Історія розвитку наукової діяльності в НУБіП України розпочалася з моменту становлення вишу і є невід’ємним складником процесу підготовки висококваліфікованих фахівців. Так, видатний фізіолог рослин, акад. Є. П. Вотчал (1864–1937) зазначав: «… Академия должна состоять не только из учебных, но и из научно-исследовательских учреждений… Кроме того, кафедру может занимать только тот, кто лично разрабатывает науку; кто доказал это и не перестал заниматься научною работою; значит, профессор должен иметь лабораторию и средства для исследования и обязан неустанно трудиться с окружающей его молодежью в области науки своей специальности…
… Основным девизом Академии должно быть исследование и обучение при исследовании…».
Видатний агроном, селекціонер, проф. В. В. Колкунов (1866–1939) стверджував: «… Академія повинна бути … «триєдиним центром»: вона мусить сполучати в собі вчену, навчальну та освітньо-показну роботу …».
Протягом більше ніж сторіччя, одночасно зі створенням нових кафедр, факультетів, інститутів та лабораторій, було розширено та поглиблено сферу наукових досліджень, започатковано наукові школи, які продовжують плідно функціонувати.
До вітчизняної наукової скарбниці навіки ввійшли досягнення наукових шкіл професорів В. Ф. Пересипкіна (вчення про імунітет, агротехнічні та хімічні методи захисту рослин), П. Д. Пшеничного (розроблення наукових основ спрямованого вирощування молодняку сільськогосподарських тварин), К. Б. Свєчина (індивідуальний розвиток тварин), Д. Я. Василенка (проблеми розведення свиней), І. В. Смірнова (кріоконсервація сперми ссавців), М. А. Кравченка (виведення нових порід великої рогатої худоби і коней), Г. О. Гіммельрейха (морфологія тварин), М. Ф. Гулого (механізми регуляції обміну речовин та продуктивності тварин), В. В. Нікольського (ветеринарна вірусологія), М. Т. Скородумова (ветеринарна терапія), С. В. Баженова (ветеринарна фармакологія), І. І. Мартиненка (автоматизація технологічних процесів сільськогосподарського виробництва), М. П. Дядечка (біологічний захист рослин), В. С. Крамарова (теоретичні основи взаємозамінності деталей), П. М. Василенка (землеробська механіка), Б. І. Костецького (конструкційні матеріали і матеріалознавство), В. О. Бодрова (лісова меліорація), Б. Й. Логінова (наукові основи лісорозведення), К. Є. Нікітіна (лісова таксація) та багатьох інших.
Сьогодні в університеті сформувалися й плідно працюють 54 наукові школи, які зробили вагомі відкриття міжнародного рівня.
Питаннями науки в різні роки опікувалися проректори М. О. Зеленський (1954–1962), П. О. Горшков (1962–1964), Г. О. Каблучко (1964–1967), В. В. Юрчишин (1967–1968), А. М. Жадан (1968–1976), Л. І. Касьянов (1976–1980), О. С. Устименко (1980–1985), М. М. Кирик (1985–1996), М. Д. Мельничук (2009–2010, 2013–2014), А. Й. Мазуркевич (2010–2011), В. О. Дубровін (2011–2012), І. І. Ібатуллін (1996–2009, з 2014 р. і дотепер).
Сьогодні в університеті проводять дослідження широкого спектру в галузях рослинництва, тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, механізації, електрифікації, автоматизації, лісівництва, радіології, екології, землевпорядкування, інформатизації, економіки, педагогіки, філології, правознавства тощо.
З понад 1400 науково-педагогічних працівників: 246 докторів наук і професорів, 900 кандидатів наук. 83% науково-педагогічних працівників мають наукові ступені та вчені звання.
Серед науковців університету: 13 академіків НАН України та НААН, 21 член-кореспондент НАН України та НААН, 1 член-кореспондент НАПН України.
