Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Видавничий центр «Логос Україна»
 
 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ АГРАРНО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ




КОЦУПАТРИЙ
Михайло Миколайович
Декан факультету, кандидат економічних наук, професор, відмінник освіти України, заслужений працівник КНЕУ

Народився 15 листопада 1950 р. в с. Демки Драбівського району Черкаської області. В 1975 р. закінчив Київський інститут народного господарства імені Д. С. Коротченка, здобувши кваліфікацію економіста з бухгалтерського обліку в сільському господарстві. З лютого 1981 р. працює в ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана». За час роботи у цьому виші був асистентом ка­фед­ри АПК та завідувачем ка­фед­ри обліку, аналізу та аудиту АПК. Нині обіймає посаду декана факультету АПК.

М. М. Коцупатрий — відомий науковець та економіст-аграрник. Він зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної економічної науки та підготовку висококваліфікованих фахівців з аграрної економіки. Результати наукової та науково-методичної роботи Михайла Миколайовича відображені у понад 150 наукових розвідках і 200 навчально-методичних розробках. Є співавтором 18 підручників і навчальних посібників, зокрема 15 із грифом Міністерства освіти і науки України, та трьох брошур.

Михайло Миколайович підготував 13 кандидатів економічних наук, нині здійснює наукове керівництво дисертаційними дослідженнями чотирьох аспірантів. Член Вченої ради університету, голова вченої ради факультету економіки АПК, бере активну участь у розробці та впровадженні нових інноваційних технологій навчання в університеті з дотриманням основних принципів і вимог Болонської декларації.

М. М. Коцупатрий інтенсивно працює над проблемами трансформації бухгалтерського обліку в Україні, бере активну участь у впровадженні Міжнародних стандартів фінансової звітності. Є членом Методологічної ради бухгалтерського обліку і звітності Міністерства фінансів України та Міністерства аграрної політики і продовольства України, а також членом Спостережної ради Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України. Брав активну участь у розробці Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (від 16 липня 1999 р.), «Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств» (від 18 травня 2001 р.), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» (від 18 листопада 2005 р.).

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» Міністерства освіти і науки України, званням «Заслужений працівник Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана», Подякою Міністерства фінансів України, Грамотою Верховної Ради України.





Серед факультетів університету, які здійснюють підготовку економістів для різних сфер національної економіки, важливе місце посідає факультет економіки агропромислового комплексу (АПК). Він забезпечує потреби агропромислового комплексу України в економістах, які мають не лише конкретногалузеву економічну підготовку, а й володіють глибокими технологічними, економічними, фінансовими, обліковими й управлінськими знаннями міжгалузевого характеру.

Відлік історії факультету розпочинається в березні 1945 р., коли в інституті було створено планово-економічний факультет, що готував фахівців за двома спеціальностями: «Економіка промисловості» й «Економіка сільського господарства». В 1956 р. створено факультет економіки сільського господарства, який у 1963 р. перетворено на факультет планування сільського господарства. До 1966 р. на факультеті готували фахівців за одним напрямом — «Планування та економіка сільського господарства». Починаючи з 1966 р., на факультеті здійснюється підготовка спеціалістів із бухгалтерського обліку в сільському господарстві та плануванні сільського господарства. В 1992 р. із двох випускових ка­фед­р (аграрного менеджменту, обліку та аудиту в сільському господарстві) створено факультет аграрного менеджменту.


Колектив деканату. Зліва направо: інсп. деканату І. А. Хітренко, пом. дек. О. С. Павлюк; декан, зав. каф. обліку, аналізу та аудиту в АПК, к.е.н, проф. М. М. Коцупатрий, заст. декана, к.е.н., доц. каф. економіки АПК О. В. Садовник, диспетчер деканату О. В. Кириленко, оператор комп’ютерного набору деканату Я. Ю. Горобець

В лютому 2004 р. факультет аграрного менеджменту реорганізовано у факультет економіки аграрно-промислового комплексу. Насамперед, це пов’язано з радикальними змінами у сфері агропромислового виробництва й агробізнесу та потребою підготовки дефіцитних на ринку праці спеціалістів за принципово новим спрямуванням міжгалузевого характеру.

Попри те, що факультет функціонує приблизно 60 років, підготовка спеціалістів економіки з орієнтацією на роботу в сільському господарстві в університеті здійснювалася ще з початку його створення. Так, у червні 1906 р. В. Г. Бажаєв — тоді відповідальний працівник Міністерства торгівлі та промисловості Російської імперії, призначений завідувачем сільськогосподарського відділення Київського комерційного інституту. На цій посаді він пропрацював до 13 березня 1908 р. У ті часи, а також у 20–30-ті рр. минулого століття в університеті викладалися такі дисципліни, як «Аграрна політика» й «Економіка сільського господарства». Згодом до них долучилися: «Організація сільського господарства», «Планування на аграрних підприємствах», «Організація матеріально-технічного забезпечення сільського господарства», «Збереження і переробка сільськогосподарської продукції».

Сільське господарство та переробна промисловість завжди відігравали велику роль в економіці нашої держави. Особливо вагомими вони були в повоєнні роки, коли Україна головно забезпечувала продовольчу безпеку СРСР. Створення факультету економіки сільського господарства було нагальною потребою тогочасної дійсності. У перші повоєнні роки випускниками спеціальності «Економіка сільського господарства» щорічно ставали 100 студентів.

Першим деканом факультету (1956) став відомий український учений, д.е.н., проф. О. П. Каневський, який також був завідувачем ка­фед­ри економіки сільського господарства (1955–1959). О. П. Каневського справедливо вважають не лише високоерудованим науковцем і викладачем, а й одним із фундаторів наукової школи економістів-аграрників. Всесоюзне визнання здобули видані за його редакцією підручники «Економіка сільського господарства» й «Економіка, організація і планування сільськогосподарського виробництва» (російською мовою).

У 1959 р. на посаду декана факультету призначений к.е.н., доц. М. П. Хотенко. Він також очолював ка­фед­ру економіки сільського господарства (згодом — економіки та організації сільського господарства). Слід зазначити, що в 1960 р. на факультеті було створено ка­фед­ру землеробства та тваринництва, яку очолив відомий учений-педагог, автор кількох видань підручника «Рослинництво» — д.с.‑г.н., проф. С. М. Бугай.

У 1967 р. деканом став к.е.н., доц. Р. С. Костюк, який керував факультетом упродовж 18 років. Як досвідчений організатор вишівської роботи, Р. С. Костюк доклав багато зусиль, щоб очолюваний ним факультет посів чільне місце в університеті за результатами навчальної, наукової та виховної роботи. Факультет здобув заслужене міжвишівське визнання, як в Україні, так і за її межами.

У 1978 р., як самостійний підрозділ, на факультеті було створено ка­фед­ру обліку та аудиту в сільському господарстві шляхом поділу за галузевою ознакою ка­фед­ри бухгалтерського обліку. Водночас відбулося об’єднання двох ка­фед­р: планування сільського господарства та землеробства і тваринництва.

У 1985 р. факультет очолив к.е.н., проф. А. І. Смислов, який згодом став проректором університету з міжнародних зв’язків, пропрацювавши на цій посаді до 2013 р. Він доклав багато зусиль для поглиблення наукових досліджень в сфері агропромислової інтеграції та зміцнення зв’язків із зарубіжними навчальними закладами.

У 1988 р. деканом факультету було обрано випускника університету — к.е.н., доц. О. О. Медвецького. В 1992 р. факультет отримав нову назву — аграрного менеджменту, що передусім пов’язано зі швидкою переорієнтацією університету на підготовку спеціалістів ринкової економіки. З ініціативи та за участю О. О. Медвецького на факультеті було розпочато кропітку роботу з підготовки нових навчальних планів і програм, видання підручників і навчальних посібників нового покоління, інтенсифікації навчання.


О. П. Канєвський
Декан факультету,
1956–1959 рр.

М. П. Хотенко
Декан факультету,
1959–1967 рр.

Р. С. Костюк
Декан факультету,
1967–1985 рр.

А. І. Смислов
Декан факультету,
1985–1988 рр.

О. О. Медвецький
Декан факультету,
1988–2000 рр.

Із 2000 р. посаду декана факультету обіймає к.е.н., проф. М. М. Коцупатрий, також випускник університету. Йому випало очолювати факультет у період реалізації принципів Болонського процесу. За його керівництва відбулася концептуальна зміна напряму діяльності факультету, якій передували процеси створення у 2003 р. двох нових спеціальностей: «Економіка агропромислових формувань» (напрям підготовки — «Економіка підприємств») та «Облік і аудит в АПК» (напрям підготовки — «Облік і аудит»).

Відкриття цих спеціальностей було зумовлено гострою нестачею спеціалістів у сфері агробізнесу. Під час економічної реформи в агропромисловому комплексі України відбулися значні трансформації. На зміну старій системі аграрних відносин прийшла нова формація бізнесменів, які активно інвестують багатомільйонні кошти в сільське господарство, переробку сільськогосподарської продукції, харчову промисловість, агросервіс тощо. Виникли нові форми інтеграційних зв’язків. Насамперед ідеться про створення агропромислових виробничих формувань корпоративного типу на основі оренди землі та майна, зміщення інтеграційних процесів у сферу обігу агропромислової продукції, інвестування виробництва, регулювання товарних і грошових потоків. Набуває динамічного розвитку аграрний ринок, представлений товарними біржами, торговими домами, оптово-роздрібними магазинами фірмової торгівлі аграрних, переробних і сервісних підприємств, чинними ярмарками-виставками тощо. У сферу управління АПК входять консалтингові фірми, дорадчі служби, осередки ноу-хау, кредитні спілки. Продукція АПК України поступово крокує до зовнішнього ринку. У аграрному секторі створені нові організаційно-правові форми господарювання, які функціонують на засадах приватної власності та ринкових відносин. Зважаючи на це, у 2015 р. на факультеті економіки АПК було відкрито нову спеціальність — «Менеджмент агробізнесу» (напрям підготовки  — «Менеджмент»).

Такі радикальні зміни у сфері виробництва й управління АПК потребують професійних кадрів із новим, — ринковим мисленням, озброєних фундаментальними знаннями механізму міжгалузевих відносин на макро- та мікрорівнях економіки.

