З. В. Ружило — декан факультету, член-кореспондент Польської академії наук.
Народився 1 січня 1964 р. в с. Вищі Луб’янки Збаразького району Тернопільської області. Вищу освіту здобував упродовж 1985–1990 рр. на факультеті механізації сільського господарства Української сільськогосподарської академії, яку закінчив з відзнакою.
Вчений у галузі механізації сільського господарства. Основні його наукові роботи спрямовані на теоретичні дослідження оцінки та забезпечення надійності складних технічних систем, розробку нових конструктивних рішень вузлів і агрегатів складної сільськогосподарської техніки, забезпечення її роботоздатності, підвищення міжремонтного ресурсу, відновлення зношених поверхонь, організацію роботи сервісних підприємств.
РУЖИЛОАвтор і співавтор більше ніж 200 наукових, науково-методичних і навчальних праць, зокрема 6 підручників і навчальних посібників із грифом МОН і МАП України, приблизно 150 наукових статей і тез доповідей тощо. Має 42 патенти на винаходи, 4 настанови й технічні умови на ремонт та відновлення деталей сільсько-господарської техніки, 2 державні стандарти України.
«За вагомий внесок у розробку та впровадження новітньої техніки і технологій для сучасних технологій сільськогосподарського виробництва» на виставці Агро-2017 нагороджений золотою медаллю.
За плідну працю неодноразово відзначався різноманітними нагородами: Почесними грамотами НУБіП України (2008, 2014), подякою міського голови м. Києва, Почесною грамотою Мінагрополітики України тощо.
Історія факультету розпочалася в 1996 р., коли на базі факультету механізації сільського господарства з метою підготовки фахівців з конструювання і випробування сільськогосподарської техніки було відкрито нову спеціальність — «Сільськогосподарські машини», яку пізніше перейменовано на «Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва».
У червні 2001 р. згідно з рішенням Вченої ради університету створено факультет сільськогосподарського машинобудування. У 2003 р. його перейменовано на факультет конструювання та дизайну.
З 2006 р. на факультеті здійснюють підготовку фахівців ОКР «Магістр» за спеціальністю «Обладнання лісового комплексу». Факультет отримав нову назву — конструювання та дизайну машин і систем природокористування.
У 2015 р. до факультету було приєднано напрям підготовки «Будівництво» і спеціальність «Промислове та цивільне будівництво», а також повернено попередню назву — конструювання та дизайну.
На факультеті готують фахівців ОС «Бакалавр» за спеціальностями «Галузеве машинобудування» і «Будівництво та цивільна інженерія», а також ОС «Магістр» за спеціалізаціями «Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва», «Обладнання лісового комплексу» і «Промислове та цивільне будівництво». Після завершення навчання випускникам ОС «Бакалавр» присвоюють кваліфікації «бакалавр з машинобудування» та «бакалавр з будівництва», а випускникам ОС «Магістр»: «інженер-конструктор» (спеціалізація — «Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва»), «інженер-механік» (спеціалізація — «Обладнання лісового комплексу»), «інженер-будівельник» (спеціальність — «Промислове та цивільне будівництво»).
На факультеті навчаються приблизно 600 студентів на денній та заочній формах ОС «Бакалавр» і «Магістр». У 2008 р. факультет розпочав підготовку магістрів за дослідницьким та виробничим спрямуваннями.
У складі факультету функціонують шість кафедр: конструювання машин і обладнання; механіки; технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства; нарисної геометрії, комп’ютерної графіки та дизайну; надійності техніки; будівництва.
Матеріально-технічне забезпечення факультету дозволяє проводити якісну практичну підготовку фахівців. Навчальні лабораторії обладнані сучасною технікою.
Колектив деканату. Зліва направо: перший ряд: к.т.н., доц., заст. декана з міжн. роб. А. В. Несвідомін, секр. Н. М. Захарець, к.т.н., доц., декан фак. З. В. Ружило, метод. А. І. Лісєєва; другий ряд: к.т.н., доц., заст. декана з навч.-вих. роб. О. А. Марус, д.т.н., проф., заст. декана з наук. роб. Ю. О. РомасевичНаукову роботу факультету координує Науково-дослідний інститут техніки і технологій. Науковці досягли істотних результатів щодо розроблення новітньої техніки та технологій для машинобудування й будівництва, щодо застосування наноматеріалів, проектування мехатронних систем керування вантажопідйомних і транспортуючих машин, дослідження динамічних незрівноважених процесів конструкційних матеріалів.
