Іван Леонтійович
Голова Наглядової ради ПАТ «Проскурів»
Народний депутат України ІІ скликання
Дійсний член Академії інженерних наук України
Організатор агропромислового виробництва на Хмельниччині та активний учасник громадсько-політичного руху України. Досягнувши високих результатів на ниві аграрної праці, не залишається осторонь проблем у державі та Хмельницькому краю. У своєму житті незмінно сповідує державницькі переконання та моральні цінності.
Народився 11 вересня 1949 р. в с. Басівка Городоцького району Хмельницької області в селянській родині. Лідерські якості, непохитна цілеспрямованість та гідна подиву працьовитість юнака стали запоруками великого успіху на життєвій ниві.
Майбутньою професією І. Л. Рудик впевнено обрав фах зоотехніка, адже ще з дитинства завзято доглядав за худобою. Крім того, разом із батьками трудився на землі, вирощуючи щедрі врожаї.
Так, у 1968 р. закінчив Бучацький сільськогосподарський технікум, де отримав базову освітню підготовку із зоотехнії. Без відриву від основної роботи, протягом 1974–1979 рр. навчався у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті, здобувши кваліфікацію «вчений агроном». У 1986 р. став випускником Київського інституту харчової промисловості, одержавши кваліфікацію «технолог м’ясної промисловості».
Трудову діяльність розпочав у 1968 р. із посади головного зоотехніка колгоспу «Ленінець» Хмельницького району. З 1972 до 1981 р. працював керівником відділення, а згодом — директором Хмельницького відгодівельного радгоспу. У 1981 р. обраний головою правління колгоспу «Комунар», який у рік проголошення незалежності України переведено на нову форму господарювання — реорганізовано в агрофірму «Проскурів». Таким чином, у 1999 р. Іван Леонтійович заснував ВАТ «Проскурів» (з 2011 р. — ПАТ «Проскурів») і відтоді є незмінним головою Наглядової ради господарства.
Нині ПАТ «Проскурів» — одне з найбільших багатогалузевих аграрно-переробних підприємств Хмельницької області. У своїй роботі товариство об’єднує напрями: рослинництво, тваринництво, садівництво, переробна та харчова промисловість, транспортні перевезення, будівельні матеріали, ресторани й торгівля, нерухомість, хімічна промисловість. Продукція більш ніж 30 підприємств ПАТ «Проскурів» завдяки високій якості має великий попит серед споживачів на ринках не тільки України, а й закордону.
Ефективну роботу в агропромисловому секторі Іван Леонтійович поєднує з громадською діяльністю. У 1994–1998 рр. був народним депутатом України II скликання. У парламенті працював у постійному Комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Його неодноразово обирали депутатом Хмельницької районної ради, а також депутатом Хмельницької обласної ради ХХ та V скликань. Очільник Хмельницької обласної організації політичної партії «Україна Соборна», яка згуртувала громадських і політичних діячів, об’єднаних спільним баченням майбутнього нації та держави. З 2011 р. — член Ревізійної комісії Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, упродовж восьми років очолював АсМАП України в Хмельницькому регіоні.
Має публікації в періодичних виданнях району та області, в газеті «Голос України». Постійно друкується в інформаційних бюлетенях Академії інженерних наук України, зокрема з питань упровадження альтернативних джерел палива та енергетики, бере участь у теле- та радіопрограмах, а також дискусіях.
За вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу, визначну громадсько-політичну діяльність та заслуги у становленні та зміцненні України як демократичної, правової держави, розвитку демократії і парламентаризму та активну участь у законотворчій діяльності Іван Леонтійович нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2002). За досягнення в розвитку міжнародних автомобільних перевезень отримав Почесну грамоту Міністерства транспорту України (2004). За особистий внесок у справу відродження духовності, піднесення ролі церкви в житті суспільства і держави удостоєний ордена Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого (2009). Нагороджений Дипломом Превосходительства та золотою медаллю «Захисник прав людини» від Організації захисту прав людини Румунії (2018).
Разом із дружиною, Лідією Герасимівною, виховали сина Олега і доньку Аллу. Радіє спілкуванню з трьома онуками: Олегом, Іваном та Леонідом. Життєве кредо І. Л. Рудика: «Життя — це невпинна праця…».