Глибока криза АПК України впродовж 90‑х рр. XX ст. призвела до того, що випускники економічних аграрних професій не мали можливості працювати за фахом. Тому на ринку виник гострий дефіцит спеціалістів із агробізнесу, який ще певний час триватиме. Нові агропромислові формування потребують фахівців, які могли б легко скласти реальний бізнес-план розвитку певного проекту з агробізнесу, спланувати діяльність підприємства на різні періоди, розрахувати потребу в інвестиціях і їх віддачу, організувати та забезпечити на високому рівні менеджмент цих формувань, дослідити кон’юнктуру ринку продукції АПК і вміти просувати агропромислову продукцію, володіти знаннями експорту й імпорту, вміти правильно вести облік на підприємстві, організувати його аудит і проводити економічний аналіз. Спеціалісти з агробізнесу потрібні також усім іншим структурам, які обслуговують агропромислове виробництво, — банкам, страховим та інвестиційним компаніям тощо. Саме таким вимогам відповідає підготовка фахівців на факультеті.

Сьогодні факультет економіки АПК готує принципово нову формацію спеціалістів, які не тільки можуть працювати економістами чи бухгалтерами аграрних підприємств, а, насамперед, є універсальними фахівцями, які здатні ефективно здійснювати управління інвестиціями та функціонуванням капіталу на всіх етапах створення агропромислової продукції — від сільськогосподарського виробництва до створення готової харчової продукції, забезпечувати її просування як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Зважаючи на високі темпи розвитку харчової, переробної промисловості та сільського господарства в Україні, а також потребу новостворених агропромислових формувань у відповідних спеціалістах, не викликає сумнівів майбутнє успішне працевлаштування випускників факультету.

Для належної підготовки фахівців з економіки, обліку та менеджменту на факультеті проведено значну організаційно-мето­дич­ну роботу з удосконалення навчальних планів кожної спеціальності та кадрового забезпечення їх реалізації. Крім традиційних економічних дисциплін, велику увагу надано створенню нових навчальних курсів, головне завдання яких — озброїти майбутніх спеціалістів ґрунтовними знаннями з ринкової економіки: «Стратегічне управління», «Аудиторська діяльність», «Бізнес-планування», «Управ­лінський облік», «Управління спеціальними проектами», «Судово-бухгалтерська експертиза», «Інформаційні системи в менеджменті», «Податковий облік», «Фінанси підприємств», «Маркетинговий менеджмент в АПК», «Менеджмент аграрних підприємств», «Логістика», «Міжнародна економіка», «Аналіз, моделювання і управління ризиком», «Економетрія», «Ін­фраструктура аграрного ринку», «Організація і стимулювання праці», «Облік в зарубіжних країнах». Також викладаються дисципліни з організації обліку в акціонерних формуваннях і спільних підприємствах, кооперативах, малих і колективних підприємствах.

На факультеті навчається 670 студентів: 420 денної та 250 за­очної форм навчання. Навчальний процес забезпечують дві випускові (обліку, аналізу та аудиту в АПК; економіки агропромислових формувань) та дві спеціалізовані (політичної історії; фізичного виховання) ка­фед­ри. Факультет здійснює підготовку фахівців за двома рівнями — «бакалавр» і «магістр». Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» охоплює напрями підготовки «Облік і аудит» (спеціалізація — «Облік та аудит у АПК»), «Економіка підприємств» (спеціалізація — «Економіка агропромислових формувань») і «Менеджмент» (спеціалізація — «Менеджмент агробізнесу»). Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» включає такі магістерські програми: «Облік та аудит в управлінні АПК» та «Економіка підприємств АПК». Термін підготовки бакалаврів денної форми навчання — чотири роки, а заочної — чотири роки і два місяці. Для підготовки магістрів денної форми навчання встановлено термін один рік і шість місяців, а заочної — один рік і вісім місяців. Також готуються науково-педагогічні кадри через аспірантуру та докторантуру.

У межах підготовки бакалаврів студенти факультету впродовж трьох років отримують фундаментальну освіту. Четвертий рік навчання відведено фаховій підготовці. На кожному курсі є група поглибленого вивчення іноземної мови як вибіркової складової навчального процесу.

На факультеті розроблені та впроваджені в навчальний процес сучасні навчальні плани, що визначають цикли гуманітарних, фундаментальних, професійно орієнтованих дисциплін за фаховим спрямуванням, а також вибіркових навчальних дисциплін із підготовки бакалаврів і магістрів. Неодмінною складовою навчання студентів факультету економіки АПК є виробнича практика.

В процесі навчання студенти під керівництвом провідних викладачів випускових ка­фед­р залучаються до наукової роботи з актуальних проблем ринкової економіки. Для забезпечення реалізації цих планів на факультеті сформовано висококваліфікований професорсько-викладацький колектив: вісім докторів економічних наук, десять професорів, 37 доцентів і 41 кандидат економічних, педагогічних, політичних, історичних наук і фізичного виховання.

У складі факультету функціонують два новітні комп’ютерні класи, оснащені 30 сучасними ПК із вільним доступом до мережі Інтернет; обладнані спеціальною технікою аудиторії, лабораторії, бібліотека.

Зв’язок навчання з виробництвом забезпечується через базові філії ка­фед­р факультету безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях, а також під час проходження практики студентами. Крім цього, для читання лекцій залучено провідних учених науково-дослідних економічних інститутів, спеціалістів Міністерства аграрної політики та продовольства України, досвідчених практиків і бізнесменів.

Факультет тісно співпрацює з Геттінгенським університетом імені Георга-Августа (Німеччина). В межах такого співробітництва проводяться регулярні стажування викладачів, аспірантів і студентів обох вишів. Бакалаври факультету економіки АПК КНЕУ ім. В. Гетьмана мають можливість продовжити навчання в Геттінгенському університеті імені Георга-Августа та здобути диплом магістра обох університетів. Факультет також ефективно співпрацює з профільними факультетами країн СНД, Університетом м. Констанц (Німеччина).

Найкращі студенти факультету отримують іменні стипендії Президента України, Верховної Ради України, Наглядової ради університету, міського голови м. Києва. Застосовуються й інші форми заохочення, передбачені Статутом університету.

За роки свого існування факультет підготував не одну тисячу висококваліфікованих економістів і бухгалтерів для агропромислового виробництва. Серед його випускників є багато державних діячів та відомих учених не лише України, але й зарубіжжя.



КА­ФЕД­РА ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ АГРОБІЗНЕСУ


ДЕМ’ЯНЕНКО
Сергій Іванович
Завідувач ка­фед­ри, доктор економічних наук, професор

С. І. Дем’яненко — завідувач ка­фед­ри. Народився 6 січня 1959 р. в с. Демовщині Кагарлицького району Київської області. У 1976 р. закінчив Переселенську середню школу цього ж району. В 1980 р. став випускником Київського інституту народного господарства імені Д. С. Коротченка й отримав кваліфікацію економіста.

З 1980 по 1987 р. працював головним економістом колгоспу «Нове життя» Кагарлицького району Київської області, головним економістом та начальником планово-економічного відділу Кагарлицького районного агропромислового об’єднання Київської області.

У 1989 р. закінчив аспірантуру Київського інституту народного господарства імені Д. С. Коротченка і захистив кандидатську дисертацію. З 1989 р. працює на ка­фед­рі економіки агропромислових формувань: спочатку обіймав посади асистента, старшого викладача, доцента, професора, а з 2004 р. – завідувач ка­фед­ри. В 1997 р. захистив докторську дисертацію.

Протягом 1993–2004 рр. працював за сумісництвом на посаді декана Міжнародного науково-технічного університету (м. Київ), був керівником економічного відділу проекту паювання сільськогосподарських земель Агенства США з міжнародного розвитку, головним представником проекту «Партнер» Міністерства сільського господарства США, професором-дослідником Інституту економічних дослід­жень та політичних консультацій Німецької консультативної групи з питань економічних реформ при Кабінеті Міністрів України, директором громадської організації «Інститут розвитку аграрного підприємства та села».

Міцний фундамент сучасної ка­фед­ри економіки агропромислових формувань був закладений ще з першого року функціонування університету. Так, у 1906 р. завідувачем сільськогосподарського відділення Київського комерційного інституту був призначений В. Г. Бажаєв, — на той час відповідальний працівник Міністерства торгівлі та промисловості Росії. Він читав дисципліни, які й зараз є в навчальних планах ка­фед­ри: «Економіка сільського господарства», «Аграрна політика», «Економічна географія». А проф. М. Д. Силін викладав «Земельне і міське господарство».

Як навчально-методичний осередок, ка­фед­ру було створено згідно з Постановою Ради народних комісарів від 28 жовтня 1944 р. у складі планово-економічного факультету Київського фінансово-економічного інституту. Називалася вона тоді ка­фед­рою галузевих економік. У 1954 р., у зв’язку зі створенням факультетів економіки сільського господарства й економіки промисловості, було засновано ка­фед­ру економіки сільського господарства та ка­фед­ру економіки промисловості. Відтоді ка­фед­ра кілька разів змінювала свою назву, будучи ка­фед­рою економіки та організації сільського господарства; планування сільського господарства; аграрного менеджменту. З 2003 р. у КНЕУ на основі спеціальності «Економіка підприємства» вперше в Україні створено спеціалізацію «Економіка агропромислових формувань». Таку ж назву отримала й ка­фед­ра, а в червні 2016 р. — теперішню.


Ка­фед­ра є випусковою та здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» зі спеціальності «Економіка підприємств» (спеціалізація  — «Економіка агропромислових формувань») і спеціальності «Менеджмент організацій» (спеціалізація  — «Менеджмент агробізнесу»), а також за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» програми «Менеджмент підприємств АПК».

Із початку створення ка­фед­ри її очолювали відомі на той час учені: д.е.н., проф. І. Н. Романенко, який згодом став директором Українського науково-дослідного інституту економіки та організації сільського господарства; к.е.н., доц. М. Т. Стеценко. Певний час ка­фед­рою керував д.е.н. проф. Л. М. Клецький. У наступні роки завідувачами були: д.е.н., проф. О. П. Канєвський, к.е.н., доц. М. П. Хотенко, к.е.н., проф. К. Л. Лісничий, к.е.н., доц. М. Г. Гриб, к.е.н., проф. А. І. Смислов, заслужений діяч науки і техніки України, д.е.н., проф. В. М. Нелеп. Сьогодні ка­фед­ру очолює випускник університету — д.е.н., проф. С. І. Дем’яненко.