До проведення наукових досліджень активно залучається студентство. Результати наукових досліджень є основою курсових і дипломних проектів.
Завдання міжнародної діяльності факультету — підвищення авторитету національної інженерної освіти й науки. Студенти та науково-педагогічні працівники факультету проходять теоретичну і практичну підготовки, а також стажування у провідних навчальних і наукових закладах-партнерах факультету з Дрездена, Бонна, Праги, Любліна, Руссе, університетах штатів Айова, Небраска та Індіана.
Виховний процес є невід’ємною складовою освітньої діяльності і передбачає виховання майбутніх фахівців у кращих традиціях національної та світової культури з урахуванням загальнолюдських пріоритетів, програми відродження і розбудови національної економіки, культури, науки, духовної єдності нації та народів України. Студенти беруть активну участь у художній самодіяльності як на факультеті, так і на кафедрі культурології університету.
Студенти факультету є активними учасниками спортивних змагань.
На факультеті навчаються також студенти, які стали співавторами рекорду в гирьовому спорті, що занесено до Книги рекордів України.
ДАВИДЕНКОО. І. Давиденко — завідувач кафедри, відмінник освіти України.
Народився 11 березня 1957 р. в с. Костянтинівка Затобольського району Кустанайської області. В 1980 р. закінчив будівельний факультет ДДТУ. Упродовж 28 років читає лекції із «Залізобетонних та кам’яних конструкцій», «Будівельних конструкцій» та «Розробки ефективних будівельних конструкцій» студентам ОС «Бакалавр» і «Магістр», проводить наукову і методичну роботу.
Автор і співавтор приблизно 200 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць. Один із розробників Державних будівельних норм із проектування бетонних та залізобетонних конструкцій. Під його керівництвом підготовлено та успішно захищено п’ять кандидатських дисертацій.
За вагомі здобутки у галузі будівельних конструкцій та вищої освіти України відзначений відомчими нагородами, серед яких Почесна грамота МОН України.
Кафедру створено 1 жовтня 2012 р. згідно з наказом ректора НУБіП України № 849 на підставі рішення Вченої ради університету від 26 вересня 2012 р. шляхом реорганізації кафедри механіки, опору матеріалів та будівництва. Зокрема, відбувся поділ зазначеної кафедри на кафедру технологій та організації будівництва та кафедру механіки і опору матеріалів. Першим завідувачем кафедри обрано д.т.н., проф. О. І. Давиденка.
Кафедра будівництва є випусковою i готує бакалаврів та магістрів за напрямом «Будівництво та цивільна інженерія». Колектив кафедри постійно приділяє увагу технічному та навчально-методичному забезпеченню навчального процесу, написанню підручників, навчальних посібників. Для розвитку матеріально-технічної бази створено лабораторії механіки ґрунтів, залізобетонних конструкцій, випробувальний стенд для випробувань залізобетонних конструкцій, аудиторію архітектури та сучасних будівельних матеріалів, комп’ютерний клас. Студенти старших курсів кафедри під керівництвом професорсько-викладацького персоналу виконують проектну та науково-дослідницьку роботу з питань будівництва, реконструкції та обстеження будівель і споруд.
