Народився 4 березня 1978 р. у сім’ї Віктора Миколайовича й Тетяни Володимирівни Детюків.

Ще під час навчання у школі хлопець почав цікавитися комп’ютерною технікою, різноманітними електронними пристроями. У той період саме починали використовувати персональні комп’ютери. Це було щось цілком нове й захопливе, і Сергій допомагав батькові на роботі опановувати комп’ютер, а згодом проводив багато часу із друзями за вивченням комп’ютерної техніки та програмування.

У 1995 р. він став студентом факультету обчислювальної техніки й інформатики Донецького державного технічного університету, де на кафедрі прикладної математики й інформатики у 2000 р. здобув ступінь магістра із програмного забезпечення автоматизованих систем. Так юнацьке захоплення переросло у серйозне професійне зацікавлення.

Ще під час навчання Сергій Детюк почав працювати за обраним фахом: у 1998–2000 рр. — в ДонДТУ на рідній кафедрі, а після закінчення інституту — в компанії «Укрпідшипник» на посаді експерта з інформаційних систем. Згодом молодий та ініціативний фахівець був призначений заступником керівника проекту зі створення корпоративної інформаційної системи.

Паралельно з роботою в «Укрпідшипнику» Сергій Вікторович здобував другу вищу освіту й у 2002 р. отримав диплом економіста-фінансиста в ДонНТУ.

Протягом 2004–2006 рр. С. В. Детюк керував відділом інформаційних технологій у компанії «Істіл» (Україна) і реалізував проект впровадження системи SAP. Пізніше очолив управління інформаційних технологій заводу «Дніпроспецсталь», де крім інфраструктурних і організаційних проектів керував проектом із впровадження системи ERP-класу (система керування підприємством).

До ТОВ ДТЕК Сергій Детюк прийшов наприкінці 2007 р. на посаду заступника директора з інформаційних технологій (ІТ). Під його безпосереднім керівництвом проводилися роботи з розвитку ІТ на всіх підприємствах ДТЕК. У листопаді 2009 р. він очолив Дирекцію з інформаційних технологій ДТЕК.

Сергій Вікторович упевнений, що саме університет дав старт успішної трудової діяльності й кар’єрному росту. Крім професійних знань, alma mater навчила бути по-справжньому дорослою людиною, приймати виважені рішення, відповідати за свої вчинки. Також університет подарував С. Детюку друзів, які й зараз займають важливе місце у його житті.

На третьому курсі під час іспиту з вищої математики у Сергія Детюка та його одногрупника була спірна (між «4» і «5») оцінка. Викладач, Анатолій Охрімович Скворцов, пішов їм на зустріч і дав додаткові завдання підвищеної складності, дозволивши користуватися конспектами й обговорювати варіанти вирішення між собою. Час, відведений на виконання завдань, збігся із часом проведення консультації для студентів першого курсу перед їхнім першим у житті іспитом. Першокурсники були дуже напружені, хвилювалися. Грізний у їхніх очах викладач розповідав про теми й питання, особливо наголошуючи на тому, що будь-яке списування, балачки і шпаргалки — прямий шлях до незадовільної оцінки й усунення від іспиту. Ці слова вселяли ще більший жах в очі юних студентів. На той час Сергій Детюк уже вирішив своє завдання і, закриваючи зошита з конспектами, повернувся до одногрупника, щоб обговорити з ним його завдання. І раптом, пробігши поглядом по аудиторії, побачив, що майже всі першокурсники уважно, розгублено і здивовано спостерігають за ними. Причина була проста: те, що вони спостерігали, суперечило суворим застереженням Анатолія Охрімовича. Сергій Вікторович пригадує: «Було дуже цікаво дивитися в їхні розгублені очі й чути їхні неголосні фрази про те, як хочеться швидше бути на третьому курсі й мати такі ж «привілеї». Ще тоді я зрозумів істину, у якій неодноразово переконувався і згодом. Багато хто з нетерпінням чекає якихось привілеїв у житті, не розуміючи того, що зі збільшенням можливостей неодмінно підвищується і складність завдань, які стоять перед нами!».

У 2009 р. Сергій Детюк став переможцем Всеукраїнського конкурсу ІТ-директорів «Best CIO» — його визнали найкращим керівником року. Вирішальну роль у цьому, на думку Сергія Вікторовича, зіграли його визначальні риси характеру: допитливість, відкритість до нових знань, потреба постійного руху вперед.

Поруч із комп’ютерними технологіями улюбленими захопленнями Сергія Детюка є подорожі, сноубордінг, теніс, гра на гітарі. Його життєве кредо — слова відомого англійського критика й поета Семюеля Джонсона: «Жити — означає безупинно рухатися вперед».