Донецький національний технічний університет. Видавничий центр «Логос Україна»

Стефаненко Павло Вікторович

Декан факультету радіотехніки та спеціальної підготовки. Начальник кафедри військової підготовки. Доктор педагогічних наук, професор.
Заслужений працівник освіти України. Полковник

Народився 31 травня 1953 р. у Донецьку. У 1970 р. закінчив середню школу № 2 м. Донецька і вступив у Донецький політехнічний інститут на спеціальність «Гірничі машини і комплекси», де в 1976 р. одержав кваліфікацію гірничого інженера-механіка.
Трудову діяльність Юрій Федорович розпочав у 1976 р. на Донецькому машинобудівному заводі на посаді змінного майстра механоскладального цеху.
У 1978 р. перейшов на роботу до Науково-дослідного інституту гірничорятувальної справи (НВО «Респіратор»), де працював протягом 22 років: спочатку провідним інженером, молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником, а потім — завідувачем лабораторії і начальником відділу гасіння підземних пожеж. За роки роботи у ВНДІГС виконав низку фундаментальних досліджень у галузі створення ефективних засобів і способів гасіння підземних пожеж. Ці роботи лягли в основу створення нового наукового напряму — комбінованого гасіння підземних пожеж. За результатами своїх досліджень у 1987 р. захистив кандидатську, а в 2000 р. — докторську дисертацію на тему «Розробка способів і засобів гасіння складних підземних пожеж».
Юрій Федорович був керівником напряму зі створення й розробки нових та удосконалення наявних засобів і способів гасіння складних пожеж і локалізації вибухів метано-повітряних сумішей. Він є автором близько 170 наукових праць, опублікованих у вітчизняних і закордонних виданнях, шести монографій: «Справочник по разработке крутых и крутопадающих пластов» (2003), «Охрана труда в угольной промышленности» (2005), «Тушение пожаров в угольных шахтах» (2000), «Поддержание и проветривание глубоких шахт Донбасса» (2005). Отримав п’ять авторських посвідчень на винаходи та 20 патентів України. Читає курси лекцій із дисциплін: «Основи охорони праці», «Охорона праці у гірничому виробництві», «Гірничорятувальна справа», «Рудникові пожежі».
У 2010 р. Ю. Ф. Булгаков був обраний на посаду проректора ДонНТУ.
За участь у ліквідації підземних пожеж на шахтах України, Росії та Польщі нагороджений знаками «Шахтарська слава» І, ІІ та ІІІ ст., «Шахтарська доблесть» ІІ і ІІІ ст. За особливі заслуги при ліквідації підземних аварій йому присвоєно почесне звання «Заслужений шахтар України».

Факультет радіотехніки та спеціальної підготовки Донецького національного технічного університету є наступником однієї із найстаріших кафедр університету — кафедри військової підготовки, створеної у 1928 р.

Факультет створено наказом ректора Донецького національного технічного університету № 22 від 05.07.1999 р. На той час він мав назву «Факультет спеціальної підготовки» і включав до свого складу дві кафедри: кафедру військової підготовки та кафедру безпеки життєдіяльності й цивільної оборони. Деканом факультету було призначено доцента Михайла Івановича Далєвського, який очолював його до лютого 2002 р.

У зв’язку з відкриттям в університеті напрямів підготовки «Інформаційна безпека» та «Радіотехніка» до складу факультету була включена кафедра радіотехніки та захисту інформації.

З метою відображення суті підготовки фахівців кафедрою радіотехніки та захисту інформації наказом ректора ДонНТУ № 33-07 від 10.07.2004 р. та на підставі рішення вченої ради університету (протокол № 6 від 2 вересня 2005 р.) факультет перейменовано в радіотехнічний (РТФ).

Деканом факультету з липня 2004 р. призначено доктора педагогічних наук, професора Павла Вікторовича Стефаненка; заступниками декана — кандидата технічних наук, доцента Володимира Володимировича Пасльона та В’ячеслава Зиновійовича Хіміча. З жовтня 2006 р. заступником декана був призначений старший викладач Павло Антонович Петрушкевич, а з травня 2008 р. — старший викладач Ігор Леонідович Щербов.

