У 1998 р. група вчених-ентузіастів висунула пропозицію створити громадську організацію «Інноваційна палата України». Біля її джерел стояли Ю. Г. Жуков, С. І. Кобилянський, Н. І. Кривуца, О. В. Кужель, В. І. Міщенко, О. В. Новіков, М. І. Петренко, В. М. Фомін, О. Є. Фумельов, С. М. Шавловський, В. І. Шепель, О. В. Шлепнін.
   До об’єднання науковців спонукала відверта антигромадська позиція керівництва держави щодо використання інтелектуального потенціалу нації задля інноваційного розвитку України: майже зруйновано Всеукраїнське товариство винахідників та раціоналізаторів, ліквідовано інноваційний фонд, недостатнє фінансування НАН України, галузевих науково-дослідних інститутів та НДІ військово-промислового комплексу. Багато вчених опинилися на вулиці, втративши роботу. Щоб реалізувати свої здібності, вони почали масово виїжджати за кордон. Це призвело до зменшення інтелектуального потенціалу нації, який мав стати запорукою економічного процвітання України та достатку її громадян.
   Засновники ІПУ були впевнені у необхідності проголошення інноваційного шляху розвитку нашої держави.
   25 січня 2000 р. зареєстровано Інноваційну палату України, В. І. Шепеля обрано президентом, а С. І. Кобилянського — першим віце-президентом новоствореної організації.
   ІПУ — загальноукраїнська громадська організація, яка об’єднує та запрошує до співпраці окремих винахідників, наукові та навчальні заклади, заводи, підприємства малого й середнього бізнесу та інші організації, які мають власні винаходи або зацікавлені у впровадженні конкурентоспроможних вітчизняних розробок та розвитку промисловості України.
   Головна мета організації — сприяння формуванню національної системи підтримки інноваційних процесів в Україні:
   – створення єдиного державного органу центрального підпорядкування, відповідального за інноваційні процеси в державі;
   – запровадження єдиної національної системи інноваційного розвитку України;
   – сприяння наданню державою підтримки винахідництва недержавного сектору.
   Основне завдання ІПУ — правовий захист винахідників, допомога в оцінюванні та реалізації їх інтелектуальної власності в Україні й за кордоном, сприяння виробникам у пошуку та придбанні для виробництва високорентабельних, із малим терміном окупності конкурентоспроможних розробок.
   Організація забезпечує допомогу у таких напрямах:
   – складання бізнес-планів та залучення коштів для фінансування винаходів;
   – пошук високоефективних розробок;
   – організація оцінювання інтелектуальної власності;
   – складання заявки на отримання патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товару та послуг;
   – дизайн зовнішнього вигляду промислового зразка виробу, товарного знака чи логотипа фірми із подальшим патентним захистом;
   – виготовлення конструкторської документації чи дослідного зразка;
   – проведення науково-технічної експертизи інноваційних проектів;
   – підготовка та проведення презентаційних заходів розробок чи виробів.
   Інноваційна палата України неодноразово пропонувала до розгляду президенту України, Кабінету Міністрів України перелік інноваційних розробок, що не мають світових аналогів, економічний ефект від впровадження яких становить не один десяток млрд доларів США. На жаль, чітко прослідковується несумісність інтересів громадськості та чиновників, бо будь-яка інновація тягне за собою перерозподіл фінансових впливів.
   Науковці ІПУ послідовно виступають за необхідність підняття освітнього і культурного рівня чиновників щодо питань інтелектуальної власності та інноваційної діяльності; вважають, що повинен бути розроблений такий механізм, коли виробники «полюватимуть» на винахідників та їхні розробки, а чиновники відповідатимуть перед законом за завдані країні збитки від нереалізації інноваційного проекту.
   Сьогодні в країні малі недержавні наукові та НВП є власниками значної частки (не менше 30–50 %) запатентованих або новітніх проривних інноваційних розробок, здатних завантажити великі виробництва випуском конкурентоспроможної високоефективної продукції та технологіями, створити нові робочі місця. Відсутність необхідної для цих груп науковців законодавчої бази, захисту та державної підтримки, механізмів і чітких правил у впровадженні інновацій у ланцюжку ідея — винахід — інноваційний проект — виробництво — торгівля — споживач, які стимулювали б кожного учасника цього ланцюжка, призводять не тільки до малоефективного використання інтелектуального потенціалу, а й до його втрати.
   ІПУ займає активну позицію, намагаючись підняти на престижний рівень професію інженера, звання вченого, творчі зусилля винахідників. Публікації у наукових збірниках, пресі, виступи на ТБ та радіо, звернення до керівників держави, участь у конференціях, симпозіумах, конкурсах, міжнародних зустрічах та виставкова діяльність, численні пропозиції до проектів законів України — тому запорука.