Ботанічний сад університету

КОГУТ
Василь Васильович
Директор ботанічного саду університету

Вищу біологічну освіту здобув на природничому факультеті Псковського педагогічного інституту.

В ботанічному саду працює з 1989 р.: спочатку завідував відділом квітникарства, а з 2011 р. — на посаді директора.

Доклав багато зусиль для розширення колеції трав’янистих рослин. Завдяки йому фонд рослин значно зріс і нараховує 450 сортів, форм і видів.

Протягом 25 років проводив фенологічні спостереження за трав’янистими рослинами і узагальнив свої дослідження в навчальному посібнику «Флора Хмельниччини».

Брав безпосередню участь у систематизації і фотографуванні гербарію ботанічного саду, який включений до переліку гербаріїв України.

Під керівництвом В. В. Когута проведено систематизацію назв лікарських рослин, які інтродуковані.

Ботанічний сад Подільського державного аграрно-технічного університету був закладений у 1925 р. При університеті народної освіти на площі близько десятини було закладено сад, в якому нараховували понад 500 видів рослин. У 1927 р. видано перший список насіння, здійснювався обмін з іншими ботанічними садами колишнього Радянського Союзу. У 1928 р. географія зв’язків розширилася, почалася співпраця із закордонними ботанічними садами. Того ж року створено окремий ботанічний кабінет при сільськогосподарському інституті і закладено нові наукові ділянки на площі 1,75 десятин при сільськогосподарському інституті.

За короткий період часу було створено дві оранжереї: одну — в 1928 р. на ділянці університету народної освіти, а іншу — в цьому ж році при сільськогосподарському інституті. З огляду на важливість своєчасного виконання поставлених завдань, восени 1930 р. Народний комісаріат освіти УРСР виділив Кам’янець-Подільський ботанічний сад в окрему науково-дослідну установу з утриманням її за рахунок держбюджету. Першим директором призначили його засновника — проф. Н. Т. Гаморака.

Упродовж 1931–1933 рр. співробітники проводили велику науково-дослідну роботу з фізіології рослин, геоботаніки, фітопатології, акліматизації та екології. В цей час за ботанічним садом було закріплено 5 га землі і 10 га під дендропарком.

У 1932 р. організовано три відділи: систематики; технічних і нових культур; дендрологічний. Директор ботанічного саду Н. Т. Гаморак став членом Всесвітньої асоціації ботанічних садів. Протягом 1931–1936 рр. розвивали зв’язки з багатьма ботанічними садами світу (Паризьким, Празьким, Берлінським, Марсельським, Ленінградським, Одеським, Московським, Сухумським, Мінським, Ташкентським та ін.), проводили обмін насінням, посадковим матеріалом, гербарними зразками. У 1936–1941 рр. було створено насіннєвий банк рідкісних і зникаючих рослин флори Поділля. У колекційному розсаднику нараховували 42 сорти тютюну, 40 сортів фенхелю, 55 сортів сої. За цей період опубліковано приблизно 40 наукових праць. У роки Другої світової війни колекцію саду охороняли окупанти з метою вивезення до Німеччини. На щастя, цим планам не вдалося здійснитися. Колекція залишилася практично не пошкодженою. Після визволення міста ботанічний сад почав функціонувати з квітня 1944 р.

У післявоєнний період проведено значну роботу з відтворення та примноження колекційного фонду рослин. Працівники ботанічного саду відновлювали оранжерейно-тепличне господарство, лабораторії, інвентаризували колекції, реставрували експозиції. Наукова діяльність була спрямована на інтродукцію та акліматизацію рослин. Як результат — підібрано асортимент дерев і кущів для озеленення міста Кам’янець-Подільського та інших міст регіону.

У 1959 р. вперше на Поділлі на території ботанічного саду організована виставка квітів, яку започаткував колектив працівників саду.

7 серпня 1963 р., згідно з Розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 1180, Кам’янець-Подільському ботанічному саду надано статус «Пам’ятка природи республіканського значення».

Протягом 1970–1980 рр. функціонували 4 відділи (дендрології і декоративного садівництва, шкільний, плодовий, флори та рослинності). Колекції представляли: 530 видів дерев і кущів, 192 види декоративних рослин, 346 видів плодово-ягідних рослин, 762 види тропічних і субтропічних рослин, 211 видів корисних лікарських рослин і квітково-декоративних видів рослин.

Згідно з Постановою Ради Міністрів України № 311 від 22 липня 1983 р., ботанічному саду надано статус «Кам’янець-Подільський державний ботанічний сад», а в 1991 р. він став об’єктом державного значення природно-заповідного фонду України. Того ж року, на підставі Рішення Кам’янець-Подільського міськвиконкому, затверджено Статут ботанічного саду.













У 1995 р. ботанічний сад прийнято до членів Міжнародної організації співдружності європейських ботанічних садів. 4 червня 1996 р., згідно з Рішенням виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради № 588, Кам’янець-Подільський ботанічний сад загальнодержавного значення передано на баланс Подільської державної аграрно-технічної академії зі статусом «Пам’ятка природи загальнодержавного значення».

Відтоді ботанічний сад є базою для проведення навчальної та виробничої практик студентів, науково-дослідної роботи з біологічних дисциплін викладачів, аспірантів, студентів. Нині створено відповідні умови для проведення наукових досліджень з ботаніки, фізіології рослин, рослинництва, кормовиробництва, сільськогосподарської екології та декоративного садівництва. Загальна площа ботанічного саду складає 17,5 га, зокрема закритого ґрунту — приблизно 1500 м2, де є оранжерея тропічних і субтропічних рослин, теплиці.

Сучасна структура ботанічного саду складається з лабораторії дендрології (завідувач — Н. О. Постова), лабораторії флори і рослинності (завідувач — Т. М. Пономаренко), лабораторії декоративного квітникарства (завідувач — В. В. Когут).

Колекційний фонд ботанічного саду становить 1500 видів і охоплює:

Гербарний фонд ботанічного саду університету складає понад 3000 листків і має унікальні збори з 30-х рр. минулого століття, обмінний матеріал з різних країн.

У ботанічному саду є спеціалізована бібліотека, яка налічує 4500 екземплярів книг.