Руслан Леонідович
Директор Хмельницької філії Новоушицького маслозаводу
Народився 15 серпня 1973 р. в с. Матвійківці Городоцького району Хмельницької області. Протягом 1975–1979 рр. мешкав разом із батьками на території Чехословацької Республіки, де служив його тато. У зв’язку з переїздом батьків до нового місця служби в 1980 р. Руслан пішов у перший клас Дубнівської школи № 5 Рівненської області, яку успішно закінчив у 1990 р.
Батько, Леонід Нікіфорович (1948 р. н.), також уродженець с. Матвійківці, зростав у сім’ї педагогів. Спершу в 1967 р. закінчив Кам’янець-Подільське медичне училище за спеціальністю «Лікувальна справа». Потім служив у Збройних силах радянських військ у Німеччині як начальник медичного пункту і секретар бюро ВЛКСМ військової частини. Після демобілізації, у 1969 р. обіймав посаду завідувача ФАПів у селах Новий Світ і Тростянець Городоцького району. Зустрівши другу половинку, в 1972 р. одружився. У 1974 р. був призваний до лав Збройних сил. Служив у центральній групі військ у Чехословаччині, а згодом — у Прикарпатському військовому окрузі в авіаційній частині на посаді начальника медичного пункту. Освіта вища, політична. Нині — військовий пенсіонер, воїн-інтернаціоналіст, учасник бойових дій.
Р. Л. Колодій зі своїм батьком, Леонідом Нікіфоровичем, та вчителями-наставниками: А. В. Рудєм (праворуч) й І. Л. Кукурудзою (ліворуч) в день 70-річного ювілею батька
Мати, Людмила Іванівна (1949 р. н.), уродженка с. Остапківці того ж Городоцького району. З 1968 по 1971 р. навчалася в Чемеровецькому медичному училищі Хмельницької області, яке закінчила з відзнакою. Працювала завідувачем ФАПу в с. Матвійківці. Через переїзд чоловіка до нового місця служби, працювала медсестрою в медичній частині та інспектором зі спецроботи Дубнівської центральної районної лікарні, медсестрою приписної дільниці Дубнівецької поліклініки. Звільнена у зв’язку з виходом на пенсію.
Після завершення навчання у школі р. Л. Колодій був механізатором у колгоспі «Росія» с. Підлісний Олексинець в рідному районі. Згодом отримав направлення правління зазначеного колгоспу на навчання до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, зокрема він став студентом факультету механізації сільського господарства. Ще з І курсу брав активну участь у науково-дослідній роботі під керівництвом свого наставника, професора Анатолія Володимировича Рудя. Результати проведених наукових досліджень юнак висвітлював у доповідях на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях студентів та молодих науковців. Дипломний проект Руслана Леонідовича ґрунтувався на принципово нових розробках робочих органів посівних машин, які були застосовані в конструкціях сівалок Кіровоградського заводу сільськогосподарського машинобудування «Червона зірка». Захист проекту був блискучим і оцінений ДЕК на «відмінно». Таким чином, у 1995 р. йому присвоєно кваліфікацію «інженер-механік».
Перспективний молодий фахівець отримав пропозицію ДЕК продовжити навчання в аспірантурі, але виробництво більше його вабило, неначе земля кликала хлібороба до себе й перемогла. Закінчивши інститут, р. Л. Колодій обіймав посаду інженера колгоспу «Росія» с. Підлісний Олексинець Городоцького району Хмельницької області. У 1996 р. вступив на службу в Міністерство внутрішніх справ Хмельницького обласного управління МВС України, а вже за рік звільнився зі служби за власним бажанням. Згодом працював у Кам’янець-Подільській компанії «TRADE LINE», директором філії цієї компанії в Хмельницькому. Сьогодні є директором Хмельницької філії Новоушицького маслозаводу.