Завірюха
Петро Данилович

Декан факультету агротехнологій і екології

Завідувач кафедри генетики, селекції та захисту
рослин, в. о. професора
Н ародився 6 грудня 1950 р. у багатодітній родині у с. Смолигів Луцького району Волинської області. Після закінчення школи в 1967 р. вступив на агрономічний факультет Львівського сільськогосподарського інституту, який у 1972 р. закінчив із відзнакою, одержавши кваліфікацію агронома. Цього ж року став аспірантом кафедри селекції та насінництва. Протягом 1972–1973 рр. служив у лавах Радянської армії. У 1973 р., демобілізувавшись у званні лейтенанта запасу, поновився в аспірантурі й почав працювати асистентом кафедри селекції та насінництва.
У 1982 р. захистив кандидатську дисертацію у Білоруському науково-дослідному інституті картоплярства і плодоовочівництва. У 1983 р. проходив стажування в Інституті генетики і цитології Білоруської АН (Мінськ) із генетики кількісних ознак у рослин і генетичних основ селекції, у 1988–1989 рр. — у Міжнародному біотехнологічному центрі при Тімірязівській сільськогосподарській академії (Москва), в 1996 р. — в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України (Київ), у 2000 р. — у Люблінській академії рільничій, у 2006 р. — у Щецинській академії рільничій (Республіка Польща).
Основна наукова спеціальність — генетика, біотехнологія і практична селекція картоплі. П. Д. Завірюха — співавтор 14 нових сортів картоплі, брав участь у виведенні двох, визнаних міжнародною спільнотою науковців, — Гібридна-14 і Прикарпатська, а також сортів Західна, Оксамит, Воля, Студент, Ліщина (Мрія), Дублянська ювілейна, які сьогодні занесено до Державного реєстру сортів рослин України.
У 1991 р. Петру Даниловичу присвоєно учене звання доцента. Протягом п’яти років (1989–1993) він працював звільненим головою профспілкового комітету викладачів і працівників університету першого демократичного обрання, чимало зробивши для вирішення побутових і соціальних питань. Неодноразово його обирали депутатом Дублянської міської ради.
У 1999 р. П. Д. Завірюха став деканом агрономічного факультету. З 2007 р. завідує кафедрою генетики, селекції та захисту рослин.
Нагороджений срібною та двома бронзовими медалями ВДНГ СРСР, срібною, бронзовою медалями і почесними дипломами ВДНГ УРСР, нагрудним знаком «Винахідник СРСР», знаком «Відмінник аграрної освіти та науки України» ІІІ ст. За багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у розвиток національної освіти та плідну науково-педагогічну діяльність у 2006 р. нагороджений нагрудним знаком «Петро Могила», у 2008 р. — відзнакою «Знак Пошани».
П. Д. Завірюха є автором понад 250 наукових і навчально-методичних праць, зокрема монографії, п’яти навчальних підручників і посібників, чотирьох словників, семи брошур, рекомендацій та порад для працівників сільськогосподарського виробництва.
ФАКУЛЬТЕТ АГРОТЕХНОЛОГІЙ І ЕКОЛОГІЇ
Ф акультет агротехнологій і екології Львівського національного аграрного університету — один із перших факультетів навчального закладу. Основою його створення стала Рільнича школа у Дублянах, яка була організована коштом і під патронатом Галицького господарського товариства і розпочала свою діяльність 9 січня 1856 р. Архівні документи свідчать, що на перший навчальний рік записалося 24 студенти. Метою школи було розширення та вдосконалення сільськогосподарського виробництва на основі новітніх наукових експериментів і дослідів.
Аналіз діяльності школи за перший період її існування довів, що орієнтація на підготовку лише господарників-практиків себе не виправдала. У зв’язку із цим керівництво розпочало реформування сільськогосподарської освіти. Знаменними для навчального закладу стали 1878–1880 роки, коли крайовий виділ Галичини і Лодомерії з Великим князівством Краківським викупив його у Галицького господарського товариства й утворив державний заклад. У 1980 р. цісарський королівський уряд Австро-Угорщини надав Рільничій школі у Дублянах статус вищої. Відтоді вона значно розширилася та почала швидко розвиватися: зводили навчальні корпуси і гуртожиток, закладали агрономічні дослідні поля — «Полєтки». На низці організованих станцій (контрольно-насіннєвій, ботанічно-рільничій, хімічно-рільничій, механізації та метеорологічній) розпочали науково-дослідну агрономічну роботу. Водночас розростався і поповнювався рідкісними рослинами й породами дерев ботанічний сад.

Професура Вищої рільничої школи —
основа агрономічного факультету у Дублянах, 1896 р.
Наполеглива праця викладачів і студентів швидко дала вагомі результати, і в 1901 р. Вищій рільничій школі ухвалою міністра рільництва Австро-Угорщини було присвоєно статус академії (відповідно заклад отримав назву «Академія рільництва»). Тут поступово формуються і набувають світового визнання відомі школи наукової агрономії під керівництвом професорів-рільників: К. Мічинського, Ю. Мікульовського-Поморського, К. Шульца та інших.
Одним із фундаторів агрохімічної школи став професор Юрій Мікульовський-Поморський, який з 1894 р. був професором Вищої рільничої школи у Дублянах. У 1904 р. він заснував і очолив дослідну хімічно-рільничу станцію, а в 1906 р. став директором Крайових рільничих установ у Дублянах. Крім того, він створив Головну школу сільського господарства у Варшаві, ректором якої був з 1911 р., та водночас протягом 1918–1935 рр. завідував кафедрою агрохімії SGGW. Як видатний учений із неабиякими організаторськими здібностями послідовно розгортав наукову діяльність у Дублянах, організовував польові дослідження, надавав практичну допомогу селянським господарствам, публікував наукові праці та звіти про результати досліджень.

КОНДРАТЕНКО
Пилип Миронович
Декан (1964–1970),
д. с.-г. н., професор

ШУБЕНКО
Василь Степанович
Декан (1957–1964),
к. с.-г. н., доцент
Юрій Мікульовський-Поморський видавав підручники з агрохімії і практичні рекомендації про те, як на основі хімічних аналізів ґрунтів планувати використання добрив під час вирощування різних сільськогосподарських культур. Також у Дублянах він організував дослідну станцію торфів, учені якої вивчали можливість промислової переробки торфу на газ та його перевиробництва й використання для опалення.
До когорти видатних учених-агрономів початку XX ст. належить і професор Академії рільництва Казімеж Січинський. Він заснував у Дублянах потужну й авторитетну наукову школу з агрономії. Вагомим її доробком було виведення нових сортів сільськогосподарських рослин, обробіток ґрунту і догляд за рослинами, інтродукція та акліматизація рослин, агротехнічні поради для вирощування картоплі й буряків, вивчення шкідників та хвороб рослин і їх впливу на врожайність, дослідження ґрунтів, їх хімізму, агрофізичних характеристик, родючості тощо.
Про досягнення Академії рільництва у той період свідчать почесні дипломи, золоті та срібні медалі, котрими відзначено роботу закладу на сільськогосподарських виставках і міжнародних ярмарках у Відні та Берліні, адже навчальна та наукова діяльність професорів академії була важливою для розвитку агрономічної освіти та науки тогочасної Європи.

ПАНАС Ростислав
Миколайович
Декан (1976–1989),
д. с.-г. н., професор

РАЩИНСЬКА
Ганна Іванівна
Декан (1970–1976),
к. с.-г. н., доцент
Однак розвиток агрономічних студій у Дублянах призупинився під час Першої світової війни. Загальна повоєнна криза спричинила об’єднання Академії рільництва із Львівською політехнікою, внаслідок якого на базі академії у листопаді 1919 р. було створено рільничо-лісовий факультет Львівської політехніки. Перші три семестри студенти вчилися у Львові, а з четвертого курсу — в Дублянах. Загальний термін навчання становив чотири роки. Викладачами були вчені зі світовими іменами: Б. Свєнтоховський, Ч. Канафойський, К. Січинський, А. Мусерович.
У міжвоєнний період серед викладачів і студентів рільничо-лісового факультету поширювалися ідеї національної рівності й міцніли паростки української свідомості. Громадське життя студентської молоді зосереджувалося у товариствах, сформованих на національному ґрунті та за уподобаннями. Випускників і студентів агрономічного відділення факультету об’єднувала секція агрономів-дублянців, заснована у 1936 р. при Товаристві українських агрономів, яке провадило організаційну, наукову і просвітницьку роботу. Було налагоджено співпрацю з Науковим товариством ім. Т. Шевченка, випуск наукової літератури. Крім того, багато уваги приділяли фаховому навчанню і національному вихованню молоді.

ОНИЩУК
Дмитро Миколайович
Декан (1989–1999),
к. с.-г. н., доцент
Із початком Другої світової війни та приєднанням Західної України до Радянського Союзу Львівську політехніку (у жовтні 1939 р.) було перейменовано на Львівський політехнічний інститут, у складі якого протягом 1939–1941 pp. залишався рільничо-лісовий факультет. Упродовж 1941–1944 pp. Львівський політехнічний інститут, а відтак і рільничо-лісовий факультет, не діяли.
Після Другої світової війни змінюється напрям розвитку навчального закладу: на базі рільничо-лісового факультету Львівського політехнічного інституту за розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 11234-р від 17 вересня 1946 р. і за наказом Міністерства вищої освіти СРСР від 30 вересня 1946 р. створено Львівський сільськогосподарський інститут, до складу якого увійшов і агрономічний факультет (сьогоднішній факультет агротехнологій і екології).
Деканат розпочав свою роботу 13 січня 1947 р. До складу факультету входило сім кафедр: загального землеробства і рослинництва; агрохімії і ґрунтознавства; тваринництва; меліорації; гідроспоруд та інженерної справи; зоології; організації сільськогосподарського виробництва. Кафедри були невеликими, зокрема кафедра загального землеробства і рослинництва мала у штаті чотирьох викладачів (завідувач кафедри і три асистенти), одного лаборанта і двох препараторів.
Організація тогочасного навчального процесу ускладнювалася тим, що частина навчальних приміщень розташовувалася у Львові (нинішня територія площі Святого Юра), а інша — в Дублянах, де зосереджувалися всі спеціальні кафедри.
У 1946–1947 навчальному році на першому курсі факультету функціонували чотири групи: дві плодоовочівників (49 студентів) і дві агрономів (43 студенти); на другому курсі — одна група плодоовочівників (24 осіб) і дві агрономів (47 студентів).
Першими викладачами факультету повоєнного періоду були: професор В. І. Плотніков; доценти Г. П. Западнюк, Г. С. Кияк, Г. О. Андрущенко, В. П. Щербина, М. Є. Пилявський, М. Є. Парфілова, B. C. Старостін, М. Б. Гіліс, П. Р. Красіцький, С. М. Дубровський; старший викладач М. П. Пилипець; асистенти І. В. Крохмалюк, Т. А. Жолкевський, К. В. Подойнікова, Н. В. Афоніна.

Висів колекції зернових культур на дослідних
полях рільничо-лісового факультету
Львівської політехніки. Дубляни, 1938 р.
Наказом Міністерства вищої освіти СРСР з 1 вересня 1947 р. деканом агрономічно-плодоовочевого і одночасно факультету механізації сільського господарства був призначений Д. І. Федорченко-Тихий. На посаді декана він працював упродовж 1947–1949 pp. У наступні роки факультет очолювали: Гнат Павлович Западнюк (1949–1951), Михайло Антонович Ясінський (1951– 1956), Володимир Петрович Ступаков (1956–1957), Василь Степанович Шубенко (1957–1964), Пилип Миронович Кондратенко (1964–1970), Ганна Іванівна Ращинська (1970–1976), Ростислав Миколайович Панас (1976–1989), Дмитро Миколайович Онищук (1989– 1999). З 1999 р. посаду декана обіймає Петро Данилович Завірюха.
Із 1948–1949 навчального року прийом студентів на відділення плодоовочівництва було тимчасово припинено у зв’язку з наказом Міністра вищої освіти СРСР № 436 від 1 квітня 1948 р.
З метою підготовки педагогів вищої школи і науковців дослідних установ сільськогосподарського профілю у 1951 р. на агрономічному факультеті було відкрито аспірантуру з таких спеціальностей: «Рослинництво», «Селекція і насінництво», «Агрохімія», «Лісівництво», «Ґрунтознавство». Для якісного виконання наукових досліджень у 1960 р. створили дослідне поле факультету.
На початку 1961 р. факультет складався з дев’яти кафедр, професорсько-викладацький склад налічував 51 особу: трьох професорів і докторів наук, 19 доцентів і кандидатів наук, сім старших викладачів і 20 асистентів. На той момент із когорти випускників інституту 40 науковим працівникам було присвоєно вчені звання. Серед них: В. Г. Вольський — директор Науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва Західного регіону України, Є. І. Козак, I. П. Проскура, Я. Є. Ломницький, І. B. Хоменко — наукові співробітники цього інституту, а також В. М. Іздрик, Ю. І. Казновецький — викладачі агрономічного факультету.

Наукові здобутки факультету щорічно
демонструють на Міжнародній виставці-
ярмарку «АГРО». Делегацію університету
на виставці традиційно очолює його
ректор, академік НААНУ В. В. Снітинський.
Фото зі студентами факультету
У 1960 p. рішенням уряду було заплановано перевести весь Львівський сільськогосподарський інститут на базу навчально-дослідного господарства в Дублянах. З цією метою тут розпочали будівництво корпусів і містечка інституту, і вже в 1966 р. ввели в експлуатацію нові навчальні корпуси, зокрема й корпус агрономічного факультету. Згідно з наказом Міністерства сільського господарства України від 6 лютого 1960 р. директором інституту було призначено М. Т. Гончара.
У 1965 р. на факультеті відкрили відділення за спеціалізацією «Агромеліорація», а у 1966 р. — «Луківництво». У травні 1991 р. відновлено спеціальність «Плодоовочівництво та виноградарство». За понад 155-літню історію факультету агрономічний фах здобуло більше 14 тисяч випускників.
У повоєнний час на факультеті працювали видатні вчені у галузі сільськогосподарської і біологічної науки, які сформували і впровадили відомі наукові напрями, що успішно функціонують досі. Серед них:
– Г. С. Кияк — проф., д. с.-г. н., член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії HAH України ім. В. Я. Юр’єва, учений у галузі рослинництва і луківництва, автор навчальних підручників, котрими студенти користуються і сьогодні;
– І. Д. Нечипорчук — проф., д. с.-г. н., заслужений працівник вищої школи України, учений у галузі селекції та насінництва польових культур, зокрема картоплі, засновник відомої в Україні й далеко за її межами школи селекціонерів-картоплярів Львівського НАУ;

Таємниця яблуневого саду. Представник
Наукметодцентру, канд. с.-г. наук
А. А. Подгаєцький та декан факультету
П. Д. Завірюха інспектують стан підготовки
факультету до участі у Всеукраїнському
огляді-конкурсі на краще «Дослідне поле»
– Г. П. Западнюк — проф., д. вет. н., д. с.-г. н., вчений у галузі тваринництва. Це легендарна людина-патріот, автор численних віршів про славну Українську Галицьку Армію і Українське Січове Стрілецтво, які стали згодом відомими маршовими піснями «То не грім загримів», «Гей, до зброї, браття милі» та ін.;
– М. Б. Гіліс — проф., д. с.-г. н., учений у галузі агрохімії;
– В. П. Ступаков — проф., д.с.-г.н., вчений у галузі землеробства;
– Г. О. Андрущенко — проф., д. с.-г. н., вчений у галузі ґрунтознавства і картографії ґрунтів.
Нині на факультеті успішно функціонує навчальна аудиторія імені Г. С. Кияка, завершується впорядкування і комплектація музею його імені, створюються навчальні аудиторії імені І. Д. Нечипорчука та імені Г. П. Западнюка.
Професори Г. С. Кияк і Г. П. Западнюк були не лише вченими, а й великими патріотами, які зробили вагомий внесок в утвердження незалежності України. За багаторічну працю в університеті та видатні здобутки в навчальній і науковій роботі на честь професора Г. С. Кияка на старому академічному корпусі університету 22 вересня 2010 р. встановлено меморіальну дошку.
Помітний слід в історії факультету залишили й інші вчені та знані особистості:
– М. Т. Гончар — беззмінний ректор Львівського сільськогосподарського інституту (1960–1988), колишній завідувач кафедри біології, лісівництва і захисту рослин, а нині — почесний ректор Львівського НАУ і почесний професор кафедри екології і біології;
– С. В. Бегей — проф., д. с.-г. н., заслужений діяч науки і техніки України, вчений у галузі кормовиробництва і землеробства, колишній завідувач кафедри загального землеробства, а нині її почесний професор;
– Г. І. Крилова — проф., д. с.-г. н., учений у галузі агрохімії, колишній завідувач кафедри агрохімії та ґрунтознавства, почесний професор;
– П. М. Кондратенко — проф., д. с.-г. н., учений у галузі годівлі тварин, колишній завідувач кафедри тваринництва;
– Р. М. Панас — академік Академії наук вищої освіти України, проф., д. с.-г. н., учений у галузі рекультивації земель та агрохімії, багаторічний декан агрономічного факультету (1976–1989), в минулому завідувач кафедри агрохімії і ґрунтознавства.