На кафедрі викладають такі дисципліни: «Основи будівельної справи», «Історія та філософія будівництва», «Архітектура будівель і споруд», «Технологія будівельного виробництва», «Металеві конструкції», «Конструкції з дерева та пластмас», «Теплогазопостачання і вентиляція», «Інженерна геологія і основи механіки ґрунту», «Основи проектної справи і конструювання», «Сучасні будівельні матеріали», «Організація будівництва», «Програмне забезпечення інженерних розрахунків», «Сейсмологія», «Основи і фундаменти», «Обстеження і випробування будівель і споруд», «Реконструкція будівель і споруд», «Залізобетонні та кам’яні конструкції», «Основи автоматизованого проектування в будівництві», «САПР у будівництві», «Інноваційні інженерно-будівельні технології у будівництві», «Розроблення ефективних будівельних конструкцій (ЗБК, МК, ОіФ)», «Проектування будівель і споруд сільськогосподарського призначення (ЗБК, МК, ОіФ)», «Випробування будівельних конструкцій (ЗБК, МК)», «Метрологія і стандартизація», «Інженерні споруди», «Будівельні конструкції», «Виробнича база будівництва», «Технічна експлуатація будівель і споруд», «Експлуатаційні властивості автомобільних доріг і сполук».
Наукові дослідження кафедри спрямовані на розроблення конструктивних рішень і впровадження у виробництво ефективних ребристопорожнистих плит перекриття, армованих сталевим профільованим настилом, сталефібробетонних труб вертикального вібропресування, реконструкцію будівель і споруд. За результатами досліджень співробітники кафедри опублікували 9 монографій, 6 навчальних посібників і понад 200 наукових статей, отримали більше ніж 5 патентів на винаходи.
ЛОВЕЙКІНВ. С. Ловейкін — завідувач кафедри, відмінник освіти України, академік Підйомно-транспортної академії наук України, Академії будівництва України та Польської академії наук.
Народився 14 квітня 1950 р. в с. Велика Левада Городоцького району Хмельницької області. В 1972 р. закінчив факультет автоматизації будівельного виробництва Київського інженерно-будівельного інституту.
Високопрофесійний викладач. Упродовж 35 років читає лекції з «Динаміки машин», «Теорії технічних систем», «Теорії механізмів і машин» та «Піднімально-транспортних машин» студентам ОС «Бакалавр» і «Магістр»; проводить наукову і методичну роботу.
Автор і співавтор більше ніж 1200 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць. Під його керівництвом підготовлено та успішно захищено понад 20 кандидатських дисертацій та 1 докторська.
За вагомі здобутки у галузі конструювання машин і обладнання відзначений Грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Київського міського голови, Почесною грамотою та Грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Міністерства аграрної політики, знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення» тощо.
Кафедра бере свої витоки з кафедри теоретичної і прикладної механіки та опору матеріалів, створеної в 1929 р. і очолюваної професором В. П. Коваленко (1929–1932 рр., 1944–1951 рр.) та доцентом А. С. Кореняко (1932–1944 рр.).
У 1954 р. на базі загальнотехнічних кафедр сільськогосподарського та лісотехнічного інститутів при УСГА створено окрему кафедру. Спочатку вона мала назву кафедри деталей машин і підйомно-транспортних механізмів, у 2000 р. її перейменовано на кафедру конструювання машин, а в 2014 р. надано теперішню назву. Першим завідувачем кафедри було призначено к.т.н., доц. Г. В. Корнєєва. У різні роки кафедру очолювали: д.т.н., проф. В. М. Суторіхін, к.т.н., доц. В. К. Шкурський, к.т.н., проф. М. П. Барабан, к.т.н., доц. В. Ф. Ярошенко, д.т.н., проф. М. Г. Чаусов, д.т.н., проф. А. І. Бойко.
На кафедрі викладають такі дисципліни: «Деталі машин», «Підйомно-транспортні машини», «Техніка будівництва» (для студентів ОС «Бакалавр» факультетів конструювання та дизайну і механіко-технологічного, ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження), а також «Динаміка машин», «Мехатроніка» та «Теорія технічних систем» (для студентів ОС «Магістр» факультету конструювання та дизайну).
Наукові розробки вчених кафедри спрямовані на конструювання нових та вдосконалення існуючих приводів машин для сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, дослідження динамічних навантажень в елементах транспортуючих і вантажопідйомних машин, а також оптимізації їхніх режимів руху та комп’ютерного керування рухом.
За результатами наукових досліджень співробітники кафедри опублікували 26 монографій та більше ніж 1000 наукових статей, отримали понад 500 патентів на винаходи, частина яких впроваджена у виробництво.
