Григорій Порфирійович
Директор ТОВ «Агрофірма імені Суворова»
Заслужений працівник сільського господарства України
Повний кавалер ордена «За заслуги» ІІІ, ІІ та І ступенів
Народився 27 лютого 1961 р. в с. Ніверка Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Родина Григорія Порфирійовича була для нього зразком самовідданої роботи на сільськогосподарських полях. Батьки все життя пропрацювали в місцевому колгоспі. Батько, Порфирій Васильович, — механізатором, мати, Євдокія Степанівна, — в рільничій бригаді.
Бажання удосконалити роботу в сільському господарстві, підняти цю галузь на значно вищий рівень стимулювало юнака після служби у військово-морському флоті в 1981 р. вступити до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту.
У 1986 р. одержав диплом інженера й почав працювати в колгоспі імені Суворова, с. Подвірне Новоселицького району Чернівецької області, на посаді заступника голови колгоспу з кормовиробництва. Надалі обіймав такі керівні посади: з 1987 р. — головний інженер і заступник голови колгоспу; з 1990 р. — голова колгоспу; з 1992 — голова Агрофірми імені Суворова; з 2000 р. — голова СВК імені Суворова. У 2008 р. призначений директором ТОВ «Агрофірма імені Суворова».
Заснований у 1947 р. минулого століття колгосп імені Суворова за період свого функціонування став одним із найпотужніших господарств Буковини. Агрофірма імені Суворова примножує раніше здобуту славу, тепер уже в умовах конкурентного ринку і доводить спроможність залишатися серед лідерів. Це багатогалузеве, великотоварне господарство, що має в обробітку до 8 тис. га землі. Напрям господарювання — зерновий із розвиненим молочно-м’ясним тваринництвом.
Із часу створення колгоспу минуло 72 роки. Григорій Порфирійович беззмінно пропрацював 33 роки, з них 29 років очолював господарство.
Як керівник агрофірми Г. П. Турун запроваджує інноваційні технології в усіх галузях. На основі високої культури землеробства і активного ведення тваринництва господарство стабільно нарощує виробництво сільськогосподарської продукції. Обробляється більше 8 тис. га угідь, щорічний урожай становить понад 65 ц/га зернових, із яких озима пшениця — 70 ц/га, кукурудза на зерно — 92 ц/га, соя — 30 ц/га, соняшник — 30 ц/га, озимий ріпак — 31 ц/га.
Григорій Порфирійович разом з дружиною Ніною Василівноюі доньками Тетяною та Любов’ю
У рослинництві технології спрямовані насамперед на економічну ефективність виробництва, повністю відмовилися від класичної глибокої оранки, застосовують винятково поверхневий обробіток ґрунту. Основною причиною переходу до високоінтенсивних елементів технологій є необхідність здешевлення продукції в умовах світової конкуренції. «Сьогодні сільське господарство — це вже бізнес. Отже, він не може бути збитковим або пасивним, адже в сучасних умовах нам ніхто не допоможе. Тим паче, що агрофірма не отримує жодних дотацій», — зазначає Григорій Порфирійович.
«Суворівські» землі розкинулися окремими масивами в чотирьох районах області: Новоселицькому, Кельменецькому, Заставнівському та Сокирянському. До товариства залучені 8200 пайовиків, воно охоплює території 20 сіл та 19 сільських рад. Землі непрості з погляду агротехнології: пагорби, зі схилами 3–5°, 85% з них зазнають вітрової, а особливо водної ерозії, середній розмір поля — 62 га. Незважаючи на труднощі, агрослужба навчилася ефективно долати ці природні перешкоди. У розпорядженні — новітній парк імпортної та вітчизняної техніки, який створено кілька років тому на значні інвестиційні кошти.
На великих відстанях, незважаючи на складні крутосхили, оперативно працюють кілька мобільних технічних груп: спеціально підготовлені механізатори готують ґрунт на потужних тракторах провідних світових марок за допомогою широкозахватних знарядь, із застосуванням протиерозійних агротехнічних заходів, тут же вносять мінеральні добрива, сіють насіння — усім необхідним забезпечує допоміжна транспортна група. Врожай збирають так само швидко й організовано.
Саме завдяки старанням Григорія Порфирійовича збережено тваринництво в господарстві. Тваринницька ферма є племінним заводом із вирощування корів української червоно-рябої молочної породи. Щорічно господарство повністю забезпечує власне виробництво племінним молодняком та задовольняє потреби охочих придбати цю породу корів.
У тваринницькій галузі великої рогатої худоби — 1221 голів, із них 500 дійних корів, річний надій на 1 корову становить більше 5000 л молока. Усього в тваринництві працюють 80 осіб, із них 15 доярок.
Наступними роками заплановано не тільки зберегти, а й значно розширити поголів’я великої рогатої худоби. Своєчасно щорічно проводять розрахунки з оплати праці й орендної плати за земельні паї.
За переконанням Григорія Порфирійовича, «суворовці» повинні не тільки зберегти наявні робочі місця (таких нині майже 250), але й створювати додаткові можливості для зайнятості сільського населення. Подвірненське агропідприємство вже традиційно серед найкращих роботодавців Чернівецької області.
У період існування колгоспу імені Суворова Подвірне розвивалось як експериментально-показове село. В усій красі постав найсучасніший на той час центр — з усіма необхідними об’єктами соцкультпобуту. Григорій Порфирійович багато робить, щоб Подвірне ставало кращим. Після реорганізації господарства в ТОВ «Агрофірма імені Суворова» зарплату підвищено в середньому по господарству втричі. Наголошує, що селяни повинні бачити перед собою перспективу.
Разом із головним агрономомТОВ «Агрофірма імені Суворова» М. І. Вакарюком
Є активним громадським діячем. Упродовж 1995–2015 рр. був депутатом Чернівецької обласної ради.
Господар найбільшого агроформування області є людиною слова й діла, має заслужену повагу серед мешканців села, району та області.
Результати самовідданої праці Григорія Порфирійовича відображені не лише у справах, а й отриманих нагородах. Він нагороджений Почесним званням «Заслужений працівник сільського господарства України» (1995), ордена «За заслуги» ІІІ, ІІ та І ступенів (1999, 2001, 2005), Дипломом Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота фортуна» (2001), почесною відзнакою «Буковина», неодноразово відзначений почесними грамотами Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Міністерства сільського господарства України, Чернівецької облдержадміністрації та Чернівецької обласної ради.
Дбайливий сім’янин. Разом із дружиною, Ніною Василівною, виховав доньок Тетяну та Любов. Радіють онучці Емілії. З альма-матер пов’язані дружина, Ніна Василівна, й зять Віталій, які закінчили Інститут бізнесу та фінансів, а молодша донька Любов навчається на IV курсі цього ж закладу.