Довгі роки на ка­фед­рі працювали відомі економісти-аграрники, які зробили вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів і наукових кадрів: кандидати економічних наук, доценти М. Г. Гриб, Ю. Д. Добриловський, Ю. С. Коваленко, Е. В. Кондратенко, В. В. Лазня, О. О. Медвецький, В. Ф. Савченко, М. І. Сидоренко, А. А. Фесина, М. П. Хотенко, А. Г. Щербак, асист. Т. В. Толова; а також знані спеціалісти в галузі технології сільського господарства: д.с.-г.н., проф. О. М. Бугай, к.е.н., доц. А. К. Павленко, к.с.-г.н., доц. Н. А. Горак, к.с.-г.н., доц. В. А. Маковецький, к.е.н., доц. В. І. Романов, к.с.-г.н., доц. І. П. Різніченко.

Нині на ка­фед­рі працюють вісім кандидатів економічних наук, доцентів і старших викладачів; три доктори економічних наук; чотири професори.

Багатьох викладачів ка­фед­ри за плідну педагогічну та наукову діяльність нагороджено урядовими й іншими відзнаками. Професори В. Г. Андрійчук і М. Й. Хорунжий удостоєні знака «Відмінник освіти України». Проф. В. М. Нелепу присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Проф. В. Г. Андрійчук обраний академіком Української академії аграрних наук. Знаком «Заслужений працівник КНЕУ» відзначені професори В. Г. Андрійчук, В. М. Нелеп, М. Й. Хорунжий і працівник лабораторії М. І. Наконечна. Крім того, проф. М. І. Хорунжий є залуженим працівником Катовіцької економічної академії (Польща) та нагороджений медаллю Університету імені Е. Монделани (Республіка Мозамбік) і Грамотою Вищої економічної школи м. Братислави (Словаччина).

Упродовж усієї історії ка­фед­ри її професорсько-викладацький склад успішно працював над створенням навчальної та навчально-методичної літератури зі спеціальних дисциплін. Попри жорстке централізоване керівництво видавничої діяльності в СРСР, колектив ка­фед­ри вперше на той час опублікував такі колективні підручники та навчальні посібники: «Виробничо-фінансовий план колгоспу», «Економіка сільського господарства», «Организация и планирование сельскохозяйственного производства», «Організація і планування виробництва в об’єднаннях сільгосптехніки».

Ка­фед­ра стала навчально-методичним центром у СРСР зі спеціальності «Економічне і соціальне планування в АПК». У 1989 р. за редакцією проф. В. М. Нелепа вперше в Україні було підготовлено навчальний посібник «Экономика, организация и планирование агропромышленного комплекса», яким послуговувалися всі навчальні заклади країни.

Особливо плідно над створенням сучасної навчальної літератури, яка б відповідала запитам ринкової економіки, колектив ка­фед­ри працює останні десять років. Ідеться про видання підручників нового покоління. Зокрема, підручник проф. В. Г. Андрійчука «Економіка аграрних підприємств» був виданий двічі; спільно з проф. Л. Бауером (Альбертський університет, Канада) видано підручник «Менеджмент: прийняття рішень і ризик». Проф. С. І. Дем’яненко — автор підручників «Менеджмент виробничих витрат», «Менеджмент аграрних підприємств». Двічі виданий підручник проф. В. М. Нелепа «Планування на аграрному підприємстві». Проф. М. Й. Хорунжий є автором двох підручників: «Аграрна політика» і «Організація агропромислового комплексу». Високий теоретико-методологічний рівень цих підручників, практична спрямованість на сучасне економічне середовище та майбутні соціально-економічні трансформації сприяли тому, що вони стали базовими для вивчення відповідних дисциплін у всіх аграрних ВНЗ України.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.е.н., доц., доц. каф. В. Г. Кудлай; к.с-г.н., доц., доц. каф. Ф. В. Іваненко,
д.е.н., проф., проф. каф. В. М. Нелеп, д.е.н., проф., зав. каф. С. І. Дем’яненко, інж. І кат. М. І. Наконечна, ст. лаб. М. М. Найда,
інсп. з контролю за забезп. навч. процесу НКП І кат. Н. П. Саханда, другий ряд: д.е.н., доц., проф. каф. О. О. Єранкін,
д.е.н., проф., проф.-консультант каф. В. Г. Андрійчук, к.е.н., доц. каф. О. Ю. Ничипорук, к.е.н., доц., доц. каф. В. Г. Чабан,
к.е.н., доц., заст. зав. каф. А. М. Судеркін, к.е.н., доц., доц. каф. О. В. Садовник

В останні роки колектив ка­фед­ри особливу увагу надає методичному забезпеченню навчального процесу. Зокрема, професори В. Г. Андрійчук, В. М. Нелеп, М. Й. Хорунжий, доценти Ф. В. Іваненко, О. О. Медвецький, В. М. Сінченко та к.е.н. О. Г. Боброва підготували навчально-методичні посібники для самостійного вивчення таких дисциплін: «Економіка аграрних підприємств», «Планування на аграрному підприємстві», «Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції», «Система технологій в тваринництві», «Організація і стимулювання праці», «Організація агропромислового комплексу».

Ка­фед­ра завжди забезпечувала тісний зв’язок навчання і виробництва. Понад чотири десятиріччя її філія працювала в Кагарлицькому районі Київської області, зокрема у відомій агрофірмі «Перемога». На замовлення підприємств району науковці ка­фед­ри складали перспективні плани їхнього розвитку, безпосередньо на виробництві проводили науково-виробничі конференції, розробляли нормативи для планування витрат і собівартості продукції. За плідну науково-консультативну роботу на підприємствах Кагарлицького району доценти ка­фед­ри М. К. Павленко та М. П. Хотенко були удостоєні низки урядових нагород.

Плідно співпрацює колектив ка­фед­ри і з Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України та Міністерством аграрної політики України. Викладачі ка­фед­ри В. Г. Андрійчук, С. І. Дем’яненко, В. М. Нелеп та М. Й. Хорунжий брали участь у розробці проектів законів України «Про основні засади державної аграрної політики», «Про державну підтримку сільського господарства», «Про продовольчу безпеку України», «Про дорадчу діяльність в сільському господарстві». На замовлення Міністерства аграрної політики та продовольства України були розроблені методичні рекомендації зі складання плану економічного та соціального розвитку сільськогосподарських підприємств.

На ка­фед­рі діє програма практичної підготовки фахівців безпосередньо на виробництві, яка охоплює:

– виробниче навчання студентів I та II курсів на підприємствах АПК із чотирьох технологічних дисциплін;

– проведення практичних занять зі студентами III та IV курсів на основі використання річних звітів підприємств (для цього в лабораторії ка­фед­ри створений і щорічно поповнюється відповідний банк даних), розробка їх поточних планів із наступним захистом безпосередньо на підприємстві. При цьому, акцент ставиться на максимальній індивідуалізації практичних завдань студентів, широко використовуються в навчальному процесі сучасні методи навчання та комп’ютери;

– організацію виробничої переддипломної практики студентів на підприємствах АПК;

– запрошення спеціалістів і керівників підприємств для читання лекцій і проведення виробничого навчання. Цьому, зокрема, сприяє залучення до штату ка­фед­ри за сумісництвом кандидатів наук: доц. В. М. Сінченка та Героя України, заслуженого працівника сільського господарства України проф. О. В. Приліпки.

Колектив ка­фед­ри надає велику увагу комп’ютеризації навчального процесу. При ка­фед­рі функціонує комп’ютерний клас, усі 15 комп’ютерів закільцьовано в загальноуніверситетську мережу та підключено до Інтернету. Основними формами комп’ютеризації навчального процесу є:

– проведення розрахунків і побудова таблиць, схем і діаграм за допомогою табличних процесорів під час виконання індивідуальних завдань із дисциплін;

– контроль своєчасності та якості виконання індивідуальних практичних завдань, поточного оцінювання знань студентів, виконання контрольних тестових завдань із дисциплін «Планування на підприємстві» та «Менеджмент аграрних підприємств»;

– забезпечення комп’ютерного класу навчально-методичними та інформаційними матеріалами для самостійного опрацювання студентами;

– пошук інформації в мережі Інтернет для виконання самостійних завдань;

– написання курсових і дипломних робіт із використанням пакетів прикладних програм і спеціальних програмних продуктів.

Значний внесок у ефективну організацію навчального процесу та наукової діяльності студентів роблять такі працівники ка­фед­ри: зав. лабораторії Г. С. Гуменюк, старший інженер М. І. Наконечна, старший лаборант П. Саханда та завідувач комп’ютерного класу О. М. Федченко.

Ка­фед­ра має власний бібліотечний фонд (понад п’ять тис. книг), сформований, зокрема, з книг особистих бібліотек професорів С. М. Бугая, О. П. Канєвського, В. М. Нелепа та М. Й. Хорунжого.

Особливу цінність як для наукової, так і для навчальної роботи студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів має постійно оновлюваний банк даних про діяльність аграрних та агропромислових формувань за останні 30 років.

Багато випускників ка­фед­ри змогли ефективно реалізувати набуті в університеті знання, уміння та навички й розкрити творчий потенціал. Вони успішно працюють у різних сферах суспільного виробництва, науки й освіти. Зокрема:

– захистили докторські дисертації та працюють у вишах і науково-дослідних установах: В. В. Вітвіцький, М. П. Вітковський, В. І. Грушко, П. О. Лайко, С. І. Дем’яненко, В. Я. Мессель-Веселяк, В. М. Нелеп, М. Ф. Огійчук, Б. Й. Пасхавер, Б. Я. Панасюк;

– захистили кандидатські дисертації й успішно працюють у різних навчальних закладах, наукових установах і на виробництві: проф. М. Й. Хорунжий, М. В. Вихор, О. Г. Боброва, О. О. Єранкін, В. Б. Мосаковський, О. М. Радіоненко, І. М. Свідерська, О. Г. Сліпенко, О. Ю. Ничипорук, О. Ю. Старіков, О. В. Садовник, А. М. Судеркін, О. М. Висоцька, А. Г. Самойленко;

– у Кабінеті Міністрів України та Міністерстві аграрної політики та продовольства України працюють випускники ка­фед­ри: Ю. Я. Лузан, В. І. Дробот, М. І. Корабльов, В. А. Мень­ківська;

– в управлінських структурах АПК різних рівнів працюють: В. І. Аврамчук, А. С. Бобовський, Л. В. Бойко, В. С. Богач, П. П. Кіценко, М. В. Сокіл;

– безпосередньо на виробництві працюють: Л. І. Васильчук, А. П. Ворона, А. К. Деньга, В. М. Залізна, В. І. Матійчук, Ю. О. Старовойт, А. І. Старовойт, І. Г. Чуприн, В. М. Яценко.

