Ярослав Антонович
Герой України
Директор ПСП «Мамаївське»
Заслужений працівник сільського господарства України
Відкриття церкви Святого Івана Хрестителя УПЦ КП у с. Мамаївці, 2018 р.
Народився 20 серпня 1949 р. в с. Рожанівка Заліщицького району Тернопільської області. Його діди-прадіди родом із Австрії, батьків переселили на Тернопільщину в 1946 р. з Перемишля. Мати, Катерина Яківна, працювала на фермі дояркою, а потім — у рільничій бригаді. Батько, Антон Іванович, був бригадиром будівельної бригади. Ярослав Антонович зростав разом із братом та двома сестрами. Одна сестра все життя присвятила роботі у школі на посаді вчителя української мови, інша працювала на залізниці, брат за фахом механізатор. Сьогодні вони вже на пенсії.
Старанна праця була головною настановою в родині Шведів як для дорослих, так і для дітей, адже важкі повоєнні роки характеризувалися малими зарплатами, люди часто голодували. Спільними зусиллями вони зміцнювали бюджет сім’ї.
З дитинства Ярослав Антонович допомагав мамі на полі та фермі, в майбутньому вирішив стати тваринником. Після закінчення школи в сусідньому селі Товстому, в 1965 р. вступив до Кіцманського сільськогосподарського технікуму Чернівецької області, де з великим ентузіазмом опановував обраний фах.
Отримавши в 1967 р. диплом ветеринарного фельдшера, згідно з направленням півтора року працював у с. Лужани Кіцманського району. Потім його перевели на роботу в с. Мамаївці, в одне з найбільших і найсильніших господарств Кіцманського району, яке очолював Герой Соціалістичної Праці Д. І. Стасюк. Досвідчений керівник швидко оцінив прагнення молодого фахівця поглибити професійні знання, наявність неабияких організаторських здібностей — і незабаром призначив Я. А. Шведа завідувачем тваринницької ферми. На цій посаді Ярослав Антонович працював десять років і водночас без відриву від виробництва закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, відтак був призначений заступником голови колгоспу, а згодом очолив господарство.
Понад 48 років Я. А. Швед залишається вірним єдиній справі — господарству «Мамаївське» в однойменному селі Кіцманського району Чернівецької області. Від часу створення в 1946 р. першого в регіоні племзаводу він лише третій керманич, тоді як у сусідніх агропідприємствах більше трьох років ніхто з очільників не затримувався.
Окрім скотарства, господарство сіяло найбільше в області цукрових буряків, функціонувало чотири заводи, які цю сировину переробляли. Зауважує: «На превеликий жаль, буряківнича галузь в районі занепала».
Завдяки підтримці хорошої команди фахівців — сумлінних і працьовитих людей, господарство «Мамаївське» має славу одного з найкращих в області. Тут завжди були високі врожаї зернових, цукрових буряків, інших сільськогосподарських культур, п’ятитисячні надої давала молочнотоварна ферма. Область досі пам’ятає і шанує доярку-п’ятитисячницю П. Д. Лагодин — тещу Я. А. Шведа; їй, одній з перших буковинок, було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Тож у родині вже є два Герої, вони жартома кажуть, що тепер черга за Сергієм — сином і внуком, адже той надійний помічник і багато в чому навіть перевершив батька.
У колі дружної родини
Першу державну нагороду — орден «Знак пошани», Ярослав Антонович одержав у 1985 р. Почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України» йому присвоєно в 1998 р. Три роки потому відзначений орденом «За заслуги» III ступеня, а в 2004 р. отримав найвищу нагороду — почесне звання «Герой України».
Я. А. Швед упевнений, що всі ці нагороди є спільною заслугою тих людей, з якими працює вже не один десяток літ, а також сім’ї — насамперед, дружини, Ольги Корніївни, яка обіймає посаду економіста ПСП «Мамаївське». У любові й пошані до батьків, до односельців, до праці вони зростили дітей. Син Сергій — ветеринар за фахом, заступник директора господарства. Донька Світлана — директор школи, збудованої у 2007 р. за кошти ПСП «Мамаївське». Ця школа унікальна, зі спортзалом на 820 місць, оснащеним штучним полем, іншої такої в Україні немає. Донька Наталія — приватний підприємець.
Зазначає, що якби не сім’я, напевно, зараз би не працював. Рідні розуміють і всіляко підтримують Ярослава Антоновича, адже в нього нелегка робота, яка вимагає багато часу і терпіння.
Окремою сторінкою біографії Я. А. Шведа є сприяння відродженню духовності в рідному селі і на Буковині загалом, благодійницька діяльність. Як глибоко віруюча людина, став організатором будівництва церкви Святого Івана Хрестителя на Старому Куті їхнього села, також допоміг відремонтувати церкву і спорудити дзвіницю на Новому Куті, постійно бере участь в акціях милосердя, не відмовляє в допомозі старим людям, самотнім односельцям.
На початку 2004 р. Глава Української православної церкви київського патріархату Філарет вручив Ярославу Антоновичу високу нагороду — орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня «За заслуги з відродження духовності України».
Здобув чималий досвід роботи в сільському господарстві, має наполегливий характер і чудову вдачу. Вважає себе щасливою людиною, бо завдяки самовідданій багаторічній роботі став тим, ким хотів.
Присвоєння державної нагороди України — почесного звання «Герой України», 2004 р.