Наукові дослідження в Національному університеті біоресурсів і природокористування України здійснюються у: 3 навчально-наукових, 8 науково-дослідних інститутах, 13 факультетах, 127 лабораторіях, (21 проблемна науково-дослідна; 27 науково-дослідних; 61 навчально-науково-виробнича та 18 навчально-наукових); Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК, Українському науково-дослідному інституті сільськогосподарської радіології, Науково-дослідному та проектному інституті стандартизації і технологій екобезпечної та органічної продукції (м. Одеса), науково-дослідних станціях — Агрономічній і Боярській лісовій, навчально-дослідних господарствах — «Ворзель» і «Великоснітинське ім. О. В. Музиченка», у господарствах інших наукових підрозділів, підпорядкованих університету.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Напрями фундаментальних і прикладних досліджень університету: вивчення молекулярних механізмів регуляції метаболічних процесів та продуктивних функцій організму тварин; розроблення наукового супроводу ремедіації колишніх стоянок військових підрозділів, що були задіяні у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; створення методології оцінювання та картографування біофізичних параметрів сільськогосподарських культур із використанням супутникових даних високого розрізнення; прикладні рішення комплексного оцінювання екосистемних функцій лісів на основі даних дистанційного зондування Землі; дослідження особливості коригуючої дії введених стовбурових клітин на патологічно змінені структури і функції тканин в організмі тварин реципієнтів; розроблення методів дослідження закономірностей накопичення експлуатаційного пошкодження металоконструкцій і засобів продовження призначеного ресурсу сільськогосподарської техніки; створення гібридного хмаро-орієнтованого інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу аграрного профілю; наукове обґрунтування та розробка сучасних методів дендрорекультивації лісових земель; біотехнологічні рішення збереження генофонду історично цінних багатовікових дерев; формування концептуальних засад аграрної політики; розробка системи управління відтворенням біологічного потенціалу національного багатства України; розвиток сільських територій; удосконалення форм господарювання та інфраструктури ринку; розроблення системи управління аграрних підприємств відповідно до концепції адміністративної реформи; створення моделей аналізу, оцінки фінансового стану підприємств; розроблення моделі інвестиційно-кредитного забезпечення агропромислового виробництва з використанням механізму іпотеки землі; відтворення та збалансований розвиток біоресурсів наземних і водних екосистем; запровадження новітніх природоохоронних агро- і біотехнологій, технологій відродження безпечності та родючості ґрунтів, енергоощадних агротехнологій, екологічного і правового менеджменту в сільській місцевості; здійснення моніторингу і контролю за дотриманням стандартів, якістю і безпекою сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та довкілля тощо.
Науковці університету тісно співпрацюють з багатьма міжнародними організаціями. Так, зокрема, у галузі радіології з МАГАТЕ, Інститутом радіаційного захисту і ядерної безпеки (Франція), Норвезьким університетом наук про життя (NMBU) та Центром радіоактивності навколишнього середовища (CERAD), провідними науковими, адміністративними та громадськими організаціями Японії по лінії «Чорнобиль — Фукусіма».
Учені НУБіП України активно проводять науково-інноваційну діяльність у Регіональному Східноєвропейському Центрі моніторингу пожеж, науковому парку «Стале природокористування та якість життя», навчально-науково-виробничих центрах, створених на базі провідних компаній України. У виші функціонують понад 200 наукових студентських гуртків і Стартап Школа НУБіП України.