Мета науково-методичної роботи — підготовка та видання підручників, навчальних посібників і методичних вказівок. Опубліковано 2 підручники та 20 навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів.
На кафедрі функціонують чотири навчальні лабораторії: деталей машин; приводів машин; динаміки машин; підйомно-транспортних машин, діє технічна школа з мехатроніки для підготовки учнів шкіл до вступу у виш.
БЕРЕЗОВИЙМ. Г. Березовий — завідувач кафедри.
Народився 22 листопада 1972 р. в м. Ніжині Чернігівської області. У 1996 р. закінчив факультет механізації сільського господарства НАУ.
Є автором і співавтором понад 210 наукових і навчально-методичних праць, зокрема 4 підручників і 53 патентів на винаходи.
Напрям наукових досліджень — розроблення математичних моделей функціонування сільськогосподарських машини та їх робочих органів, динаміка механізмів і машинних агрегатів.
За вагомі досягнення у спільній науковій роботі з польськими колегами нагороджений Почесним дипломом ректора Природничого університету в Любліні (2007, 2011). Відзначений Подякою Національного аграрного університету (2008).
Кафедра створена в 1929 р. при КСГІ як кафедра теоретичної механіки, прикладної механіки та опору матеріалів. Її першими завідувачами були: проф. В. П. Коваленко (1929–1932, 1935–1941; 1944–1951); доц. А. С. Кореняко (1932–1935); доц. Г. В. Корнєєв (1951–1952). Згідно з наказом № 158 від 15 липня 1952 р. в КСГІ вже функціонували кафедра теоретичної механіки та опору матеріалів, яку очолив доц. Б. Л. Костін (1952–1954), а також кафедра деталей машин і теорії механізмів і машин, яку очолив доц. Г. В. Корнєєв (1952–1954).
Під час створення УСГА в 1954 р. організовано кафедру механіки і теорії механізмів і машин, кафедру опору матеріалів і кафедру деталей машин. Її очолювали: доц. Б. Л. Костін (1954–1972); доц. В. А. Михаловський (1972–1982); доц. М. К. Штуков (1982–1984); проф. О. І. Литвинов (1984–1995); чл.-к. УААН, відмінник освіти України, заслужений винахідник України, проф. В. М. Булгаков (1995–2008); доц. І. В. Головач (2008–2009); проф. А. В. Бойко (2009–2010).
Кафедру опору матеріалів (пізніше — прикладної механіки і опору матеріалів; опору матеріалів і будівельної справи; будівництва і опору матеріалів) очолювали: доц. П. Г. Корольов (1954–1968), чл.-к. АН УРСР, лауреат Державної премії СРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР, почесний член Міжнародної федерації теорії механізмів і машин, проф. С. М. Кожевников (1968–1970); доц. В. Ю. Саліон (1970–1972), акад. АН ВШ України, заслужений працівник народної освіти України, проф. І. А. Цурпал (1972–2002); заслужений винахідник України, доц. В. Ф. Ярошенко (2002–2003), відмінник освіти України, лауреат премії НАН України, проф. М. Г. Чаусов (2003–2010).
У жовтні 2010 р. об’єднано кафедру будівництва і опору матеріалів та кафедру механіки і теорії механізмів і машин. Новоствореній кафедрі надано назву кафедри механіки, опору матеріалів та будівництва, її завідувачем призначено М. Г. Чаусова (2010–2014). У 2012 р. кафедру було реорганізовано шляхом поділу на кафедру механіки і опору матеріалів та кафедру технологій та організації будівництва. У листопаді 2014 р. кафедрою механіки і опору матеріалів почав керувати доц. М. Г. Березовий. У лютому 2015 р. кафедра одержала сучасну назву — кафедра механіки.
Основними науковими напрямами кафедри є: дослідження динаміки механізмів та машинних агрегатів; розроблення теоретичних основ вібраційного викопування коренеплодів та процесу очищування головок коренеплодів від залишків гички; розроблення методів розрахунку машин з континуально-дискретними і замкнутими системами; дослідження механічної поведінки пластичних матеріалів при динамічних незрівноважених процесах; кінетики накопичення пошкодженості в конструкційних матеріалах і їх тріщиностійкості при складних режимах навантаження; кінетики деформування і руйнування біологічних і сільськогосподарських матеріалів при складних умовах навантаження.
