 |
||
| Марочко Іван Олександрович Завідувач відділу механізації вантажно-розвантажувальних та транспортно-складських робіт УкрНДІЦП. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки |
||
 |
||
| Кузнецова Людмила Олександрівна Старший науковий співробітник УкрНДІЦП. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки |
||
| Закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості у 1960 р. за спеціальністю «Інженер-механік». Трудову діяльність розпочав в Українському державному інституті із проектування підприємств цукрової промисловості на посаді керівника групи у конструкторському відділі. З 1966 р. працює в Українському науково-дослідному інституті цукрової промисловості, з 1978 р. — завідувачем відділу механізації вантажно-розвантажувальних та транспортно-складських робіт. Брав творчу участь та керував роботами зі створення і впровадження сучасної техніки для механізації трудомістких робіт у цукровій промисловості. Виконав велику кількість досліджень зі створення систем гідроприводу, що дало можливість виготовити агрегати з унікальними параметрами і впровадити їх у конструкції кагатоукладачів цукрових буряків і навантажувачів. Запропонував методи спрощених інженерних розрахунків просторових металоконструкцій і перевірив їх достовірність прямими вимірами напружень у реальних конструкціях. У співпраці з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАНУ брав участь у впровадженні систем механізації зварювальних робіт на Калинівському і Красилівському машинобудівних заводах під час виготовлення кагатоукладачів і навантажувачів. Результати наукових досліджень використані під час створення техніки нового покоління: кагатоукладача мобільного «Комплекс-65М2БЗ-К» (впроваджено 3045 шт.), кагатоукладача фронтального Ш1-ПКФ (впроваджено 126 шт.), навантажувача ПТС-77 (впроваджено 23 360 шт.).  Навантажувач ПТС-77Кагатоукладачі постачали до республік СРСР, які займалися вирощуванням цукрових буряків, а також у 14 зарубіжних країн. Валютний прибуток від експорту — $8,5 млн. В Україні та за її межами відомі розробки останніх років, виконані за участю Івана Олександровича: кагатоукладальні машини з розвантажувальними помостами вантажопідйомністю 60 т, автомобілерозвантажувачі для хлібоприймальних пунктів і елеваторів, сучасні тристадійні молокосушки, теплогенератори. За багаторічну плідну працю Іван Олександрович нагороджений орденом «Знак Пошани», п’ятьма медалями ВДНГ, дипломами та іншими відзнаками. Співавтор двох книг, більше 120 наукових публікацій, має 22 авторські свідоцтва. |
Закінчила Київський технологічний інститут харчової промисловості за спеціальністю «Інженер-технолог». Із 1958 р. працює в Українському науково-дослідному інституті цукрової промисловості: на посаді техніка, інженера, завідувача групи. З 1973 р. обіймає посаду старшого наукового співробітника відділу механізації вантажно-розвантажувальних робіт і транспортно-складських робіт, є відповідальним виконавцем пошуково-конструкторських і науково-дослідних робіт, пов’язаних зі створенням нового обладнання: кагатоукладальних машин, відділювачів бурякомаси, машини для укриття кагатів, тракторного підбирача розсипу буряків, станції «сухої очистки» буряків та ін. Усі машини й обладнання впроваджено на цукрових заводах. Високий фаховий рівень Людмили Олександрівни як розробника нової техніки виявився у створенні фронтального кагатоукладача Ш1-ПКФ. Вона провела дослідження щодо найбільш відповідальних агрегатів машини, запропонувала нову конструкцію землевідділювача, керувала приймальними випробуваннями, визначила найбільш ефективну технологію використання кагатоукладача в бурякоприймальних пунктах. Видатні здібності Л. О. Кузнецової як наукового працівника й винахідника повною мірою розкрилися при вирішенні проблеми очищення буряків механізованого збирання. Ґрунтовно опанувавши теорії грохочення, стратифікації і сегрегації сипучих матеріалів, вона запропонувала двостадійну технологію очищення вороху буряків «сухим» способом. Наукові дослідження фракційного і гранулометричного складу вороху буряків механізованого збирання та впровадження машин і механізмів для «двостадійного» очищення дозволило отримати 1,5% економії бурякомаси на заводі середньої потужності, з якої можна отримати додатково 10 т цукру за добу. Наукові праці Л. О. Кузнецової з механізації ВРСТ робіт на бурякоприймальних пунктах, зокрема технологія очищення вороху буряків, є загальновизнаними. На них посилаються закордонні науковці й усі, хто працює у цьому напрямі. Людмила Олександрівна має 12 авторських свідоцтв на винаходи, п’ять медалей ВДНГ, є автором 50 наукових публікацій.  Мобільний кагатоукладач «Комплекс-65М2Б3-К» |
Броварець Олександр Олександрович ] зміст [ Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України