Народився 5 серпня 1952 р. в с. Повчине Новоград-Волинського району на мальовничій Житомирщині.

Вищу освіту М. П. Сорока здобував на факультеті механізації сільського господарства Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії. У стінах величної кузні кадрів аграрного сектору він отримав фундаментальний багаж знань, умінь і навичок для успішного професійного становлення і подальшого кар’єрного зростання.

Так, після закінчення академі, у 1974 р. Микола Петрович обіймав посаду головного інженера колгоспного виробництва в рідному селі. Згодом працював на Рівненщині, де пройшов шлях від заступника керуючого районним об’єднанням «Сільгосптехніка» до голови обласного об’єднання «Облагротехсервіс». У 1986–1988 рр. очолював групу радянських фахівців у Демократичній Республіці Афганістан.

У складі офіційної делегації Президента України Л. Д. Кучми на Кубу

Згідно з Указом Президента України у 1997 р. М. П. Сороку призначено головою Рівненської обласної державної адміністрації. За 8 років на посаді керманича області Микола Петрович досяг значних успіхів: введено в експлуатацію понад 710 тис. м3 житла, більше 350 км доріг місцевого значення, газифіковано 120 населених пунктів та освоєно майже 1,4 тис. км магістральних газопроводів, зокрема проведено газ до чотирьох райцентрів області.

Завдяки роботі голови М. П. Сороки жителі м. Рівного вперше отримали цілодобове забезпечення водою, зокрема й гарячою. Для посилення потужності водозабірних майданчиків, введено в експлуатацію новий водогін протяжністю більше 20 км, нову насосну станцію тощо.

За сприяння Миколи Петровича і під його безпосереднім керівництвом споруджено перші в Україні сірникову фабрику і теплоелектроцентраль в обласному центрі, введено в експлуатацію четвертий енергоблок Рівненської атомної електростанції, європейський склозавод «Консюмерс-Скло-Зоря», ювелірну фабрику та чимало інших важливих об’єктів.

З його ініціативи зведено 96 км дамб з метою захисту населення північних районів Полісся від паводків, а також греблю на р. Горинь у с. Воскодави, що дало змогу підняти рівень ґрунтових вод, припинити у прилеглих до обласного центру населених пунктах обміління колодязів та зупинити процеси ерозії ґрунтів. Відбудовано греблю і реконструйовано Хрінницьке водосховище та однойменну гідроелектростанцію.

Із батьками та сестрами

З сім’єю

Розпочато і майже завершено будівництво першої черги обласного онкодиспансеру, реконструйовано основні корпуси госпіталю інвалідів війни та праці, реабілітаційного центру для інвалідів. При госпіталі збудовано комфортне котеджне містечко для інвалідів, які перебувають на лікуванні. В обласній клінічній і більшості районних лікарень створено сучасні лапароскопічні, хірургічні відділення та обласний опіковий центр.

Спільно з керівниками районів і міст краю для науковців збудовано європейське містечко котеджного типу, а також стадіон і тенісний корт у межах проекту відродження Острозької академії, реконструйовано 64 шкільні навчальні заклади нового типу — гімназії, ліцеї, колегіуми, в обласному центрі відкрито будинок вчених, комп’ютеризовано всі школи I–III ступенів.

Збудовано дитячий сирітський притулок у передмісті Рівного та організовано роботу культурно-розважальних молодіжних комплексів на селі при кожній місцевій раді. Започатковано створення перших в Україні публічно-шкільних бібліотек. Реконструйовано й облаштовано територію історико-меморіального комплексу «Козацькі могили».

Велику кількість корисних справ М. П. Сорока зробив на посаді ректора, а згодом і президента Національного університету водного господарства та природокористування, де працював упродовж 2011–2014 рр. Цей вищий навчальний заклад успішно функціонує на освітньо-науковій ниві уже понад 100-річчя, готуючи висококваліфіковані кадри для багатьох галузей економіки України. На керівних посадах в університеті головну увагу Микола Петрович надавав створенню можливостей фахового оволодіння студентами спеціальностей та спеціалізацій, щоб після закінчення вишу випускники були затребуваними на ринку праці.

Активну діяльність на відповідальних посадах Микола Петрович продовжив у столиці. Він керував низкою інноваційних проектів, працюючи в Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України, розробляв законопроекти для регіональної політики, розвитку місцевого самоврядування, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, ціноутворення, експертизи та розвитку будівельної діяльності, технічного регулювання та науково-технічного розвитку, містобудування, архітектури та планування територій тощо.

Онучка Марійка

Брав участь у державотворенні як народний депутат України, працював заступником голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Заснував благодійний фонд з метою надання допомоги госпіталям, де лікувалися поранені бійці АТО. Крім того, чимало коштів спрямовує на лікування та реабілітацію дітей, хворих на онкологію, придбання меблів та іншого необхідного інвентарю для сільських і районних лікарень.

Багаторічна праця М. П. Сороки на високому рівні оцінена державою. Має нагрудні знаки «Відмінник освіти», «Відмінник лісового господарства України», «Почесний працівник туризму України». Нагороджений 84 державними та відомчими відзнаками, 9 орденами Української Православної церкви усіх конфесій, повний кавалер Ордена Святого Рівноапостольного князя Володимира. Має нагороди різних країн (Афганістану, Португалії, Франції, Куби). Учасник бойових дій.

Опублікував 74 наукові праці, серед яких книги та статті. Співавтор 3 наукових відкриттів, автор 14 винаходів.

Дбайливий сім’янин. Разом із дружиною, Валентиною Миколаївною, також випускницею Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії (1974), виховали двох доньок. Дочка Олена — доктор психологічних наук, професор, проректор Рівненського державного гуманітарного університету. Дочка Ольга — кандидат політичних наук, підприємець. Втіхою для Миколи Петровича є онучка Марійка.

Захоплення Миколи Петровича — мисливство, рибальство.

Життєве кредо: «Робити людям добро».