Народився 28 грудня 1967 р. в смт Народичі Житомирської області в сім’ї педагогів. Мати, Любов Василівна, — вчителька української мови та літератури. Батько, Дмитро Іванович, — вчитель фізики і директор Народицької ЗОШ № 1.

З дитинства захоплювався технікою, автомобілями. Дитячі мрії пов’язати доросле життя із вражаючим світом машин стали вирішальними під час вибору майбутньої професії.

Вищу освіту здобував у 1985–1991 рр. на факультеті механізації сільського господарства УСГА. Альма-матер завжди згадує із великою подякою, адже у її стінах він зустрів багато справжніх друзів, отримав фундаментальні знання, уміння та навички. Належному освоєнню майбутнього фаху особливо посприяли трудові практики, зокрема на московському заводі «ЗІЛ», де студенти працювали на складальному конвеєрі, маючи можливість простежити весь технологічний процес виготовлення автомобілів. А ще разом із однокурсниками В. Д. Козинський двічі побував на цілині у Казахстані — в радгоспі «Убаганський» Кустанайської області, де збирали врожай пшениці. Про ці незабутні поїздки часто згадує з однокурсниками під час зустрічей випускників, які ніколи не пропускає.

Безмежну вдячність адресує вимогливим і принциповим викладачам УСГА, яких називає справжніми майстрами благородної справи навчання і виховання молоді. Зі щирою повагою згадує викладача «Нарисної геометрії» В. С. Обухову, яка стверджувала: «Інженер — це людина, яка бачить те, чого ще не існує», а також викладача «Політекономії» П. І. Побережця, який давав студентам надзвичайно мудрі життєві поради.

Найважливіше надбання студентства, за переконанням Володимира Дмитровича, — звичайно ж, високоякісна освіта, яка дозволила йому впевнено стартувати і надалі активно рухатися кар’єрними сходинками. Після закінчення академії в 1991–1995 рр. В. Д. Козинський обіймав посаду завідувача ремонтної майстерні в колгоспі «Зоря» смт Народичі. Через п’ять років він знову повернувся до столиці.

Під час обговорення майбутніх проектів з колегами

У 1996 р. почав працювати у складі колективу «Укрпошти» в м. Києві: спочатку — економістом у відділі МТП, потім — на керівних посадах у різних відділах. Зокрема, був начальником відділу логістики, заступником директора з виробничих питань, першим заступником директора, заступником директора з технічних питань, в. о. директора, першим заступником і заступником директора з технічним питань та перевезень, начальником ВМТЗ Дирекції «Автотранспошта» УДППЗ «Укрпошта». З 2015 р. — головний інженер Автопідприємства ГФДСКМУ. З 2016 р. і донині — директор Дирекції «Уктранспошта» ПАТ «Укрпошта». У підпорядкуванні Володимира Дмитровича — 4 автоколони (448 автомобілів) і понад 600 працівників. Головним завданням дирекції є забезпечення доставки пошти на всіх магістральних маршрутах між обласними центрами України та в м. Києві. Під керівництвом Володимира Дмитровича підприємство виконує це завдання на «відмінно». Уже кілька років «Автотранспошта» — лідер транспортної галузі України.

Щасливий сім’янин. Разом із дружиною, Ларисою Василівною, виховав сина Олександра, який закінчив НТУ і зараз працює за спеціальністю. У родині В. Д. Козинського теж випускником факультету механізації сільського господарства УСГА є його брат Віталій.

Хобі — подорожі Україною і світом, а також — автомобілі.

Життєве кредо: «Роби добро, і воно повернеться до тебе сторицею».