Сформульовано новий напрям у механіці деформівного твердого тіла — механіка деформування і руйнування пластичних матеріалів при динамічних незрівноважених процесах. Розроблено новітню теорію вібраційного викопування коренеплодів.
Опубліковано понад 40 монографій, отримано більше ніж 950 авторських свідоцтв і патентів на винаходи, підготовлено 12 докторів і 56 кандидатів наук.
БОЙКОА. І. Бойко — завідувач кафедри, відмінник освіти України, академік Академії інженерних наук України, академік Міжнародної кадрової академії, академік Польської академії наук.
Народився 28 квітня 1946 р. в м. Кіровограді. У 1969 р. закінчив факультет сільськогосподарського машинобудування Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування.
Має понад 30 впроваджень у реальних конструкціях сільськогосподарських машин.
Підготував 8 докторів і 13 кандидатів технічних наук. Автор і співавтор понад 300 наукових і науково-методичних праць.
За вагомі здобутки в галузі конструювання та забезпечення надійності техніки, а також досягнень у вищій освіті України відзначений державними та відомчими нагородами: Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, «Знаком пошани» Міністерства аграрної політики України, медаллю «В пам’ять 1500-річчя Києва».
Кафедру створено в 1932 р. як кафедру ремонту машин у Київському інституті механізації сільського господарства, де з 1931 р. викладали дисципліну «Ремонтна справа». Першим завідувачем кафедри став доц. О. М. Лазоренко. З 1936 р. до 1941 р. кафедру очолював випускник КІМЕСГ Д. А. Драйгор, а в 1941–1951 рр. — доц. Й. П. Могильний.
Зараз кафедра розташована у приміщенні, побудованому в 1941 р. Після евакуації, в 1945 р. кафедру повернено до рідного корпусу. Тоді ж у розширеному складі на кафедрі започатковано низку нових актуальних дисциплін з ремонту машин.
У 1951 р. для завідування кафедрою та читання лекцій з дисципліни «Ремонт машин» було запрошено чл.-к. ВАСГНІЛ, д.т.н., проф. В. С. Крамарова, який очолював кафедру в 1953–1969 та 1971–1976 рр. У наступні роки кафедрою керували: доц. Г. К. Шкурський, доц. В. С. Малахов, доц. В. С. Колісник, проф. А. І. Бойко, доц. З. В. Ружило. З 2010 р. і дотепер кафедру очолює проф. А. І. Бойко.
У зв’язку з розвитком сільгоспмашинобудування і механізації сільськогосподарського виробництва, поступово на кафедрі вводили нові наукові напрями та дисципліни з надійності машин. Із 2010 р. кафедра має нову назву — надійності техніки і займає провідне місце в розробленні науково-практичних основ забезпечення надійності складних сільськогосподарських машин та їх комплексів.
У структурі кафедри надійності техніки є лабораторії, які розташовані на території ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка», в якому працюють: ас. А. А. Засунько, зав. навч. лаб. М. Г. Киричко, майст. вироб. навч. А. А. Карасюк, майст. вироб. навч. П. Ю. Шевчук, ст. лаб. В. М. Дідик, ст. лаб. О. Ю. Горбатюк, ст. лаб. О. Г. Свистуленко.
Кафедра проводить наукову діяльність за такими напрямами:
– пошук нових конструктивних рішень з підвищення довговічності деталей і вузлів машин шляхом зниження інтенсивності їх зношування. Реалізація цього напряму досягається обґрунтуванням оптимальних форм поверхонь тертя, раціональної організації технічного обслуговування і ремонту техніки, а також застосуванням зносостійких покриттів і технологічного зміцнення. При цьому ставиться завдання управління процесом зношування з метою формування та підтримки працездатних і довговічних форм деталей;
– розроблення моделей надійності систем «людина — машина» з виявленням ролі людського фактора в загальній проблемі забезпечення необхідного рівня надійності техніки;
– розроблення системи комп’ютерного контролю, діагностування та визначення залишкового ресурсу вузлів та агрегатів під час використання спекл-інтерферометрії;
– розроблення моделей експлуатації складної сільськогосподарської техніки для оцінки параметрів її надійності на стадії проектування. Це дає змогу аналізу досконалості конструктивних рішень машин та їх комплексів за необхідності обґрунтування кращої їх структурної побудови.
