Юрій Михайлович
Заступник голови фермерського господарства «Одарочка».
Депутат Вінницької районної ради (2006–2010),
депутат Вінницької міської ради трьох скликань (1994–2006)
Кандидат сільськогосподарських наук.
Заслужений працівник сільського господарства України
В колі дружної родини
Народився 5 травня 1957 р. в м. Гайсині Вінницької області в сім’ї Михайла Никифоровича (1929 р. н.) та Параски Михайлівни (1929 р. н.). Учнівські роки Юрка минули в школах міст Гайсин, Калинівка, Вінниця та Літин.
Юрко з дитинства займався сільським господарством: садив, полов, збирав урожай з городу, доглядав кролів, птицю і поросят, а з 3 класу пас худобу, доїв корівку Мар’янку.
Майбутньою професією обрав улюблену справу. Закінчивши Літинську середню школу № 2, в 1974 р. успішно вступив до славетного Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Студентський період, за словами Юрія Михайловича, промайнув немовби на одному диханні: навчання, допомога студентам-заочникам у виконанні курсових робіт з теоретичної механіки та деталей машин, заняття спортом… Апогеєм спортивних досягнень називає матч «смерті» з пляжного футболу між V і IV курсами факультету механізації. Водночас було насичене культурне життя, адже він — незмінний бас-гітарист ВІА факультету і ВІА інституту: репетиції, концерти, конкурси, вечори відпочинку. Крім того, заробляв кошти на весіллях та проводах, упродовж п’яти років працював у ресторані «Стара фортеця».
Після успішного захисту диплома (на той час перший диплом, повністю опрацьований за допомогою ЕОМ-4С) Ю. М. Щетиніна направили на роботу в Хмельницьку обласну сільськогосподарську дослідну станцію.
Студентські часи пролетіли, як одна мить, — найкращі роки життя, які познайомили з чудовими друзями, звели з дорогими викладачами. Особливу подяку і земний уклін адресує куратору, першому вчителю, науковому керівнику, великому другу студентів — почесному ректору М. І. Самокишу. За рекомендацією вельмишановного Михайла Івановича, вступив до аспірантури ВНДІ цукрових буряків.
Упродовж 1979–1991 рр. був старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії механізації, завідувачем відділу механізації Хмельницької СГДС, головним інженером — заступником генерального НВО «Еліта».
Почалося відповідальне доросле життя.
Водночас зі старанною роботою на станції, підтримував тісний зв’язок з рідним інститутом. Мав велику честь двічі бути головою ДЕК факультету механізації сільського господарства КПСГІ.
Незмінний бас-гітарист факультету механізації
У надважкий період 90-х рр. спільно з братом Сергієм започаткував сімейний бізнес в енергетичному напрямі. Протягом 1991–1993 рр. працював комерційним директором МП «Ода ЛТД», у 1994–1998 рр. — віце-президентом енергетичної компанії СУПК «Содас», у 1998–2000 рр. — генеральним директором НКВО «Ода», у 2000–2005 рр. — генеральним директором ТОВ Поділля-Агро ЛТД». У 2004–2005 рр. разом із братом Сергієм брав активну участь у Помаранчевій революції.
У 2005–2010 рр. Юрій Михайлович був головою Вінницької райдержадміністрації. Під його вмілим керівництвом за результатами інтегрованих економічних показників Вінницький район посідав перше місце серед 27 районів Вінницької області. Був удостоєний почесного звання «Заслужений працівник сільського господарства України».
Початок трудової діяльності на посаді голови РДА збігся із кризовим періодом розвитку аграрного сектору. Однак саме в той час на теренах ПСП «ЛАН» організували фермерське господарство «Одарочка», назване на честь онучки Одарки Рихліцької.
Господарство створено з метою виробництва, переробки, заготівлі й реалізації сільськогосподарської продукції для отримання прибутку. Має 10-пільну сівозміну, вирощує пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, сою, ріпак, горох, жито, гірчицю, кормові культури.
Протягом 10 років господарство плідно співпрацює з французькою насіннєвою транснаціональною компанією «Лімагрейн Україна», досліджує і запроваджує технології вирощування сільськогосподарських культур за новітніми дослідженнями, рекомендаціями провідних науковців.
Застосування новітніх технологій, науково обґрунтована система удобрення, захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників, комплекс сучасної техніки впродовж останніх років дають можливість отримувати високі врожаї: пшениця — 90–120 ц/га, кукурудза — 100–140 ц/га, соняшник — 35–50 ц/га, соя — 30–45 ц/га, ріпак — 40–60 ц/га. Господарство постійно виконує наукову роботу із дослідження нових сортів іноземної та української селекції.
З 2014 р. ФГ «Одарочка» працює в галузі тваринництва і птахівництва. У господарстві вирощують більш ніж 15 порід курей, качок-гібридів мулард та мускус, гусей тулуз, цесарок, фазанів, індиків, кіз англо-нубійської породи, займаються племінним свинарством та вівчарством. На перспективу господарство планує розведення м’ясної породи ВРХ типу лімузин, шаролі, абардини та розведення нутрій.
Засновником і незмінним головою ФГ «Одарочка» є Щетиніна Людмила Анатоліївна — кохана дружина, любляча мама і найкраща бабуся. Подружжя у щасливому шлюбі понад 40 років, мають високе почуття обов’язку перед родиною, дітьми та громадою.
За вагомий особистий внесок у розбудову Православної церкви України Патріарх Київський, Святійший Філарет, нагородив орденом Георгія Побідоносця. Неодноразово відзначений дипломами, почесними грамотами Вінницької обласної та районної державних адміністрацій, Вінницької обласної та районної рад. Двічі його фото розміщено на обласній Дошці пошани в аграрній галузі.
Із коханою дружиною Людмилою Анатоліївною
Оглядаючи прожиті роки, Ю. М. Щетинін дякує Богу за можливість здобувати вищу освіту в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті. Наголошує, що мудрі педагоги навчили поважати людей, любити українську землю.
Саме в альма-матер Юрій Михайлович на IV курсі зустрів кохану дружину — Людмилу Анатоліївну. Жінка в день захисту диплома подарувала чоловіку донечку Тетянку. Зараз вона є успішною народною майстринею, художницею, вишивальницею, та найголовніше — матір’ю чотирьох дітей, люблячих онуків Ю. М. Щетиніна: Одарочки, Іллі, Софії і Меланки. Висловлює подяку синові Захару — помічникові у проведенні всього незвичного в господарстві, головному інженеру фермерського господарства «Одарочка», татові двох продовжувачів прізвища Щетинін: онуків Ярослава й Устима.
Дружна сім’я полюбляє займатися гірськолижним спортом, туризмом, а особисто Юрій Михайлович — яхтною регатою.
За словами Ю. М. Щетиніна, всі його здобутки, сімейний добробут, а також міцна дружба, повага колег родом із тієї чудодійної Кам’янець-Подільської давнини, з якої неначе виринають: затишні вулички Старого міста, польські та руські фільварки, славетна фортеця, квітучий центр, Центральний парк із танцювальним майданчиком-кліткою, а головне — рідний до болю в серці, улюблений Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут, де провів найщасливіші роки життя.