва НААН. Основні напрямки наукової діяльності І. А. Шевченка: система адаптивного екофільного керованого землеробства, моделювання технологічних процесів взаємодії робочих органів з оброблюваним середовищем, «агро-техно-інформаційно-екологічно-економічна система» функціонування сільськогосподарського виробництва. Його особисте наукове досягнення — розробка нового наукового напряму «біоресурсна інженерія».

Ігор Аркадійович підготував 9 кандидатів технічних наук. За результатами його наукових досліджень опубліковано понад 230 наукових праць, видано 5 монографій (українською, російською і польською мовами), 49 наукових робіт і монографій видано за кордоном, отримано 29 патентів та авторських свідоцтв.

Протягом багатьох років є членом експертної ради ВАК України з галузевого машинобудування (нині — Експертна рада з машинознавства та машинобудування МОН України).

З 2013 р. І. А. Шевченко очолює Інститут олійних культур НААН, який є провідною науковою установою з генетики, біотехнології, селекції та технологій вирощування основних та альтернативних олійних культур, що спрямовує свою роботу на розробку теоретичних основ селекції, створення сучасного селекційного матеріалу на базі вивчення генетики ознак, розробки методів отримання константного селекційного матеріалу за допомогою культури пиляків та мікроспор, створення міжвидових та міжродових гібридів з використанням ембріокультури, а також розробку оптимальних агроприйомів з вирощування олійних культур, організацію системи первинного та промислового насінництва, розробку та удосконалення технічних засобів та машин для розділення, очищення та безвідходну переробку насіннєвого матеріалу олійних культур.

Результатом багаторічної роботи науковців Інституту олійних культур НААН стали занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, 89 сортів та гібридів олійних культур і 49 батьківських компонентів селекції Інституту (соняшник, ріпак, льон, гірчиця, сафлор, рижій, кунжут, рицина та ін.). Сформована колекція олійних культур з понад 10 тис. зразків походженням з багатьох країн світу. Розроблені адаптивні технології вирощування створених сортів і гібридів в умовах Степу України.

В Україні та за кордоном відомі та користуються попитом сорти льону олійного — Водограй, Орфей, Айсберг, Світлозір; сорти гірчиці білої Запоріжанка та сизої ярої Мрія і Пріма; сорти озимого ріпаку — Атлант, Анна, Соло, Стілуца, гібриди соняшнику — Запорізький 28, Каменяр, Акорд, сорт соняшнику — Прометей. Зареєстровано перший в світі харчовий лен — Запорізький харчовий (2018 р.).