На ка­фед­рі впродовж десятиліть сформувалося декілька наукових і викладацьких шкіл, зокрема:

– економіки аграрних підприємств та агропромислових формувань (професори В. Г. Андрійчук, О. П. Канєвський, К. Л. Лісничий, М. Й. Хорунжий, О. О. Єранкін, доц. П. В. Коваль);

– організації та планування на підприємстві (проф. В. П. Нелеп, доценти Ю. Д. Добриловський, О. Ю. Ничипорук, М. І. Сидоренко, М. П. Хотенко, О. В. Садовник);

– організації та стимулювання праці (доценти М. Г. Гриб, О. О. Медвецький, к.е.н. О. Г. Боброва);

– менеджменту аграрних підприємств (проф. С. І. Дем’яненко, доценти Е. В. Кондратенко, А. М. Судеркін, В. Г. Чабан).

Наукова діяльність ка­фед­ри завжди була орієнтована на розробку найбільш актуальних економічних проблем розвитку сільськогосподарського виробництва. Нині професорсько-викладацький склад ка­фед­ри плідно працює над розв’язанням низки важливих аграрних економічних проблем, серед яких і проблема реструктуризації підприємств АПК та виходу їх із кризового стану й обґрунтування економічного механізму забезпечення паритетності отримання доходів усіма учасниками агропромислового виробництва. На основі результатів цих досліджень створена наукова база для розв’язання проблеми агропромислової інтеграції, гармонізації економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників і переробних промислових підприємств. Ка­фед­ра робить вагомий внесок у формування сучасної аграрної політики, обґрунтування теорії та методології аналізу, оцінки та синхронізації низки важливих макропараметрів економіки, а також у розробку теоретико-методологічних і прикладних аспектів визначення ціни земель сільськогосподарського призначення. Важливим макроекономічним напрямом діяльності ка­фед­ри є обґрунтування концепції державної підтримки сільського господарства в контексті вступу України до Світової організації торгівлі та інтенсифікації євроінтеграційних процесів.


Зліва направо: к.е.н., доц., доц. каф. В. Г. Кудлай, д.е.н.,проф., проф.-консультант кафедри В. Г. Андрійчук, к.е.н., доц. каф. А. Г. Самойленко

Значне місце в науковій діяльності ка­фед­ри посідає дослідження актуальних питань мікрорівня економіки АПК: обґрунтування напрямів і шляхів удосконалення інвестиційного менеджменту аграрних підприємств; розробка методологічних і прикладних аспектів удосконалення лізингових відносин в аграрній сфері; опрацювання стратегічних планів підприємств; обґрунтування методики визначення, аналізу й оцінки ефективності диверсифікації виробництва; обґрунтування методики використання ціни як інструменту аналізу, оцінки та прогнозу економічних і виробничих параметрів розвитку підприємств.

Новітні дослідження ка­фед­ри спрямовані на вивчення сучасних агропромислових формувань, які набувають усе більшого поширення в АПК, дослідження їх організаційної будови та структури управління, умов формування та розподілу доходів із метою вироблення рекомендацій щодо забезпечення їх ефективного функціонування та створення умов для соціального захисту сільського населення.

Наукові розробки ка­фед­ри мають велике прикладне значення. Члени ка­фед­ри входять до числа авторів 25 нормативних документів під грифом центральних органів управління аграрним сектором СРСР та України, які були впроваджені у виробництво.

Ка­фед­ра економіки агропромислових формувань має досить потужний науковий потенціал. Її викладачі відомі науковому загалу України та країн ближнього зарубіжжя як визначні вчені, які роблять непересічний внесок у розвиток агроекономічної науки й у справу підготовки висококваліфікованих економістів із новітніми знаннями та сучасним економічним мисленням. Зокрема, д.е.н., проф. ка­фед­ри, акад. УААН В. Г. Андрійчук опублікував 135 наукових праць. Він є автором восьми книг (монографій і підручників) і трьох брошур, а також співавтором восьми книг і 13 брошур у формі науково-методичних рекомендацій виробництву. Заслужений діяч науки і техніки України, д.е.н., проф. В. М. Нелеп опублікував 120 наукових праць, зокрема вісім книг і сім брошур; д.е.н., проф. ка­ф. С. І. Дем’яненко — 100 наукових праць (вісім навчальних посібників і монографій та дві брошури у співавторстві), проф. ка­ф. М. Й. Хорунжий — 93 наукові праці (два підручники та дві брошури, співавтор семи підручників і навчальних посібників).

Лише за останні п’ять років члени ка­фед­ри видали дві монографії, 134 наукові статті, 11 брошур та вісім підручників і навчальних посібників. У розрахунку на одного викладача ка­фед­ри за цей час опубліковано 16 науково-навчальних праць.

Упродовж кількох десятків років із високою результативністю на ка­фед­рі функціонує аспірантура та докторантура, навчання в яких свого часу закінчили нині відомі науковці, професори С. І. Дем’яненко, В. Г. Андрійчук, В. М. Нелеп, О. О. Єранкін.

Ка­фед­ра зробила помітний внесок у підготовку наукових кадрів для низки зарубіжних країн. На її теренах під науковим керівництвом професорів В. М. Нелепа, М. Й. Хорунжого та доц. Е. В. Кондратенка захистили кандидатські дисертації семеро іноземних аспірантів із Гани, Гвінеї, Ємену, Кенії та Сирії.

Свого часу в зарубіжних вишах упродовж трьох-чотирьох років викладачами працювали співробітники ка­фед­ри: М. Г. Гриб (Мозамбік, двічі), Е. В. Кондратенко (Ємен), О. О. Медвецький (Нікарагуа), М. Й. Хорунжий (Мозамбік). Під час цієї роботи Е. В. Кондратенко був завідувачем ка­фед­ри, а М. Й. Хорунжий — керівником групи викладачів із СРСР.

Викладачі ка­фед­ри активно залучають вихованців до наукової роботи. Щороку 14–18 студентів виступають із доповідями на університетській науковій конференції з актуальних питань аграрної економіки та технології сільськогосподарського виробництва. Найкращі вихованці ка­фед­ри беруть участь в роботі різних всеукраїнських студентських форумів, де за останні три роки було здобуто вісім дипломів І–ІІІ ступенів.

Ка­фед­ра підтримує тісні зв’язки з науковими установами й університетами України та зарубіжних країн, співпрацює з Міністерством аграрної політики та продовольства України. Вже за роки перехідного періоду викладачі ка­фед­ри разом із співробітниками Інституту аграрної економіки УААН та Міністерства аграрної політики та продовольства України розробили сім рекомендацій щодо вдосконалення пайових і земельних відносин та створення нових організаційних форм господарювання на селі, які функціонують на засадах приватної власності, а також рекомендацій із питань зміцнення їх фінансово-економічного стану. Ці розробки були рекомендовані до впровадження в усіх регіонах України. З Інститутом аграрної економіки ка­фед­ра здійснювала спільні розробки з проблеми виробничого потенціалу та його використання в планово-економічному регулюванні аграрної економіки.

Спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Гетінгенським університетом імені Георга-Августа (Німеччина) й іншими міжнародними та вітчизняними організаціями ка­фед­ра організувала та провела три міжнародні науково-практичні конференції з питань аграрної реформи й вдосконалення економічного механізму аграрних підприємств.

Багато докторів наук, які працюють на ка­фед­рі, є членами спеціалізованих учених рад із захисту докторських дисертацій щодо проблем аграрної економіки низки наукових установ України.

Ка­фед­ра співпрацює з Гетінгенським університетом імені Георга-Августа (Німеччина), Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, німецькою консультативною групою з питань економічної реформи при Кабінеті Міністрів України, низкою міжнародних організацій, зокрема Світовим банком, Агентством США з міжнародного розвитку тощо. Результатом такої співпраці стали спільні наукові дослідження, публікація наукових праць у співавторстві, обмін студентами та викладачами. Також проводяться міжнародні економічні та студентські конференції з актуальних питань розвитку АПК.



КА­ФЕД­РА ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ В АПК


КОЦУПАТРИЙ
Михайло Миколайович
Завідувач ка­фед­ри, кандидат економічних наук, професор

М. М. Коцупатрий — завідувач ка­фед­ри, декан факультету економіки аграрно-промислового комплексу, заслужений працівник КНЕУ, відмінник освіти України.

З 1981 р. працює в ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана». З 2006 р. обіймає посаду завідувача ка­фед­ри обліку, аналізу та аудиту в АПК.

Він зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної економічної науки та підготовку висококваліфікованих фахівців із аграрної економіки. Результати наукової та науково-методичної роботи Михайла Миколайовича відображені у понад 150 наукових розвідках і 200 навчально-методичних розробках. Є співавтором 18 підручників і навчальних посібників, зокрема 15 із грифом Міністерства освіти і науки України, та трьох брошур.

Михайло Миколайович підготував 13 кандидатів економічних наук, нині здійснює наукове керівництво дисертаційними дослідженнями чотирьох аспірантів. Нагороджений знаком «Відмінник освіти» Міністерства освіти і науки України, званням «Заслужений працівник Київського національного економіч­ного університету імені Вадима Гетьмана», Подякою Міністерства ­фінансів України, Грамотою Верховної Ради України.


Функціонуючи як окремий структурний підрозділ факультету економіки аграрно-промислового комплексу, ка­фед­ра обліку, аналізу і аудиту в АПК ніколи не забувала про своє коріння. У пошуках відповідей на актуальні науково-теоретичні, організаційні та навчально-методичні питання вона завжди творчо співпрацювала зі спорідненими ка­фед­рами обліково-економічного факультету, на базі якого спочатку готували фахівців з обліку в сільському господарстві.

У червні 1977 р. у Київському інституті народного господарства імені Д. С. Коротченка була створена як випускова ка­фед­ра обліку в сільському господарстві в складі аграрного факультету (на той час — факультет планування сільського господарства). Формування ка­фед­ри відбувалося за всіма правилами управлінської науки. Крім фахівців, які вже працювали на базовій ка­фед­рі, запрошували спеціалістів, які мали достатній досвід викладацької, управлінської та виробничої діяльності.

На момент створення сучасна ка­фед­ра обліку, аналізу та аудиту мала назву ка­фед­ри бухгалтерського обліку, а пізніше — ка­фед­ри бухгалтерського обліку в сільському господарстві (1977–1987), ка­фед­ри бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності в сільському господарстві (1987–1992), ка­фед­ри обліку та аудиту в сільському господарстві (1992–2003). У 2003 р. ка­фед­рі надано теперішню назву.

