 |
ЧИГРИНЕЦЬ Віктор Петрович |
| Випускник лісогосподарського факультету (1979) Начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства |
«Між маленькою насіниною і дорослим деревом —
величезний проміжок часу, в якому сконцентрована
робота лісівників»
Народився 6 січня 1957 р. в с. Підлісне Козелецького району Чернігівської області. Зростав третьою дитиною, але єдиним сином у родині Петра Оникійовича та Ганни Семенівни Чигринців.
З дитинства життя Віктора Петровича нерозривно пов’язане з лісом, до того ж із лісом асоціюється назва його рідного села. Кожного дня йшов він пішки через ліс кілька кілометрів, це була його дорога до школи.
Захоплювався вільною боротьбою — чудовий вид спорту, який надає міцний гарт організму, характеру. Як і багато хлопців, хотів стати військовим, проте прислухався до поклику серця і напрямком майбутньої професійної діяльності визначив лісове господарство. Зауважує: «Доріг у житті — безліч, але обрати треба свою, єдину. Особисто я не помилився і щасливий, що доля склалася саме так, а не якось інакше».
До Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії Віктор Петрович вступав разом із трьома земляками — спрацювала юнацька солідарність. Усі стали студентами цього вишу, хоча конкурс перевищував чотири абітурієнти на одне місце.
Студентську пору називає особливою. У ті роки він об’їздив надзвичайно багато цікавих місць, за що безмежно вдячний долі. Побував у різних куточках України, на Далекому Сході й Алтаї, пройшов Карпати, Крим, Кавказ, сплавляв плоти на р. Іртиш. Був робітником Казахського лісовпорядкувального підприємства в м. Алма-Ата, де здобув безцінний фаховий досвід: разом із колегами описував місцеві ліси, аналізував їх склад — опановував лісову науку.
Кажучи жартома, земля кругла, тож і приїхав В. П. Чигринець на рідну Чернігівщину. Рівно два десятиліття присвятив роботі в поліському краї. Так, здобувши кваліфікацію «інженер лісового господарства», у 1979 р. розпочав трудову діяльність помічником лісничого Пакульського лісництва Чернігівського лісгоспу. Гострий розум і відповідальність за доручену справу забезпечили стрімку кар’єру. Вже за рік Віктор Петрович призначений старшим інженером, а згодом — головним лісничим Остерського лісгоспу Чернігівського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель. З 1986 р. впродовж 15 років обіймав посаду директора Прилуцького лісгоспу. З 2001 р. — начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Коли В. П. Чигринець очолив управління, ситуація була близькою до критичної. І не тільки в об’єднанні. Галопувала інфляція, панував бартер, тому доводилося докорінно перебудовувати роботу. Але спільними зусиллями таки вдалося вийти на шлях успіху. Нині лісгоспи працюють динамічно, продуктивно і прибутково. Бо головне, переконаний керівник, це не лише багаті природні ресурси, а вміння ними розпоряджатися.
У структурі Сумського управління 12 лісогосподарських та 1 мисливське господарство. Це майже 284 тис. га державного лісового фонду від Північного українського Полісся до Лівобережного лісостепу, дещо більше 60 % від загального лісового фонду області. Пріоритетом роботи Сумських лісгоспів керівник вважає збереження, догляд та примноження лісового багатства регіону. Кожного року вони відновлюють більше тисячі гектарів лісу. Приріст лісових насаджень складає 1,2 млн. кубометрів у рік.
Сьогодні з-поміж 25 регіонів України за лісовим ресурсним потенціалом Сумщина посідає 9 місце, за загальною площею земель, які перебувають у постійному користуванні — 10. А ось за обсягами реалізації продукції в розрахунку на гектар землі, вартістю знеособленого кубометра деревини, сплатою податків до бюджетів і державних цільових фондів — серед лідерів.
Велику увагу приділяють на Сумщині не лише отриманню прибутку, а й заощадженню, адже економічна складова — фундамент будь-якої роботи. В. П. Чигринець зазначає: «Якщо проаналізувати практиковані нами шляхи і варіанти, то вийде справжній фоліант, вартий окремого економічного дослідження».
Ліс починається з насінини, а між нею і дорослим деревом — величезний проміжок часу, в якому і сконцентрована вся робота лісівників. Тому правильно розставити акценти на всіх етапах діяльності — це запорука успішної роботи керівника. Віктору Петровичу це вдається.
Перше, вважає він — це вирощення якісного садивного матеріалу. Сіянці для майбутнього сумського лісу лісгоспи вирощують у власних розсадниках. Всі вони збудовані за останніми технологіями, оснащені системами туманного та крапельного зрошення. Роменський, Тростянецький та Краснопільський лісгоспи спеціалізуються на вирощенні декоративного матеріалу, асортимент якого здатний задовольнити будь-які смаки, тому попит на нього постійно зростає.
Наступне — це догляд за лісом. І на цьому етапі підприємства, очолювані В. П. Чигринцем, серед новаторів. У лісгоспах встановлені системи відеонагляду за лісовими масивами. Догляд за лісом проводять із використанням сучасних мульчерів. Як результат, Сумські ліси відзначаються високою продуктивністю та високобонітетністю.