Для забезпечення подальшого покращення якості підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів і аспірантів з 1 вересня 2009 р. структура університету була реорганізована. Відповідно до наказу ректора ДонНТУ № 20-07 від 28.04.2009 р. радіотехнічний факультет перейменовано на факультет радіотехніки та спеціальної підготовки. До складу факультету увійшли: кафедра радіотехніки та захисту інформації, кафедра військової підготовки та кафедра безпеки життєдіяльності і цивільної оборони.

Курс «Цивільної оборони» при військовій кафедрі Донецького індустріального інституту було введено з 1 листопада 1962 р. для підготовки фахівців невоєнізованих формувань і служб цивільної оборони народного господарства. Першим начальником курсу цивільної оборони був призначений Микола Прохорович Созінов.

У 1973 р. цей курс було перейменовано у «Цикл цивільної оборони», начальником якого став Н. А. Бєляновський. У наступні роки «Цикл цивільної оборони» очолювали: 1975–1989 рр. — Н. П. Ляшко, 1989–1991 рр. — Б. А. Смірнов, 1991–1997 рр. — М. А. Мокін.

У 1981 р. в огляді-конкурсі серед вузів Донецької області за створення зразкової навчально-матеріальної бази цивільної оборони інституту кафедра посіла третє місце. Значну роботу в цьому напрямі виконали викладачі: М. А. Мокін, В. Д. Бриловський, Б. О. Вісягін, В. І. Слетньов, В. Г. Земський.

З метою поглиблення вивчення студентами проблем безпеки людини під час трудової та іншої діяльності наказом міністра освіти і науки України від 20.06.1995 р. № 182/200 введена в навчальний процес дисципліна «Безпека життєдіяльності».

У 1995 р. головою Науково-методичної ради викладачів вишів із БЖД і ЦО при МНС Донецької області було обрано М. А. Мокіна.

Наказом ректора ДонДТУ від 20.08.1997 р. № 15 на базі «Циклу цивільної оборони» було створено кафедру безпеки життєдіяльності і цивільної оборони. Завідувачем кафедри призначено почесного академіка Міжнародної Академії наук екології, безпеки людини та природи (МАНЕБ) доцента М. І. Далєвського.

З вересня 1999 р. кафедра БЖД і ЦО була включена до складу факультету спеціальної підготовки.

Спільно з Науково-методичною радою і Навчально-методичним центром МНС у Донецькій області кафедра щорічно проводить науково-педагогічні конференції і збори з підвищення кваліфікації для викладачів дисциплін «Безпека життєдіяльності» і «Цивільна оборона» вузів і технікумів області. Протягом 2002–2004 рр. кафедру БЖД і ЦО очолював доктор педагогічних наук, професор П. В. Стефаненко, а з 2004 р. нею керує М. А. Мокін.

У вересні 2006 р. головою Науково-методичної ради викладачів вузів із безпеки життєдіяльності та цивільного захисту при МНС Донецької області обрано доктора педагогічних наук, професора, академіка Міжнародної Академії безпеки життєдіяльності, декана радіотехнічного факультету П. В. Стефаненка.

Викладачі кафедри беруть активну участь у науково-педагогічній і науково-методичній роботі університету, є постійними учасниками міжнародних та регіональних наукових та науково-методичних конференцій.

Щорічно під керівництвом викладачів студенти, які навчаються на кафедрі, стають учасниками Всеукраїнської студентської олімпіади з БЖД.

Кафедра має сучасну навчально-матеріальну базу зі спеціальними класами, що обладнані навчальними стендами, макетами місцевості, шахт, ТЕС, проекційною, відео та мультімедійною апаратурою. У навчальних цілях використовуються прилади радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю, засоби індивідуального, медичного та протирадіаційного захисту.

Виконуючи Постанову ЦВК і РНК УСРР «Про введення у вищих навчальних закладах і технікумах вищої допризовної військової підготовки студентів», у 1928 р. при Донецькому гірничому інституті була створена військова кафедра.

З 1928 до 1934 р. військову кафедру очолював А. І. Сапронов. Успішне опанування студентами курсу вищої допризовної військової підготовки в той час прирівнювалося до закінчення дивізіонної (полкової) школи відповідного роду військ.