Збирання врожаю селекційних посівів картоплі на дослідному
полі кафедри. Майбутні селекціонери-картоплярі
з деканом факультету П. Д. Завірюхою
Варто відзначити, що серед випускників агрономічного факультету — понад 30 заслужених агрономів і працівників сільського господарства України, понад 50 професорів і докторів наук, близько 300 кандидатів наук. Серед них:
– І. П. Проскура — академік колишньої ВАСГНІЛ, д. с.-г. н.;
– С. Т. Вознюк — д. с.-г. н., проф., колишній ректор Українського інституту інженерів водного господарства (нині Національний університет водного господарства і природокористування);
– О. Ю. Барабаш — академік НААН і АН ВО України, д. с.-г. н., заслужений працівник народної освіти України, професор кафедри овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування;
– Р. І. Тринько — академік НААН України, заслужений діяч науки і техніки України, д. е. н., проф., колишній ректор Львівського ДАУ (1988–1998);
– В. Г. Галанець — д. е. н., проф., заслужений діяч вищої школи України;
– М. М. Макрушин — д. с.-г. н., проф., член-кореспондент НААН України, завідувач кафедри ботаніки, фізіології рослин і генетики Південного філіалу «Кримський аграрно-технологічний університет» Національного університету біоресурсів і природокористування;
– Д. В. Лико — д. с.-г. н., проф., завідувач кафедри біології та прикладної екології Рівненського державного гуманітарного університету;
– А. Г. Дзюбайло — д. с.-г. н., проф., завідувач кафедри екології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка;
– М. Й. Шевчук — д. с.-г. н., проф., директор Поліської філії Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського НААН», а нині — завідувач кафедри ботаніки і садово-паркового господарства Волинського національного університету ім. Лесі Українки;
– З. Д. Сич — д. с.-г. н., проф., завідувач кафедри овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування;
– С. Я. Коць — д. б. н., проф., заступник директора Інституту генетики і фізіології рослин НАН України.

Картопля — і перший, і другий хліб. Керівники
і спеціалісти АПК на дослідних полях ННІ
селекції та технології картоплі
Випускниками агрономічного факультету також є відомі вчені, доктори сільськогосподарських наук, професори, провідні наукові співробітники Інституту землеробства і тваринництва Західного регіону НААН — Є. І. Козак, М. І. Андрушків, Я. І. Мащак, М. Т. Ярмолюк. Серед випускників факультету — завідувачі кафедр, доктори сільськогосподарських наук, професори З. М. Томашівський, В. Г. Влох, І. І. Тимошенко, В. В. Лихочвор; доктори сільськогосподарських наук, професори М. Я. Бомба, І. А. Шувар, колишній директор Івано-Франківського державного аграрного коледжу Б. Н. Мотрук та ін. Відомі державні діячі й політики, депутати різних рівнів, керівники господарств та агрофірм, які свого часу закінчували факультет, у своїх публікаціях та виступах у засобах масової інформації завжди з любов’ю і теплотою згадують свою альма-матер у Дублянах, називають її першоосновою життєвих злетів та успіхів.
Випускники сформували літературну спільноту, до якої, серед інших, входять член національної Спілки письменників України та колишній голова її Львівської організації, прозаїк Л. Й. Різник, член національної Спілки письменників України, відомий поет І. В. Гущак та інші.
Яким став агрономічний факультет на початку XXI ст., досягши 155-ліття? Сучасний факультет — це сім кафедр: екології і біології (завідувач — В. В. Снітинський, академік НААН України, академік АН ВО України, доктор біологічних наук, професор); ґрунтознавства, землеробства та агрохімії (В. І. Лопушняк — кандидат сільськогосподарських наук, в. о. професора); плодоовочівництва, технології зберігання і переробки продукції рослинництва (Б. І. Гулько — кандидат сільськогосподарських наук, доцент); технологій у рослинництві (В. В. Лихочвор — доктор сільськогосподарських наук, професор); генетики, селекції та захисту рослин (П. Д. Завірюха — кандидат сільськогосподарських наук, в. о. професора); тваринництва і біотехнологій (С. О. Вовк — доктор біологічних наук, професор); філософії і політології (Р. А. Наконечний — кандидат філософських наук, доцент).
До структури факультету також входять: Навчально-науковий інститут селекції і технології картоплі (керівник — професор І. І. Тимошенко), Навчально-науковий інститут ріпаку (в. о. професора П. Д. Завірюха), Навчально-науковий відділ насінництва (науковий співробітник М. Г. Коновалюк), навчально-наукова біотехнологічна лабораторія (в. о. професора П. Д. Завірюха), міжкафедральна агрохімічна лабораторія (Р. І. Кунинець).
Із 2010 р. на факультеті навчається понад 650 студентів денної форми і близько 750 — заочної. Підготовка фахівців здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» за трьома спеціальностями і вісьмома спеціалізаціями. Зокрема спеціальність «Агрономія» поділяється на спеціалізації «Агрохімсервіс та відтворення родючості ґрунтів», «Кормовиробництво», «Меліоративне землеробство», «Насінництво»; спеціальність «Плодоовочівництво і виноградарство» — на спеціалізації «Інтенсивне садівництво і розсадництво», «Овочівництво закритого ґрунту». В 2000 р. на факультеті відкрито нову спеціальність «Екологія та охорона навколишнього середовища» (нинішні її спеціалізації — «Екологічний туризм», «Ландшафтна екологія», «Гідроекологія», «Біоекологія»). Перший випуск екологів здійснено в 2005 р.
Ліцензований обсяг прийому студентів на факультет складає: за напрямом підготовки «Агрономія» — 145 осіб, а за напрямом «Екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування» — 80 осіб. У середньому на перший курс факультету на денну форму навчання щорічно приймають 140–160 студентів: 50–55 — на спеціальність «Агрономія», 20–25 — «Плодоовочівництво і виноградарство» і 70–80 — «Екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування».

Всеукраїнський день поля на дослідних
ділянках кафедри ґрунтознавства,
землеробства та агрохімії
У 2007 р. ухвалою вченої ради університету агрономічний факультет перейменовано на факультет агротехнологій і екології. Змінилися і назви кафедр: кафедру рослинництва і луківництва перейменовано на «Технології у рослинництві», тваринництва — на кафедру тваринництва і біотехнологій, кафедру агроекології і біології — на «Екології і біології».
На факультеті працює 90 викладачів, зокрема 14 професорів і докторів наук, серед них п’ять академіків різних академій, 68 доцентів і кандидатів наук, тобто частка викладачів із вченими ступенями і науковим званнями сягає 90%. Гордістю факультету та університету, його безцінним «золотим фондом» є висококваліфіковані викладачі-педагоги, які за понад 25 років виховали кілька поколінь учених-агрономів. Це доктори наук Г. О. Андрущенко, С. В. Бегей, В. Г. Влох, М. Б. Гіліс, М. Т. Гончар, Г. П. Западнюк, Г. С. Кияк, П. М. Кондратенко, Г. І. Крилова, Т. О. Лісняк (Галич) І. Д. Нечипорчук, P. M. Панас, В. П. Ступаков, І. І. Тимошенко, З. М. Томасівський; доценти, кандидати наук М. І. Аверкович, М. В. Адамчук, Н. М. Біла, A. M. Білан, М. В. Більська, В. В. Вороний, С. М. Галицька, Ю. Ю. Ганжа, І. М. Гірник, М. О. Головня, В. В. Грицик, І. С. Грицик, В. Г. Грущенко, В. Б. Данилюк, Р. С. Добровольський, М. Д. Дубковецька, С. В. Дубковецький, С. М. Дубровський, В. М. Іздрик, I. I. Йовчик, П. Д. Завірюха, Л. В. Заячківська, П. Н. Золотарьов, Ю. І. Казновецький, О. С. Картавий, Н. Я. Кириченко, Л. П. Коваль, Н. І. Ковальчук, П. М. Когут, Т. Є. Козинець, Ю. Т. Коробченко, П. Р. Красіцький, Б. П. Крачковський, О. М. Кулик, Г. Ф. Курносова, І. О. Ліщак, Л. П. Ліщак, А. М. Лисишин, М. Ф. Листовничий, З. М. Майщук, В. А. Мельник, В. М. Мельничук, Н. П. Недяк, Д. М. Онищук, Н. Г. Осмола, І. М. Пархуць, Н. В. Петерсон, Т. Ф. Плужніченко, К. В. Подойнікова, Л. М. Полякова, Н. П. Радченко, Г. І. Ращинська, Б. О. Сабан, В. I. Семчишин, М. В. Сеняк, В. А. Слюсарчук, Г. С. Стефанюк, І. М. Сухорська, Л. О. Титаренко, Р. Й. Тучапський, Є. В. Федевич, М. Ф. Цимбалюк, З. П. Чайковська, Т. О. Черномирдіна, О. Т. Чорний, Я. В. Шаян, Т. Д. Швидка, В. С. Шубенко, Г. А. Шуруба, В. Ф. Якобенчук; старші викладачі Л. Б. Котова, I. В. Крохмалюк, Р. Г. Новосад; асистенти: Е. В. Астаф’єва, Н. В. Афоніна, В. Я. Вижиковська, І. М. Досяк, Є. К. Куриляк, М. С. Романів та багато інших.
Факультет агротехнологій і екології має потужний науковий потенціал. На спеціальних кафедрах діє аспірантура й докторантура. Науковці факультету розвивають пріоритетні напрями агрономії, є лідерами і засновниками відомих наукових шкіл як в Україні, так і за її межами. Концепцією розвитку науково-дослідної роботи на агрономічному факультеті передбачено формування єдиної комплексної тематики, яка включає одну фундаментальну і сім-вісім прикладних тем. Зокрема у 2000–2005 рр. кафедри виконували комплексну тему з розробки науково обґрунтованих енергоощадних систем землеробства, які забезпечать високу продуктивність польових, плодових і овочевих культур, підвищення родючості ґрунтів та охорону навколишнього природного середовища в умовах Західного регіону України. У 2006–2010 pp. об’єктом дослідження стала комплексна наукова тема «Розробка ресурсоощадних, екологічно безпечних технологій вирощування польових, плодових і овочевих культур, адаптованих до природного середовища Західного регіону України». Тема отримала державну реєстрацію, її виконання координували відповідні галузеві та головні (профільні) науково-дослідні інститути системи НААН України.
Нині факультет розпочав роботу над виконанням нової комплексної теми з розробки науково-обґрунтованих систем управління продуктивним потенціалом виробництва продукції рослинництва, ведення землеробства на основі заходів, що стабілізують екологію, з охорони ґрунтів в агрокліматичних зонах Західного регіону України. Крім того, розроблено концепцію розвитку науково-дослідної роботи факультету на 2011–2020 рр., що сприяє розвитку пріоритетних напрямів агрономічної науки, в яких факультет має відповідний науковий доробок і лідерство:
– система екологічного моніторингу антропогенно порушених територій Західного регіону України;
– моніторинг стану окремих компонентів екосистем і заходи щодо оптимізації їх функціонування в умовах техногенезу;
– моніторинг екотоксикологічного впливу техногенного забруднення на організм рослин, тварин та стан ґрунтів;
– відстеження екотоксикологічного впливу важких металів на процеси метаболізму в організмі рослин і тварин;
– дослідження впливу техногенного забруднення ґрунтів на їх фізико-хімічні властивості;
– селекція польових культур (картопля, озимий часник, кормові та ягідні культури);
– розробка нових і вдосконалення наявних ресурсо- та енергоощадних технологій вирощування різних сільськогосподарських культур;
– біологізація землеробства;
– розробка раціональних систем внесення добрив у сівозмінах різного періоду використання;
– рекультивація земель, порушених антропогенною діяльністю і різними стихійними факторами;
– інтенсивне садівництво і розсадництво;
– вдосконалення технологій овочівництва закритого і відкритого ґрунту;
– використання кормових добавок із високим вмістом енергії та протеїну для тваринництва.
Заплановано також подальше розширення міжнародних зв’язків із наукової співпраці, виконання спільних наукових проектів у межах Карпатського Єврорегіону.
Учені факультету вивели й поширили у виробництві багато сортів різних сільськогосподарських культур. Серед них понад 25 сортів картоплі: Львівська біла, Карпатська, Верховина, Полонина, Львівська синьовічкова, Мавка, Слава, Гібридна-14, Нестеровська, Літня-92, Львів’янка, Прикарпатська, Денис, Тетянка, Лисоня, Західна, Студент, Воля, Пишна, Золушка, Українська-111, Фітофторостійка-248, Ліщина, Дублянська ювілейна, Дужа, Пишна; п’ять сортів суниці: Лючинська, Мачуженка, Пасічна, Божена, Зоня; два сорти озимого стрілкуючого часнику: Спас, Лідер; сорт топінамбуру Львівський-1; сорт озимого ріпаку Володар; сорт кормових буряків Галицькі та ін. Факультет також є оргинатором відомих сортів різних сільськогосподарських культур: хмелю — Клон-18, ярої пшениці — Дублянка-4, озимої пшениці — Галицька, озимого жита — Львівське, кормових бобів — Коричневі, озимого ріпаку — Дублянський, ярого ріпаку — Львівський, інкарнатної конюшини — Львівська та деяких інших. Нині дев’ять із цих сортів занесено до Державного реєстру сортів рослин, рекомендованих для поширення в Україні.
Наукові здобутки вчених демонструють на різних виставках: щорічній Міжнародній виставці-ярмарку «АГРО» (с. Чубинське Київської області й Національний виставковий центр), всеукраїнській «Освіта і наука», регіональній «ГалАГРО», обласних, районних тощо.
Належна увага на факультеті приділяється формуванню наукової зміни і підготовці науково-педагогічних кадрів. Так лише протягом 2000–2010 pp. було захищено 30 кандидатських і п’ять докторських дисертацій: Я. М. Гадзало (кафедра генетики, селекції та захисту рослин), Г. Л. Антоняк, В. В. Данчук (екології та біології), В. В. Лихочвор (рослинництва та луківництва), І. А. Шувар (загального землеробства).

