Народився 23 грудня 1954 р. у с. П’ятигори Тетіївського району Київської області. Трудову діяльність розпочав у 1972 р. трактористом колгоспу імені Карла Лібкнехта. В 1973–1975 рр. служив у лавах Радянської армії, а потім вступив до Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії. Цей навчальний заклад закінчив у 1980 р., здобувши кваліфікації інженера та викладача сільськогосподарських дисциплін. Відтоді вже 37 років працює в альма-матер, де навчався в аспірантурі та захистив кандидатську дисертацію.
У 1981–1989 рр. як командир зведеного механізованого загону брав активну участь у збиранні врожаїв на цілинних землях Казахстану. Більше ніж десять років керував автошколою університету. З його ініціативи був створений університетський навчально-науково-виробничий підрозділ «Агроінжиніринг», що призначений для виконання всього комплексу польових робіт у навчально-дослідних господарствах та практичної підготовки студентів університету.
Під час роботи впродовж 2001–2002 та 2010–2014 рр. заступником директора Технічного ННІ НУБіП України приділяв особливу увагу вихованню студентів, формуванню всебічно розвиненої особистості, створював оптимальні умови для розвитку творчих можливостей обдарованої молоді в інституті та університеті.
Протягом 2002–2010 рр. та з 2014 р. і до сьогодні обіймає посаду проректора з навчально-науково-виробничих питань і адміністративно-господарської діяльності НУБіП України.
За період діяльності в університеті з його ініціативи створені студентські будівельні загони, студентські загони зі збирання врожаїв у навчально-дослідних господарствах, розвиваються і зміцнюються господарські підрозділи із забезпечення та обслуговування всіх сфер діяльності навчального закладу.
Нині контролює експлуатацію та збереження майнового комплексу НУБіП України, розміщеного на 88 га земель та лісу, 17 навчальних корпусів, 13 гуртожитків, 15 інших споруд загальною площею понад 193 тис. м2, де живуть і працюють понад 14 тис. студентів і викладачів, дбає про ефективне функціонування інфраструктурних інженерних мереж і обладнання, транспортних засобів, соціально-побутової бази, спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних закладів.
Валерій Васильович досяг істотного зниження витрат на енергоносії через запровадження належного контролю та обліку енергоносіїв, підвищення якості ремонтних робіт на об’єктах університету, зміцнення матеріально-технічної бази вишу.
Сферою його наукових зацікавлень є використання паливно-мастильних матеріалів та обґрунтування методів і засобів очистки моторних мастил з метою збільшення періодичності їхньої заміни. Автор понад 120 наукових праць, з яких три підручники, чотири навчальні посібники, дві монографії та 43 авторських свідоцтва на винахід.
За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2015). Також нагороджений нагрудними знаками «Відмінник аграрної освіти і науки» II (2003) та І (2008) ступенів, трудовою відзнакою «Знак пошани» Мінагрополітики України (2004), Подякою Київського міського голови (2004).