Ка­фед­ру бухгалтерського обліку КІНГ ім. Д. С. Коротченка очолювали доц. М. Г. Цюпа (1944–1946), доктори економічних наук, професори П. П. Німчинов (1946–1975) та Ю. Я. Литвин (1975–1977).

М. Г. Цюпа був не лише висококваліфікованим спеціалістом із бухгалтерського обліку і невтомним трудівником, а й людиною великої душі, вмів творити добро на землі. Працюючи під час війни на Уралі викладачем в системі УПК ЦСУ СРСР, він готував бухгалтерів із числа інвалідів війни, яким допомагав стати повноцінними членами громади, жити інтелектуально наповненим ­життям.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: к.е.н., ст. викл. В. В. Король, к.е.н., доц. каф. О. Г. Бірюк, асист. каф. М. І. Яременко, к.е.н., доц., доц. каф. С. І. Ковач, к.е.н., проф., зав. каф. М. М. Коцупатрий, к.е.н., доц., доц. каф. Л. В. Білозор, к.е.н., доц. каф. М. М. Кругла, лаб. І. О. Бойко, асист. каф. М. А. Толстих, другий ряд: к.е.н., доц., доц. каф. М. С. Царьов, к.е.н., доц., доц. каф. І. І. Гончар, ст. викл. кафедри С. П. Самохвал,
ст. викл., заст. зав. каф. Ю. А. Шевченко, ст. викл. кафедри І. В. Ткач

П. П. Німчинов був відомим ученим, першим в Україні доктором економічних наук за спеціальністю «Бухгалтерський облік, економічний аналіз і контроль». Він заснував ка­фед­ру бухгалтерського обліку. Як чудовий викладач, залюблений у свій предмет, і талановитий керівник, він дбав про розвиток ка­фед­ри, зміцнення її потенціалу шляхом не лише відбору найкращих спеціалістів, а й залучення досвідчених економістів-практиків, які згодом стали видатними вченими. Всі викладачі, — які працювали на ка­фед­рі з моменту її створення, й ті, хто прийшов за ними, були вихованцями проф. П. П. Німчинова, або ж навчалися за його підручниками.

Попри те, що Україна вже тоді мала цілу систему аграрних вишів, зокрема в Києві працював провідний аграрний вищий навчальний заклад — Українська сільськогосподарська академія, генератором наукових нововведень з обліку в сільському господарстві була саме ка­фед­ра бухгалтерського обліку КФЕІ/КІНГ на чолі з П. П. Німчиновим.

Із 1977 р. ка­фед­ру обліку, аналізу та аудиту в АПК очолювали відомі спеціалісти та вчені у сфері бухгалтерського обліку — доктори економічних наук, професори Ю. Я. Литвин (1977–1988), В. В. Сопко (1988–1993), В. Г. Лінник (1993–2006), М. М. Коцупатрий (з 2006 р. і донині).

Ю. Я. Литвин з 1973 до 1988 р. очолював спочатку єдину ка­фед­ру бухгалтерського обліку КІНГ, а з 1 червня 1977 р. – ка­фед­ру бухгалтерського обліку в сільському господарстві. Крім того, упродовж восьми років він очолював спеціалізовану вчену раду при КІНГ із захисту кандидатських і докторських дисертацій; був експертом ВАК при Раді Міністрів СРСР, згодом — експертом ВАК України; тривалий час входив до складу ревізійної комісії Товариства «Знання»; був членом методичної ради Міністерства фінансів України.

Ю. Я. Литвин вивчав проблеми нормативного методу планування, обліку та контролю за витратами на виробництві. Результати цього дослідження знайшли відображення у його докторській дисертації на тему «Проблеми нормативного методу обліку витрат в сільському господарстві» (1976).

Із 1988 р. ка­фед­ру п’ять років очолював проф. В. В. Сопко, а його заступником був доц. А. М. Герасимович.

Із 1972 р. В. В. Сопко працює в КІНГ–КНЕУ викладачем, доцентом, професором ка­фед­ри обліку підприємницької діяльності. Він — доктор економічних наук (1982), академік Академії економічних наук України (1993), Академії наук вищої школи України (1993) та Національної академії наук Угорщини (2000), член Європейської асоціації бухгалтерів (1981), Аудиторської палати України (1993), експерт комісії ООН з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності в транснаціональних корпораціях (1992). Також є членом наукових рад із присудження наукових ступенів доктора і кандидата економічних наук КНЕУ і КНТЕУ та редакційних колегій журналів «Бухгалтерський облік та аудит», «Баланс», «Економіка, фінанси і право», «Актуальні проблеми еконо­міки» тощо.

У 1993 р. на посаду завідувача ка­фед­ри обліку та аудиту в сільському господарстві було обрано В. Г. Лінника. У 1991 р. він захистив докторську дисертацію на тему «Облік і контроль виробничої діяльності при різних формах господарювання», а в 2002 р. йому присвоєно звання академіка Академії наук вищої школи України. Проф. В. Г. Лінник створив наукову школу зі вдосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції; брав участь у розробці основних принципів методики побудови управлінського обліку в сільськогосподарських формуваннях.

М. М. Коцупатрий у 2000 р. був обраний деканом факультету економіки агропромислового комплексу, а в червні 2006 р. – завідувачем ка­фед­ри обліку, аналізу та аудиту в АПК. Нині працює над проблемами трансформації бухгалтерського обліку в Україні, бере активну участь у розробці важливих законодавчих актів і нормативно-правових документів.

Ка­фед­ра забезпечує якісну підготовку спеціалістів за спеціальністю «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит».

Головним напрямом роботи викладачів ка­фед­ри є належне забезпечення навчального процесу. Відповідальне ставлення до своєї роботи — невід’ємна складова спільних успіхів у навчанні (як студентів, так і викладачів).

Колектив ка­фед­ри завжди намагався йти в ногу з часом, генеруючи новації в царині обліку та підтримуючи постійні зв’язки з науковим середовищем, методологічними центрами як Києва, так і інших міст України, СНД і далекого зарубіжжя. Так, доц. В. Г. Лінник упродовж 1978–1979 навчального року читав лекції з «Бухгалтерського обліку» в Університеті м. Санта-Клара (Республіка Куба), а доц. В. А. Щирський майже три роки викладав дисципліни «Облік у сільському господарстві» та «Судово-економічні експертизи» в Аденському національному університеті (НДРЄ).


Зліва направо: к.е.н., ст. викл. кафедри В. В. Король, ст. викл. кафедри І. В. Ткач, к.е.н., доц. каф. М. М. Кругла

У межах загальноінститутських зв’язків із закордонними вишами ка­фед­ра підтримувала творчі контакти зі спеціалістами аграрно-облікових ка­фед­р і з профільними навчальними закладами дружніх держав, організовувала для найкращих студентів виробничу практику за кордоном, зокрема в ЧССР.

Викладачі ка­фед­ри ведуть активну науково-дослідну роботу. Із 1977 р. вони підготували та видали понад 60 підручників, посібників, навчально-методичних посібників і монографій. У 1982 р. було підготовлено та видано «Методические рекомендации по организации учета и контроля в свеклосовхозах», а в 1983 р. – «Методические рекомендации по организации учета и контроля в хозяйственных подразделениях свеклосовхозов».

Науковці ка­фед­ри разом із спеціалістами УкрНДІЕОСГ ім. О. Г. Шліхтера брали участь у розробці інструкції з нормативного методу обліку витрат у сільському господарстві (проф. Ю. Я. Литвин) і методики застосування нормативного методу планування та обліку витрат у тваринницьких комплексах України (проф. Ю. Я. Литвин, доценти В. Б. Моссаковський, В. Г. Лінник, М. М. Коцупатрий).

Провідні спеціалісти з обліку в сільському господарстві були членами методичної ради Держагропрому СРСР та УРСР, Міністерства фінансів України та Міністерства аграрної політики України (Ю. Я. Литвин, В. Г. Лінник, В. Б. Моссаковський, М. М. Коцупатрий), брали активну участь у розробці важливих законодавчих актів і нормативно-правових документів.

Проф. Ю. Я. Литвин довгий час був заступником голови, а потім упродовж восьми років очолював спеціалізовану вчену раду при КІНГ із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Був також експертом Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР.

За час роботи на ка­фед­рі троє доцентів підготували та захистили докторські дисертації: В. Г. Лінник («Облік і контроль виробничої діяльності при різних формах господарювання», 1991 р.), А. М. Герасимович («Облік витрат виробництва», 1993 р.), М. І. Бондар («Методологія і організація обліку і контролю інвестиційної діяльності», 2008 р.). Багато викладачів здобули також сертифікати Аудиторської палати України: В. В. Сопко, М. М. Коцупатрий, В. Г. Лінник, А. М. Герасимович, В. Б. Моссаковський, В. А. Щирський.

Ка­фед­ра успішно забезпечує навчання в аспірантурі та своєчасний захист кандидатських дисертацій молодих учених. Багато з них поповнили викладацький корпус не лише рідної, а й інших ка­фед­р університету та його філій, а також інших вишів України. Серед вихованців ка­фед­ри — учені, які працюють у Білорусі, Таджикистані, Литві та Росії.

Науковці ка­фед­ри часто є офіційними опонентами на захистах дисертацій здобувачів наукових ступенів КНЕУ та інших вишів. Упродовж багатьох років досвідчені викладачі ка­фед­ри постійно беруть участь у науково-методичних конференціях університету, вивчаючи передовий досвід колег і ділячись власними набутками. Були членами методичної ради факультету. З 2000 р. самостійно та спільно з іншими ка­фед­рами ка­фед­ра обліку, аналізу та аудиту в АПК організовує міжнародні науково-практичні конференції на базі КНЕУ, а з 2002 р. є організатором всеукраїнських студентських наукових конференцій.