ПИЛИПАКАС. Ф. Пилипака — завідувач кафедри, відмінник освіти України, ветеран праці.
Народився 2 березня 1955 р. в с. Моквин Березнівського району Рівненської області. У 1981 р. закінчив факультет механізації сільського господарства УСГА.
Бере активну участь у роботі Української асоціації з прикладної геометрії. Шість років (2003–2008) працював у складі експертної ради ВАК України з машинознавства та загального машинобудування. Зараз є членом двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій.
Автор і співавтор приблизно 300 наукових, науково-методичних і навчально-методичних праць. Під його керівництвом підготовлено та успішно захищено 10 кандидатських дисертацій.
За вагомі здобутки в галузі вищої освіти України відзначений трудовою відзнакою «Знак пошани» Міністерства аграрної політики України (2005). Заслужений науково-педагогічний працівник Національного університету біоресурсів і природокористування України (2017).
Кафедру засновано в 1938 р. при КСГІ як кафедру нарисної геометрії та машинобудівного креслення.
Першим завідувачем кафедри став доц. Й. В. Пітюх. У різні роки кафедру очолювали: проф. С. В. Розов (1950–1980), проф. В. С. Обухова (1980–1991, 1994–1999), доц. І. І. Коваленко (1991–1994). З 1999 р. кафедрою керує проф. С. Ф. Пилипака.
На кафедрі працюють 7 осіб навчально-педагогічного і 3 — допоміжного персоналу. Всі викладачі мають наукові ступені, двоє з них — доктори наук.
Визначним для становлення і розвитку кафедри був 30-річний період завідування проф. С. В. Розова, підручники й навчальні посібники якого перекладені мовами республік колишнього СРСР. Всього професор опублікував понад 50 праць, із них 7 підручників і навчальних посібників, а також посібників для викладачів. Його «Курс черчения» перевидавали 19 разів на 6 мовах. С. В. Розов двічі був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР, нагороджений орденом «Знак пошани» і медалями. Завдяки вченому кафедра стала визнаним науково-методичним центром серед сільськогосподарських вишів країни. За підручниками С. В. Розова навчаються студенти й інших навчальних закладів несільськогосподарського профілю.
Із приходом на кафедру в 1955 р. В. С. Обухової значно активізувалися наукові дослідження. Було відкрито аспірантуру за спеціальністю «Прикладна геометрія, інженерна графіка», почали проводити аспірантський семінар. Результатом наукових досліджень співробітників кафедри є захист 3 докторських і 22 кандидатських дисертацій. Проф. В. С. Обухова сформувала на кафедрі наукову школу, яка успішно розвивається і зараз. Результатом роботи школи є захист 3 докторських і 22 кандидатських дисертацій.
Визнанням наукової школи є те, що університет став одним зі співорганізаторів серед п’яти провідних вишів м. Києва 10-ї Всесвітньої конференції геометрів і графіків. Ця конференція проводилася вперше в Україні. Вона відбулася в м. Києві з 28 липня до 2 серпня 2002 р. Серед 212 учасників конференції з 28 країн світу були представники кафедри: проф. В. С. Обухова, доценти С. Ф. Пилипака та В. М. Несвідомін.
Пам’ять проф. В. С. Обухової вшановано присвоєнням креслярській залі її імені. Також на честь проф. В. С. Обухової кафедра починаючи з 2006 р. щорічно проводить «Обуховські читання». На них виступають відомі вчені різних університетів, заслуховують кандидатські та докторські дисертації, наукові доповіді аспірантів.
Студентські наукові роботи посідають призові місця на всеукраїнських конкурсах. Два роки поспіль (2016, 2017) таким роботам було присуджено перше місце.