Смачна продукція кафедри
плодоовочівництва
на виставці «ГалАГРО — 2010»
Результати наукових досліджень педагогів факультету висвітлені не лише у відповідних дисертаціях, а й у підручниках і посібниках, створених для фахової підготовки студентів. Так за останні роки гриф Міністерства освіти і науки України або Міністерства аграрної політики України як рекомендацію для використання студентами закладів освіти III–IV рівнів акредитації отримали такі навчальні підручники і посібники: «Фізична і колоїдна хімія» (В. В. Снітинський і Є. В. Федевич), «Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур» (В. В. Лихочвор), «Механічний обробіток ґрунту в землеробстві» (М. Я. Бомба), «Ерозія та дефляція ґрунтів і заходи боротьби з ними» (М. Я. Бомба), «Практикум із землеробства» (З. М. Томашівський, М. Я. Бомба, Г. Т. Періг), «Землеробство з основами ґрунтознавства, агрохімії та агроекології (М. Я. Бомба, Г. Т. Періг), «Луківництво» (В. Г. Влох, Н. Я. Кириченко, П. М. Когут), «Системи землеробства: історія розвитку і наукові основи» (М. Я. Бомба, П. Д. Завірюха), «Рослинництво» (чотири видання, В. В. Лихочвор), «Етика» (Л. А. Пинда), «Ґрунтознавство з основами агрохімії та геоботаніки» (В. В. Снітинський, В. Ф. Якобенчук), «Рослинництво» (Г. Влох, С. В. Дубковецький, Г. С. Кияк, Д. М. Онищук), «Екологічне землеробство» (С. В. Бегей, І. А. Шувар), «Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур» (В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко), «Екологічні основи зниження забур’яненості агрофітоценозів» (І. А. Шувар), «Інженерна екологія. Аспекти енергозбереження» (В. В. Снітинський, М. А. Саницький, О. Т. Мазурак, А. В. Мазурак), «Філософія» (В. В. Снітинський, Р. А. Наконечний, А. Д. Копитко, В. В. Колюх), «Психологія управління» (А. Д. Копитко, Б. П. Крачковський) та ін.
Також останнім часом підготовлено і видано навчальні посібники і практичні рекомендації: «Клонові підщепи яблуні» (І. П. Гулько), «Овочі на присадибній ділянці: вирощування та захист від шкідників і хвороб» (Л. П. Ліщак, І. М. Стефанишин, Н. Г. Осмола, Н. І. Ковальчук), «Біологія» (у двох частинах; В. В. Снітинський, Б. В. Кректун, Г. Л. Антоняк, О. С. Ментух, Н. Є. Панас), «Захист овочевих культур і картоплі від шкідників, хвороб та бур’янів» (Н. Г. Осмола, Л. П. Ліщак, Н. І. Ковальчук), «Практичні поради з вирощування зернових і зернобобових культур в умовах Західної України» (В. В. Лихочвор), «Адаптивні системи землеробства» (З. М. Томашівський, П. Д. Завірюха), «Лікарські рослини» (В. В. Лихочвор, В. С. Борисюк, С. В. Дубковецький, Д. М. Онищук), «Бобові кормові культури» (А. Г. Дзюбайло, П. Д. Завірюха), «Основи технології виробництва і стандартизації тваринницької продукції» (С. О. Вовк, О. С. Картавий), «Біологічне рослинництво» (В. В. Лихочвор), «Нові і малопоширені кормові культури» (Д. М. Онищук, С. В. Дубковецький, В. Г. Влох), «Шкідники та хвороби плодових і ягідних культур» (О. М. Коханець, Р. Р. Проць), «Podkarpacki przewodnik rolnictwa ekoloicznego» (Л. П. Ліщак спільно із польськими співавторами), «Філософія науки» (Р. А. Наконечний), «Фітопатологія» (Н. І. Ковальчук, О. О. Дудар), «Загальна ентомологія» (О. М. Коханець), «Гербологія» (І. А. Шувар), «Сільськогосподарське дорадництво. Інформаційно-консультаційне забезпечення в АПК» (В. В. Лихочвор, І. М. Городецький, Г. В. Черевко), «Зерновиробництво» (В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко, П. В. Іващук), «Наукові комунікації» (Б. І. Гулько, Т. М. Лозовицька, Д. Гофман, О. Клімпут), «Агрохімічне обслуговування сільськогосподарських формувань» (В. І. Лопушняк, І. М. Пархуць, І. О. Корчинський, М. М. Вислободська, Б. І. Пархуць), «Розмноження винограду» (І. М. Гель), «Політологія» (А. Д. Копитко, Б. П. Крачковський), «Релігієзнавство» (М. В. Адамчук, А. Д. Копитко, Б. П. Крачковський, О. П. Мендусь), «Ріпак» (В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко), «Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур» (В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко, П. В. Іващук, О. В. Корнійчук), «Генетика. Словник найбільш вживаних термінів і понять» (П. Д. Завірюха), «Сільськогосподарська біотехнологія. Словник термінів з клітинної і генетичної інженерії» (П. Д. Завірюха), «Інтегрований захист рослин» (Г. О. Косилович, О. М. Коханець), «Екологічні основи захисту рослин: Біологічний захист рослин» (О. М. Коханець, Г. О. Косилович) та інші видання. Чимало навчальної і науково-популярної літератури на сільськогосподарську тематику вийде у світ найближчим часом.

Студенти на збиранні врожаю,
вирощеного своїми силами
Науковці факультету є учасниками й доповідачами міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, що сприяє розширенню міжнародної співпраці з різними європейськими науковими центрами і навчальними установами. На сьогодні укладено двосторонні угоди з багатьма закордонними установами щодо розвитку зв’язків між факультетом і зарубіжними партнерами, обміну студентами, магістрантами, аспірантами, викладачами та науковими працівниками для навчання, наукового стажування, проведення спільних досліджень. Так лише за останні роки 88 студентів пройшли практику у кращих фермерських господарствах Beликобританії, Польщі, Німеччини, Англії, Франції, Швейцарії і Данії. Загалом факультет підтримує тісні навчальні й наукові зв’язки з аграрними університетами і науковими установами США, Канади, Великобританії, Франції, Ізраїлю, Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Хорватії, Сирії та інших країн: Жешувським університетом (Польща); Люблінською рільничою академією (Польща); Краківською рільничою академією (Польща); Вармінсько-Мазурським університетом в Ольштині (Польща); Сільськогосподарським університетом у Варшаві (Польща); Інститутом фізіології і генетики тварин Академії наук Чехії; Академією рільничою у Щецині (Польща); Інститутом агрофізики Польської академії наук (Польща); Академією рільничою у Вроцлаві (Польща); Інститутом агрохімії і ґрунтознавства у Пулавах (Польща); Дослідною станцією садівництва у Бжезні (Польща); Асоціацією господарств із розсадництва плодових культур у Гройці (Польща); Празьким сільськогосподарським університетом (Чехія); Ташкентським інститутом інженерів іригації і механізації сільського господарства (Узбекистан); Білоруською сільськогосподарською академією; Сирійським університетом в Аль-Баасі.
Наслідком міжнародних зв’язків і співпраці із закордонними науковими і навчальними закладами є спільні публікації у відповідних виданнях, участь у міжнародних проектах згідно з укладеними договорами, проведення наукових конференцій, симпозіумів. Крім того, вдосконалюється практика: міжнародних зв’язків зі спорідненими зарубіжними навчальними закладами з питань обміну студентами для навчання і практики; виконання спільних наукових програм (тем); взаємного обміну освітніми програмами і навчальними планами; стажування викладачів; участі у рецензуванні й захисті магістерських робіт тощо.

Перехідний кубок факультету із футзалу —
у першокурсників, 2010 р.
Нині викладачі факультету беруть участь у п’яти міжнародних наукових і освітніх проектах спільно із закордонними партнерами. Так викладачі кафедри екології і біології та плодоовочівництва підтримують тісні зв’язки із зарубіжними освітніми та науковими установами. Реалізовано програму стажування у Гентському державному університеті (Бельгія), Університеті ім. Гумбольдта (Німеччина, Берлін) за програмою «Tempus» «Implementation of basic and advanced scientific metodologies in agricultural Master and Ph. D curricula», у Пенсильванському державному університеті (США) — «Впровадження сучасних методик і технологій викладання у вищих навчальних закладах. Система управління курсами MOODLE». Також науковці проходили тривале стажування в Пенсільванському державному університеті за програмою «Faculty Development Program», Тихоокеанському агропромисловому дослідному інституті (Канада) за програмою IAESTE «High density orchards management: Principles and Practices».
Певні успіхи має і студентська наукова робота. На факультеті стали традиційними Дні науки, на які запрошують молодь з інших споріднених закладів аграрної освіти України та з-за кордону. За 2005–2009 pp. 38 студентів виступили з доповідями на наукових конференціях в інших вишах, зокрема й закордонних, і були нагороджені відповідними дипломами і почесними грамотами. Результативними також є виступи на всеукраїнських предметних і фахових олімпіадах. Так у 2004–2005 навчальному році студенти агрономічного факультету вибороли перші місця на Всеукраїнській студентській олімпіаді з агроекології (О. С. Гагаріна) та плодоовочівництва і виноградарства (Е. С. Павлик). Т. В. Аршулік і А. М. Ковальчук посіли друге командне місце на Всеукраїнській фаховій олімпіаді з агрономії у Подільському державному аграрно-технічному університеті. Третє місце на Всеукраїнській студентській олімпіаді з біології у Дніпропетровському державному аграрному університеті виборола Н. Ф. Щербатюк. Упродовж 2005–2006 навчального року стали переможцями та посіли призові місця на всеукраїнських олімпіадах студенти В. В. Сав’юк, О. Р. Гусар, Ю. В. Бойко і В. В. Лещук, P. M. Паздерська, Я. М. Кость. У наступному році на всеукраїнських олімпіадах призові місця отримали В. В. Сав’юк, Н. Ю. Самковський, Х. О. Породько, Ю. В. Бойко, І. Ю. Вахуткевич, К. Я. Яцишин. На Міжнародній студентській науковій конференції у Донецькому технічному університеті наукова робота студентки Х. О. Породько визнана кращою. Переможцями конкурсу на кращу дипломну роботу серед студентів вишів стали дипломні роботи М. А. Соботовича, Ю. М. Ковальця, Г. Я. Мартин.

Таланти агрономічного факультету
На всеукраїнських студентських олімпіадах упродовж 2007–2008 навчального року відзначені Г. В. Риль, Г. В. Мазур, В. М. Вайцещук, Н. В. Масюк, О. Ю. Сидорова. Цього ж року дві студентки факультету, Х. О. Породько і М. Ю. Панас, стали стипендіатами Фонду В. Пінчука «ЗАВТРА.UA.». У 2008–2009 навчальному році призові місця вибороли М. В. Матковська, Г. П. Пришляк, В. В. Курій, Я. А. Мазуренко, Н. І. Іванець, Г. М. Шамаріна та А. І. Шувар, а протягом 2009–2010 навчального року — П. С. Щесняк, Р. Ю. Ручкін, А. Я. Германович, А. В. Курилас, Н. І. Іванець, А. А. Кульба, В. В. Кавчак. Також студенти факультету беруть активну участь у міжнародних наукових форумах «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК», які щорічно проводить Львівський національний аграрний університет. У матеріалах форуму 2009 р. опубліковано 118 наукових статей студентів у співавторстві з науковими керівниками, у 2010 р. — 132 статті.
Викладачі й студенти закладу є активними учасниками художньої самодіяльності університету. Переможцями фестивалів та конкурсів є учасники хорової капели «Джерела Розточчя», на численних міжнародних фольклорно-хореографічних фестивалях у Польщі, Великобританії, Іспанії, Португалії та Україні перемагали учасники народного ансамблю танцю «Первоцвіт». Переможницею Міжнародного фестивалю народної пісні у Білорусі стала студентка факультету Віта Харук.

Колектив кафедри екології і біології. Зліва направо:
перший ряд: лаборант Л. П. Мацкула, зав. лабораторії
В. М. Людвіг, доцент Г. А. Лисак, зав. кабінету Н. П. Хомич,
зав. кафедри, професор В. В. Снітинський, асистент О. Б. Скаб,
в. о. доцента І. Є. Соловідзінська, доцент О. Т. Мазурак,
доцент П. Р. Хірівський; другий ряд: ст. викладач
О. Й. Шкумбатюк, професор П. С. Гнатів, зав. лабораторії
Л. Я. Метко, асистент О. В. Косинець, ст. лаборант
М. Я. Онисковець, лаборант О. М. Яцух, асистент Л. В. Синявська,
доцент Н. Г. Войтович, доцент С. А. Різель; третій ряд:
доцент А. М. Бучко, доцент О. Д. Зинюк,
доцент В. В. Бальковський, доцент Є. В. Федевич,
ст. викладач С. В. Зубик, асистент С. В. Янишин,
асистент Н. В. Качмар, провідний спеціаліст Л. П. Білецька,
в. о. доцента Т. М. Лозовицька, доцент Ю. Я. Корінець
Значну увагу на факультеті приділено також розвитку спорту. Так до збірної команди навчального закладу з футболу, яка у 2001, 2002, 2005 і 2009 pp. ставала чемпіоном серед аграрних вишів України, факультет делегував кількох осіб. Значні досягнення у спорті мають студенти Андрій Ханас, Сергій Ушарук, Ярослав Мокринський, Олеся Леоненко, Оксана Антонечко, Олена Юдіна, Дмитро Дубнєв, Андрій Безрук та Олександра Когут.
Пишаючись своїми успіхами у навчальній і науковій діяльності, керівництво та викладацький колектив факультету продовжує працювати над вирішенням проблем, які постають у зв’язку із постійним розвитком університету. Серед цих проблем — відкриття нових привабливих і перспективних спеціальностей та спеціалізацій; вдосконалення кредитно-модульної системи організації навчального процесу як складової Болонської конвенції; якісне методичне забезпечення аудиторного і позааудиторного навчання студентів. Над втіленням запланованих змін та інновацій працює дружня факультетська сім’я, яка 9 січня 2010 р. відзначила своє 155-річчя.

Кафедра екології і біології
Кафедру екології та біології було створено на агрономічному факультеті Львівського державного аграрного університету 1 липня 1999 р. На той час до її складу частково входили кафедри біології, селекції та захисту рослин і секція хімії, а також агрохімії та ґрунтознавства. Новостворений підрозділ очолив академік НААН, професор Володимир Васильович Снітинський.
Історія кафедри сягає початку XX ст. і пов’язана з кафедрою загальної ботаніки та фізіології рослин Академії рільництва у Дублянах. Цю кафедру засновано в 1919 р. одночасно із тодішніми 17 базовими. Нею керував професор Северин Кжеменевський, який протягом 1919– 1924 pp. викладав тут бактеріологію рослин.
Відтоді на кафедрі зберігається фондовий гербарій професора Волощака та колекції експонатів, зібрані ще у другій половині ХХ ст. професором Мауріціо, що стали базою Музею природи ЛНАУ. Музей нараховує понад 500 експонатів, серед яких є фіксовані препарати представників безхребетних та різних класів хребетних, зразки кишковопорожнинних, молюсків, голкошкірих, викопні рештки давніх організмів, а також опудала птахів і ссавців. Окрім цього, музей містить цікаву колекцію комах.
Протягом 1919–1924 pp. кафедру очолювала Ґелена Кжеменевська (Хойнович). Вона — автор 48 праць із ґрунтової мікробіології, співпрацювала з Нобелівським лауреатом С. М. Виноградським, а також з А. Ваксманом та іншими видатними мікробіологами із США, Англії та Німеччини. На її честь Р. Станіер у США назвав одну з видів бактерій (Сytophaga Krzemieniewska, Рenicillum Krzemiewska).