Наукова діяльність в університеті зосереджена у різних галузях знань і є підтвердженням високого статусу установи дослідницького типу. В 2010–2017 рр. було отримано понад 2000 документів на об’єкти права інтелектуальної власності (патенти на винаходи, корисні моделі, авторські свідоцтва, патенти і свідоцтва на сорти рослин). Наукова продукція представлена сортами, лініями і гібридами сільськогосподарських культур (пшениця, жито, тритикале, кукурудза, ріпак, овочеві та ягідні культури), селекційними досягненнями у тваринництві (внутрішньопородний тип української породи бджіл «Хмельницький», таврійський внутрішньопородний тип асканійських тонкорунних овець, волинська м’ясна порода ВРХ, українська м’ясна порода ВРХ), новими кормовими добавками, новими й удосконаленими елементами технологічних процесів (технологія переведення риби в стан штучного гіпобіозу та установка для зберігання і транспортування її в такому стані при плюсових температурах довкілля; комплект нормативної документації для промислового виробництва кисломолочних продуктів з лактулозою і біфідобактеріями; технологія виготовлення залізо-алюмінієвих сплавів методами порошкової металургії; система адаптивного землеробства; біологічний препарат консорціуму ґрунтової мікрофлори «Екстракон»; технології вирощування нетрадиційних та нішевих сільськогосподарських культур, засоби біологізації виробництва продукції, комплексна програма виробництва чистої продукції для харчування дітей на територіях, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи (у межах національної програми «Діти України»); електронна комп’ютерна програма обробки результатів дослідів для експрес-системи контролю якості і безпеки сільськогосподарської сировини та продуктів харчування згідно з нормативами Євросоюзу; методичне та нормативно-інформаційне забезпечення для оцінки вуглецедепонуючих функцій лісових насаджень, створених на землях, які вийшли з сільськогосподарського використання), робочими органами сільськогосподарської техніки, елементами точного землеробства, електротехнічними та роботизованими комплексами, ветеринарними препаратами (Ветазоль, Водозоль, Глютам, Енвет-1, Енвет-2, Енвет-3, Нейтрам, Реабеліт, Санапін, Споролакт, Бактонорм, Каровітам, Хлорофіло-каротинова паста, хвойна мазь «Віта», Бактонорм, Протефлазід, Мембраностабіл), новими харчовими продуктами, інформаційними технологіями тощо.
Активна наукова робота поєднується з високою динамікою публікацій вчених у провідних наукових журналах. У 2017 р. університет став лауреатом премії Scopus Awards Ukraine 2017 за найбільшу публікаційну активність у номінації «Сільськогосподарські науки» серед усіх аграрних закладів вищої освіти та науково-дослідних установ Національної академії аграрних наук України.
Згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 2 вересня 2016 р. № 1068, НУБіП України внесено до переліку національних контактних пунктів рамкової програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт — 2020» за пріоритетним напрямом «Харчова безпека, стале сільське господарство, морські дослідження та біоекономіка».
Результати діяльності вчених університету гідно оцінені різноманітними державними нагородами, відзначені золотими медалями та дипломами міжнародних виставок, перемогами на конкурсах у номінаціях кращих винаходів року в Україні. За період 2005–2017 рр. лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки стали 18 вчених університету.
Сьогодні в університеті працюють 19 заслужених діячів науки і техніки України, 11 заслужених працівників сільського господарства, 19 заслужених працівників освіти та народної освіти України, 1 заслужений працівник вищої школи України, 4 заслужені винахідники України, 4 заслужені економісти України, 1 заслужений лікар України, 1 заслужений працівник ветеринарної медицини України, 1 заслужений лісівник України, 2 заслужені юристи України, 2 заслужені працівники культури і спорту України, 1 заслужений майстер народної творчості України, 1 заслужений енергетик України, 1 заслужений будівельник України, 1 заслужений працівник транспорту України.
Університет стабільно утримує позиції одного з провідних вишів України, де відбуваються фахові дискусії, обмін думками серед фахівців, учених, державних службовців, представників бізнес-еліти, де щороку проводять приблизно 100 різноманітних науково-технічних і просвітницьких заходів. Зокрема, упродовж останніх років на базі університету відбулися знакові круглі столи «Партнерство університетів і бізнесу: можливості та перспективи», «Епізоотичний статус благополуччя України як результат діяльності галузі ветеринарної медицини та загрози сьогодення», «Рибна галузь України: здобутки, проблеми та перспективи», «Проблеми підготовки фахівців за спеціальностями 141 «Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка» і 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології, виклики сьогодення», виїзні засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин із розгляду Стратегії реформування лісового господарства України на період до 2020 року.
Науково-інноваційна діяльність НУБіП України активно розвивається завдяки чітко вибудуваній програмі, організації та функціонуванню інноваційних підрозділів, творчому потенціалу та ініціативі вчених, які створюють передумови для гідної презентації передових здобутків на національному й міжнародному рівнях.
