Володимир Григорович
Перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації з питань АПК (2000–2003)
Почесний громадянин Шепетівського району
Народився 12 червня 1947 р. в с. Осламів Віньковецького району Хмельницької області в сім’ї колгоспників. Мати, Ганна Степанівна, проста, але напрочуд мудра сільська жінка-подолянка, радила своєму синові: «Не будь занадто добрим, бо злижуть, не будь занадто гірким, бо відторгнуть. Будь справедливим».
Спочатку, впродовж 1954–1962 рр., хлопець навчався в Говорівській восьмирічній школі. Після її закінчення був учнем Осламівської середньої школи робітничої молоді й одночасно працював різноробочим у радгоспі «Осламово».
У 1965 р. став студентом Новоушицького технікуму механізації сільського господарства, а наступного року був призваний до служби в лавах Збройних сил СРСР. Після демобілізації в 1969 р. вступив до КПСГІ, який закінчив у 1974 р., отримавши кваліфікацію «інженер-механік».
Згідно з направленням, В. Г. Данченко працював головним інженером колгоспу «Зоря» Шепетівського району Хмельницької області. З 1976 р. обіймав посаду інструктора організаційного відділу в апараті Шепетівського міськкому партії. У 1980 р. обраний головою колгоспу імені Карла Маркса, де активно запроваджував у виробництво прогресивні технології обробітку землі, ведення тваринництва, внаслідок чого господарство отримувало високі врожаї зернових і бурякових культур, суттєві надої молока, ваговий приріст у тваринницькій галузі. У 1985 р. обраний головою Шепетівського райвиконкому, де вирішував різноманітні питання соціального й економічного розвитку району. Саме в цей період розпочато газифікацію населених пунктів Хролинської сільської ради, практично в кожному населеному пункті району прокладено дороги з асфальтовим і твердим покриттям. Активно будували й розвивали заклади освіти та дошкілля. Було введено в експлуатацію нові приміщення шкіл у селах Судилків, Плесна, Рилівка, Велика Медведівка.
За активного сприяння Володимира Григоровича відбувалися позитивні зміни в галузі охорони здоров’я, зокрема щодо зміцнення матеріально-технічної бази Шепетівської центральної районної лікарні. Зведено новий терапевтичний корпус, добудовано приміщення поліклініки, введено в експлуатацію відділення відновлювального лікування (водолікарня).
У центрі уваги В. Г. Данченка також були питання розвитку промисловості та комунальної сфери району. Наприкінці 1980-х рр. у районі введено в експлуатацію завод м’ясокісткового борошна, побудовано очисні споруди у смт Гриців.
З 1992 до 1995 р. у надзвичайно складний період становлення нашої держави був представником Президента України в Шепетівському районі. Володимир Григорович робив усе можливе для збереження і подальшого розвитку соціальної інфраструктури району, недопущення розвалу колективних сільськогосподарських і промислових підприємств.
Після завершення строку повноважень був головою Правління ВАТ «Шепетівська сільгосптехніка». З 1999 р. працював головним консультантом-інспектором Головного управління організаційно-кадрової роботи та взаємодії з регіонами Адміністрації Президента України. З 2000 р. — перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації з питань АПК. Завдяки його вмілому керівництву Полтавщина відновила збір мільйонних врожаїв. У 2003 р. призначений начальником Державної інспекції з карантину рослин у Полтавській області. Саме завдяки його ініціативам інспекція набула суттєвого розвитку: організовано самостійні підрозділи (юридичний, фінансовий, виробничий), на високому технічному рівні проведено комп’ютеризацію робочих місць, налагоджено співпрацю з Полтавською державною аграрною академією, іншими науково-дослідними установами, вперше в Україні впроваджено спеціалізоване програмне забезпечення «Карантин».
Після виходу на пенсію очолив ТОВ «Агрофірма «Екопрод» у Полтавській області, де обіймає посаду директора й сьогодні.
За багаторічну роботу В. Г. Данченко нагороджений багатьма державними відзнаками, Грамотою Міністерства аграрної політики України, удостоєний почесної нагороди «Знак пошани», йому присвоєно звання «Почесний громадянин Шепетівського району».
Дбайливий сім’янин. Разом із дружиною, Галиною Миколаївною (1947 р. н.), яка нині перебуває на заслуженому відпочинку, виховав двох дітей. Син Олександр (1972 р. н.) — військовий. Донька Ганна (1975 р. н.) працює викладачем у Полтавській державній аграрній академії.