Народився 8 лютого 1968 р. в с. Рогачинці Херсонської області у сім’ї колгоспників — Миколи Васильовича та Лідії Тимофіївни Гончарів. Сьогодні батьки перебувають на заслуженому відпочинку.

Ще школярем О. М. Гончар розумів, що Україна є провідною державою у світі з виробництва сільськогосподарської продукції. Вищу освіту здобував у 1989–1994 рр. на факультеті агрохімії та ґрунтознавства УСГА.

Найяскравіші події студентства Олександра Миколайовича пов’язані з поїздками всім курсом на практики з геології (керівник — доц. М. М. Сегеда), ґрунтових зон України (керівник — доц. А. М. Туренко), картографії та багато інших. Студенти жили в наметах, готували їжу на вогнищі, розуміючи, «хто на що здатен». Так виникло студентське братство, учасники якого і нині постійно зустрічаються, спілкуються між собою і з викладачами рідного університету.

Від усіх вдячних випускників факультету агрохімії та ґрунтознавства 1994 р. О. М. Гончар щиро зичить здоров’я і довгих років життя людині, яка в далекому 1989 р. сформувала їхній курс, — першому деканові, д.с.-г.н., акад. НААН М. М. Городньому. Вручаючи студентський білет, Микола Михайлович Олександру Миколайовичу, як старості курсу і в минулому моряку, поставив завдання — «щоб на курсі був морський порядок». Це завдання О. М. Гончар і досі старанно виконує. Колишні одногрупники із великим задоволенням йдуть на зустрічі з кураторами свого курсу — їхніми університетськими «мамами», доцентами Н. Я. Яригіною та Л. І. Мазуркевич.

Трудовий шлях Олександр Миколайович розпочав ще в 1985 р. помічником комбайнера, слюсарем у колгоспі с. Яланець Бершадського району Вінницької області. Потім строкова служба на Військово-морському флоті. Закінчивши НАУ, в 1994 р. працював агрономом Гостомельської сортодослідної станції на Київщині. З 1995 р. без відриву від виробництва навчався в аспірантурі альма-матер. У 1998 р. очолив Центральну лабораторію Держкомісії України із сортовипробування. В 1999 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Сортова продуктивність томатів при внесенні нових видів добрив» і в цьому ж році очолив Державний центр сертифікації та якості сортів рослин Мінагрополітики України.

У 2002 р. було створено Український інститут експертизи сортів рослин, яким О. М. Гончар керував з 2002 до 2007 р. В цей же час викладав на кафедрі агрохімії та якості сільськогосподарської продукції НАУ курс лекцій «Сертифікація продукції рослинництва» для студентів ОКР «Магістр». За вказаний період одноосібно та у співавторстві видав понад 40 наукових праць, 1 навчальний посібник та 2 монографії. У 2008 р. розпочав діяльність у комерційній структурі — директором ТОВ з ІІ «Приватагротрейд», а з 2010 р. — керівником бізнес-напряму насіння в компанії «Райз», на ниві якої забезпечував виробництво насіння на площі 7500 га зернових, 6500 га ділянок гібридизації кукурудзи, 2000 га соняшнику. Це дало змогу щорічно отримувати сертифіковане насіння, а саме: зернових і зернобобових — більш як 30 000 т, кукурудзи F1 — 630 000 посівних одиниць, та соняшника F1 — 200 000 посівних одиниць.

Завдяки викладацькій діяльності в НАУ Олександр Миколайович набув досвід роботи з аудиторією. Тепер у бізнес-школі Києво-Могилянської академії він викладає курси з питань генетики, селекції та насінництва. Тримає руку на пульсі життя альма-матер, зокрема підтримує тісний зв’язок із педагогами рідної кафедри агрохімії та кафедри селекції. Періодично виступає на конференціях.

Захоплюється пасікою. Разом із дружиною, Лідією Іванівною, виховав двох дітей: доньку Вікторію та сина Віктора. Син навчається на факультеті біотехнології НУБіП України.

Завжди керується такими життєвими правилами: «Пообіцяв — виконай», «Із будь якої ситуації є декілька варіантів виходу».