Олександр ЯковичСеверинський

ВИПУСКНИК радІотехнІЧного
факультету (1967 р.)

ПРЕЗИДЕНТ ТОВ «FUELCOR» (МАЯМІ, США),
ПОЧЕСНИЙ ГОЛОВА «PAICE» (БАЛТИМОР, США),
ВЛАСНИК-КЕРІВНИК ФЕРМИ «FERME STE-VALENTINE»
(ШОВІЛЛ, КАНАДА), ЗАПРОШЕНИЙ ПРОФЕСОР УНІВЕРСИТЕТУ
ШТАТУ МЕРІЛЕНД, КОЛЕДЖ-ПАРК (США).
КАНДИДАТ ТЕХНІЧНИХ НАУК

Народився 27 липня 1944 р. у м. Селідово Донецької області у родині юристів — Якова Борисовича та Поліни Абрамівни. У 1962 р. вступив на радіотехнічний факультет Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки. Тут здобув фундаментальну освіту, яка у майбутньому відкрила перед ним широкі професійні горизонти.
Фахове становлення Олександра Северинського почалося у 1964 р., під час навчання в інституті. Хоча він був старанним студентом, але через певні обставини пропустив усі заняття з хімії і, щоб продовжити навчання у наступному семестрі, мав складати академзаборгованість. Більшу частину літа Олександр штудіював підручник із неорганічної хімії. Професор, якого він зустрів на факультеті хімії, як виявилося, вперше побачив такого студента. О. Я. Северинський витягнув свій екзаменаційний білет і, уже знаючись на дисципліні, відповів на всі запитання. Заінтригований викладач понад годину спілкувався з ним на теми різних предметів. Врешті, він пробачив Олександрові його попередню недбалість і таки поставив заслужену «п’ятірку».
На цьому історія не закінчилася. У подальшій професійній діяльності Олександр Якович часто використовував здобуті тоді знання. Ба більше — його найкращі розробки, оприлюднені на наукових конференціях у США та гідно оцінені німецькими колегами, здійснені саме у галузі електрохімії. З цією сферою пов’язані його відкриття перетворення вуглекислого газу на вуглеводневе паливо та впровадження нових сільськогосподарських технологій, які базуються на використанні тільки ґрунтів, води й повітря.
Олександр Якович із теплотою в серці згадує своїх улюблених викладачів Сазонова та Мільграма. Він щиро вдячний доктору технічних наук Олександрові Ахієзеру, під керівництвом якого у 1975 р. захистив кандидатську дисертацію. За видатні наукові досягнення у сфері технологій нагороджений медаллю ім. Д. І. Менделєєва та бронзовою медаллю ВДНГ. Емігрувавши з батьківщини у 1978 р., на жаль, втратив зв’язок з інститутом.
О. Я. Северинський переїхав до США з метою максимальної реалізації свого творчого та наукового потенціалу. Трудовий шлях він розпочав на нафтодобувному виробництві, де займався розробкою високотемпературних схем електрозв’язку, потім працював у компанії «Unitron» і спеціалізувався на виготовленні розподілених комп’ютерних мереж та електроніки великої потужності. У 1984 р. вирішив започаткувати власну справу, тому спільно з кількома підприємствами став співзасновником фірм «Paice», «Fuelcor», «AtomNet».
Олександр Якович — професійний винахідник, який у своїй діяльності спирається на ТРВЗ-технологію (її вивчив ще в Харкові). Він є автором кількох десятків розробок, що застосовуються у промисловому виробництві таких потужних корпорацій, як «ІВМ», «Toyota», «Ford» і «АРС». Науково обґрунтував процес трансформації вуглекислого газу під впливом ядерної енергії на нафту, газ та інші види палива. На його новаторських ідеях базуються основи виробництва гібридно-електричних трансмісій для автомобілів. О. Я. Северинський за допомогою теоретичного аналізу пояснив, чому неможливо створити авто, яке працювало б винятково на електричній енергії. За версією спеціалізованої австралійської фірми «Griffith Hack» деякі його винаходи посіли перше, друге, четверте та сьоме місця.
О. Я. Северинський — член Нью-Йоркської та Вашингтонської академії наук, старший науковий співробітник Інституту інженерів електротехніки й електроніки, член Американського товариства інженерів-механіків, Товариства інженерів автомобільної промисловості та професійний інженер штату Меріленд. Він входить до Зали Слави винахідників інженерної школи університету штату Меріленд, отримав медаль Т. Едісона — найвищу винагороду електротехніків у США.
Серед професійних інтересів — новинки радіотехніки, розвиток ядерної енергетики, відновлення орних ґрунтів.
Олександр Якович щасливий у шлюбі. Кохану дружину Валентину зустрів ще в 1966 р. Разом вони виховали сина Юрія-Джеймса, радіють онучкам Ніколь та Наталі.
Життєве кредо О. Я. Северинського: «Використовуй свої здібності для покращення якості життя суспільства. Намагайся жити за десятьма заповідями, але хай там що — ніколи не порушуй першої».

<< САЛИГІН Валерій Іванович      [ зміст ]      СИДОРЕНКО Юрій Григорович >>