Народилася 2 квітня 1957 р. в с. Андреєво Ташкентської обл. в сім’ї репресованих корейців. Її батьки були насильно переселені з місць компактного проживання корейців до Узбекистану. Пізніше сім’я переїхала на Північний Кавказ у м. Баксан, де Світлана навчалася в середній школі, яку закінчила із золотою медаллю.

У 1974 р. вступила на відділення економічної кібернетики Української сільськогосподарської академії. Після закінчення цього вишу працювала інженером-програмістом в об’єднанні «Агропромтехсистема». З 1988 р. брала активну участь у громадсько-політичній діяльності. Одна із засновниць Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка та Народного Руху України. У 1990 р. обрана депутатом і членом Президії Київської міської ради, головою комісії з національних питань та впровадження Закону УРСР «Про мови в Українській РСР».

Активна учасниця громадсько-політичної діяльності, спрямованої на проголошення та утвердження незалежності України. З 1989 р. — одна з найактивніших ініціаторок процесу утвердження української мови як державної в Україні. Завдяки їй у 1991 р. напередодні Референдуму на підтвердження Акту проголошення незалежності України підготовлено та проведено перший міжнаціональний конгрес, спрямований на консолідацію українського суспільства.

Світлана Денхаківна брала активну участь у національно-культурному розвитку в Україні. Зокрема, протягом багатьох років входила до складу Ради національних товариств при Президентові України, та як президент Асоціації корейців України була членом Ради національно-культурних товариств України.

Подружжя разом вже понад 40 років

Протягом кількох років очолювала товариство «Україна — Корея», сприяючи налагодженню культурних зв’язків Південної Кореї з Україною, оздоровленню дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської трагедії, постачанню ліків тощо. За сумлінну працю на державній службі, високий професіоналізм, особистий внесок щодо утвердження засад демократії, міжнаціонального миру та злагоди в суспільстві нагороджена Почесною грамотою та Подякою Кабінету Міністрів України, Державної служби України. Також С. Д. Лі за вагомий особистий внесок у створення духовних і матеріальних цінностей, розвиток і становлення місцевого самоврядування в столиці та демократизацію громадського життя в місті Києві відзначена подяками та почесними грамотами голови Київської міської державної адміністрації.

Своїми життєвими успіхами Світлана Денхаківна завдячує батькам, які з дитинства прищепили їй любов до праці. Велику подяку С. Д. Лі висловлює викладачам УСГА, особливо ввічливому й наполегливому професору кафедри рослинництва П. Н. Івончикові, який прищепив їй любов до української мови, що стала для неї рідною. Окрім якісної вищої освіти, здобутої в УСГА, Світлана Денхаківна безмежно вдячна вишу за доленосну зустріч із своїм майбутнім чоловіком Богданом Йосиповичем Тернопільським, який також навчався в УСГА. Саме він відіграв найбільшу роль у становленні С. Д. Лі як особистості. Богдан Йосипович Тернопільський — відомий громадський діяч, борець за незалежність України, один із засновників і керівників Народного Руху України в 1989–1992 рр., один із ініціаторів та активний учасник проголошення й утвердження незалежності України в 1989–1991 рр. Свого чоловіка Світлана Денхаківна називає «щасливою долею» і коханням усього свого життя.