Василь Петрович
Народний депутат України VI та VIІ скликань.
Заслужений працівник сільського господарства України
Разом із батьком П. А. Кравчуком після збору врожаю
Виступ у Верховній Раді України
Разом із мамою Лідією Сергіївноюта батьком Петром Андрійовичем
Разом із дружиною Діною Іванівною,донькою Дариною та сином Андрієм
Народився 18 листопада 1967 р. в с. Волиця Теофіпольського району Хмельницької області в сім’ї Петра Андрійовича (1934 р. н.) та Лідії Сергіївни (1933 р. н.), які зараз перебувають на заслуженому відпочинку. Батько 30 років очолював сільськогосподарське підприємство. Мама працювала директором Волицької загальноосвітньої школи.
Зважаючи на те, що батько Василя — досвідчений аграрій, він ще з дитинства опановував кропітку справу ведення сільського господарства. Хлопець прагнув зробити власний внесок задля добробуту рідного села й Батьківщини загалом. Мудрі таткові поради та, власне, його успішний фаховий приклад справили вирішальний вплив на вибір юнаком майбутньої професії. Вищий навчальний заклад обрав з огляду на його авторитетність і визначні досягнення на освітньо-науковій ниві.
Так, першу вищу освіту В. П. Кравчук здобував упродовж 1984–1991 рр. у славному Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті за спеціальністю «Механізація сільського господарства», де отримав кваліфікацію «інженер-механік». Наголошує, що всі викладачі були справжніми професіоналами, проте найбільше запам’яталися ті, хто не лише збагачував молодь знаннями, але й вболівав та підтримував студентів наче рідних дітей.
Педагогами з великої літери називає: завідувача кафедри фізики Ігоря Казимировича Беземського, декана факультету механізації сільського господарства Івана Миколайовича Бендеру, науковця і викладача Леоніда Ароновича Трубнікова. До цієї когорти належить і Володимир Павлович Байцер — наставник у вільній боротьбі, який відіграв важливу роль в особистісному становленні юнака, адже заняття з ним не лише розвивали фізичну форму, а й гартували дух. Також особливо відзначає керівника з написання дипломної роботи Геннадія Петровича Краснолуцького, який вдало поєднував педагогічну вимогливість і справедливу оцінку досягнень.
За студентський період в інституті Василю Петровичу пощастило навчатися у двох групах: на І, ІІ курсах — у 2-й групі, де й зародилася міцна дружба з однокурсниками; згодом, після служби в армії (м. Потсдам, Німеччина, 1986–1988 рр.), був студентом 5-ї групи, яка стала для нього другою сім’єю.
Наполегливий і старанний В. П. Кравчук, окрім успішного навчання, активно займався спортом: вільною боротьбою та волейболом. Пам’ятними для нього є волейбольні ігри з однокурсниками проти команди викладачів, які залишили неймовірні емоції, адже студентські наставники після пар ставали суперниками у грі.
Другу вищу освіту Василь Петрович отримав у 2007 р. в Національній академії державного управління при Президентові України, зокрема йому було присвоєно кваліфікацію «магістр управління суспільним розвитком».
Професійну діяльність розпочав у 1991 р. з посади головного інженера агропідприємства «Волиця» в однойменному селі Теофіпольського району Хмельницької області. У 1997 р. призначений директором ТОВ «Волиця». З березня 2005 р. до травня 2006 р. — голова Теофіпольської районної державної адміністрації, а з квітня 2006 р. до грудня 2007 р. — голова Теофіпольської районної ради.
Народний депутат України VI скликання від «Блоку Юлії Тимошенко». На час виборів: голова Теофіпольської районної ради, член Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Голова підкомітету з питань забезпечення діяльності Верховної Ради України Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України (з 2007 р.). Народний депутат України VII скликання від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Головною запорукою великих професійних досягнень В. П. Кравчука є якісна вища освіта, яку він здобув у стінах Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Цей навчальний заклад став першою сходинкою у фаховій реалізації юнака, адже він зрозумів, що обраний життєвий шлях — правильний. Таке усвідомлення, за переконанням Василя Петровича, є надзвичайно важливим для кожної людини. Він апелює до слів Конфуція: «Обери професію, яку ти любиш, і тобі не доведеться працювати жодного дня у своєму житті». Крім того, саме інститут подарував В. П. Кравчуку перших друзів. Щодо цього зауважує: «На життєвій стежині кожному з нас зустрічаються різні люди, проте саме студентська дружба пам’ятається особливо, тому що вона сповнена смішних історій, юнацьких мрій і перших дорослих кроків».
Сьогодні Василь Петрович цікавиться життям Подільського державного аграрного університету, вболіваючи за досягнення студентів та педагогів альма-матер. Приємними для випускника є не лише успіхи студентів, а й спортивні здобутки — він щиро радів, коли у 2016 р. команда рідного університету посіла І місце у волейбольних змаганнях і виборола кубок Міністерства аграрної політики та продовольства України серед студентів аграрних ВНЗ до Дня працівників сільського господарства.
За досягнення значних успіхів у розвитку сільськогосподарського виробництва, підвищення культури землеробства, забезпечення населення високоякісною сільськогосподарською продукцією В. П. Кравчуку присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України» (2006).
У вільний час полюбляє ходити на полювання і риболовлю, займатися волейболом і вирощувати африканських (кларієвих) сомів.
Дбайливий сім’янин. Разом із дружиною, Діною Іванівною (1970 р. н.), виховує двох дітей: доньку Дарину (1993 р. н.) та сина Андрія (1997 р. н.).
Щодня Василь Петрович керується принципами чесності, справедливості й порядності. Його життєве кредо: «Як ти ставишся до людей, так і вони ставитимуться до тебе».