Зліва направо: к.е.н., доц., доц. каф. Т. П. Ялі,
ст. викл. каф. І. В. Ткач, к.е.н., доц., доц. каф. В. В. Мельничук, к.е.н., доц., доц. каф. І. І. Гончар, к.е.н., доц.,
доц. каф. Н. С. Золотарьова, ст. викл. кафедри М. А. Толстих, к.е.н., доц., доц. каф. С. І. Ковач, к.е.н., доц., доц. каф. О. Г. Бірюк

Також ка­фед­ра обліку, аналізу та аудиту в АПК виконує велику навчально-методичну роботу, готуючи фахівців за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями: «бакалавр» за спеціальністю «Облік і аудит» (спеціалізація — «Облік і аудит в АПК») і «магістр» за спеціальністю «Облік і аудит» (магістерська програма — «Облік і аудит в управлінні АПК»). Термін підготовки бакалаврів денної форми навчання — чотири роки, заочної — чотири роки та два місяці. Для підготовки магістрів денної форми навчання встановлено термін у один рік, а заочної — один рік і два місяці. У межах підготовки бакалаврів студенти здобувають як фундаментальну, так і професійну освіту, а студенти денної форми навчання (за бажанням) мають можливість отримати диплом викладача економіки, що значно полегшує праце­влаштування.

Відповідальне ставлення до навчального процесу є неодмінною умовою успішної діяльності як студентів, так і викладачів. Тому основні зусилля професорсько-викладацького колективу ка­фед­ри спрямовані саме на забезпечення студентів навчальною літературою: підручниками, навчальними та навчально-методичними посібниками, навчальними завданнями, рекомендаціями тощо.

Для досягнення високого рівня підготовки спеціалістів агропромислового сектору економіки на факультеті було проведено значну організаційно-методичну роботу. Створені та впроваджені у навчальний процес сучасні навчальні плани, які визначають цикли гуманітарної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки і професійно орієнтованих дисциплін за фаховим спрямуванням, а також вибіркових навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» і «магістр». Зв’язок навчання студентів із виробничою практикою аграрних формувань забезпечується через базові філії ка­фед­ри безпосередньо на виробництві, а також у процесі проходження студентами практики на підприємствах. Крім цього, для читання лекцій залучаються провідні вчені науково-дослідних економічних інститутів, спеціалісти Міністерства аграрної політики та продовольства України, досвідчені практики-випускники минулих років.

Найкращі студенти факультету отримують іменні стипендії Президента України, Верховної Ради України, міського голови м. Києва. Застосовуються також інші форми заохочення студентів, передбачені Статутом університету.

Важливе значення в КНЕУ має інститут кураторства. Уміло поєднуючи навчання з науковою творчістю студентів, викладачі ка­фед­ри надають велику увагу й виховній роботі, спільному проведенню культурного дозвілля.

Широко застосуються на ка­фед­рі нові методи активізації навчання. Ще у 80-ті рр. вона однією з перших почала впроваджувати в систему аудиторних занять наскрізні задачі, структурно-логічні схеми, виробничі ситуації, ділові ігри. У процесі навчання студенти залучаються до наукової роботи з актуальних проблем ринкової економіки під керівництвом кваліфікованих викладачів ка­фед­р університету. На ка­фед­рі функціонує новітній комп’ютерний клас, оснащений 15 сучасними ПК із вільним доступом до мережі Інтернет. Уже з III курсу зі студентами проводяться навчальні тренінги з бухгалтерського обліку й аудиту з використанням сучасного програмного забезпечення: інформаційно-правової системи «Ліга: Закон» і пакету прикладних програм «1С: Підприємство 8.2».

Студенти мають можливість виявити та в подальшому розвивати здібності до аналітичної та науково-дослідної роботи у студентському науковому гуртку з бухгалтерського обліку, аналізу та контролю, який функціонує на ка­фед­рі.



КА­ФЕД­РА ПОЛІТИЧНОЇ ІСТОРІЇ


ДУДКО
Ірина Дмитрівна
Завідувач ка­фед­ри, доктор політичних наук, професор

І. Д. Дудко — завідувач ка­фед­ри, директор Інституту історії українського суспільства. Народилася 22 березня 1957 р. в м. Миколаєві, де в 1974 р. закінчила середню загальноосвітню школу. З 1976 по 1981 р. навчалася на історичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Отримала диплом з відзнакою, здобувши кваліфікації історика, викладача історії та суспільствознавства.

З 1987 р. – викладач Київського інституту народного господарства. В 1991 р. здобула науковий ступінь кандидата історичних наук, а в 2001 р. їй присвоєно вчене звання доцента ка­фед­ри політичної історії. З 2002 р. – заступник завідувача ка­фед­ри політичної історії.

У 2009 р. здобула науковий ступінь доктора політичних наук, успішно захистивши дисертацію на тему «Критерії і механізми забезпечення міжнародно-політичних інтересів США в нестаціонарній системі міжнародних відносин». З вересня 2009 р. і до сьогодні — завідувач ка­фед­ри політичної історії. У 2012 р. стала професором ка­фед­ри політичної історії.

Сфера наукових інтересів — міжнародні відносини, зовнішньополітична стратегія США, зовнішня політика України. Має більше ніж 100 наукових праць, дві монографії. Є науковим керівником пошукачів наукового ступеня при ДУ «Інститут всесвітньої історії» та Дипломатичній академії України при МЗС України.

Здійснює науково-органі­за­цій­ну роботу. Нині обіймає посаду директора Інституту історії українського суспільства як складової частини Наукового парку КНЕУ. Є головним редактором збірника наукових праць КНЕУ «Історико-політичні студії».

Київський комерційний інститут від початку свого існування надавав велике значення не лише підготовці майбутніх спеціалістів у сфері економічної діяльності, а й формуванню в них широкого світогляду, загальної ерудиції, міцних переконань та громадянської позиції. Це зумовило створення Інституту для слухачів економічного відділення, який функціонував з 1909 до 1915 р. (до евакуації інституту в м. Саратов), низки історичних дисциплін, читання яких забезпечувала ка­фед­ра нової російської історії, зокрема таких: «Історія Російської держави», «Нова російська історія» (проф. М. В. Дов­нар-Запольський), «Історія античних держав» (проф. І. А. Леціус­), «Історія середніх віків» (проф. М. М. Бубнов), «Історія ХVІІІ і ХІХ століть» (П. М. Ардашев), «Новітня історія Західної Європи», «Загальна нова історія» (В. В. Новодворський).

Серед історичних дисциплін комерційного інституту не було історії України, адже Російська імперія не визнавала існування України як окремого державного чи автономного утворення. Втім, рівень фахівців з історичних дисциплін дозволяє припускати, що історію читали з урахуванням прогресивних тенденцій, що відповідали здобуткам світової й вітчизняної науки. М. В. Дов­нар-Запольський — відомий історик, етнограф, фольклорист та економіст, вважається учнем В. Б. Антоновича — пат­ріарха й одного з найвидатніших діячів українського національно-визвольного руху. М. В. Довнар-Запольський став засновником наукової історичної школи, з якої вийшли такі видатні науковці, як Д. І. Дорошенко, А. П. Оглоблін, Н. Д. Полонська-Василенко та ін. Саме М. В. Довнар-Запольський відкрив у 1905 р. у Києві вищі жіночі курси, а в 1906 р. – Вищі комерційні курси, які започаткували нині відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами Київський національний економічний університет імені Вадима ­Гетьмана.

У період революційних перетворень в Україні 1818–1920 рр. у навчальних планах інституту не зазначено жодної історичної дисципліни. Це пояснюється змінюваністю політичних режимів у країні, нестабільністю уявлень про політичне й організаційне підґрунтя вищої, зокрема економічної освіти. З 1921 р., зі встановленням більшовицької влади в Україні, ситуація в освітній сфері стабілізувалася, хоч і на основі не повернення до прогресивних тенденцій історичної науки, а ствердження світоглядних і, передусім, історичних позицій, зумовлених тільки постулатами марксистсько-ленінської ідеології.

У вищих навчальних закладах замість загальноісторичних дисциплін запроваджувалося систематичне вивчення марксистсько-ленінської теорії, викладання якої покладалося на створені ка­фед­ри діалектичного й історичного матеріалізму і ленінізму та історії ВКП (б). Перед партійними комітетами й осередками РКП (б) стояло глобальне завдання — додати освітні установи (школи, училища, виші) до сфери свого особ­ливого впливу.

Із виходом у світ «Короткого курсу історії ВКП (б)» на вищі навчальні заклади покладався обов’язок організувати викладання марксистсько-ленінської теорії на основі глибокого вивчення зазначеного підручника.

З метою концентрації ідеологічного потенціалу у вищих навчальних закладах згідно зі згаданою постановою замість окремо існуючих ка­фед­р створювалися єдині ка­фед­ри марксизму-ленінізму з обов’язковим затвердженням кадрів партійними комітетами різних рівнів.

Із перейменуванням у 1952 р. ВКП (б) на КПРС у всіх вищих навчальних закладах, зокрема й у Київському фінансово-економічному інституті, впроваджувалися три самостійні курси, такі як «Історія КПРС», «Політична економія», «Діалектичний матеріалізм» та «Історичний матеріалізм». Їх викладання забезпечувала ка­фед­ра марксизму-ленінізму. В 1963 р. ка­фед­ра марксизму-ленінізму була розділена на дві: історії КПРС і філософії.

Першу ка­фед­ру марксизму-ленінізму в університеті очолювала к.і.н., доц. Н. Д. Давидова. Згодом її завідувачами були: д.і.н., проф. В. П. Столяренко (з 1967 р.), д.і.н., проф. І. В. Шульга (з 1974 р.), д.і.н., проф. О. М. Вербило (з 1981 р.).

Помітний слід в історії ка­фед­ри й університету залишили представники професорсько-викладацького складу цього періоду: д.і.н., проф. І. М. Іванов-Потьомкін, проф. Я. А. Титаренко, доценти О. Ф. Яхно, В. А. Сліпченко, який упродовж тривалого часу очолював факультет довузівської підготовки. Серед тих, хто зробив значний внесок у справу підготовки та виховання студентської молоді КНЕУ — журналіст та історик, проф. Л. О. Суярко, д.і.н., проф. Т. Д. Бондар, кандидати історичних наук, доценти І. М. Груц, Б. І. Долгих, П. В. Стеценко, Д. П. Поклад, В. Ю. Михайлов, Л. О. Панчук.