У 1934 р. кафедру очолив капітан А. Ф. Черкашин. Штат кафедри налічував вісім викладачів. Усі вони були кваліфікованими військовими спеціалістами і мали великий досвід армійської служби. Кафедра вела військову підготовку студентів — радистів, автомобілістів, парашутистів, стрілків. Була створена сучасна на той час навчальна матеріальна база, що мала сім спеціально обладнаних класів, 50-метровий механізований тир, парашутну вишку, навчально-бойову і малокаліберну стрілецьку зброю, автомобілі, мотоцикли й засоби протихімічного захисту. За період з 1934 до 1940 р. під керівництвом капітана А. Ф. Черкашина кафедрою було підготовлено: стрілків рукопашного бою — 920 осіб, кулеметників — 65, снайперів — 65, парашутистів — 300, радистів — 142, мотоводіїв — 120, автоводіїв — 58, ворошилівських стрілків — 1685.

Випускники Донецького індустріального інституту в роки Великої Вітчизняної війни мужньо билися у лавах Червоної армії проти німецьких військ, успішно водили в бій підрозділи і частини, організовували партизанський рух, працювали в підпільних організаціях Донбасу. Багато з них загинули в боях за свободу і незалежність Батьківщини.

У 1944 р. інститут повернувся з евакуації із Прокоп’євська, і під керівництвом полковника Ф. К. Кожеурова розпочалася підготовка командирів 37 мм і 85 мм зенітних гармат та техніків приладів управління артилерійськім зенітним вогнем (ПУАЗВ-3). У позанавчальний час викладачі військової кафедри разом зі студентами працювали на відбудові навчального і житлового фонду інституту, зруйнованого німецькими військами. Своїм особистим прикладом викладачі військової кафедри показували студентам високу витривалість, працелюбство, сумлінне виконання громадського обов’язку.

У 1945 р. кафедру очолив полковник Іррадіон Антонович Михайлов, а у 1946 р. — полковник Роман Максимович Солдатенков, який працював до 1954 р. Викладацький склад військової кафедри за цей час підготував близько 4000 командирів взводів зенітної артилерії та командирів інженерно-саперних взводів.

Полковник Ілля Афанасійович Меркулов, очолюючи кафедру у 1954–1955 рр., організовував створення на кафедрі циклів тактичної підготовки, стрільби зенітної артилерії, вогневої служби, матеріальної частини і приладів.

Упродовж 1955–1957 рр. завідувачем кафедри був генерал-майор Володимир Миколайович Шраменко. Він організував переозброєння кафедри і перехід до вивчення зенітних артилерійських комплексів КС-19, С-60 та автомобільної техніки.

Полковник Василь Іванович Демченко, керівник кафедри у 1957–1960 рр., організував значну роботу зі створення навчальної матеріальної бази. На першому поверсі третього навчального корпусу тепер уже політехнічного інституту було облаштовано вісім навчальних класів для нової техніки. Розширюється штат викладачів та допоміжного персоналу. Значно збільшується кількість студентів, які проходять військову підготовку.

З 1960 до 1967 р. завідувачем кафедри був полковник Кирило Михайлович Янгалов. У зв’язку із розширенням військової кафедри він організував будівництво лабораторного корпусу та стройового плацу. На кафедрі запроваджено підготовку командирів взводу ЗСУ-57-2. Розпочинається будівництво нового 4-поверхового навчального корпусу. Активну участь у будівництві брали офіцери кафедри.

Полковник Віктор Георгійович Лукачов зробив усе можливе, щоб розпочати 1968–1969 навчальний рік у новому навчальному корпусі. Тривала робота зі створення нової навчальної матеріальної бази для вивчення ЗСУ-23-4 «Шилка». Аудиторії у корпусі комплектувалися меблями, наочними посібниками, макетами, діючою матеріальною частиною.

Із призначенням у 1973 р. завідувачем кафедри полковника Куликова Бориса Васильовича військова кафедра розпочинає підготовку командирів взводу зенітних ракетних комплексів ближньої дії «Стріла-1», а потім і підготовку спеціалістів зв’язку на радіостанціях малої потужності. Кафедра отримує назву «Об’єднана військова кафедра». Ведеться будівництво сховища для озброєння і техніки.

