Винаходи та інновації. Винахідники України | ||||||||
Зайцев Володимир Васильович | ||||||||
|
||||||||
Народився 8 жовтня 1949 р. у Миколаєві. Протягом 1966–1972 рр. навчався у Миколаївському кораблебудівному інституті імені адмірала С. Й. Макарова (МКІ), де опанував спеціальність «Суднобудування і судноремонт» та отримав кваліфікацію інженера-кораблебудівника. Із 1972 р. займається науковою діяльністю на посаді стажера-дослідника кафедри конструкції корпусу та суднових пристроїв МКІ. Упродовж 1974–1976 рр. навчався в аспірантурі цього інституту. У 1977 р. захистив кандидатську дисертацію, присвячену проектуванню гнучких огороджень (ГО) амфібійних суден на повітряній подушці (СПП). Матеріали досліджень цієї наукової роботи використовували у проектних організаціях Радянського Союзу під час створення СПП. Оригінальні конструкції гнучких огороджень були захищені авторськими свідоцтвами СРСР. Із 1976 р. В. В. Зайцев — на викладацькій роботі у МКІ (зараз — Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова). Тут він пройшов шлях асистента, старшого викладача, доцента. З 1999 р. є завідувачем кафедри морських технологій. У 2001 р. успішно захистив докторську дисертацію і отримав науковий ступінь доктора технічних наук, а в 2003 р. — вчене звання професора. Головними напрямами наукової діяльності Володимира Зайцева є розробка морських газотранспортних систем, суден-газовозів, амфібійних та скегових суден на повітряній подушці, суднових пристроїв, а також підводних систем, що буксируються. Володимир Васильович створив теоретичні основи проектування і розрахунків систем морського транспортування зріджених газів для постачання газу в Україну з альтернативних джерел. Розробив методи техніко-економічного обґрунтування систем морського транспортування зріджених газів суднами-газовозами. CNG-модуль
Спільно з ректором Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Є. І. Крижанівським та доцентом Вал. В. Зайцевим працює над новою концепцією альтернативного постачання природного газу до України — технологією морського транспортування стиснутого природного газу (CNG — Compressed Natural Gas) на суднах-контейнеровозах, яка полягає в тому, що контейнеровоз завантажується на будь-якому контейнерному терміналі морського порту спеціальними 20-футовими морськими контейнерами, котрі містять ємності для зберігання стиснутого газу, або на морських промислах. Очищений природний газ під тиском, який є у газовому родовищі, подається в магістральну вантажну систему високого тиску судна-контейнеровоза, трубопроводи якої об’єднують блоки CNG-модулів, що розміщені на контейнеровозі, звідки стиснутий газ подається до CNG-модулів. Потім за допомогою локальної вантажної системи, змонтованої у кожному CNG-модулі, проводиться розподіл газу по ємностях високого тиску.Розвантаження газу відбувається або на відповідних терміналах безпосередньо в газотранспортну систему України, або на будь-якому контейнерному терміналі українських морських портів, звідки за допомогою автомобільного чи залізничного транспорту контейнери доставляють у потрібний пункт. Технологія морського транспортування стиснутого природного газу захищена патентами України. Перевагою її застосування є відсутність необхідності витрачати великі кошти на зведення морських трубопроводів або заводів зі зріджування газу для постачання його на ринок суднами LNG. Також не потрібно будувати або купувати судна-газовози CNG. Інший важливий напрям наукових досліджень В. Зайцева — створення наукових основ проектування СПП. Під керівництвом вченого розроблено низку проектів малих амфібійних суден на повітряній подушці (СППА). Один із них — пасажирське СППА «БЕРКУТ», призначене для використання протягом усього року в умовах будь-якого кліматичного поясу. Може бути особистим (для полювання, риболовлі, туризму, екотуризму, перевезення людей) або професійним транспортним засобом. Проект пасажирського СПП «Беркут»
СППА «БЕРКУТ» пересувається по водній, болотистій, піщаній, засніженій поверхнях, мілководдю, льоду і битому льоду, крижаній шузі, трав’яному покриві й пересіченій місцевості. З розгону долає підйоми під кутом до 30 градусів, пологі берегові схили, промивини та мілини. Він проектується з використанням модульної схеми, що дозволяє без труднощів модернізувати судно з урахуванням індивідуальних потреб замовника. Результати наукових досліджень В. В. Зайцева були впроваджені в проектних організаціях СРСР та України. Володимир Васильович — автор близько 150 наукових праць, зокрема двох монографій, 14 навчальних посібників, шести наукових видань (Правила класифікації та побудови суден Реєстру судноплавства України), більш ніж 110 статей, 13 авторських свідоцтв СРСР і патентів України. В 2009 р. винахід «Басейн для дослідження підіймального комплексу суден на повітряній подушці», розроблений В. В. Зайцевим у співавторстві з Вал. В. Зайцевим, Д. В. Зайцевим, В. В. Лукашовою, А. Ф. Галем, переміг на Всеукраїнському конкурсі «Винахід — 2009» у номінації «Кращий винахід у галузі транспорту». Науковець є членом двох спеціалізованих рад із захисту дисертацій, кількох наукових рад, редколегій та оргкомітетів міжнародних конференцій. В. В. Зайцев підтримує наукові й викладацькі зв’язки з університетами Ірану, Німеччини, Індії, Китаю. | ||||||||
Тел.: 0 (67) 515-75-53, 0 (63) 81-81-294. E-mail: zvv@trion.mk.ua, zvv1949@gmail.com | ||||||||
Дубінець Владислав Іванович ] зміст [ Жуков Леонід Федорович, Калякін Станіслав Олександрович | ||||||||