Із 1991 р. завдання історичної підготовки фахівців з економіки та права Київського національного економічного університету перейняла на себе ка­фед­ра політичної історії, що утворилася на організаційних засадах ка­фед­ри історії КПРС. Трансформаційні процеси були зумовлені перебудовчими процесами в СРСР, а з 1991 р. – процесами розбудови незалежної Української держави.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: асист. каф. Є. В. Хан, к.і.н., доц. І. С. Погорєлова, к.і.н., доц. О. М. Обметко,
к.і.н., доц. Н. Т. Якубенко, к.і.н., доц., заст. зав. каф. Т. М. Ніколаєва, д.політ.н., проф., зав. каф. І. Д. Дудко, к.і.н., доц. Н. М. Довганик,
д.і.н., проф. З. І. Зайцева, ст. лаб. каф. Л. В. Іванова, к.і.н., доц. О. І. Маманчук, другий ряд: к.і.н., доц., заст. зав. каф. П. В. Сацький,
к.і.н., доц., профорг кафедри О. М. Назарчук, асист. каф. О. С. Топчій

Складні завдання з переосмислення історичного минулого як світового, так і національного масштабу з опрацюванням принципово нових дисциплін історичного напряму виконувалися на ка­фед­рі під керівництвом к.і.н., проф. В. Ф. Салабая, який очолював ка­фед­ру з травня 1987 до липня 2009 р. Значний внесок у розвиток ка­фед­ри за нових історичних умов зробили в 90‑х рр. як її ветерани, так і молоде покоління викладачів: доценти М. П. Чуб, О. І. Маманчук, Н. М. Дов­ганик, А. М. Олійниченко, І. Д. Дудко. На початку ХХІ ст. помітне місце у штаті ка­фед­ри посіли як досвідчені спеціалісти: д.і.н., доц. (з 2007 р. — проф.) З. І. Зайцева, доценти Н. Т. Якубенко, Т. М. Ніколаєва; так і молоді викладачі, сьогодні доценти: О. М. Обметко, П. В. Сацький, О. М. Назарчук. Завдяки творчим зусиллям професорсько-викладацького колективу ка­фед­рі вдалося забезпечити історико-гуманітарну складову навчального процесу відповідно до потреб розвитку незалежної України.

У вересні 2009 р. на посаду завідувача ка­фед­ри обрано д.політ.н., доц. (з 2012 р. — проф.) І. Д. Дудко. Персонал ка­фед­ри поповнили молоді фахівці: к.і.н., ст. викл. (нині — доц.) І. С. Погорєлова, асистенти О. С. Топчій та Є. В. Хан.

Упродовж 1990–2009 рр. ка­фед­ра забезпечувала викладання нормативної науки «Політична історія ХХ ст.», а також дисципліни «Історія сучасного світу». Після 1991 р. до кола наук, які викладалися ка­фед­рою, було додано як нормативну для окремих спеціальностей дисципліну «Історія України», а з 2005 р. – вибіркову дисципліну «Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики ХХ — початку ХХІ ст.». З 2009–2010 навчального року, згідно з Наказом МОН України, професорсько-викладацький склад ка­фед­ри забезпечує викладання нормативної дисципліни «Історія українського суспільства».

Сьогодні ка­фед­ра політичної історії КНЕУ — це творчий різновіковий перспективний колектив, спроможний вирішувати складні наукові, навчально-методичні та виховні завдання. Серед здобутків ка­фед­ри — забезпечення навчального процесу методичним доробком, який відповідає сучасним вимогам вищої школи. Навчальний посібник «Історія українського суспільства» та навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни «Історія українського суспільства» здобули гриф Міністерства освіти і науки України та рекомендовані для впровадження у навчальний процес вищих навчальних закладів України. Відповідним методичним супроводом забезпечена й дисципліна «Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики ХХ — початку ХХІ ст.».

Викладачі ка­фед­ри займаються науковою діяльністю, є авторами численних наукових публікацій у фахових істори­ко-політичних виданнях як в Україні, так і за її межами. Профе­сорсько-викла­дацький склад ка­фед­ри бере активну участь у всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях, що проводяться як в Україні, так і за кордоном. Викладачі ка­фед­ри є співавторами багатьох колективних монографій, підготовлених спільно з дослідниками інших наукових інституцій. Професори І. Д. Дудко, З. І. Зайцева, доценти О. І. Маманчук, Т. М. Ніколаева, О. М. Назарчук, П. В. Сацький є авторами індивідуальних наукових робіт.


Зліва направо: д.політ.н., проф., зав. каф. І. Д. Дудко, к.і.н., доц. О. І. Маманчук, к.і.н., доц., заст. зав. каф. Т. М. Ніколаєва, к.і.н., доц., заст.зав. каф. П. В. Сацький, д.і.н., проф. З. І. Зайцева

Викладачі ка­фед­ри працюють над підвищенням свого кваліфікаційного рівня. Нині завершує дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук доц. П. В. Сацький, великі перспективи на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук мають викладачі Є. В. Хан та О. С. Топчій. Серед напрямів дослідницьких інтересів професорсько-викладацького складу ка­фед­ри такі: питання національно-визвольного руху українського народу; формування української державності й української громадянської нації; проблеми соціально-економічного і політичного розвитку українського суспільства після здобуття незалежності; проблеми міжнародних відносин тощо.

Визнанням значного наукового потенціалу ка­фед­ри стало створення у 2012 р. на її засадах, згідно з рішенням Вченої ради університету, Інституту історії українського суспільства, який став складовою єдиного наукового парку ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» (директор — проф. І. Д. Дудко). З ініціативи інституту в квітні 2013 р. у стінах університету було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Українська політична нація: історія і сучасність», яка зібрала науковців з усіх регіонів України. За матеріалами конференції в ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» у 2014 р. було видано колективну монографію «Українське суспільство на шляху до політичної нації: історія і сучасність» (керівник колективу авторів і науковий редактор — проф. І. Д. Дудко), у підготовці якої взяли участь як викладачі університету, так і відомі дослідники-фахівці наукових установ Києва й України. Інститут історії українського суспільства започаткував видання збірника наукових праць «Історико-політичні студії», який за рівнем наукової подачі матеріалу відповідає вимогам фахових видань МОН України та вимогам видань з індексом цитування, що входять до міжнародних наукометричних баз даних.

Одним із вагомих напрямів діяльності Інституту історії українського суспільства, як і ка­фед­ри політичної історії, є залучення до науково-дослідницької діяльності талановитої студентської молоді університету. На ка­фед­рі діє гурток історії українського суспільства (керівник — доц. П. В. Сацький), форми роботи якого сприяють поглибленому вивченню студентами найбільш актуальних проблем як історичної минувшини, так і сьогодення. Викладачі ка­фед­ри надають допомогу студентам у підготовці наукових доповідей на щорічні загальноуніверситетські конференції. Традиційною стає робота із розвитку дослідницьких знань, умінь і навичок студентства на міжвишівському рівні. У листопаді 2014 р. з ініціативи та в результаті значної підготовчої роботи співробітників Інституту історії українського суспільства, команда студентів КНЕУ ім. В. Гетьмана (представники юридичного факультету А. Дросов і Ю. Кінєва та вихованка факультету управління персоналом та маркетингу М. Герасимова) вперше взяла участь у Всеукраїнському історичному турнірі, організованому МОН України.

Ще однією ініціативою співробітників Інституту історії українського суспільства стало проведення міжвишівських дослідницьких заходів історичного спрямування в межах самого університету. Впродовж 2013–2014 навчального року у ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» проводився Всеукраїнський конкурс студентських робіт «Мальовнича Україна — туристичний край», метою якого стало заохочення студентської молоді до вивчення свого краю, його історії та культури. Партнерами інституту в проведенні конкурсу стали Національна спілка краєзнавців України, Державне агентство України з туризму та курортів, Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. За результатами конкурсу в травні 2014 р. в університеті була проведена підсумкова конференція, що зібрала талановиту молодь із багатьох регіонів країни. З огляду на популярність конкурсу, Інститут історії українського суспільства ініціював надання йому статусу щорічного з можливістю підбиття підсумків у стаціонарній і заочній формі.


Зліва направо: к.і.н., доц. Н. М. Довганик,
к.і.н., доц. О. М. Назарчук, к.і.н., доц. Н. Т. Якубенко

Інститут історії українського суспільства, як і ка­фед­ра політичної історії загалом, підтримують наукові й організаційні зв’язки з іншими підрозділами університету, а також навчальними та науковими центрами України: історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститутом історії України НАН України, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», Дипломатичною академією України при МЗС України, Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича, Чорноморським державним університетом імені Петра Могили. Результатом цієї співпраці стало проведення спільних наукових заходів: круглих столів, конференцій, публічних лекцій, а також підготовка спільної наукової продукції. Професори І. Д. Дудко та З. І. Зайцева залучені до підготовки наукових кадрів у ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» та Дипломатичній академії України при МЗС України.

Серед напрямів діяльності професорсько-викладацького складу ка­фед­ри важливою є виховна робота, яка в умовах відстоювання Україною своєї незалежності набуває особливої політичної та загальнонаціональної ваги. Патріотичне виховання молоді було й залишається складовою навчального процесу з історичних дисциплін. Водночас, викладачі ка­фед­ри ведуть активну позаудиторну виховну роботу, зокрема це зустрічі з представниками наукової та політичної еліти, проведення круглих столів і конференцій за актуальною тематикою, відвідування музеїв тощо. На ка­фед­рі діє клуб «Відродження» (керівник — доц. Н. М. Довганик), орієнтований на ознайомлення студентської молоді з історичними місцями України.

Новим напрямом роботи ка­фед­ри є доброчинна діяльність, яка здобуває все більше підтримки серед громадськості. Викладачі ка­фед­ри брали участь у підготовці соціального проекту «­iLearn», започаткованого та реалізованого упродовж 2013–2014 навчального року в межах ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» у партнерстві з Громадською спілкою «Освіторія» та за підтримки Благодійного фонду Василя Хмельницького «Шляхи у майбутнє». «iLearn» — це онлайн платформа для підготовки дітей-сиріт і дітей із соціально незахищених сімей до складання зовнішнього незалежного оцінювання. Платформа містить відео-лекції, тести та допоміжні навчальні матеріали, сформовані найкращими викладачами КНЕУ з чотирьох дисциплін: математики, історії, української та англійської мов. Лекції з історії України, підготовлені молодими, але досвідченими викладачами — доцентами П. В. Сацьким та О. М. Обметко й асист. О. С. Топчієм, схвалені МОН України.

Професорсько-викладацький склад ка­фед­ри, маючи значні досягнення, окреслює для себе нові серйозні перспективи в навчальній, науковій і виховній діяльності. Головними принципами роботи ка­фед­ри були й залишаються професіоналізм, викладання історичних дисциплін з урахуванням найновіших підходів і здобутків української історичної науки, вдосконалення навчального процесу шляхом застосування інноваційних технологій, науковий пошук, підвищення фахового рівня, доброзичливі взаємини між викладачами, а також викладачами та студентською аудиторією як партнерськими сторонами навчально-виховного процесу.



