Народився 10 листопада 1967 р. на Кіровоградщині в сім’ї вчителя математики Івана Костянтиновича та колгоспниці Таміли Романівни. Після завершення навчання у Свердликівській школі Олександр став студентом Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства, який закінчив у 1986 р. із червоним дипломом. Того ж року успішно вступив до Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії, що сьогодні широко відома в Україні та за кордоном як Національний університет біоресурсів і природокористування України.

В академії О. І. Григорович навчався за спеціальністю «Механізація сільського господарства», а наприкінці І курсу був призваний до лав Радянської армії, тому до вишу повернувся після проходження військової служби. Протягом усього студентства активно займався спортом. Водночас постійно працював над собою, розвиваючи професійні здібності.

Завершивши навчання в УСГА, Олександр Іванович працював на багатьох державних підприємствах, обіймав керівні посади у приватних компаніях, а в 2010 р. перейшов на державну службу — став радником міністра аграрної політики України.

З метою вдосконалення лідерських якостей та розуміючи необхідність вирішення глобальних задач державного рівня в аграрному секторі, О. І. Григорович вирішив отримати вищу освіту в належній сфері. У тому ж 2010 р. він закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління», а наступного року успішно завершив навчання у Школі вищого корпусу державної служби.

Зважаючи на здобутий досвід і професійність, у 2011 р. Олександра Івановича було призначено заступником голови Державної інспекції сільського господарства України. Згодом він став директором Департаменту інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Рада директорів ПАТ «ДПЗКУ»

Акція Державного агентства лісових ресурсів України «Майбутнє лісу в твоїх руках»

Разом із командою однодумців велике значення О. І. Григорович надавав розвитку державного сільськогосподарського машинобудування, доклавши всіх зусиль для започаткування в Україні спільних проектів із провідними виробниками світу. Вже у 2013 р. в межах Національного проекту «Зерно України» на Херсонському машинобудівному заводі, за домовленістю з німецькою компанією «Сlaas», запущено великовузлову збірку сільськогосподарських комбайнів. Головне завдання проекту — дати поштовх розвитку машинобудування та забезпечити українських аграріїв новою якісною технікою за доступними цінами.

Наступним кроком фахової діяльності Олександра Івановича стало призначення у 2015 р. на посаду позаштатного радника міністра аграрної політики та продовольства України з питань розвитку лісового господарства.

За сприяння О. І. Григоровича вперше при Державному агентстві лісових ресурсів України створено публічну та прозору Платформу з реформування лісового господарства України, в межах якої закладено фундамент для імплементації реформи лісового сектору за декількома напрямами: інституційна реформа, регулювання ринку деревини, реформування мисливського господарства тощо.

Напрацювання всіх робочих груп платформи стали основою для розроблення стратегії розвитку лісового господарства, що ввійшла в Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій України на 2015–2020 рр., підготовлену спільно з європейськими експертами.

Восени 2015 р. Олександр Іванович продовжив активну працювати в аграрному секторі на посаді заступника голови Правління Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ), а вже у 2016 р. його було призначено в. о. голови Правління корпорації.

Музей історії зернової галузі України

Того ж року успішно пройшов навчання у Київській школі економіки за програмою mini-MBA для керівників державних підприємств.

У період роботи О. І. Григоровича у ДПЗКУ державна компанія не тільки стала лідером з експорту українських зернових, успішно конкуруючи з приватним аграрним бізнесом на зовнішніх ринках, а й досягла високого рівня ефективності в роботі, вперше за історію існування забезпечуючи прибуткову діяльність.

За його керівництва на підприємстві було створено Науково-технічну раду, яка опікувалася раціональним і прозорим використанням коштів на реалізацію проектів капітальних інвестицій із залученням провідних експертів та фахівців із вищих аграрних навчальних закладів. Окрім цього, розпочала свою роботу Рада директорів, завдяки якій кількість прибуткових підприємств корпорації зросла майже вдвічі, а стабільно прибуткові підприємства значно наростили на лише обсяги виробництва, а й фінансові показники. Вперше за історію існування у 2016 р. підприємства ДПЗКУ заготовили рекордні 2,7 млн т зерна.

У колі дружньої родини

Попри результативну роботу державної корпорації, Олександр Іванович опікувався й соціальними питаннями та приділяв значну увагу ветеранам аграрного сектору України. Так, із метою всебічної підтримки ветеранів галузі сільського господарства, а також їх залучення до вирішення проблем галузі, з ініціативи О. І. Григоровича при ДПЗКУ було створено Раду ветеранів АПК.

Ще одним його соціальним галузевим проектом став Музей історії зернової галузі України, відкритий у листопаді 2016 р. Серед експонатів музею: унікальні знахідки та приладдя часів трипільської культури, адже саме трипільці є першими землеробами на території сучасної України, а період чотири тисячі років до нашої ери вважається епохою зародження української зернової галузі. Крім цього, в музеї наявні й більш сучасні експонати, а також зберігається цікавий фотоархів.

Олександр Іванович одружений, має двох дорослих синів — старшого Артура й молодшого Володимира. У шлюбі з дружиною, Ларисою, вже понад 26 років. Незважаючи на щільний робочий графік та насичену професійну діяльність, багато уваги приділяє своїй родині та дотриманню сімейних традицій.

Активна й позитивна життєва позиція, прихильність до спорту та здорового способу життя, спрямованість на найкращий результат і добрі справи — основні принципи, які О. І. Григорович вважає запорукою своїх успіхів на фаховій ниві та в особистому житті.