На практичних заняттях з ландшафтної
екології. Веде заняття в. о. доцента
Т. М. Лозовицька
Наступником Ґелени Кжеменевської протягом 1924–1944 pp. був Дезидерій Шимкевич, який у 1925 р. отримав ступінь доктора з ботаніки, і протягом усіх цих років викладав ботаніку й фізіологію рослин. Він запропонував багато фізичних методів досліджень для ботаніки і фізіології рослин. Коло його досліджень було різнобічне і стосувалося статистики й біометрії, флористичної географії та екології рослин з основами кліматології. Дезидерій Шимкевич у 1927 р. заснував у Дублянах першу в Польщі екологічну станцію. На основі своїх досліджень написав і видав у 1932 р. у Львові «Екологію рослин», підручник «Ботаніка», який витримав два перевидання (у Львові в 1928 р. та у Варшаві у 1949 р.), а також у 1947 р. «Фізіологію рослин для лісників». Як редактор підготував «Бібліографію польської флори з 1753 до 1923 років».
Одночасно з кафедрою загальної ботаніки і фізіології рослин у період діяльності Академії рільництва функціонувала кафедра лісової ботаніки. Протягом усіх цих років її очолював Симон Вердакович, який був автором 50 праць із дендрології, флористики, охорони лісів. На кафедрі викладали лісову ботаніку, систематику дерев і лісу, хвороби дерев, соціологію лісу. Тут також функціонували теплиці та дендрарій.
З 1939 по 1947 р. кафедри ботаніки і фізіології рослин та лісової ботаніки функціонували при рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки. Після звільнення Львова і відновлення роботи Львівського політехнічного інституту у 1945 р. кафедрою завідував професор А. С. Лазаренко. Тут працювали доценти О. М. Левін, Т. Є. Парфілова, Т. Є. Козинець, П. О. Мурзіна. З 1946 р. у зв’язку з переходом професора А. С. Лазаренка на роботу до Академії наук України кафедру очолив доцент О. М. Левін, згодом, у 1954–1961 рр., завідувачем була доцент Т. Є. Козинець. У 1961 р. на цю посаду призначили М. Т. Гончара — заслуженого працівника вищої школи України, професора. Його наукові зацікавлення пов’язані з проблемами лісової фітоценології, лісознавства, біологічної рекультивації техногенних відвалів родовищ корисних копалин, екологією сільськогосподарського виробництва. Він є автором понад 110 наукових, науково-популярних і публіцистичних робіт, серед яких книги «Земля — наша годувальниця», «Лісові фітоценози: підвищення продуктивності і охорона», «Біологічні взаємозв’язки деревних порід в лісі», «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва». Під його керівництвом захищено вісім кандидатських дисертацій.

Практичні заняття у музеї природи
проводить доцент Б. В. Кректун
У період 1946–1996 рр. на кафедрі видано 16 монографій, 23 брошури, п’ять посібників, опубліковано понад 1350 статей, захищено дев’ять кандидатських дисертацій. Упродовж цих років тут працювали B. C. Шубенко, Т. Ф. Плужніченко, В. М. Мельничук, Н. В. Петерсон, Т. О. Черномирдіна, Є. В. Астаф’єва, В. А. Слюсарчук, Н. Г. Осмола, Н. І. Ковальчук, Б. О. Сабан та С. К. Куриляк.
З 1999 р. колективом керує відомий учений у галузі біологічних і сільськогосподарських наук, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії аграрник наук, дійсний член Академії вищої школи України, член Нью-Йоркської академії наук, доктор біологічних наук, професор В. В. Снітинський. Він створив наукову школу (четверо докторів і 28 кандидатів наук), яка вивчає вплив ферментів та біологічно активних речовин (вітамінів, мінералів, гормонів) на продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці, розробляє наукові підходи підвищення продуктивності тварин та покращення якості сільськогосподарської продукції, формує наукові засади сталого розвитку сільського господарства на основі еколого-економічних засад. Нині під його керівництвом виконується 11 кандидатських та дві докторські дисертації. Володимир Васильович — автор понад 380 наукових праць, п’яти монографій, член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій за спеціальністю «Біохімія», член експертної комісії в Комітеті з державних премій України в галузі науки і техніки, заступник голови західного наукового центру НАН України, голова Львівського Західного наукового центру НАНУ і Міністерства освіти і науки України, голова відділення біологічних, медичних і аграрних наук та секції сільськогосподарських наук, голова Львівського обласного товариства «Знання», член центральних рад Українського біохімічного та фізіологічного товариств.
Сьогодні на кафедрі працює четверо професорів, 16 доцентів, старший викладач, два асистенти, три старших викладачі, асистент, провідний спеціаліст, завідувач лабораторії, два старших лаборанти та два лаборанти.
Викладачі кафедри читають 46 навчальних дисциплін екологічного і біологічного спрямування для студентів усіх шести факультетів університету. Видано п’ять підручників, 12 посібників, сім монографій.
Основні напрями наукової діяльності кафедри:
– розробка системи екологічного моніторингу ґрунтів сільськогосподарського використання і водних ресурсів;
– проектування системи екологічного моніторингу сільськогосподарської продукції у зонах техногенного навантаження;
– виконання тест-системи для оцінки екологічного стану ґрунтів, води і сільськогосподарської продукції.
Результати досліджень кафедри використовують під час прийняття управлінських рішень для покращення екологічного стану в зонах впливу на довкілля підприємств із виробництва будівельних матеріалів та звалищ твердих побутових відходів. За рекомендаціями кафедри Яворівське об’єднання ДГХП «Сірка» проводить роботи з фіторекультивації ґрунтів, прилеглих до Яворівського озера, з урахуванням антропогенного впливу на фізико-хімічні властивості новоутворених ґрунтів (ембріоземів).
Нині втілено на практиці винахід науковців кафедри «Спосіб профілактики анемії і оксидаційного стресу у поросят раннього віку», на який одержано патент. Загалом отримано шість авторських свідоцтв та чотири патенти. Підготовлено чотирьох докторів наук та 30 кандидатів наук. При кафедрі працює аспірантура за спеціальностями «Біохімія» та «Екологія».

Кафедра ґрунтознавства, землеробства та агрохімії
Створена в 1919 р. при рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки. Засновником і першим завідувачем став професор Мар’ян Гурський.

Працівники кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії.
Зліва направо: професор С. П. Позняк, в. о доцента В. Я. Іванюк,
доцент Н. І. Лагуш, ст. викладач Б. І. Пархуць, завідувач кафедри,
в. о. професора В. І. Лопушняк, доц. В. Б. Данилюк,
доц. М. М. Вислободська, доц. І. М. Пархуць, ст. лаборант
О. Є. Волинець, професор З. М. Томашівський,
ст. лаборант К. П. Войнича
У подальші роки кафедру очолювали проф. Ян Жульцінський (1929–1936), проф. А. Мусєрович (1936– 1939), проф. М. Б. Гіліс (1946–1977), доц. Г. О. Андрущенко (1962–1972), проф. Г. І. Крилова (1977–1995), проф. Р. М. Панас (1995–1999), проф. А. Г. Дзюбайло (1999–2002). Із 2003 р. кафедру очолює к. с.-г. н., доц. B. I. Лопушняк.
На початку 1962–1963 навчального року на базі кафедри агрохімії та ґрунтознавства було утворено дві: ґрунтознавства й агрохімії.
Завідувачем кафедри ґрунтознавства було призначено доцента Г. О. Андрущенка. До її складу увійшли доценти М. І. Орлова, І. М. Сухорська, Ю. Т. Коробченко; асистенти І. Ф. Шпіньов, А. І. Білан, В. Ф. Якобенчук; старший лаборант В. В. Вороний; лаборанти М. В. Більська, О. Н. Масловська, О. В. Майщук; старший препаратор М. Т. Сава.
Завідувачем кафедри агрохімії став проф. М. Б. Віліс, а колектив склали доценти Г. І. Крилова, Н. П. Радченко; асистенти Т. А. Жолкевський, Ж. О. Пономаренко, старший лаборант А. О. Меньшова; лаборант М. І. Новосад; старший препаратор М. М. Шпік.
З 1963 р. при обох кафедрах функціонує аспірантура. Першими аспірантами, які успішно захистили кандидатські дисертації, були Н. П. Радченко, Ю. Ю. Ганжа, І. М. Гірник, P. M. Панас, В. Ф. Якобенчук, С. М. Мурашко, Л. П. Ліщак, М. В. Більська, В. В. Вороний, В. В. Сорочинський та інші.
У 1972 р. кафедри знову об’єдналися в одну, яку спершу очолив проф. М. Б. Гіліс, а з 1977 р. — доц. Г. І. Крилова. При кафедрі продовжує функціонувати аспірантура. Під керівництвом проф. Г. І. Крилової захистили кандидатські дисертації І. В. Дидів, О. В. Федько, Є. M. Дорощак, М. М. Вислободська, В. Г. Кузько, В. І. Лопушняк та В. В. Петрунів.
У 1995 р. завідувачем був призначений проф. Р. М. Панас, а в 1999 р. — проф. А. Г. Дзюбайло. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації Н. І. Лагуш, Я. Я. Павлишак та В. М. Винницький.
У зв’язку з реорганізацією факультету агротехнологій і екології у 2007 р. було сформовано кафедру ґрунтознавства, землеробства та агрохімії, яку очолив к. с.-г. н., в. о. професора В. І. Лопушняк.
Сьогодні колектив кафедри складають: д. с.-г. н., проф. З. М. Томашівський; д. с.-г. н., почесний професор Г. І. Крилова; кандидати сільськогосподарських наук, доценти М. М. Вислободська, І. М. Пархуць, В. Б. Данилюк, Н. І. Лагуш, Г. Т. Періг; к. с.-г. н., ст. викладач Б. І. Пархуць; к. с.-г. н., в. о. доцента В. Я. Іванюк; к. б. н., ст. викладач Ю. М. Ковалець; старші лаборанти К. П. Войнича та О. Є. Волинець, завідувач науково-дослідної агрохімічної лабораторії Р. І. Кунинець, лаборант О. І. Судова, лаборант М. В. Бойко. Вони успішно виконують великий обсяг навчальної, навчально-методичної, наукової і виховної роботи, плідно працюють над підготовкою фахівців для аграрної сфери.
Викладачі читають 18 навчальних дисциплін на денній та заочній формах навчання агрономічного, землевпорядного, економічного факультетів для освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» і «магістр». Кафедра активно співпрацює з Інститутом післядипломного навчання та відокремленими структурними підрозділами Львівського національного аграрного університету (коледжами, технікумами).
Основні навчальні курси: «Геологія з геоморфологією», «Ґрунтознавство», «Агрохімія», «Програмування врожаю сільськогосподарських культур», «Системи удобрення сільськогосподарських культур», «Землеробство», «Агрохімічне обслуговування сільськогосподарських формувань», «Раціональне використання і охорона ґрунтів», «Вища освіта і Болонський процес».

Доцент Н. І. Лагуш у польових умовах проводить
практичне заняття «Вивчення морфологічних
особливостей темно-сірих лісових
ґрунтів зони Західного лісостепу»
Високий рівень викладання та стан навчально-методичної роботи підтримується завдяки відкритості навчального процесу. Зокрема між викладачами-колегами практикується можливість відвідування лекційних та практичних занять одне одного, захист курсових робіт (проектів) проходить перед комісією та у присутності усіх охочих працівників університету. Крім того, активно вивчається і запроваджується новітній досвід організації навчання за кредитно-модульною системою згідно з вимогами Болонської декларації.
На кафедрі створено навчально-методичні комплекси з усіх дисциплін, що містять типову і робочу програми, методичні рекомендації для проведення лабораторних і практичних занять, курсових робіт (проектів), самостійної роботи, питання для самоконтролю, тести з окремих тем і модулів, питання для проведення підсумкового модульного контролю та ректорських контрольних робіт. За сприяння кафедри інформаційних технологій було розроблено 14 контрольних («Геологія з геоморфологією» та «Ґрунтознавство») і вісім розрахункових («Програмування врожаю сільськогосподарських культур») комп’ютерних програм.
Викладачі кафедри є науковими керівниками дипломних робіт студентів. Щорічно державна екзаменаційна комісія рекомендує для впровадження у виробництво кілька дипломних робіт, найбільш успішних випускників рекомендують до вступу в аспірантуру.
Колектив кафедри бере участь у комплексній науковій темі факультету агротехнологій і екології з розробки науково обґрунтованих систем управління продуктивним потенціалом виробництва продукції рослинництва, ведення землеробства на основі заходів, що стабілізують екологічну охорону ґрунтів в агрокліматичних зонах Західного регіону України. Крім того, кафедра виконує науково-дослідну роботу з розробки агрохімічних й агроекологічних основ систем удобрювання культур у зерно-просапній сівозміні Західного лісостепу України.
Сьогодні науковці плідно працюють над вирішенням актуальних проблем:
– збереження родючості та охорони ґрунтів, зокрема ерозійнонебезпечних територій;
– бережного використання порушених земель і ґрунтів техногенного походження;
– забруднення ґрунтів агрохімікатами;
– розробка екологічно безпечних та економічно доцільних систем удобрювання;
– оцінка якості продукції рослинництва;
– застосування нових видів мінеральних та органо-мінеральних добрив;
– раціональне удобрення енергетичних культур.
На кафедрі досліджують:
– системи удобрювання цукрових буряків у плодозмінній сівозміні;
– залежність урожаю і пивоварної якості зерна ярого ячменю від системи удобрювання попередника та внесення добрив безпосередньо під культуру;
– вплив норм внесення добрив у плодозмінній сівозміні і рівня удобрення покривної культури (ярого ячменю) на продуктивність конюшини лучної;
– ефективність різних рівнів мінерального живлення озимої пшениці та їх вплив на врожай і якість зерна;
– вплив різних систем внесення добрив на продуктивність зерно-просапної плодозмінної сівозміни.
За час існування кафедри її співробітники захистили три докторські (М. Б. Гіліс, Г. І. Крилова, P. M. Панас) i 33 кандидатські дисертації, підготовлено і видано сім монографій, шість навчальних посібників, понад 760 статей наукового та науково-методичного характеру.