Протягом 1985–1988 рр. кафедру очолює полковник Станіслав Володимирович Гайдук. Він організовує переозброєння і підготовку студентів на комплексі «Стріла-10». Удосконалюються навчальна матеріально-технічна база, підвищуються професійна і методична майстерність викладачів.

У 1988 р. на посаду завідувача військової кафедри було призначено полковника Михайла Івановича Далєвського. Він очолював кафедру до 1999 р. Продовжуючи традиції, які склалися у навчальній, методичній, науковій роботі, доцент М. І. Далєвський організовує роботу з удосконалення навчальної матеріально-технічної бази кафедри, покращення методики навчання студентів. 12 січня 1992 р. особовий склад кафедри військової підготовки складає присягу на вірність українському народові й зараховується на службу до Збройних сил України. Проводиться робота з юридичного підтвердження діяльності кафедри військової підготовки і формування замовлення на підготовку офіцерів запасу.

З 1999 р. кафедру військової підготовки Донецького національного технічного університету очолює доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, полковник запасу Павло Вікторович Стефаненко.

Сьогодні кафедра військової підготовки готує офіцерів запасу за вісьмома військово-обліковими спеціальностями. Це командири підрозділів механізованих військ, командири підрозділів для військ протиповітряної оборони Сухопутних військ (комплекси «Стріла-10», ПЗРК «Ігла», зенітний гарматно-ракетний комплекс «Тунгуска»), спеціалісти з ремонту радіолокаційних станцій, командири підрозділів зв’язку, фахівці з експлуатації та ремонту озброєння, спеціалісти зі збереження боєприпасів.

Кафедра — це сучасний центр підготовки фахівців для Збройних сил України. Завдяки увазі, яку керівництво університету та командування Сухопутних військ Збройних Сил України приділяє кафедрі, творчості та організованості співробітників кафедри, їх ініціативі та наполегливості, на кафедрі створена сучасна навчально-матеріальна база, налагоджено ефективний навчально-виховний процес.

До роботи на посадах викладачів залучено висококваліфікованих офіцерів, які мають значний досвід служби в бойових підрозділах, досвід бойового чергування і виховної роботи.

Головна увага в навчально-виховному процесі на кафедрі приділяється патріотичному вихованню студентів, формуванню у них відповідальності за рівень своєї професійної підготовки. Цей аспект роботи дуже важливий. Адже всі війни свідчать саме про те, що жодне, навіть суперсучасне, озброєння нічого не варте без високих морально-вольових якостей військовослужбовців та високого рівня їх професійної майстерності.

Кафедра радіотехніки та захисту інформації

Кафедра радіотехніки та захисту інформації (РТЗІ) була створена у вересні 2005 р. на базі предметно-методичної групи «Радіозв’язок» кафедри військової підготовки для задоволення кадрових потреб регіону у фахівцях за напрямами підготовки «Радіотехніка» та «Інформаційна безпека». На сьогодні жоден навчальний заклад Донецька та Донецької області не готує фахівців цих напрямів.

Першим завідувачем кафедри РТЗІ у 2005 р. був призначений кандидат технічних наук, доцент Володимир Володимирович Пасльон, а з 2008 р. кафедру очолює доктор технічних наук, професор Ніна Іванівна Чичикало.

Підготовка бакалаврів за напрямами підготовки «Радіотехніка» та «Інформаційна безпека» проводиться з 2004 р. Перший випуск бакалаврів відбувся у липні 2008 р.

У 2008 р. було здійснено перший прийом спеціалістів зі спеціальностей «Радіотехнічні системи та комплекси» та «Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки», а у 2009 р. — перший прийом магістрів.

Кафедра радіотехніки та захисту інформації є одним з основних навчальних і науково-дослідних підрозділів університету для проведення навчально-виховної та науково-дослідної діяльності у галузі захисту інформації та радіотехніки. У науково-дослідницькій діяльності кафедри головною метою є проведення наукових досліджень у галузях захисту інформації, теорії кодування, криптографії, пов’язаних із розробкою комплексів та систем захисту інформації, приладів обробки та передачі даних, комп’ютерного моделювання і створення фізичних моделей комплексів приладів та систем, новітніх антенних систем електронного сканування з подальшим упровадженням результатів наукових досліджень у виробництво та навчальний процес.