У різні роки кафедра проводила роботу за договорами з ВО «Одесагрунтомаш», ВО «Завод імені Малишева», Білоцерківським заводом сільгоспмашинобудування.
АФТАНДІЛЯНЦЄ. Г. Афтанділянц — завідувач кафедри.
Опублікував понад 350 наукових праць, брав участь у 140 міжнародних конференціях, присвячених різним аспектам металургії, ливарного виробництва, металознавства, термічної обробки та суміжним галузям. Автор 85 авторських свідоцтв і патентів.
Працював провідним науковим співробітником у Фізико-технологічному інституті металів та сплавів Національної академії наук України, консультантом на металургійних, ливарних і машинобудівних підприємствах Ірану та дослідником у дослідницькому центрі компанії «Danieli&C» (Італія).
Сфера наукових інтересів: дослідження процесів формування структури та властивостей конструкційних матеріалів у масивному та нанорозмірному стані, а також розроблення теоретичних основ комп’ютерного металознавства сталей і чавунів.
Кафедру організовано в 1929 р. як кафедру технології металів і деревини, яку з 1929 до 1937 р. очолював проф. П. В. Кучугуренко.
У різні роки кафедрою завідували: доценти: М. О. Дугель (1938–1941), лауреат Державної премії І. С. Григор’єв (1941–1947), Д. Н. Крупник (1947–1954), П. Г. Березін (1954–1955), заслужений діяч науки і техніки УРСР М. П. Браун (1955–1971), Г. І. Залецький (1971–1972); професори: заслужений діяч науки і техніки УРСР Б. І. Костецький (1972–1976), заслужений діяч науки і техніки України А. С. Опальчук (1976–2001), доц. К. Г. Лопатько (2001–2014). З 2015 р. кафедрою керує д.т.н., проф. Є. Г. Афтанділянц.
Наприкінці 60-х рр. проводили наукові дослідження з Інститутом проблем литва АН УРСР, Всесоюзним науково-дослідним інститутом тяжкого машинобудування (ВНДІТМАШ), Київським машинобудівним заводом автотракторних запчастин ім. І. Лепсе, Волгоградським, Харківським і Мінським тракторними заводами та іншими організаціями.
У 70-х рр. на кафедрі продовжували науково-дослідну роботу з Волгоградським науково-дослідним інститутом тяжкого машинобудування (ВНДІТМАШ), спрямовану на розроблення зміцнювальних і відновлювальних технологій деталей машин з метою підвищення надійності і довговічності сільськогосподарської техніки
У 80-х рр. зміцнено наукові зв’язки з Фізико-механічним інститутом АН УРСР (м. Львів), Інститутом проблем литва АН УРСР, Інститутом проблем міцності АН УРСР, Всесоюзним науково-дослідним інститутом відновлення деталей та ін.
У 90-х рр. виконували роботи за науково-дослідною тематикою з Фізико-технологічним інститутом НАН України, Фізико-механічним інститутом НАН України та Львівським автобусним заводом.
Сьогодні колектив кафедри співпрацює з такими машинобудівельними заводами: Львівський автобусний завод (впроваджено технологію термічної обробки шестерень), Кременчуцький автомобільний завод (впроваджено технологію хіміко-термічної обробки інструментальної оснастки), ВАТ «Київтрактородеталь» (впроваджено технологію механічної обробки гільз циліндрів), ВАТ «Коммаш» та ВАТ «Ірпіньмаш» (бази виробничої практики студентів); НДІ НАН України: проблем матеріалознавства, металофізики, електродинаміки, ветеринарної медицини, ядерних досліджень, фізико-технологічний інститут металів і сплавів, надтвердих матеріалів, проблем міцності, електрозварювання ім. Є. О. Патона, фізико-механічний інститут (м. Львів). Колегами з наукового співробітництва є НТУУ «КПІ» та КНУ ім. Т. Шевченка.
З 2000 р. і дотепер основна наукова діяльність кафедри спрямована на дослідження впливу легування, модифікування та швидкості охолодження на формування структури та властивості металів і сплавів та розроблення нових біметалевих і композиційних матеріалів, отримання та застосування металевих наночастинок.
