Чи може бути винахідництво національною ідеєю?
Саме таке запитання ми вирішили винести у передмову до цієї книги. В Україні уже два десятиліття точаться дискусії щодо нашої національної ідеї. На жаль, політики, які займаються цим обговоренням (не досить системним, на нашу думку) то інтенсивніше, то повільно, то зовсім забуваючи про неї, поки що не сформували її таким чином, щоб вона стала об’єднуючим рушієм розвитку нашої держави. Мабуть, заполітизованість цього питання є основною причиною відсутності позитивного результату. Можливо, прийшов час долучитися нам — винахідникам, інженерам, науковцям — до цього питання і якщо не вирішити його, то хоча б створити позитивне підґрунтя та запропонувати важливу складову такої ідеї, оскільки вона повинна бути зрозумілою і багатовимірною.
Для того, щоб відповісти на сформульоване запитання, нам слід визначитися, які історичні передумови існують, що ми — українські громадяни — маємо сьогодні, куди можемо і повинні рухатися далі?
Щодо передумов, то можна цілком впевнено і з гордістю сказати, що українська земля стала колискою багатьох винахідників світового рівня і винаходів, які вплинули на розвиток усього людства. Достатньо кількох прикладів і всесвітньо відомих прізвищ. Найбільш показовими, впевнений, є такий: Олександр Засядько, Ігор Сікорський, Юрій Кондратюк-Шаргей, Сергій Корольов... Що об’єднує ці могутні постаті? Три речі: по-перше, вони народилися і здобули освіту на українських теренах, по-друге, авіаційна та ракетно-космічна (або одним словом аерокосмічна) галузь стала справою їх життя, по-третє, вони стали визначними інженерами-винахідниками, без яких саме народження і розвиток цієї галузі не був би можливим.
Що маємо сьогодні? Не зважаючи ні на що, Україна входить до топ-клубу (п’яти-десяти) держав, які називають аерокосмічними. «Зеніти», «Циклони», «Руслани», «Мрії», АНи взагалі створювалися і створюються нашими інженерами і винахідниками. До речі, легендарний Олег Антонов 32 роки свого життя провів у Києві, виплекавши унікальну конструкторську школу і створивши найпотужніший у світі літак, а Михайло Янгель за 27 років роботи створив із дніпропетровськими конструкторами унікальні ракетоносії та супутники. Наші ракетоносії і літаки дивують не тільки своїми технічними ідеями, а й красою (як і українські жінки)... Так, саме красою, тому що, за висловом Олега Антонова, літак полетить, якщо він буде красивим.
Таким чином, ми можемо і повинні розвиватися як аерокосмічна держава, оскільки маємо унікальні традиції, досить потужні університетські й академічні наукові школи, потужний конструкторський і виробничий потенціал і дуже талановитих людей — винахідників за покликом душі й розуму. Повністю згодний зі словами директора Інституту космічних досліджень Національної академії наук України та Державного космічного агентства України Олега Федорова, який на запитання «Яким бачите майбутнє України?» відповів: «Космічним, і це не просто слова. Космічна наука в Україні — один з небагатьох прикладів успішного функціонування науки високих технологій... Пам’ятаймо, що українці — нація, яка, попри всі проблеми і негаразди, вміє виготовляти ракети. Таких націй небагато, і сфера космічної діяльності може стати складовою національної ідеї. Для нас освоєння космосу — це можливість молодим людям застосувати себе в абсолютно унікальній новій сфері. Саме тому я вважаю, що майбутнє України — космічне» («Дзеркало тижня», № 15, 2012 р.).
Хотів би тільки заперечити одне. Насправді, таких прикладів багато. Можливо, вони менш масштабні, та хто зна... Ми маємо унікальні інформаційні технології, за рівнем розробки яких також входимо до світових лідерів, розвинуту атомну енергетику, інформаційно-керуючі системи для АЕС, що не мають аналогів у світі, та багато інших прикладів, де інженери, науковці, винахідники роблять свою справу таким чином, що можна пишатися. Отже, за Україну як країну винахідників, країну винаходів, які забезпечать гідний рівень життя сьогодні, процвітання завтра!
Маємо надію, що ця книга надасть багато прикладів того, як винахідники перетворюють світ, свою країну, як отримують насолоду, яку не можна купити ні за які гроші, від творчої роботи, від генерації та втілення своїх винаходів.
І ще одне, що хотілося адресувати насамперед молодим читачам: йдіть у винахідники! Винахідництву можна навчитися і ми (скажу за всіх досвідчених винахідників) готові вас вчити цій справі, оскільки винахідницьке плем’я відкрите і молоде душею. То запрошуємо до творчості, яка може принести достаток і насолоду, визнання для себе і своєї країни.
Завідувач кафедри комп’ютерних систем
та мереж Національного аерокосмічного університету
ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», заслужений винахідник України,
доктор технічних наук, професор
Вячеслав Харченко
Вступне слово Юрія Кондратенка   ]   зміст   [   Українські вчені за кордоном