Значна увага приділяється налагодженню контактів із провідними науковими закладами та установами України та інших держав. Основною метою в галузі розвитку міжнародних зв’язків є: налагодження контактів з ученими та науковцями іноземних вищих навчальних закладів і установ, науково-виробничими підприємствами; проведення спільних наукових досліджень з метою впровадження досягнень кафедри на світовий науковий рівень.

Кафедра підтримує тісні зв’язки з низкою відомих підприємств та установ України, Росії та Білорусі. Укладені угоди про науково-технічну співпрацю з Державним підприємством «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» (м. Донецьк), Державним конструкторським бюро «Південне» (м. Дніпропетровськ), Національним центром аерокосмічної освіти молоді України ім. О. М. Макарова (м. Дніпропетровськ), Національним центром управління та випробування космічних засобів (м. Євпаторія), Таганрозьким технологічним інститутом південного федерального університету (Росія), Об’єднаним інститутом проблем інформатики Національної академії наук Білорусі та іншими установами.

Студенти кафедри є постійними учасниками таких конференцій та конкурсів:

– Міжнародна молодіжна конференція «Людина та космос» (м. Дніпропетровськ);

– Міжнародна конференція «Університетські супутники — перспектива та реальність» (м. Євпаторія);

– Міжнародна конференція «Дніпровська орбіта» (м. Дніпропетровськ);

– Міжнародний космічний конгрес (м. Мінськ);

– Міжнародна молодіжна науково-технічна конференція «Сучасні проблеми радіотехніки і телекомунікацій» (м. Севастополь);

– Міжнародна науково-технічна конференція TCSE2008 «Сучасні проблеми радіоелектроніки, телекомунікацій, комп’ютерної інженерії» (м. Львів);

– Міжнародна наукова конференція «Излучение и рассеивание ЭМВ — ИРЭМВ-2005, 2007, 2009» (м. Таганрог);
– Щорічний конкурс молодіжних проектів «Український молодіжний супутник» (м. Дніпропетровськ);

– Міжнародний молодіжний форум «Радіоелектроніка і молодь у ХХІ віці» (м. Харків).

За результатами Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із природничих, технічних і гуманітарних наук у галузі «Авіаційна та ракетно-космічна техніка. Аеронавігація» у 2007 р. студентська робота «Використання реверсивних середовищ в антенній техніці» є переможцем, у 2008 р. роботу «Застосування стільникових конструкцій в антенній техніці» відзначено грамотою, у 2009 р. робота «Антенні системи електронного сканування» посіла третє месце, у 2010 р. робота «Антенна система з діаграмою спрямованості спеціальної форми» також здобула третє місце. В галузі «Екологія та охорона навколишнього середовища» робота «Вплив мікрохвильового випромінювання на людину» отримала третє місце у 2010 р.

Упродовж 2004–2010 рр. студенти та викладачі кафедри отримали понад десяток деклараційних патентів на корисну модель та винаходи. За результатами науково-дослідної роботи студентів кафедра РТЗІ у 2007 та 2008 рр. посіла перше місце в університеті.

Завдяки участі у міжнародних конференціях, у загальнодержавній космічній програмі «Освіта КА», конкурсі проектів «Український молодіжний супутник» та конкурсі проектів Україна–Китай укладено договір № М/199-2009 від 15.04.2009 р. на виконання науково-технічних робіт відповідно до наказу МОН України від 05.02.2009 р. № 67.

Неодноразово викладачі кафедри нагороджувалися почесними грамотами Міністерства освіти і науки України: за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність; за плідну роботу з обдарованою студентською молоддю та за вагомий внесок у підготовку і проведення Всеукраїнської студентської олімпіади (накази № 1021-к від 26.09.2007 р., № 837 від 27.09.2007 р., № 498 від 10.06.2009 р., № 679 від 07.02.2010 р.), а також Державного департаменту інтелектуальної власності: за сприяння розвитку винахідництва і раціоналізації в Україні, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, активну творчу діяльність (наказ № 107 від 10.09.2007 р., № 169 від 28.08.2009 р.).