У науково-дослідній агрохімічній лабораторії.
Зліва направо: ст. лаборант К. П. Войнича,
доцент М. М. Вислободська,
в. о. професора В. І. Лопушняк
За останні два роки науковці кафедри отримали два схвальні рішення на корисні моделі «Спосіб удобрення пшениці озимої в короткоротаційній сівозміні», «Спосіб удобрення цукрових буряків в короткоротаційній сівозміні».
При кафедрі функціонують студентські наукові гуртки «Агрохімік», «Землероб», у роботі яких щорічно беруть участь 40–50 студентів IІ–V курсів та магістри денної форми навчання. Основним напрямом досліджень є: вивчення нових форм мінеральних добрив і регуляторів росту рослин; визначення ефективності застосування різних норм органічних і мінеральних добрив під окремі сільськогосподарські культури; встановлення впливу добрив на врожай і якість сільськогосподарської продукції та агрохімічні показники ґрунту; вивчення агровиробничої характеристики різних типів ґрунтів і розроблення заходів щодо її поліпшення, проведення розрахунку потреби в opганічних і мінеральних добривах для сівозміни конкретного господарства.
Результати студентських досліджень публікують у збірниках наукових праць університету та інших вищих навчальних закладів. Студенти виступають із доповідями на наукових конференціях університету, а також щороку беруть участь у всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях. Матеріали своїх досліджень вони використовують для написання курсових і дипломних робіт.
При кафедрі функціонує аспірантура за спеціальністю «Агрохімія». Зараз тут працюють над своїми дисертаційними роботами Н. Засєкін, В. Лесів, Г. Грицуляк, В. Лактіонов, М. Панас, Х. Савицька.
Упродовж останніх років на кафедрі проводять наукові дослідження на замовлення Міністерства аграрної політики України, Міністерства промислової політики України, інших організацій та приватних сільгоспвиробників різних форм власності. Виконуються агрохімічні обстеження різних типів ґрунтів та розробляються наукові рекомендації їх ефективного використання.
Викладачі, аспіранти і студенти проводять польові дослідження на базі багаторічного стаціонарного досліду кафедри, закладеного в 1964 р. у навчально-науково-дослідному центрі ЛНАУ, а також в умовах виробництва, а лабораторні — у науково-дослідній агрохімічній лабораторії, яка функціонує при кафедрі.
Кафедра бере участь у міжнародних наукових дослідженнях спільно з кафедрами агрохімії та ґрунтознавства Щецинської рільничої академії, підтримує наукові зв’язки з аграрними коледжами Саскатчеванського університету (м. Саскатун, Канада). Налагоджено співпрацю між ЛНАУ і Пенсильванським аграрним коледжем (США), аграрним коледжем штату Айова, а також із науковими установами та вищими освітніми закладами України, Росії, Польщі, Білорусі, Німеччини, Сирії, Канади та США.
При кафедрі функціонують філіали: у Львівському державному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», відділі агрохімії, землеробства та відтворення родючості ґрунтів Інституту землеробства і тваринництва Західного регіону України НААН, Поліській дослідній станції ННЦ Інституту ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського, Навчально-науково-дослідному центрі ЛНАУ, ПСГП «Агрофірма «Горуцька», фермерському господарстві «Лесів» (Львівська область) та в агрофірмі «Ромашка» (Волинська область).
Співробітники кафедри є постійними учасниками міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференцій, семінарів, виставок тощо.
При кафедрі утворено центр передового досвіду «Раціональні системи удобрення сільськогосподарських культур».
Кафедра здійснює дорадницьку діяльність і надає консалтингові послуги:
– виконує агрохімічні аналізи ґрунтів та оцінює стан їх ефективної родючості;
– проводить листкову і тканинну діагностику мінерального живлення сільськогосподарських культур;
– надає наукові рекомендації з ефективного застосування органічних і мінеральних добрив під польові та кормові культури;
– проводить розрахунки потреби в добривах на запланований врожай та розробляє системи удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах та господарстві;
– здійснює програмування та прогнозування врожаїв основних сільськогосподарських культур у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах;
– охороняє родючість ґрунтового та рослинного покриву;
– надає консультації з ефективного використання техногенних ґрунтів;
– надає рекомендації із застосування органічних матеріалів як добрива та з підтримки бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті;
– розробляє рекомендації щодо відродження родючості кислих ґрунтів в умовах дефіциту хімічних меліорантів і добрив;
– проводить комплексні ґрунтові обстеження та здійснює експертну оцінку придатності ґрунтів для вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції з виготовленням екологічної карти ґрунтового покриву.

Кафедра тваринництва та біотехнологій
Історія кафедри починається ще з періоду діяльності Рільничої школи у Дублянах (1856–1878). Хоча власне кафедри тоді ще не існувало, проте студентам читали такі дисципліни: «Зоологія», «Анатомія і фізіологія тварин», «Спеціальне тваринництво», «Ветеринарія», «Зоотехнія».

Колектив кафедри тваринництва і біотехнологій. Зліва направо:
ст. викладач А. О. Цирульник, в. о. доцента С. Я. Павкович,
ст. лаборант В. Я. Якимець, завідувач кафедри, професор
С. О. Вовк, в. о. доцента В. А. Юрчишин,
ст. лаборант М. І. Сілецька, доцент Б. Б. Кружель
У роки функціонування Вищої рільничої школи (1878–1901) та Академії рільництва в Дублянах (1901– 1919) студентам, окрім вказаних дисциплін, викладали ще й такі: «Селекція свійських тварин», «Шкідники домашніх тварин», «Вирощування домашніх тварин», «Годівля сільськогосподарських тварин і птиці», «Технологія молочних продуктів», «Рибництво», «Бджільництво».
У 1919 р. на рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки було відкрито кафедру зоології й анатомії тварин. Її завідувачем став відомий зоолог, професор Бенедикт Фулінський. У 1920 р. на цьому ж факультеті засновано кафедру загальної годівлі тварин, яку в 1930 р. було перейменовано на кафедру годівлі сільськогосподарських тварин. Очолив її відомий учений із проблем годівлі, фізіології і генетики тварин, професор Карло Мальсбург. У цей же час почала функціонувати кафедра спеціальної годівлі тварин, у 1930 р. перейменована спочатку на кафедру живлення і фізіології тварин, а пізніше — на кафедру фізіології та розведення сільськогосподарських тварин. Її керівником було призначено відомого вченого у галузі живлення тварин, професора Карла Ружицького.
У 1939 р. усі ці кафедри об’єднали в одну — кафедру тваринництва, яку очолив професор Павло Васильович Шумовський. У роки Другої світової війни і перші повоєнні (період з 1941 до 1947 р.) обов’язки завідувача виконував старший викладач Мирослав Петрович Пилипець.
Коли в 1947 р. на базі рільничо-лісового факультету Львівської політехніки було створено Львівський сільськогосподарський інститут, кафедра тваринництва увійшла до складу новоствореного агрономічного факультету, а її керівником було обрано доцента Василя Павловича Щербину.
Якісно новий період в історії кафедри розпочався з 1948 р., коли посаду завідувача отримав відомий учений і педагог, доктор ветеринарних наук, професор Гнат Павлович Западнюк (1895–1979). За 23 роки керування кафедрою він доклав багато зусиль для розбудови і зміцнення її авторитету, зокрема ініціював створення двох навчальних лабораторій (у Львівській політехніці й Дублянах). Протягом 1961–1970 pp. під його керівництвом було підготовлено десять кандидатів наук. Учні професора Г. П. Западнюка — доценти кафедри Я. В. Шаян, М. В. Сеняк, О. С. Картавий, М. Ф. Цимбалюк — зробили вагомий внесок у підготовку і виховання фахівців для аграрного сектору економіки держави.
Г. П. Западнюк видав понад 170 наукових праць, зокрема монографії «Сорго і його кормове використання», «Приготування та використання кормів», «Лабораторні тварини: їх розведення, живлення і використання в експерименті». Багатогранна наукова діяльність професора та його учнів була спрямована на розробку і впровадження у практику годівлі різних видів тварин технологій повноцінного протеїнового, енергетичного, мінерального і вітамінного живлення, а також на розробку прогресивних технологій заготівлі й раціонального використання кормових засобів і хімічного консервування кормів.
Упродовж 1977–1982 та 1987–1994 pp. кафедру очолював професор Пилип Миронович Кондратенко. Його наукові дослідження були скеровані на розробку наукових основ біологічно повноцінної годівлі тварин та прогресивних технологій виробництва молока і м’яса в господарствах Західного регіону України. З 1994 по 1999 р. П. М. Кондратенко працював на посаді професора кафедри. Багато зусиль і енергії він віддав виховній і громадсько-політичній роботі. У його науковому доробку понад 120 наукових праць, зокрема чотири підручники, дві монографії, каталог племінних тварин.
У період 1982–1987 рр. кафедрою керував чуйний педагог і шанувальник студентської молоді, доцент Олександр Савич Картавий (1934–2003). Під його керівництвом оновлено й переобладнано навчальні аудиторії і кафедральну лабораторію, створено музей кормів і кормових засобів, виготовлено серію навчальних стендів, таблиць і наочних матеріалів для полегшення процесу викладання і вивчення низки дисциплін. Із 1974 до 2000 року О. С. Картавий — доцент кафедри тваринництва, у 1977–1982 рр. — заступник декана агрономічного факультету. Доцент О. С. Картавий багато сил та енергії віддавав педагогічній роботі й вихованню студентської молоді. Тривалий час він керував студентським науковим гуртком агрономічного факультету при кафедрі, проводив наукові дослідження з проблем удосконалення живлення і вирощування свиней, технологій вирощування й оцінки поживності нетрадиційних і нових малопоширених кормових культур. Під його керівництвом підготовлено десятки дипломних робіт, опубліковано понад 70 наукових і навчально-методичних праць.

Заступник зав. кафедри з навчальної роботи,
в. о. доцента С. Я. Павкович і завідувач
кафедри, професор С. О. Вовк над
плануванням навчально-методичних видань
У 1994 р. кафедру тваринництва очолив доктор біологічних наук, професор Стах Осипович Вовк. Він спрямував свою діяльність на зміцнення навчально-методичної і науково-дослідної бази кафедри, покращення методичного забезпечення практики студентів, запровадження низки дисциплін («Фізіологія тварин», «Біотехнологія», «Сільськогосподарська зоологія», «Сучасні технології виробництва продукції тваринництва», «Сучасні технології заготівлі, зберігання і використання кормів», «Ресурсоощадні технології у тваринництві», «Управління якістю тваринницької продукції»). Завдяки праці С. О. Вовка зміцнено науково-творчі зв’язки кафедри із низкою вітчизняних і зарубіжних навчальних та науково-дослідних установ, налагоджено співпрацю співробітників кафедри у галузі тваринництва і кормовиробництва з керівництвом та спеціалістами виробничих структур і фермерами Львівської й сусідніх областей, відкрито нові навчально-наукові філіали кафедри в умовах виробництва, обґрунтовано нові напрями наукових досліджень кафедри на перспективу.
У 2007 р. кафедру тваринництва перейменовано на кафедру тваринництва та біотехнологій. Сьогодні її колектив проводить наукові дослідження з розробки та впровадження у практику годівлі сільськогосподарських тварин і птиці високоефективних, екологічно чистих кормових засобів із підвищеним вмістом протеїну та енергії.
Під керівництвом професора С. О. Вовка при кафедрі відкрито аспірантуру і створено наукову школу, підготовлено шістьох кандидатів наук. Окрім цього, на кафедрі студенти факультету агротехнологій і екології готують дипломні роботи. Професор C. O. Вовк є автором або співавтором понад 350 наукових і навчально-методичних праць, деякі з них опубліковано у низці престижних вітчизняних і зарубіжних видань.
Зараз на кафедрі тваринництва працюють: доктор ветеринарних наук, в. о. професора О. І. Віщур, кандидат біологічних наук, доцент Б. Б. Кружель, кандидати сільськогосподарських наук, в. о. доцентів В. А. Юрчишин та С. Я. Павкович, старший викладач А. О. Цирульник, старші лаборанти В. Я. Якимець і М. І. Сілецька, лаборант М. Я. Іванків.
Викладачі кафедри читають студентам такі дисципліни:
– на факультеті агротехнологій і екології: «Фізіологія тварин», «Зоологія», «Тваринництво», «Корми і годівля», «Біотехнологія», «Управління якістю тваринницької продукції»;
– на економічному факультеті: «Сучасні технології виробництва, переробки і зберігання тваринницької продукції», «Біотехнологія», «Управління якістю продукції тваринництва»;
– на факультеті механіки й енергетики: «Технології у тваринництві», «Управління якістю і стандартизація продукції тваринництва», «Корми і годівля тварин»;
– на факультеті будівництва та архітектури: «Біотехнологія», «Основи зоогігієни тваринницьких приміщень»;
– на землевпорядному факультеті: «Технології у тваринництві», «Біотехнологія».
За останні роки колектив кафедри налагодив науково-творчі зв’язки з аналогічними кафедрами і науково-дослідними установами низки європейських країн, у яких проходять стажування викладачі й аспіранти. Педагогічний колектив систематично бере участь у вітчизняних і міжнародних наукових форумах, конференціях, симпозіумах і семінарах із проблем сучасних технологій ведення тваринництва і переробки його продукції. Співробітники кафедри час від часу виступають у періодичній пресі й засобах масової інформації з доповідями про актуальні проблеми тваринництва.
Посильну допомогу співробітники кафедри надають виробничим підприємствам й організаціям Львівської і сусідніх областей із впровадження сучасних технологій виробництва та переробки продукції тваринництва, консультують керівників і спеціалістів навчально-демонстраційної ферми Навчально-науково-дослідного центру ЛНАУ з питань кормовиробництва і раціонального використання кормових засобів та сучасних технологій ведення тваринництва.
Педагоги кафедри також читають лекції і проводять лабораторно-практичні заняття на факультеті підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів аграрного сектору Західного регіону України.
Доробок колективу за останні п’ять років доволі вагомий: захищено чотири кандидатські дисертації та 35 дипломних робіт, опубліковано більше 200 наукових і навчально-методичних праць, видано навчальні посібники «Біологія страуса і технологія виробництва страусиної продукції», «Основи технологій виробництва і стандартизація тваринницької продукції», лабораторний практикум «Фізіологія людини і тварин», конспекти лекцій із дисциплін «Фізіологія людини і тварин», «Управління якістю тваринницької продукції», «Зоологія», «Основи будівельної зоогігієни», «Біотехнологія».

Кафедра генетики, селекції та захисту рослин

Колектив кафедри генетики, селекції та захисту рослин.
Зліва направо: сидять: доцент Г. О. Косилович, завідувач кафедри,
в. о. професора П. Д. Завірюха, доцент О. М. Коханець, ст. викладач
Ю. С. Голячук; стоять: ст. викладач З. П. Неживий, лаборант
Н. В. Савчак, лаборант О. І. Заболітна, професор І. І. Тимошенко,
ст. лаборант З. В. Дерпак, в.о. доцента О. М. Андрушко,
ст. викладач О. О. Дудар
Кафедру створено у 1901 р. після того, як Вищій рільничій школі у Дублянах надано статус академії. Одночасно при ній відкрили секцію селекції і генетики рослин, завідувачем якої упродовж 1901–1918 pp. був відомий учений-генетик Казимир Мічинський (старший), котрий був і директором Академії рільничої.
Студентам інженерам-рільникам читали теоретичний курс із селекції і генетики рослин, а на дослідних полях площею 5 га проводили генетико-селекційну науково-дослідну роботу. Тут вивчали велику колекцію сортів і видозмінених форм польових культур, щороку проводили схрещування озимої пшениці (до 100 різних гібридних комбінацій), у 65 пунктах Галичини здійснювали екологічне сортовипробування пшениці. У 1911 p. секцією селекції і генетики було створено новий сорт озимої пшениці — Дублянку. Цього ж року при кафедрі організовано дослідну станцію для вирощування насіння різних культур із метою їх розповсюдження і популяризації серед виробників. Для проведення лабораторних занять у 1919 р. на кафедрі зібрано великий гербарій із різних видів і сортів пшениці, колекцію кукурудзи і насіння різних видів і сортів у пробірках.
У період 1920–1934 рр. кафедрою завідував доцент Іван Гурський, у 1934–1946 рр. — доцент Болеслав Свєнтоховський, у 1947–1949 рр. — доц. О. І. Журбін, у 1949–1979 pp. — д. с.-г. н., проф., заслужений працівник вищої школи України І. Д. Нечипорчук, згодом, упродовж 1979–2007 рр., — його учень проф. І. І. Тимошенко. З 2007 р. її очолює в. о. професора П. Д. Завірюха — також вихованець селекційно-генетичної школи професора І. Д. Нечипорчука.
На агрономічному й економічному факультетах кафедра започаткувала викладання таких курсів: «Вступ в агрономію», «Дарвінізм», «Генетика», «Селекція і насінництво», «Основи селекції і насінництва», «Основи насінництва», «Методика дослідної справи» і «Хмелярство».
Зараз на кафедрі читають 19 навчальних дисциплін для студентів спеціальностей «Агрономія», «Плодоовочівництво і виноградарство», «Екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування» різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Зокрема для бакалаврів зі спеціальності «Агрономія» викладають такі дисципліни: «Генетика», «Фізіологія рослин», «Сільськогосподарська біотехнологія», «Фітопатологія», «Ентомологія», «Селекція та насінництво сільськогосподарських культур», «Агрофармакологія» («Захист рослин)», «Карантин рослин». На ОКР «Спеціаліст» із цього самого напряму викладають: «Інтегрований захист рослин», «Фітосанітарний моніторинг», «Селекція і сортознавство окремих культур»; для магістрів спеціальності «Агрономія» — «Методи і організація досліджень в агрономії», «Спеціальна генетика», «Біотехнологія в рослинництві», «Інтегрований захист рослин», «Фітосанітарний моніторинг». Спеціалісти та магістранти спеціальності «Плодоовочівництво та виноградарство» слухають дисципліни «Прикладна генетика з основами цитології», «Біотехнологія», «Інтегрований захист в плодоовочівництві», а бакалаври зі спеціальності «Екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування» — «Загальна генетика», «Фізіологія тварин і рослин».
Професор І. Д. Нечипорчук спільно з колективом кафедри започаткував селекційно-насінницьку роботу з дослідження картоплі, активну участь у якій брали аспіранти і студенти кафедри. В результаті із цієї теми було захищено близько двадцяти кандидатських дисертацій та створено відому в Україні і за її межами наукову школу з генетики, селекції і насінництва картоплі. Тут було виведено низку продуктивних, із високими смаковими і кулінарними якостями сортів картоплі, що відзначаються стійкістю до найбільш небезпечних хвороб (фітофтороз, бактеріози, вірусні хвороби, картопляна нематода та ін.), дозволяють заощаджувати не лише кошти на придбання дорогих отрутохімікатів, а й різні енергоресурси для хімічного захисту рослин.