Останні лісовпорядні роботи, що відбулися на Сумщині у 2017 р., констатували, що господарювання ведеться на високому рівні, насадження збережені, і у стиглих насадженнях середній запас на гектарі становить 360 м3, загальний запас — 286 м3. Покращуючи доступ до лісового фонду, лісгоспи будують лісові дороги. Цією справою вони займаються десятий рік поспіль, тому в їхньому арсеналі понад 250 км доріг з твердим покриттям. Вони покращують доступ до лісу на випадок пожеж, скорочують відстань транспортування деревини, чим продовжують термін експлуатації техніки.
Окрім доріг, Свеський та Краснопільський лісгоспи збудували в лісових масивах 4 мости через річки, кожен довжиною понад 20 метрів та вантажопідйомністю 90 тонн.
Наступний етап у лісовому господарюванні — збір стиглого урожаю, розробка та очищення лісосік.
Роботу В. П. Чигринця на цьому етапі можна охарактеризувати гаслом: «Заощаджуємо ресурси — збагачуємо країну». І це не пафос. Саме над цим сумські підприємства постійно працюють, впроваджуючи у виробництво новітні технології, які дозволяють заощаджувати ресурси.
Вивозку лісу здійснюють сучасні автопоїзди КРАЗ та МАЗ з причепами та гідроманіпуляторами. Працює сучасна трелювальна техніка. Кожного року підприємства заготовляють в межах 700 тис. кубометрів деревини, використовуючи річний приріст лише на 65%. Понад 22% від загального обсягу заготовленої деревини переробляється у власних цехах переробки. Лісгоспи постійно інвестують кошти в розвиток виробництва. Віктор Петрович вважає: вкладена сьогодні гривня спрацює на прибуток у майбутньому.
В умовах мораторію на реалізацію круглого лісу підприємства розширили виробничі потужності. У цехах переробки встановлені сучасні лінії. Як результат, у 2017 р. переробка склала 147% в порівнянні з попереднім. Низка підприємств встановили сушильні камери, що дало змогу виготовляти пиломатеріал високої якості, конкурентоспроможний на світовому ринку.
Водночас у лісгоспах запроваджене безвідходне виробництво. Ще з 2005 р. котельні підприємств працюють на тирсі і відходах лісопиляння, що суттєво заощаджує кошти на опалення.
У Роменському та Охтирському лісгоспах порубкові залишки переробляють на паливну тріску, а Свеський лісгосп виготовляє паливні пелети. Все це має неабиякий попит на ринку готової продукції і дає додаткові прибутки.
Відома Сумщина і своїми мисливськими угіддями. Це — один із шести регіонів України, де зберегли популяцію зубрів. В Сумських лісах мешкає 47 особин цих Червонокнижних велетнів. Розвивається вольєрне господарство, розширюються мисливські послуги: приміром, у мисливському господарстві «Суми» розводять фазанів для полювання під вистріл.
Віктор Петрович переконаний: необхідно створити всі умови, щоб ліс був максимально доступним і привабливим для людей у різних його аспектах. Для цього лісгоспи працюють над створенням рекреаційних об’єктів. Як приклад, база відпочинку «Лісовичок» у лісовому масиві Тростянецького лісгоспу. Вона розташована на березі річки Ворскла. Замість смітників, які раніше лишалися після відпочивальників, тут виріс цілий рекреаційний комплекс: готель з усіма зручностями, будиночки для відпочинку, упорядковані пляжі, спортивні майданчики тощо.
А ще Сумські лісівники відродили історію древнього цілющого джерела. Це ландшафтний заказник місцевого значення «Образ», розташований у лісовому масиві Велико-Бобрицького лісництва Краснопільського лісгоспу і має цікаву історію. Понад 10 років тому з легкої руки Віктора Петровича лісівники подарували джерелу друге життя, а у 2016 р. спорудили на узліссі каплицю.
Велике значення приділяє В. П. Чигринець вихованню лісівничої зміни. На базі підприємств діють 19 шкільних лісництв, роботою яких охоплено близько 1000 школярів. Для занять юних лісівників створено всі необхідні умови, у центральному офісі Сумського управління за сприяння начальника засновано музей лісу.
Віктор Петрович — громадський діяч, депутат обласної ради двох скликань. У 2017 р. його плідну діяльність та активну громадянську позицію відзначено Почесною грамотою Верховної Ради України.
За високий професіоналізм, великий внесок у розвиток лісівництва на Сумщині він нагороджений почесним званням «Відмінник лісового господарства», «Заслужений працівник сільського господарства України». Є кавалером орденів «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів.
Свої досягнення Віктор Петрович вважає результатом повсякденної праці кількатисячного колективу лісівників Сумщини. Зауважує, що йому завжди таланило на чудових колег і наставників, добрих і світлих душею людей, які приходили на допомогу, консультували, підтримували. Велику подяку він висловлює високопрофесійним викладачам Української сільськогосподарської академії за доброзичливе ставлення до студентів та міцні фахові знання. Нині передає свій накопичений роками досвід майбутнім лісоводам. Він — доцент кафедри садово-паркового та лісового господарства Сумського національного аграрного університету, розробник ряду науково-методичних праць.
Свого часу Українська сільськогосподарська академія дала йому не лише майбутню професію та путівку у життя, а й стала у витоків його особистої життєвої долі. Із майбутньою дружиною, Людмилою Володимирівною, Віктор Петрович зустрівся саме в стінах вишу. Вона в 1980 р. закінчила економічний факультет (бухгалтерське відділення) академії. Родина Чигринців — взірець для наслідування. У любові та злагоді подружжя виховало двох синів — Олександра та Сергія.
Життєве кредо: «Нелегко приймати рішення, та, прийнявши його, треба йти до кінця».