Депутат Донецької міської ради, член постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, екології, транспорту і зв’язку.

Народився 9 грудня 1946 р. у Донецьку.

Дитинство Григорія Куденка припало на тяжкий повоєнної період. Країна поступово відроджувалася й потребувала працьовитих і відданих фахівців. Саме таким був батько Григорія — Овсій Якович, який став для сина справжнім прикладом працелюбства, а також батьківської турботи й мудрості.

Коли Григорій визначився із вибором професії, вирішивши вступати в Донецький політехнічний інститут, Овсій Якович цілком довірився вибору сина і мовчки, діяльно допоміг. Пільги при вступі до вузу тоді надавалися за наявності виробничого стажу. Тому батько прилаштував хлопця у трамвайно-тролейбусне управління учнем електрослюсаря.

У 1964 р. Григорій Овсійович вступив на енергетичний факультет Донецького політехнічного інституту за фахом «Електричні мережі й системи», який закінчив у 1969 р.

З 1969 р. він почав працювати слюсарем, а потім інженером служби релейного захисту й автоматики Кіровського ПЕМ «Донбасенерго», звідки за рік пішов до армії. Упродовж двох років служив офіцером на Чукотці. Повернувшись у 1972 р., продовжував трудову діяльність на цьому ж підприємстві, пройшовши шлях від слюсаря до керівника відокремленого підрозділу.

У 1981 р. перейшов до пусконалагоджувального управління № 105 тресту «Укрспецводомонтаж», де обіймав посаду провідного інженера.

Протягом 1983–1989 рр. Григорій Куденко працював підземним електрослюсарем, механіком ділянки шахти ім. Ф. Засядька ВО «Донецьквугілля». У цей час він здобув другу вищу освіту, заочно закінчивши гірничий факультет ДПІ за фахом «Гірничий інженер-електромеханік» у 1987 р.

З 1989 р. працював заступником директора з виробництва ПЕМ ВО «Донецьквугілля», а 1995 по 2002 р. обіймав посаду директора підприємства «Селищних електричних мереж ВО «Донецьквугілля», розвинувши його до всеукраїнського ДП «Укренерговугілля», яке сьогодні займає шосте місце у списку найбільших енергопостачальних підприємств України. У той час із його ініціативи до Закону України «Про електроенергетику» були внесені два доповнення від 22.06.2000 р.

У 2002 р. Григорій Овсійович був призначений генеральним директором — головою правління ВАТ «Донецькобленерго». Прийнявши «Донецькобленерго» у вкрай занедбаному стані, він не скоротив жодного працівника, а почав виконувати аварійні й ремонтні роботи та роботи з технічного переоснащення і капітального будівництва мереж та підстанцій власними силами, без залучень підрядних організацій. Це сприяло підвищенню кваліфікації колективу. Крім того, було суттєво підвищено рівень зарплат, наведено лад у багатоскладовому господарстві, а також забезпечено можливість реконструкції власних енергетичних мереж, що сприяло розвитку інфраструктури будівництва і промисловості всього регіону. Григорій Куденко робив усе можливе для того, аби кожен споживач міг підключитися до мереж. За чотири роки його керівництва підприємство з відсталого перетворилося на розвинуте й перспективне.

У період із грудня 2006 р. по червень 2007 р. Г. О. Куденко обіймав посаду заступника генерального директора з інвестицій і розвитку ОКП «Донецьктеплокомуненерго», а з червня 2007 р. є заступником генерального директора з виробничо-технічних питань УДП «Укрхімтрансаміак».

Коли про людину кажуть, що вона зробила себе своїми руками, це нерідко виглядає перебільшенням. У випадку із Григорієм Овсійовичем маємо приклад тієї особистості, котра створює сприятливі умови як для власного розвитку, так і для динамічного руху вперед справи, якою займається. Саме тому Григорій Куденко має заслужену репутацію результативного реформатора, адже всі підприємства, які він очолює, швидко йдуть вгору.

Г. О. Куденко також нагороджений відзнакою «Шахтарська слава» II і III ст., Грамотою Президента України Л. Д. Кучми, знаком «Видатний випускник ДонДТУ».

Григорій Овсійович щасливий у родинному житті. Як і його батько, він щиро переймається проблемами близьких, завжди допомагає, дбає про сім'ю. Разом із дружиною Інною Семенівною, також випускницею ДПІ, виховав двох доньок. Старша, Ольга, за фахом юрист, працює в Донецькому апеляційному суді. Молодша, Олена, — також юрист, живе та працює в Англії.

Життєве кредо Григорія Овсійовича повністю підтверджується його вчинками: «Добро варто робити не заради вдячності у відповідь, а просто тому, що не можна не робити його», «Наші фахівці — найкращі у світі».