Народився 12 січня 1944 р. у смт Желанне Ясинуватського району Донецької області.

У 1960 р. закінчив Новогродську середню школу й одразу вступив на металургійний факультет Донецького політехнічного інституту, де здобув кваліфікацію інженера-механіка за фахом «Механічне устаткування заводів чорної й кольорової металургії».

Одночасно із навчанням в інституті Юрій Юрійович у 1960–1962 рр. працював слюсарем на Донецькому металургійному заводі, в 1966 р. після закінчення інституту отримав направлення на роботу в Казахстан — на Павлодарський алюмінієвий завод, де протягом трьох років працював майстром, старшим майстром, механіком цеху.

У 1969–1971 рр. Юрій Хотлубей служив у лавах Радянської армії в Туркменії, був командиром взводу зенітного дивізіону, а потім повернувся на Донецький металургійний завод і впродовж 1971–1974 рр. був майстром, старшим майстром механічного устаткування сортопрокатного цеху. В 1974 р. Юрія Юрійовича затвердили секретарем парторганізації цеху, і наступні роки, до 1984 р., він перебував на партійній роботі: працював інструктором, завідувачем промислово-транспортного відділу Донецького міськкому Компартії України, першим секретарем Ленінського райкому партії Донецька.

Юрій Хотлубей вітає ветеранів із Днем Перемоги

У 1984 р. Ю. Ю. Хотлубея направили на навчання в Академію суспільних наук (м. Москва), яку закінчив у 1986 р., здобувши кваліфікацію економіста. Працював в Управлінні справами ЦК Компартії України інспектором, завідувачем сектору роботи з кадрами відділу організаційно-партійної і кадрової роботи. В 1989 р. він був обраний першим секретарем Маріупольського міськкому Компартії України. У 1990–1994 рр. Юрій Юрійович очолював міську раду народних депутатів і виконком Маріупольської міської ради народних депутатів і водночас у 1990 р. був обраний народним депутатом Верховної Ради Української РСР 12 скликання. Після закінчення строку повноважень перейшов на роботу в Кабінет Міністрів України, де працював завідувачем відділу з питань ринку товарів і послуг, заступником начальника Управління з питань важкої і легкої промисловості й торгівлі, а з 1997 р. — керівником Управління організаційної роботи й кадрової політики Адміністрації Президента України.

У березні 1998 р. Юрій Хотлубей уперше був обраний міським головою міста Маріуполь. Висловлюючи повагу й довіру до нього як до людини й керівника, жителі міста обирали Юрія Юрійовича своїм мером у 2002, 2006 та 2010 роках.

Ю. Ю. Хотлубей — кавалер ордена «За заслуги» III, II і I ст. (1999, 2003 2009) та ордена Данила Галицького (2006). Нагороджений почесними грамотами Верховної Ради України (2003) й Кабінету Міністрів України (2003), орденами «Святого Володимира» II ст. (2001), Преподобного Нестора Літописця II ст. (2006), «Різдво Христове-2000» I ст. — за заслуги перед Українською Православною Церквою, орденом ім. М. Грушевського «За розбудову України» (2001), орденом пошани Міжнародної кадрової академії (2007), медаллю «10 років незалежності України» (2001), знаком «Відмінник освіти України» (1999), Почесним знаком і почесними грамотами Донецької обласної ради й облдержадміністрації, відзначений подякою прем’єр-міністра України (2010).

У 2002 р. Юрій Хотлубей був визнаний найкращим мером за підсумками Всеукраїнського щорічного рейтингу «Золота Фортуна». У 2009 р. за результатами щорічного Всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою, підтримки громадського порядку» Маріуполь став переможцем у другій категорії населених пунктів.

Юрій Юрійович активно захоплюється спортом і є капітаном футбольної команди Маріупольської міськради. Весь свій вільний час він намагається присвячувати родині. Разом із дружиною Ларисою Сергіївною виховав двох синів — Ігоря і Дмитра, які стали гордістю батьків.