На заняттях у навчально-науковій
біотехнологічній лабораторії кафедри.
Курс «Біотехнологія в рослинництві» читає
в. о. професора П. Д. Завірюха
Картопля Львівська біла — перший відомий у всій Україні такий сорт із чудовими смаковими якостями, стійкістю проти бактеріальних і грибкових хвороб. Згодом було виведено нові високопродуктивні сорти з високою польовою стійкістю проти фітофторозу, які районувалися у різних областях України, Росії, Білорусі, Грузії, Прибалтики. До них належать добре відомі Львівська синьовічкова, Вереснева, Денис, Українська-111, Фітофторостійка-248, Гібридна-14, Прикарпатська, Нестеровська, Львів’янка, Тетянка, Золушка, Літня-92, Студент та ін.
Сорти, виведені на кафедрі (Гібридна-14, Прикарпатська, Львів’янка і Нестеровська), із-поміж небагатьох сортів картоплі колишнього СРСР проходили міжнародне сортовипробування у семи країнах колишньої РЕВ, а сорти Гібридна-14 і Нестеровська визнані міжнародними стандартами фітофторостійкості й досі використовуються на Сахалінському опорному пункті Всеросійського НДІ фітопатології.
Із метою посилення генетико-селекційної роботи у виведенні фітофторостійких сортів картоплі в Західному регіоні України у 1974 р. при кафедpi було організовано проблемну науково-дослідну лабораторію картоплі. Основне її завдання — створення високоврожайних сортів, стійких до вірусних, грибних, бактеріальних хвороб і нематод, придатних для енергоощадної технології вирощування. У 1993 р. також було створено навчально-наукову біотехнологічну лабораторію, яка є базою для закріплення теоретичних знань із дисциплін «Сільськогосподарська біотехнологія», «Біотехнологія в рослинництві», «Біотехнологія» та для науково-дослідної роботи працівників, аспірантів і студентів.
Науковці кафедри брали активну участь у роботі нарад-семінарів, з’їздів, конференцій, форумів. Зокрема у Всесоюзному семінарі «Підсумки роботи із селекції фітофторостійких сортів картоплі за період 1976–1980 pp.» (Львів, 1981), ІІ, ІІІ, ІV і V з’їздах генетиків і селекціонерів України (Київ, 1977, 1981, 1984, 1987), IV Всесоюзному з’їзді генетиків і селекціонерів (Кишинів, 1982), спільному засіданні координаційної методичної комісії із проблеми «Генетичні і фізіолого-біохімічні основи селекції сільськогосподарських рослин» і наукової ради АН УРСР із проблеми «Цитологія і генетика» (Харків, 1983; Львів, 1984); V з’їзді Всесоюзного товариства генетиків і селекціонерів (Москва, 1987), Міжнародній нараді «Селекція картоплі на стійкість до фітофтори в комплексі з іншими ознаками» (Немішаєво-Оброшино, 1994), у всіх подальших з’їздах Українського товариства генетиків і селекціонерів України ім. М. І. Вавилова після проголошення незалежності нашої держави.
Результати наукових досліджень кафедри щорічно демонстрували на ВДНГ у Москві, Києві, на Міжнародній агропромисловій виставці «Агрокомплекс-90» (ЧРСР, 1990).
В останні роки кафедра бере активну участь у численних виставках досягнень виробництва і науки різних рівнів. Серед них Міжнародна виставка-ярмарок «АГРО» (у c. Чубинському Київської області і Національному виставковому центрі), Міжнародна спеціалізована виставка «Абітурієнт», «Україна аграрна», «Освіта і наука України», Всеукраїнська виставка «Сільський інформаційний ярмарок», регіональна виставка «ГалАГРО», регіональна виставка «Волинь аграрна» та ін.
У 1999 р. з ініціативи ректора університету та ухвалою вченої ради відкрито Навчально-науковий інститут (ННІ) селекції і технології картоплі, завданням якого є поглиблення теоретичних і практичних досліджень із генетики, селекції і технології картоплі. Інститут підписав угоду з Міністерством аграрної політики України про створення генетичними і біотехнологічними методами якісно нових сортів картоплі.
Колективом кафедри та ННІ картоплі за останній період виведено нові конкурентоздатні, з комплексною стійкістю до хвороб і шкідників сорти картоплі: Західна (районований у 1997 р.), Воля (2004), Ліщина (2008), Дублянська ювілейна (2010). Це середньостиглі столові сорти з добрими смаковими і кулінарними якостями бульб, фітофторо- та вірусостійкі у польових умовах, ракостійкі й нематодостійкі. Нові сорти картоплі добре зберігаються протягом тривалого часу, характеризуються високим потенціалом врожайності — 50–55 т/га, вмістом крохмалю в бульбах відповідно 16 і 14%, вмістом нітратів — менше 100 мг/кг сирої маси при гранично допустимій дозі 240 мг/кг сирої маси бульб. А новий районований сорт картоплі Ліщина відзначається мінімальним нагромадженням нітратів — до 36 мг/кг сирої маси.
У 2006 р. на честь 150-річчя від дня заснування Львівського національного аграрного університету й агрономічного факультету дослідники кафедри вивели новий сорт картоплі Дублянська ювілейна (гібрид 96/22-106). Сорт утворений внаслідок схрещування сортів Луговська і Pamir (середньостиглої групи, універсального призначення), стійкий до фітофторозу і вірусних хвороб, шкідників, картопляної нематоди. Смакові якості — 4,4–4,7 бали, вміст крохмалю в бульбах — 14,4–16,5%, урожайність — 380–450 ц/га, маса товарної бульби — 87–103 г, відсоток товарних бульб 90–93%. Придатний для промислової переробки. В Державне сортовипробування переданий в 2006 р. і за результатами держсортовипробування новий сорт картоплі Дублянська ювілейна занесений до Державного реєстру сортів рослин України, рекомендованих для поширення з 2010 р.
З 2000–2001 навчального року при кафедрі відкрито спеціалізацію «Насінництво» для підготовки фахівців спеціальності «Агрономія».
Кафедрою генетики, селекції і захисту рослин видано низку наукових монографій, навчальних посібників та довідників: монографія «Агробиологические основы возделывания хмеля» (І. Д. Нечипорчук), навчальні посібники «Технологія вирощування хмелю в Західній Україні» (З. М. Майщук, I. I. Тимошенко), «Клональне мікророзмноження картоплі in vitro: стан, проблеми, перспективи» (З. М. Майщук), «Адаптивні системи землеробства» (З. М. Томасівський, П. Д. Завірюха), «Бобові кормові культури» (А. Г. Дзюбайло, П. Д. Завірюха), «Шкідники та хвороби плодових і ягідних культур» (О. М. Коханець, Р. Р. Праць), «Загальна ентомологія» (О. М. Коханець), довідники «Захист овочевих культур і картоплі від шкідників, хвороб та бур’янів» і «Овочі на присадибній ділянці: вирощування та захист від шкідників і хвороб» (Н. Г. Осмола, Н. І. Ковальчук), а також навчальні посібники «Фітопатологія» (у двох частинах, Н. I. Ковальчук та О. О. Дудар), «Основи наукових досліджень в агрономії» (I. І. Тимошенко, З. М. Майщук, Г. О. Косилович), «Генетика. Словник основних термінів і понять» (П. Д. Завірюха), «Апробація сортових посівів сільськогосподарських культур: організація, техніка проведення, документація» (П. Д. Завірюха, І. І. Тимошенко, О. М. Андрушко, Ю. С. Голячук).
Кафедра отримала авторські свідоцтва на сорт хмелю Клон-18 і на сорти картоплі: Львівська біла, Гібридна-14, Львів’янка, Тетянка, Нестеровська, Західна, Воля, Ліщина, Дублянська ювілейна, сорти часнику Спас і Лідер, а також патент на винахід «Спосіб знезараження зубків часнику перед садінням».

Кафедра технологій у рослинництві
Одночасно із створенням Рільничої школи в Дублянах було засновано кафедру рільництва та рослинництва, яка поступово набувала досвіду та збагачувала свою матеріальну базу. У навчальних лабораторіях студенти вивчали насіння культурних рослин і бур’янів, ознайомлювалися з біометричними методами досліджень, опрацьовували результати польових дослідів, опановували тогочасні технології.

Колектив кафедри технологій у рослинництві.
Зліва направо: сидять: лаборант Н. Я. Матюх, доцент М. І. Бомба,
ст. лаборант Н. В. Качинська, доцент О. Ф. Литвин,
ст. лаборант Р. М. Паздерська; стоять: доцент В. Б. Борисюк,
завідувач кафедри, професор В. В. Лихочвор,
професор В. Г. Влох, доцент І. Ф. Дудар, доцент Б. І. Бінерт
Кафедра мала свою бібліотеку, яка в 1914 р. нараховувала близько 500 томів, а спеціальну наукову періодику одержувала майже з усіх країн Європи. Кафедральне дослідне поле площею 5 га використовували для наукових досліджень і навчальних занять: вирощували колекцію сільськогосподарських рослин та сортів, вивчали дію добрив, зокрема порівняльний вплив мінеральних і зелених добрив за умов трипільної системи рільництва під зернові, бобові, картоплю та інші культури.
Наукова діяльність охоплювала широке коло питань: виведення нових сортів та їх районування, обробіток ґрунту та догляд за рослинами, підвищення врожайності окремих видів рослин шляхом їх акліматизації, агротехнічні поради щодо вирощування картоплі та буряків.
У 1911 р. при кафедрі організовано дослідну станцію вирощування сільськогосподарських культур і насінництва, головним завданням якої було доводити до практичного застосування рекомендації, що базувалися на власних наукових дослідженнях і світовому досвіді. Кафедра стала ініціатором вивчення досвіду високофахового сільськогосподарського шкільництва за кордоном, багаторазово перевидавався науково-популярний твір «Зразковий рільник».
Господарство навчального закладу поступово ставало насіннєвим, а насіння користувалося попитом на теренах краю.
У різні періоди кафедру очолювали відомі вчені:
Казимир Мічинський (1869–1918) — професор Академії рільництва в Дублянах, завідувач кафедри рільництва та рослинництва (1915–1918), ректор академії, ініціатор створення при кафедрі рільництва й рослинництва дослідної станції вирощування сільськогосподарських культур і дослідної станції селекції і насінництва.
Януш Гурський (1883–1934) — професор рільничо-лісового факультету Львівської політехніки, завідувач кафедри рільництва та рослинництва у 1920–1934 рр. Брав активну участь у координації наукових досліджень із рільництва.
Болеслав Свентоховський (1895–1975) — професор, доктор сільськогосподарських наук, академік ВАСГНІЛ (із 1940 р.), завідувач кафедри рослинництва (1934– 1946), декан рільничо-лісового факультету (1940–1941), знаний у світі дослідник і організатор сільськогосподарської науки. Він прийшов у Дубляни на початку 1930-х років XX ст. як сформований учений і автор близько 20 наукових праць, тому мав усі підстави розгорнути широкі наукові студії в університеті. У 1938 р. його було рекомендовано делегатом на Міжнародний конгрес ґрунтознавців у Гельсінкі (Фінляндія). У 1946 р. він виїхав до Польщі й продовжив наукову та педагогічну діяльність у Вроцлавській рільничій академії.

