Л І Т О П И С     В И П У С К Н И К І В
Н А Ц І О Н А Л Ь Н О Ї   Ю Р И Д И Ч Н О Ї   А К А Д Е М І Ї   У К Р А Ї Н И   І М Е Н І   Я Р О С Л А В А   М У Д Р О Г О
ФЕДОРОВ Микола Олексійович
ФЕДОРОВ
Микола Олексійович

СУДДЯ ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Випускник 1979 р. 
 
Суддя першого кваліфікаційного класу

Народився 21 грудня 1950 р. у м. Узин Білоцерківського району на Київщині в родині військовослужбовця Олексія Прокоповича та робітниці Лідії Саустянівни.
Перед тим, як вступити до Харківського юридичного інституту, Микола Олексійович пройшов добру трудову підготовку, сформував власний світогляд. Після закінчення технікуму відслужив у лавах Радянської армії, працював слюсарем-механіком.
Знаючи його непримиренний характер, друзі запропонували йому здобути професію юриста, і він прислухався до їхньої поради, і не шкодує, що обрав саме цей фах.
Під час навчання в Харківському юридичному інституті М. О. Федоров активно займався громадською діяльністю, був заступником голови профкому вузу, командиром будівельного загону.
Отримавши диплом, рік стажувався в Білоцерківському міському суді Київської області. А в квітні 1980 р. його обрали народним суддею Бориспільського міського суду.
Потім з 1982 по 1989 р. обіймав посаду судді Бориспільського районного суду Київської області, а згодом майже рік працював адвокатом Київської обласної колегії адвокатів. Протягом 1990–1996 рр. Микола Олексійович працював у Секретаріаті Верховної Ради України – консультантом, старшим консультантом, головним консультантом відділу звернень громадян.
До судової роботи знову повернувся у січні 1996 р. Його було призначено суддею Київського обласного апеляційного суду. Він пропрацював у цивільній палаті понад вісім років.
У червні 2004 р. М. О. Федорова обрано суддею Київського міжобласного господарського суду, а в грудні 2006 р. Верховна Рада України обрала його суддею Вищого адміністративного суду України. Нині він розглядає спори з питань сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), маючи багатогранний досвід, вносить пропозиції щодо застосування законів при розгляді судових справ.

М. Федоров з одногрупниками біля стін інституту, 1976 р.
Дев’ять років Микола Олексійович працював також у кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Київської області, надає правову допомогу молодим суддям та їх помічникам в Інституті підвищення кваліфікації суддів.
За досягнення у праці, високий професіоналізм та громадську діяльність М. О. Федоров нагороджений численними грамотами, цінними подарунками, подяками та відзнаками.
Хоч минуло вже майже три десятиліття, відколи Микола Олексійович закінчив інститут, але він і нині періодично буває у рідному вузі, зустрічається з однокурсниками.
З особливою теплотою і подякою згадує викладачів В. Сташиса та В. Тація. А ще – кандидата юридичних наук В. Яворського, який запропонував М. О. Федорову стати своїм першим заступником з профспілкової роботи.
Залишився назавжди в пам’яті Миколи Олексійовича і керівник інститутського хору маестро В. Палкін, викладачі А. Міщенко та В. Мусіяка.
У вільний від роботи час суддя Федоров любить попрацювати на своїй невеличкій пасіці, а ще складати вірші, яких назбиралося уже на власну збірку поезій.
Разом з дружиною виховали двох чарівних доньок. Оленка працює психологом, навчається в аспірантурі. Іринка – юрист Бориспільської міськради, вищу освіту здобуває на заочному відділенні вузу.