КА­ФЕД­РА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ


ДУДКО
Михайло Валерійович
Завідувач ка­фед­ри, кандидат наук з фізичного виховання і спорту

М. В. Дудко — завідувач кафедри.

Народився 14 грудня 1980 р. у м. Веймар (Німеччина) в сім’ї військовослужбовця. В 2001 р. закінчив НУФВСУ за спеціальністю «Олімпійський та професійний спорт». Працював у Республіканському училищі олімпійського резерву тренером з вільної боротьби.

На кафедрі фізичного виховання КНЕУ ім. В. Гетьмана — з 2004 р. Пройшов шлях від викладача до завідувача. З 2015 р. — керівник спортивного клубу КНЕУ «Економіст».

З 2001 р. — майстер спорту України. Підготував двох майстрів спорту з вільної боротьби, чемпіона світу з класичного жиму лежачи — студента КНЕУ ім. В. Гетьмана Батуркіна Андрія, якому було присвоєно звання майстра спорту міжнародного класу.

Діяльність ка­фед­ри фізичного виховання є не­від’ємною частиною загальної програми формування гармонійно розвиненої особистості майбутнього спеціаліста, що базується на системі педагогічних заходів, орієнтованих на фізичне виховання, розвиток студентів відповідно до вимог суспільства та професії, надання їм фізкультурної освіти.


Ка­фед­ру фізичного виховання створено в 1950 р. За роки свого існування вона пережила творчі злети та роки «застою». Ка­фед­ру завжди очолювали відомі фахівці з фізичного виховання. Тому всі зміни у спрямуванні її роботи були пов’язані саме з особистостями цих людей, їхнім баченням вишівського фізичного виховання, наполегливістю та енергією.

Першим завідувачем ка­фед­ри став С. В. Остапенко (1950–1963), у минулому — директор Харківського технікуму фізичної культури, учасник Великої Вітчизняної війни, партизан. На його плечі було покладено становлення ка­фед­ри як структурного підрозділу університету, підбір перших кадрів, створення спортивної бази, організацію змагань, дозвілля тощо.

Успіхи вітчизняних спортсменів на олімпійській і світовій аренах у 50‑х рр. минулого століття дали потужний поштовх до розвитку студентського спорту. Саме тоді було створено ДСТ «Буревісник» і започатковано традицію проведення різноманітних змагань, брати участь у яких стало дуже престижним для закладів освіти.

У цей час завідувачем ка­фед­ри був Л. В. Любарський (1963–1970), у недалекому минулому — підполковник, керівник фізпідготовки Чорноморського флоту. Перед ним постало важливе завдання — за короткий термін ввести КІНГ до числа кращих ВНЗ України з фізичної підготовки студентства.

Із 1964 р. КІНГ постійно брав участь у всіх студентських спартакіадах України та СРСР. У цей період серед його студентів було чимало відомих спортсменів, майстрів спорту, членів збірних команд України та СРСР, зокрема таких: С. Триліс, О. Шабленко, Ю. Тумасов, М. Телепун, А. Молодцов, В. Швачко, О. Левченко, Г. Дмитренко, В. Заруцький, В. Бородчак, Е. Пшеничина, І. Пшеничина та ін. Інститут став постійним призером студентських спартакіад, набув слави найспортивнішого економічного вишу країни.

Після призначення Л. В. Любарського головою ДСТ «Локомотив», ка­фед­ру очолив В. В. Ов­чаров (1970–1975) — майстер спорту, доц., заслужений працівник культури. Як відомий пропагандист оздоровчої спрямованості фізичного виховання, він доклав багато зусиль для створення в навчальному закладі спортивно-оздо­ровчих туристських та альпіністських ­таборів.

Із 1975 до 1981 р. ка­фед­ру очолював к.пед.н., доц., майстер спорту з водного поло Ю. І. Євтушок. Цей період позначений зростанням ролі науки в організації навчального процесу, що головно є результатом наполегливої, кропіткої та самовідданої праці акад., д.пед.н. В. М. Платонова — нині ректора Національного університету фізичного виховання та спорту України. Саме в цей час у організацію занять в університеті замість усім відомого принципу загальної фізичної підготовки впроваджено науково обґрунтований принцип спортивної спеціалізації. Ця методика організації навчального процесу використовується й сьогодні.

У 1981 р. ка­фед­ру очолив к.пед.н., проф., президент Української федерації карате О. С. Соснін (1981–1984). Відбулося зростання числа штатних викладачів, зроблено першу спробу впровадження в навчальний процес маловідомого на той час карате.

Із 1984 до 1994 р. на чолі ка­фед­ри стояв В. С. Мазур — майстер спорту з боротьби, який уважав найбільш важливим аспектом процесу фізичного виховання наявність значної матеріально-технічної бази. За роки своєї роботи на ка­фед­рі він заклав фундамент майбутньої перебудови.

З 1994 до травня 2011 р. ка­фед­ру очолював к.пед.н., доц. Ю. Л. Соболєв — суддя всесоюзної категорії, спортивний педагог у другому поколінні. Він був переконаний, що найважливішим фактором, який визначає рівень успішності роботи ка­фед­ри, є викладацький колектив.

Із вересня 2011 р. ка­фед­рою керує майстер спорту, к.н. з фіз. вих. і спорту, доц. Т. В. Івчатова.

Ка­фед­ра фізичного виховання КНЕУ ім. В. Гетьмана сьогодні налічує 46 викладачів, які навчають майже 4000 студентів. Серед них: доценти ка­фед­ри О. А. Мартинюк, Ю. Л. Соболєв, І. Б. Карпова, Т. В. Івчатова; майстри спорту міжнародного класу, учасники олімпійських ігор: легкоатлетка Л. М. Смолка, чемпіон Радянського Союзу, регбіст Б. А. Корольов і плавець Ю. В. Янішевський; заслужений тренер України з легкої атлетики та заслужений працівник освіти доц. А. В. Зотов; арбітри міжнародної та всесоюзної категорії з футболу О. М. Балакін, С. М. Березка, С. А. Соботюк і з баскетболу В. В. Сліпуха, С. Г. Защук, Ю. Л. Соболєв; судді національної категорії В. Т. Ємець, І. Г. Калугін, Г. В. Бич; 20 майстрів спорту та 12 кандидатів у майстри спорту. Ка­фед­рі фізичного виховання належать десятки методичних посібників і розробок, самостійні програми з фізичного виховання. Визначальна риса викладачів ка­фед­ри — постійний пошук шляхів удосконалення навчального процесу, його науково-методичне обґрунтування. Саме тому ка­фед­ра фізичного виховання та фізкультурно-спортивний комплекс КНЕУ ім. В. Гетьмана стали базою для практичних занять зі слухачами факультету підвищення кваліфікації викладачів навчальних закладів України при Національному університеті фізичного виховання та спорту.

Дисципліна «Фізичне виховання» включає три напрями: оздоровчий, спеціально-медичний і спортивний. У оздоровчому відділенні студенти мають можливість обрати вид рухової активності: плавання, атлетичну гімнастику, баскетбол, футбол, оздоровчий фітнес, оздоровча аеробіка. Програма розроблена так, що студенти, незалежно від стану здоров’я та рівня фізичної підготовки, можуть активно займатися фізичними вправами та набирати максимальну кількість балів за семестр.

Місія ка­фед­ри полягає в залученні студентів до здорового способу життя, підвищенні або підтримці рівня їхньої фізичної підготовки.

Мета роботи ка­фед­ри — формування у студентів поваги до загальнолюдських цінностей, пов’язаних зі сферою фізичної культури: здоров’я, фізичного добробуту та фізичного самовдосконалення.

Завдання ка­фед­ри:

– роз’яснення студентам ролі фізичної культури в розвитку особистості та підготовці до професійної діяльності;

– надання знань щодо науково-практичних основ фізичної культури та здорового способу життя;

– формування мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури, установки на здоровий стиль життя, фізичне самовдосконалення та самовиховання, потреби в регулярних заняттях фізичними вправами та спортом;

– оволодіння системою практичних умінь і навичок, які забезпечують збереження та зміцнення здоров’я, розвиток і самовдосконалення психофізичних здібностей особистості;

– здобуття досвіду творчого використання фізкультурно-спор­тивної діяльності для досягнення життєвих і професійних ­цілей.

Ка­фед­ра фізичного виховання працює за такими напрямами:

– удосконалення навчального процесу з фізичного виховання в економічних вишах;

– корекція порушень просторової організації тіла студентів у процесі фізичного виховання;

– корекція тілобудови української молоді з урахуванням геомет­рії маси тіла.


Колектив кафедри. Зліва направо: перший ряд: ст. викл., майстер спорту з академічної греблі В. П. Бацунов, ст. викл., суддя національної категорії з баскетболу І. Г. Калугін, викл. А. А. Повєткіна, викл., майстер спорту М. М. Рачок, викл., майстер спорту Н. М. Александрова, доц. О. А. Мартинюк, зав. каф., доц., майстер спорту Т. В. Івчатова, ст. викл., асист. арбітра національного категорії з футболу Г. В. Бич, ст. викл., майстер спорту міжнародного класу Л. М. Смолка, ст. викл., арбітр всесоюзної категорії з футболу О. М. Балакін, ст. викл., арбітр міжнародної категорії з футболу С. М. Березка, ст. викл., В. І. Матієнко-Купріянов, другий ряд: ст. викл. С. А. Вишенський, ст. викл. О. В. Гайдук, ст. викл. Л. Ф. Пучиніна, викл. О. О. Ковтун, ст. викл. М. Л. Співак, ст. викл. В. Є. Ковтун, ст. викл. Н. О. Домашенко, викл. А. М. Панченко, ст. викл., майстер спорту, відповідальний за фізкультурно-масову роботу кафедри М. В. Дудко, доц., арбітр всесоюзної категорії з баскетболу Ю. Л. Соболєв, викл., майстер спорту О. П. Зоз, третій ряд: ст. викл., майстер спорту міжнародного класу Б. А. Корольов, викл. О. В. Доценко, ст. викл. В. А. Юдін, викл. В. А. Кузнєцов, ст. викл. С. А. Соботюк, ст. викл., майстер спорту І. П. Климова, ст. викл., майстер спорту міжнародного класу Ю. В. Янишевський, ст. викл., майстер спорту С. О. Корнієнко, ст. викл. В. В. Сліпуча, ст. викл. С. П. Оробець



Факультет економіки та управління   |   Зміст   |   Обліково-економічний факультет