Виїзне засідання кафедри технологій
у рослинництві на дослідному полі
Григорій Степанович Кияк (1910–1987) — професор, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент Академії наук УРСР (із 1964 р.), завідувач кафедри рослинництва та луківництва у 1947–1987 рр. Багаторічна наукова діяльність ученого була спрямована на підвищення врожайності сільськогосподарських культур, поліпшення сіножатей і пасовищ, раціональне використання та охорону земельних ресурсів. Він створив високоврожайні сорти ярої пшениці (Дублянка-4 і Новоподільська), озимої пшениці (Галицька), озимого жита (Львівське), озимого ріпаку (Дублянський), кормових бобів (Коричневі), ярого ріпаку (Львівський). Є автором майже 200 наукових робіт із рослинництва, луківництва і селекції, восьми монографій, підручників «Рослинництво» і «Луківництво». Багато уваги приділяв підготовці висококваліфікованих спеціалістів і наукових кадрів: підготував 30 кандидатів сільськогосподарських наук, із них четверо стали докторами наук, один — академіком ВАСГНІЛ. Учені кафедри під його керівництвом на підставі досліджень розробили технології вирощування високих урожаїв озимої та ярої пшениці, кукурудзи, гречки, кормових бобів, озимого та ярого ріпаку.
Разом із Г. С. Кияком плідно працювали доценти В. М. Іздрик (його учень), Ю. І. Казновецький, В. Ф. Повар, В. А. Довгань, Я. І. Дедишин, старші викладачі В. М. Крохмалюк, Г. Ф. Курносова.
Упродовж 1988–2008 рр. кафедру очолював доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АНВШ України Володимир Григорович Влох, який зробив вагомий внесок у теорію і практику біологічних основ селекції картоплі, розробив методику селекційного процесу картоплі для Західного регіону України, виявив у гірських районах Карпат ендемічні форми картоплі, стійкі проти фітофторозу, з високим вмістом крохмалю, збагатив національний генофонд картоплі для селекції, створив десять високопродуктивних сортів картоплі. В. Г. Влох був організатором наукової експедиції у райони українських Карпат для обстеження і збирання місцевих форм картоплі та створення там селекційного пункту і наукового відділу селекції картоплі в Нижніх Воротах Закарпатської області. Створив наукову школу і є автором понад 260 наукових праць, отримав п’ять авторських свідоцтв. Підготував п’ятьох кандидатів наук.
З 2008 р. кафедру технологій у рослинництві очолює доктор сільськогосподарських наук, професор Володимир Володимирович Лихочвор. Головні напрями наукової діяльності — розробки інтенсивних технологій вирощування основних сільськогосподарських культур, біологічних технологій, технології вирощування лікарських рослин, дорадництво. В. В. Лихочвор є автором понад 350 наукових праць, зокрема 19 навчальних посібників, п’яти монографій, 30 книг, довідників, брошур, багатьох наукових статей. Значним досягненням є видання «Бібліотека агронома», яка має серію із 11 книг загальним накладом понад 40 000 примірників. Унікальний навчальний посібник В. В. Лихочвора обсягом 800 сторінок був виданий чотири рази (у 2002, 2004, 2006, 2008 роках). У 2010 р. очікується п’яте видання.
Професор В. В. Лихочвор читає лекції, організовує і проводить семінари для агрономів та керівників господарств, надає безпосередню практичну допомогу з авторського супроводу технологій, консультує фахівців. Продовжує діяльність наукової школи кафедри технологій у рослинництві. Під його керівництвом десятеро аспірантів захистили дисертаційні роботи.
На кафедрі працюють переважно учні Г. С. Кияка (доктор сільськогосподарських наук, професор В. В. Лихочвор, доценти Р. Й. Тучапський, П. М. Когут, Н. Я. Кириченко, Д. М. Онищук, М. І. Бомба) та В. Г. Влоха (кандидати сільськогосподарських наук, доценти О. Ф. Литвин та І. Ф. Дудар). Серед працівників також кандидати сільськогосподарських наук С. В. Дубковецький, Р. С. Добровольський, B. C. Борисюк, старші лаборанти П. С. Ломага, О. С. Бережнюк, М. Г. Гулик, Н. В. Качинська, лаборанти I. В. Мельник, Т. В. Радько, Н. Я. Матюх, І. М. Бучинський, Р. М. Панасюк, Т. І. Павкович.
Навчальною і науковою базою кафедри є лабораторно-аудиторний фонд, науково-дослідна лабораторія, дослідне поле 10 га, філії господарства «Агро-Експрес-Сервіс» (с. Новоукраїнка Млинівського району Рівненської області), приватне підприємство «Агро Прогрес» (с. Задвір’я Буського району Львівської області), фермерське господарство «Дзвін» (с. Олесько Буського району Львівської області), Навчально-науково-дослідному центрі Львівського національного аграрного університету та в Інституті землеробства і тваринництва Західного регіону НААНУ.
Кафедра була і є провідною та випусковою на факультеті агротехнологій та екології. Вона бере участь у навчальному процесі на економічному, землевпорядному факультетах та на факультеті механіки й енергетики сільського господарства, а також в Інституті післядипломної освіти. Консультації та поглиблені знання отримують також працівники і спеціалісти сільського господарства, які навчаються на факультеті підвищення кваліфікації і дорадчої служби.
Учені кафедри налагодили наукові зв’язки з колегами із Польщі, Чехії, Австрії, Канади, Сирії, беруть участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах, нарадах в Україні та за кордоном.
Колектив кафедри за тематичним планом проводить широкі наукові дослідження з питань удосконалення інтенсивних технологій вирощування основних сільськогосподарських культур (озимої пшениці, озимого і ярого ячменю, вівса, кукурудзи, гречки, кормових бобів, картоплі, топінамбура, цукрових і кормових буряків, сої, ріпаку), продуктивності травосумішок залежно від удобрення травостою; селекції картоплі (на продуктивність і якість бульб, стійкість рослин проти хвороб і картопляної нематоди). Колекційний розсадник налічує понад 900 різних сортів та зразків сільськогосподарських культур.
Створено сорти картоплі: Карпатська, Верховина, Полонина, Мавка, Слава, Лисоня, Пишна. Сорти Мавка і Слава внесені до Державного реєстру сортів рослин України, а з 1999 р. — і сорт топінамбура Львівський-1.
Свої досягнення учені кафедри демонструють на виставках Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук, міжнародних симпозіумах, всеукраїнських, обласних і районних нарадах із проблем розвитку науки і сільського господарства.

Кафедра плодоовочівництва
Кафедра плодоовочівництва у структурі навчального закладу існує з 1946 р.

Колектив кафедри плодоовочівництва. Зліва направо:
доцент Г. С. Стефанюк, доцент І. М. Гель, в. о. доц. О. Й. Дидів,
доцент І. С. Рожко, доцент І. В. Дидів, завідувач кафедри,
доцент, Б. І. Гулько, доцент В. І. Гулько, доцент О. Ю. Залецька,
доцент Л. П. Ліщак, ст. лаборант Г. М. Нецкар,
лаборант М. Р. Білець
Упродовж 1946–1950 pp. курс лекцій з овочівництва для студентів плодоовочевого і агрономічного факультетів читала завідувачка кафедри, досвідчений практик і педагог, старший викладач А. О. Мудракова. Лабораторні заняття з овочівництва проводила асистент Т. М. Ніколаєнко, старший викладач P. M. Зацерковний читав лекції і проводив лабораторно-практичні заняття з плодоовочівництва, асистент Г. А. Шуруба викладав виноградарство, М. Ф. Листовничий — технологію зберігання і переробки плодоовочевої та сільськогосподарської продукції. З 1948–1949 навчального року асистент Г. А. Шуруба викладав курс із плодівництва. Старшими лаборантами у той час працювали А. І. Мироненко, Г. І. Ращинська, а лаборантом — Й. К. Ягнич.
У 1950 р. після захисту кандидатської дисертації кафедру очолив Г. А. Шуруба. На цій посаді він працював протягом 26 років (1950–1977), і водночас у період 1954–1963 рр. був проректором Львівського сільськогосподарського інституту. За весь період роботи в інституті (1947–1988) Г. А. Шуруба читав курс із плодівництва і виноградарства для студентів плодоовочевого (останній випуск — 1956 року) та агрономічного факультетів. Він підготував двох кандидатів сільськогосподарських наук (Г. І. Ращинська, M. I. Аверкович), надрукував понад 50 наукових праць із питань плодівництва та видав монографію «Внекорневое питание плодовых и ягодных культур микроэлементами» (1985). За успішне впровадження досягнень науки і передового виробничого досвіду у господарствах України та активну участь у житті інституту в 1970 р. він був нагороджений медаллю «За доблесний труд», а за участь у виставках досягнень народного господарства СРСР — великою і малою срібними медалями ВДНГ, а також двома бронзовими.
Протягом 1947–1949 pp. на кафедрі проводили науково-дослідну роботу із всебічного вивчення технологій вирощування овочевих, плодово-ягідних культур та винограду, найбільш придатних до умов західних областей України. Закладання садів і ягідників на кафедрі розпочато в 1952–1953 pp. У 1960–1961 pp. у навчальному господарстві «Дублянський» на площі 1,5 га посадили сад волоського горіха, що нараховував до 20 найбільш перспективних форм, а також на площі 3 га — виробничу плантацію чорної смородини. Для вивчення районованих та нових перспективних сортів слив, зібраних із різних регіонів, у 1963 р. закладено сливовий сад площею 4 га. Протягом 1965–1966 pp. на 5 га насаджено яблуневий сад, де вивчали сорти різних термінів достигання, прищеплених на різних підщепах, та формування крони зразка «нова пальмета».
У 1956 р. на посаду асистента було призначено Г. І. Ращинську, старшого лаборанта — Х. Ю. Грабар, а пізніше — П. В. Клочко. Кандидат сільськогосподарських наук Л. О. Тітаренко працювала на кафедрі з 1954 р.: викладала овочівництво і здійснювала дослідження з розробки технологій вирощування помідорів та перців в умовах Західного регіону України.
У 1962 р. аспірантка Г. А. Шуруби Г. І. Ращинська захистила кандидатську дисертацію «Особливості вирощування підщеп у маточнику в умовах західних областей України». Протягом 1964–1972 pp. вона проводила дослідження з вивчення впливу позакореневого живлення сливи мікроелементами на продуктивність і якість плодів у місцевих умовах. Із 1970 по 1976 pp. Г. I. Ращинська була деканом агрономічного факультету й займалася дослідженням сортів зерняткових, кісточкових і ягідних культур. За успішну роботу нагороджена медаллю «За доблесний труд» та знаком «За отличные успехи в работе в области высшего образования». Згодом (1978–1992) обіймала посаду доцента кафедри плодооовочівництва, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції, читала курс лекцій і вела лабораторно-практичні заняття з плодоовочівництва.
Доцент, кандидат сільськогосподарських наук З. П. Чайківська працювала на кафедрі з 1959 по 1980 р., читала лекції зі стандартизації і контролю якості сільськогосподарської продукції.
Упродовж 1968–1969 pp. було закладено дослідну ділянку із вивчення сортів та позакореневого підживлення чорної смородини. Тут проводила дослідження асистентка кафедри М. І. Аверкович. У 1975 р. на їх основі вона успішно захистила кандидатську дисертацію «Продуктивність і якість ягід чорної смородини залежно від сорту і позакореневого підживлення мікроелементами в умовах Західного лісостепу України».
У науковій тематиці 1964–1972 pp. провідними були питання з позакореневого підживлення мікроелементами кісточкових, зерняткових і ягідних культур. Досліди з цієї теми проводились на полях кафедри плодоовочівництва, у навчальному господарстві «Дублянський» та у виробничих умовах Закарпатської і Чернівецької областей.
З 1960 р. старшим лаборантом було призначено Л. П. Ліщак, у 1967 р. вона стала асистентом, а в 1969 р. захистила кандидатську дисертацію «Вплив мінеральних добрив на хімічний склад і урожайність ранньої картоплі в умовах низинних торф’яних ґрунтів лісостепу Західних регіонів України». З 1977 р. Л. П. Ліщак — доцент кафедри, викладає курс з овочівництва. З 1975 р. і сьогодні проводить селекцію часнику, розробляє технологію вирощування саджанців, створила сорти озимого часнику — Спас і Лідер. У 1998 р. отримала патент на винахід «Спосіб знезараження зубків часнику перед садінням».
З 1990 по 1995 p. кафедру плодоовочівництва, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції очолювала к. с.-г. н., доцент M. I. Аверкович, під керівництвом якої ще з 1975 р. проводилося вивчення сортів малини вітчизняної і зарубіжної селекції. У 1990 р. було відновлено спеціальність «Плодоовочівництво і виноградарство».
К. с.-г. н. Т. Д. Швидка з 1980 р. працювала доцентом кафедри. Вона читала лекції з дисциплін: «Стандартизація і контроль якості сільськогосподарської продукції», «Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції», проводила дослідження з сортовивчення чорної смородини.
Понад 25 років (1974–1989) асистентом кафедри була М. Л. Лізункова, яка проводила лабораторно-практичні заняття з таких предметів: «Овочівництво», «Плодівництво», «Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції» та «Стандартизація і контроль якості сільськогосподарської продукції».
Г. С. Стефанюк почала працювати в університеті з 1973 р., спочатку старшим лаборантом, а потім — асистентом кафедри. У 1992 р. захистила кандидатську дисертацію «Вплив основних прийомів агротехніки столової моркви на урожайність і якість коренеплодів в Західному регіоні України». У 1999 р. стала доцентом кафедри й почала викладати предмети: «Стандартизація і управління якістю продукції рослинництва», «Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на довкілля», «Основи зберігання переробки продукції рослинництва», «Екологічна стандартизація і сертифікація». Здійснює наукові дослідження коренеплідних овочевих культур (моркви, столових буряків) та огірків.
І. М. Гель із 1980 р. працювала на кафедрі лаборантом, а з 1988 р. — асистентом. Дисертацію «Біологічні особливості суниці ананасної в умовах лісостепової зони Західної України» захистила у 1990 р., а в 1992 р. їй присвоєно звання доцента. Викладає дисципліни: «Плодівництво», «Виноградарство» і «Селекцію плодових і овочевих культур». Основний напрям наукової діяльності — селекція і сортовивчення суниці і винограду. Вивела низку гібридів суниці ананасної, серед яких кращими є ранній сорт Божена та середньопізній сорт Зоня.
Із 1990 р. на кафедрі працює асистент І. В. Дидів. У 1989 р. він захистив кандидатську дисертацію «Ефективність рідких мінеральних добрив при внесенні під озиму пшеницю в умовах Прикарпаття». З 1993 по 1998 р. був старшим викладачем кафедри, а з 1998 р. — доцентом. Викладає дисциплін: «Овочівництво», «Гідропоніка», «Культиваційні споруди», «Грибівництво», «Овочівництво закритого ґрунту», «Методика дослідної справи», «Насінництво овочевих культур»; працює над завершенням докторської дисертації «Агротехнічні аспекти вирощування коренеплідних культур». У 2004 р. проходив стажування в науково-дослідному центрі «Машав» (Ізраїль).

Доктор сільськогосподарських наук, лауреат
Державної премії АН України ім. Л. П. Симиренка,
завідувач кафедри плодоовочівництва (1995–2002),
професор І. П. Гулько (праворуч) та декан
факультету П. Д. Завірюха
Із 1988 по 1990 р. лаборантом на кафедрі працювала О. Й. Дидів. У 1990–2000 рр. обіймала посаду асистента, у 2001–2008 рр. — старшого викладача. Читає курс лекцій із дисциплін: «Овочівництво», «Плодівництво», «Виноградарство», «Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва», «Овочівництво закритого ґрунту», «Прогресивні технології в овочівництві». Основний напрям її наукової діяльності — вдосконалення адаптивних елементів технології вирощування та зберігання різних видів капусти у Західному регіоні України. У 2008 р. захистила кандидатську дисертацію «Обґрунтування елементів технології вирощування капусти білоголової пізньостиглих сортів і гібридів в умовах Західного лісостепу України». З 2008 р. виконує обов’язки доцента.
Упродовж 1995–2001 рр. кафедру очолював д. с.-г. н., проф., лауреат премії імені Л. П. Симиренка Національної академії наук України І. П. Гулько. У 1994 р. він захистив докторську дисертацію «Клонові підщепи яблуні в інтенсифікації садівництва лісостепу України», у 1997 р. отримав учене звання професора. Був співзасновником і науковим консультантом журналу «Cад, город, пасіка», членом редакційних колегій журналів «Садівництво» та «Сад, виноград і вино України», членом фахової ради України з плодівництва, науково-методичного центру «Плодівництво», залучався до підготовки кандидатів і докторів наук як експерт ВАК України.
Завдяки активній діяльності кафедри в області створено асоціацію «Львівсад», головою якої обрано професора І. П. Гулька. Він брав участь у відродженні інтенсивного садівництва Західного регіону України. У 2001 р. нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Науково-дослідна робота І. П. Гулька була спрямована на вивчення клонових підщеп яблуні в маточниках, розсадниках, садах та створення інтенсивних насаджень з їх застосуванням. Він заклав на кафедрі сад, де вивчали 50 нових комбінацій сортопідщеп яблунь. Опублікував дві монографії, понад 150 наукових статей, зокрема три методики з вивчення клонових підщеп яблуні, 20 навчально-методичних вказівок, два навчальні посібники, одержав три авторські свідоцтва на винаходи з технологій плодового розсадництва.
За результатами науково-дослідної роботи нагороджений п’ятьма медалями ВДНГ (золота, три срібні та бронзова), орденом «Знак Пошани».
З науковими доповідями виступав у Румунії, Болгарії, Угорщині, Росії, Білорусі, Польщі. На Всесвітньому конгресі «Клонові підщепи для інтенсивного садівництва» (1999) у Варшаві за участі вчених із провідних науково-дослідних установ 23 країн світу представив результати власних 20-річних досліджень із клоновими підщепами яблуні в маточнику, розсаднику й саду. В матеріалах конгресу опубліковано дві його статті.

