Народився 16 серпня 1965 р. в с. Войнівка Олександрійського району Кіровоградської області. Енергію свого життя з раннього дитинства Віктор черпав з барв неба, сонця, води, землі та цілющих потоків природної краси. Його батько, Олексій Михайлович, родом з Росії, з далекої Омської області. Майже 25 років пропрацював бригадиром слюсарів-сантехніків на місцевому цукровому заводі. Мати, Раїса Яківна, народилася на Олександрійщині, в с. Косівка. 30 років присвятила праці медсестри санаторію «Гірник».

Вагомою складовою формули успіху нині відомого в Олександрії та далеко за її межами підприємця В. О. Недобиткіна є скарбниця міцних фахових знань, які він наполегливо здобував упродовж багатьох років. Він — із когорти тих, хто завжди прагне знати більше, щоб рухатися вперед.

У 1982 р. Віктор Олексійович закінчив Користівську загальноосвітню школу Олександрійського району та чітко визначився зі справою, що мав би за честь назвати своєю. Недовго роздумуючи над вибором вищого навчального закладу, юнак вирішив стати студентом Української сільськогосподарської академії. Успішно склавши екзамени на факультеті захисту рослин, він почав навчатися за кваліфікацією «вчений агроном із захисту рослин». В академії В. О. Недобиткін зарекомендував себе старанним, дисциплінованим і відповідальним студентом. У студентські роки навчився самостійно приймати важливі рішення, ставити цілі та досягати їх, працювати на результат і бути відповідальним за його досягнення.

У тенета почуттів великого кохання Віктор потрапив весняної пори, навчаючись на ІV курсі. Із киянкою Тетяною Дубровіною, студенткою економічного факультету цього ж вишу, він познайомився у профілакторії для студентів при академії. У 1987 р. і Віктор, і Тетяна Недобиткіни з червоними дипломами закінчили Українську сільськогосподарську академію.

Трудовий шлях Віктор Олексійович розпочав в Українському інституті захисту рослин, де працював молодшим науковим співробітником. Паралельно, без відриву від роботи, заочно навчався в аспірантурі. Певний час займався науковою діяльністю з тематики захисту рослини огірок. Чотири місяці проходив стажування в Болгарії. У 1992 р. підготував та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук.

В. О. Недобиткін зазначає: «Мені пощастило працювати із талановитими, надзвичайно працьовитими і просто хорошими людьми, такими, як старший науковий співробітник Лариса Володимирівна Кіцно, заступник директора Інституту захисту рослин Василь Сидорович Чабан, доктор сільськогосподарських наук Сергій Володимирович Лисенко та багато інших. Вони були гарним прикладом, турботливими помічниками та мудрими порадниками. Той час характеризувався високим рівнем розвитку нашої науки, науковці були знаними і шанованими людьми».

Віктор Олексійович з сином Михайлом

Старанний як у навчанні, так і в роботі, Віктор Олексійович активно рухався кар’єрними сходинками. В 1993 р. отримав запрошення працювати в американській фірмі «Монсанто», де був її представником по Кіровоградській області.

З 1994 до 1999 р. — представник американської компанії «Сайанамід Оверсіз» в південних регіонах України. Робота в американській фірмі була досить вдалою. Успішно здійснювалися перемовини щодо реалізації засобів захисту рослин (ЗЗР) американського виробництва. Багато часу В. О. Недобиткін присвячував роботі. Завдяки такій самовідданості, наполегливості та цілеспрямованості отримав позитивні результати. Йому було надано повноваження представника не тільки Кіровоградської області, а й інших південних областей України: Одеської, Миколаївської, Херсонської. За словами Віктора Олексійовича, ритм ділової людини захопив його у полон, проте він здобув безцінні знання, уміння та навички у веденні переговорів різного рівня, добре вивчив основи менеджменту. Доводилося бувати на різних заходах, навчатися на різнопланових курсах, що проводила американська компанія в різних країнах світу, зокрема й у Америці.

Життя Віктора Олексійовича було повністю підпорядковане вимогам тієї справи, яку вважав своєю. Працював, навчався, все впевненіше дивився світові в обличчя, і розумів, що в житті — всі студенти, що вчитись — значить жити, відповідаючи вимогам нової доби. Здорова прагматична установка, вміння розпоряджатися часом, ефективно планувати свою роботу і втілювати плани в практику стали невід’ємною частиною діяльності підприємця.

У 1996 р. В. О. Недобиткін разом із дружиною Тетяною став співзасновником компанії «Агросвіт». На постійній основі у рідній фірмі почав працювати у 1998 р. Основний напрям діяльності компанії «Агросвіт» — забезпечення сільгоспвиробника необхідним насіннєвим матеріалом, засобами захисту рослин, добривами та технологіями їх використання. Також важливою була робота, пов’язана з розвитком роздрібної торгівлі для населення, яка з кожним роком набирала обертів. До цієї справи залучалися інші підприємці. Увазі покупців пропонувалися товари найвищої якості. Згодом були відкриті магазини у різних населених пунктах. Сьогодні у підпорядкуванні «Агросвіту» працюють сім торгівельних установ, чотири з них — в Олександрії та по одному в Кіровограді, Бобринці та Києві.

Віктор Олексійович щиро радіє успіху фірми «Агросвіт», щоденно працює над попитом та забезпеченням виробника необхідною складовою для ефективного сільгоспвиробництва. Колеги відгукуються про нього як про дбайливого та мудрого керівника, завдяки управлінню якого ТОВ Науково-виробнича фірма «Агросвіт» займає високі позиції на ринку.

Найтепліші почуття В. О. Недобиткіну дарує родина, яку він безмежно любить та пишається. Його донька Анастасія успішно закінчила Український державний аграрний університет, а також факультет менеджменту і біотехнологій Токійського університету, а сьогодні очолює Київський філіал «Агросвіту».

Яскравим промінчиком добра, великої радості в сім’ї Віктора Олексійовича є син Михайло (на 17 років молодший від доньки) — учень Олександрійського ліцею інформаційних технологій, гордість та надія батьків.

Успіх в кар’єрі підприємця є результатом його багаторічної наполегливої професійної діяльності, а також якісної освіти, якою завдячує рідному Національному аграрному університету.

В. О. Недобиткін підтримує тісний зв’язок із факультетом захисту рослин Національного університету біоресурсів і природокористування України. Є членом Ради роботодавців України. Надає посильну спонсорську допомогу.

Попри те, що робочий день Віктора Олексійовича становить не менше 12 годин на добу, він має чимало захоплень: із задоволенням читає духовну літературу, любить подорожувати, займається йогою, дайвінгом.

Висловлює чітке переконання, що все в цьому житті пов’язане між собою, всі є частиною цілого. Зауважує: «Наша духовність — енергетична складова світу. Наші душі є частинками Бога, бо він — це енергія, через яку ми можемо відчувати та впливати один на одного. Самопізнання та самовдосконалення — це шлях, який дає людині духовну свободу та відкриває сенс життя».

Піврічний семінар ТОВ НВФ «Агросвіт», 2014 р.