Лабораторія з технологій переробки продукції
рослинництва кафедри плодоовочівництва
Доцент, к. с.-г. н. В. І. Гулько працює на кафедрі з 1995 р., читає дисципліни: «Спеціальне плодівництво», «Помологія», «Декоративне садівництво» та «Часткове сортознавство». З 2002 по 2009 р. очолювала кафедру. Проводить наукові дослідження з вивчення клонових підщеп яблуні, груші та кісточкових культур у маточнику, розсаднику та саду, а також сортовивчення яблунь у саду. Опублікувала більше 150 наукових праць, 25 методичних рекомендацій, навчальний посібник, є співавтором державної навчальної програми з помології. Має два авторські свідоцтва на винаходи з плодового розсадництва та нагороджена трьома медалями ВДНГ — двома срібними та однією бронзовою.
Син подружжя науковців Гулько — Б. І. Гулько у 1997 р. закінчив із відзнакою агрономічний факультет Львівського державного аграрного університету зі спеціальності «Плодоовочівництво і виноградарство». У 1998– 2000 рр. він продовжив навчання в аспірантурі Інституту садівництва Національної академії аграрний наук України. У 2001 р. проходив виробниче стажування у Тихоокеанському науково-дослідному центрі та компанії Telkor&Twin Investment (Британська Колумбія, Канада) за напрямом «Інтенсивне садівництво і розсадництво». У 2002 р. Б. І. Гулько працював асистентом, а з 2004 р. обіймав посаду старшого викладача кафедри плодоовочівництва, технології зберігання і переробки продукції рослинництва ЛДАУ. У 2003 р. у Національному аграрному університеті (м. Київ) захистив кандидатську дисертацію «Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах Західного лісостепу України».
У 2005 р. Б. І. Гулько проходив науково-педагогічне стажування у Пенсильванському державному університеті, PSU (м. Стейт Колледж, США) за програмою «Faculty Developement Program». Із 2005 р. виконував обов’язки доцента, а з 2007 р. був доцентом кафедри плодоовочівництва, технології зберігання і переробки продукції рослинництва ЛДАУ. У 2008 р. пройшов науково-педагогічне стажування в Гумбольтському університеті (м. Берлін, Німеччина) та Гентському університеті (м. Гент, Бельгія) за програмою EU Tempus-Tacis «Implementation of modern techniques in Ph. D and Masters Curricula».
Із 2009 р. Б. І. Гулько обіймає посаду завідувача кафедри плодоовочівництва, технології зберігання і переробки продукції рослинництва ЛНАУ. Викладає плодівництво, розсадництво, інтенсивне садівництво, прогресивні технології в садівництві, декоративне садівництво. Науково-дослідна робота спрямована на розробку та вдосконалення сучасних технологій вирощування саджанців із використанням клонових підщеп та сортовивчення плодових і ягідних культур. За час роботи опублікував понад 80 статей та методичних розробок, із яких понад 20 у фахових виданнях.

Посів пастернаку, який вирощують
студенти кафедри
І. В. Рожко працює на кафедрі з 1995 р. Тут вона закінчила аспірантуру під науковим керівництвом д. с.-г. н., проф. І. П. Гулько. У 2000 р. успішно захистила кандидатську дисертацію «Агробіологічні та технологічні особливості сортів і нових форм суниці ананасної в мовах Західного лісостепу України». У 2000–2004 рр. — старший викладач кафедри, з 2007 р. виконує обов’язки доцента кафедри. Читає дисципліну «Технологія зберігання та переробки продукції рослинництва». З 2004 р. на кафедрі працює О. Ю. Залецька, кандидат біологічних наук, яка в 1987 р. захистила кандидатську дисертацію «Зимостійкість і продуктивність часнику стрілкового при його озимій культурі». Викладає такі дисципліни: «Овочівництво», «Світові технології в овочівництві та садівництві», «Комп’ютерні технології в овочівництві та плодівництві», «Екологічна стандартизація та сертифікація». Працює над науковою роботою з теми «Біологічні особливості адаптивних можливостей овочевих культур». С. М. Коретчук за 35 років (з 1973 р.) пройшла трудовий шлях від препаратора до старшого лаборанта. На кафедрі також працюють: старший лаборант Н. В. Савчак, лаборанти О. С. Думас, Н. Р. Тарнавська, Л. М. Дика, С. В. Стефанюк, І. В. Кулініч.
У 2000–2001 навчальному році відкрито дві спеціалізації: «Інтенсивне плодівництво і розсадництво», «Овочівництво закритого ґрунту».
Згідно з національним рейтингом серед кафедр плодоовочівництва у вищих навчальних закладах аграрного профілю кафедра плодоовочівництва ЛНАУ три роки поспіль посідала перше місце (2004–2006).
Студенти спеціальності «Плодоовочівництво і виноградарство» щорічно беруть участь у фахових олімпіадах, національних конкурсах наукових та дипломних робіт, де завдяки ґрунтовній фаховій теоретичній і практичній підготовці систематично займають перші місця.
Лабораторний фонд кафедри — це 11 приміщень загальною площею 318 м2. На території у 24,8 га розміщується дослідне поле, де проводять наукові дослідження з удосконалення технологій вирощування плодових, ягідних та овочевих культур. За останні роки поле стало навчальною аудиторією під відкритим небом для студентів, фермерів, котрі займаються садівництвом, овочівництвом, садівників-любителів. Щорічно тут закладають нові дослідні ділянки, розсадники, проводять практичні заняття курсів підвищення кваліфікації спеціалістів.
Тематика наукових досліджень із плодівництва на кафедрі пов’язана з удосконаленням сучасних технологій вирощування плодових, ягідних культур і їх матеріалу для висаджування, що є складовою науково-дослідної роботи «Розробка науково обґрунтованих систем управління продуктивним потенціалом виробництва продукції рослинництва, ведення землеробства на основі заходів із екологічної стабілізації охорони ґрунтів в агрокліматичних зонах Західного регіону України».
Із 1995 р. у Львівському національному аграрному університеті проводять дослідження з вивчення клонових підщеп яблуні в маточнику, розсаднику та саду. Так у маточнику вивчено біологічно-господарські характеристики понад 50 форм найперспективніших клонових підщеп, здійснено їх класифікацію. Триває робота з удосконалення способів розмноження районованих та перспективних клонових підщеп яблуні, груші та кісточкових культур різної сили росту у маточнику. Понад 30 перспективних форм клонових підщеп щорічно випробовують у розсаднику з новими стійкими та імунними до парші сортами яблуні: Аріва, Топаз, Райка, Голд Раш, Голд Стар, Флоріна, Фрідом, Редкрофт, Пінова, Вітос та ін. У саду вивчають 15 сортів яблуні на 18 клонових підщепах, досліджують показники росту, розвитку та плодоношення дерев. Також ведеться робота із вивчення кісточкових культур.
На кафедрі тривають дослідження насаджень суниці. Зараз у колекції налічується 36 сортів, із них п’ять — «нейтрального дня». Закладено польовий дослід із сортовивчення суниць.
Із 1997 р. ведеться дослідження накопичення та перерозподілу пектинових речовин за стадіями стиглості плодів суниці та впливу кількості пектинових речовин на міцність плодів суниці, їх транспортабельність, здійснюється комплексна технологічна оцінка сортів.
Триває також процес вивчення сортів смородини та порічок. Колекція смородини налічує 22 нових сорти.
Науково-дослідна робота фахівців кафедри з напряму овочівництва зосереджена на вирішенні питань:
– розробки енергоощадних та екологічно безпечних технологій;
– вирощування овочевих культур для продовольчих та насіннєвих потреб;
– біологічна і господарська оцінка сортів і гібридів коренеплідної селери вітчизняної та зарубіжної селекції;
– вивчення впливу нових органічних і мінеральних добрив, регуляторів росту, гербіцидів на продуктивність коренеплідної селери;
– вивчення впливу системи удобрювання, регуляторів росту та гербіцидів на продуктивність пастернаку та ін.
В умовах достатнього зволоження розроблена енергоощадна технологія вирощування селери коренеплідної, яка дає змогу отримати урожайність 65–70 т/га товарної продукції високої якості. Підібрано високоврожайні сорти і гібриди селери коренеплідної та обрано енергоощадну, екологічно безпечну технологію вирощування моркви гребеневим способом, яка враховує біологічні особливості культури, систему удобрювання, використання регуляторів росту, що дає змогу отримати врожайність від 80–110 т/га, а вихід стандартної продукції підвищити до 89–93%.
Співробітники кафедри на чолі з доцентом Л. П. Ліщак зібрали колекцію з понад 300 сортів і екоформ часнику, яка має статус національного надбання і є базовим генофондом для подальшої селекційної роботи, в результаті якої вже виведено два нові перспективні сорти часнику: Спас (стрілковий) та Лідер (нестрілковий).
Науковці кафедри підтримують тісні зв’язки з провідними науковцями і викладачами аграрних вищих навчальних закладів не лише України, а й країн близького зарубіжжя (Польща, Німеччина, Бельгія, Туреччина, Росія, Білорусь) та заокеанськими партнерами (США, Канада). Результатами міжнародної діяльності викладачів кафедри є участь у міжнародних виставках, конференціях і семінарах, публікації наукових статей з актуальної проблематики в зарубіжних виданнях, виконання спільних міжнародних проектів. У результаті такої співпраці спільно з німецькими і бельгійськими колегами у 2009 р. видано навчальний посібник для студентів-магістрів «Scientific communication and e-learning». Протягом 2000– 2010 рр. співробітники кафедри брали участь у різних міжнародних проектах.
Із метою підвищення якості підготовки фахівців та удосконалення їх практичної підготовки студенти факультету агротехнологій і екології мають змогу проводити практичні роботи у філіалах кафедри: Навчально-науково дослідному центрі Львівського національного аграрного університету, Дослідній станції садівництва НААН України, ВАТ «Агрофірма «Провесінь», фермерських господарствах «Первоцвіт» та «Флоріна».

Кафедра філософії i політології
Кафедру філософії і політології засновано в 1964 р. Упродовж 1964–1967 рр. її очолював доцент A. M. Гузій, у 1967–1973 pp. — доцент А. В. Борзенко, у 1973– 1985 pp. — доцент Л. П. Коваль, із 1985 по 1990 p. — доцент B. I. Семчишин. Із 1990 р. кафедрою завідує доцент Р. А. Наконечний. Сьогодні у штаті кафедри один професор, доктор наук, дев’ятеро доцентів, кандидатів наук, двоє старших викладачів.
Кафедра забезпечує підготовку спеціалістів для аграрно-промислового комплексу з таких гуманітарних дисциплін: «Філософія», «Логіка», «Політологія», «Соціологія», «Релігієзнавство», «Психологія і педагогіка», «Психологія управління», «Конфліктологія», «Етика і естетика», «Педагогіка вищої школи». Для магістрів читають навчальні дисципліни: «Актуальні проблеми філософії», «Філософія аграрної науки», «Філософія науки та інновацій», «Психологія», «Педагогіка», «Педагогіка вищої школи». Кафедра проводить підготовку аспірантів і здобувачів для складання кандидатського іспиту з філософії.

Науково-педагогічні працівники й допоміжний персонал кафедри
філософії і політології. Зліва направо: ст. лаборант
Н. В. Облочинська, доцент М. В. Адамчук, лаборант Н. Ю. Періг,
доцент А. Д. Копитко, доцент Н. М. Біла, в. о. доцента
О. С. Дмитроца, завідувач кафедри, доцент Р. С. Наконечний,
в. о. доцента Н. Ф. Мисак, доцент Б. П. Крачковський,
в. о. доцента О. С. Васильєва, ст. викладач О. П. Мендусь,
доцент Л. А. Пинда, ст. викладач Т. І. Харісова
У складі викладацького колективу — доктор філософських наук, професор В. П. Лисий; кандидат філософських наук, доцент М. В. Адамчук, кандидати історичних наук, доценти Б. П. Крачковський, Н. М. Біла, Л. А. Пинда, А. Д. Копитко, кандидат політичних наук, в. о. доцента О. С. Дмитрова, кандидат історичних наук, в. о. доцента Н. Ф. Мисак, старші викладачі Л. Б. Котова, О. П. Мендусь, Т. І. Харісова, старший лаборант Н. В. Облочинська і лаборант Н. Ю. Періг.
Протягом більш ніж півстоліття на кафедрі працювали доценти Б. І. Мірошниченко, Б. І. Тарельник, М. Ф. Сінчалов, З. Е. Скринник, І. І. Вовчик, ст. викладачі Г. О. Левінський, М. І. Браташ, асистент О. О. Терещенко.
У 1978 р. із кафедри філософії було виділено окрему структурну одиницю — кафедру політології. Її першим завідувачем став доцент С. І. Моков, який одночасно був проректором інституту. На кафедрі працювали доценти І. М. Мірошниченко, Н. М. Бобкова, асистенти В. М. Жеребілова, М. В. Чорній, Ю. Ю. Сливка, Т. В. Тарадкевич, О. П. Петрушенко. У 1985–1994 pp. завідувачем кафедри був доцент Б. П. Крачковський. Викладачі видали низку монографій, брошур, десятки наукових статей, брали активну участь у громадсько-політичній роботі вишу і за його межами. У 1994 р. кафедру політології було приєднано до кафедри філософії.
Викладачі кафедри філософії і політології працюють над науковими проблемами з історії філософської та політичної думки України, релігієзнавчими проблемами, видають монографії і посібники з питань аграрної політики України, перебудови українського села. Читають курси лекцій: «Історія філософської думки України» (за ред. Р. А. Наконечного, 1996), навчальний посібник «Філософія» (уклад. Р. А. Наконечний, 2005). На кафедрі також видано низку посібників під грифом МОНУ: «Філософія. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни» (Р. А. Наконечний, 2006), «Етика. Навчальний посібник» (Л. А. Пинда у співавторстві, 2006), «Філософія. Навчальний посібник» (Р. А. Наконечний, А. Д. Копитко, 2010), «Психологія управління» (Б. П. Крачковський, А. Д. Копитко, 2010) та ін.
Заслуговують на увагу також монографії В. П. Лисого «Єдність теорії і практики в матеріалістичній діалектиці» (Львів, 1985) та Б. П. Крачковського «Робітники сільського господарства України (60-ті — половина 90-х pp. XX ст.)» (Львів, 2000). М. В. Адамчук брав участь в укладанні «Релігієзнавчого словника» (Київ, 1996) та в написанні низки розділів 4-го тому 10-томового видання «Історія релігій в Україні» (Київ, 2001).
Упродовж 2005–2010 pp. виконано комплексну наукову тему кафедри «Деякі аспекти формування громадянського суспільства в Україні» (виконавці — Р. А. Наконечний, Б. П. Крачковський, В. В. Юкіш, Н. М. Біла, А. Д. Копитко).
На кафедрі працюють вісім студентських наукових гуртків із філософії, соціології, політології, релігієзнавства, конфліктології, психології, педагогіки, психології управління. Члени гуртків щорічно беруть участь у роботі міжнародної наукової конференції «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК», мають десятки опублікованих статей і тез.
Викладачі беруть активну участь у громадсько-політичному житті університету та виховній роботі. Р. А. Наконечний — член ради ЛНАУ з виховної роботи, керує роботою семінарів наставників академгруп та роботою постійного семінару для молодих викладачів «Педагогіка вищої школи». Н. Ф. Мисак керує роботою соціологічної групи. О. П. Мендусь очолює інформаційний відділ університету. В жовтні 2010 р. проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Духовно-моральне виховання в академічному середовищі». Практикується відзначення днів кафедри в гуртожитках, спільні заходи з іншими кафедрами (агрохімії та ґрунтознавства, економічної теорії, обліку і аудиту).

Логос Україна      << Різель Сергій Артемович      [ зміст ]      Факультет будівництва та архітектури >>