Невід’ємною складовою функціонування університету є науково-дослідна робота. До структури наукових і науково-технічних підрозділів ЛНАУ належать: науково-дослідна частина, науково-дослідний сектор, навчально-науково-виробничий аграрний комплекс «Колос», дослідне поле, шість науково-виробничих лабораторій (центрів) і 25 навчально-наукових лабораторій окремих кафедр, які входять до складу науково-дослідної частини.
У ЛНАУ сформувалися та функціонують дванадцять наукових шкіл.
Під керівництвом професора Валентини Григорівни Ткаченко вчені наукової школи досліджують виробничо-економічні відносини в умовах глобалізації економіки: продовольча безпека України і її регіонів; економічна безпека країни і регіонів; інвестиційні й інноваційні процеси в АПК в умовах аграрної реформи; кадровий потенціал АПК України: стан, проблеми підготовки і можливості раціонального використання кадрів тощо. Інноваційні проекти з питань реформування аграрного сектору економіки, розроблені у науковій школі, активно впроваджуються у практику господарювання. Зокрема нині завершується розробка регіональної комплексної програми «Розвиток агропромислового комплексу» Луганського регіонального відділення Єврорегіону «Донбас».
Провідним вченим-технологом у галузі свинарства, професором Дмитром Дмитровичем Чертковим була розроблена «Вітчизняна енергозберігаюча біологічно адаптована, екологічно безпечна технологія виробництва продукції свинарства», затверджена Міністерством аграрної політики і продовольства України і рекомендована для впровадження на 20 племзаводах, племрепродукторах та агроформуваннях із виробництва товарної свинини в Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Тернопільській та інших областях України.
Науково-дослідна робота співробітників кафедри годівлі тварин і технології кормів на чолі із завідувачем —
д. с.-г. н., професором В. С. Лінніком
Низка наукових розробок ученого успішно запроваджена на тваринницьких господарствах і впродовж тривалого часу забезпечує високі економічні показники сільськогосподарського виробництва. Це, зокрема, парна прив’язь і стійло нової конструкції, дренажна глибока підстилка для тварин, годівниці для згодовування грубих і концентрованих кормів, напувалки для молочних кормів, вітроелектропастух, пристрої для ідентифікації тварин, тваринницька ферма нового покоління, система вітрозахисту тварин, бінарний спосіб утримання телят тощо.
В. С. Ліннік видав понад 120 наукових праць, отримав 34 авторські свідоцтва CРCР і патенти України на винаходи і раціоналізаторські пропозиції у різних галузях виробництва продуктів тваринництва.
На кафедрі механізації виробничих процесів у тваринництві під керівництвом професора Миколи Володимировича Брагінця здійснюються розробки систем дозування кормів для сільськогосподарських тварин, створюється молотильно-сепарувальна техніка для кукурудзи, мобільний кормоцех для дрібної рогатої худоби, досліджується технологічний процес подрібнення грубих та стеблових кормів, корнеплодів, а також концентрованих кормів. У 2012 р. розроблено і впроваджено у виробництво модернізований кормороздавач КТУ-10 із пристосуванням для внесення підстилкових матеріалів у стійла великої рогатої худоби, а також нову конструкцію диска важкої борони БДТ.
Під керівництвом професора Ольги Павлівни Тимошенко проводиться наукова робота з вивчення проблеми дії стресу на кістково-суглобовий апарат. О. П. Тимошенко першою зробила припущення, що різні варіанти стресу можуть стати причиною таких захворювань людини і тварини, як артроз, остеохондроз, асептичний некроз тощо. Провівши багато складних експериментів із різними варіантами стресу на тваринах, науковець довела, що стрес може бути не лише патогенетичною ланкою, а й причиною найбільш розповсюджених захворювань кісток і суглобів. Вона також обґрунтувала позитивний вплив антиоксидантів під час профілактики таких ускладнень.
Ольга Павлівна започаткувала новий науковий напрям у ветеринарній медицині — «Роль патології сполучної тканини у виникненні внутрішніх хвороб свійських тварин». Вона є автором і співавтором 215 статей, трьох монографій, чотирьох посібників, десяти патентів та авторських свідоцтв і 15 методичних рекомендацій.
Робота в бактеріологічній лабораторії кафедрифізіології і мікробіології
Професором Іваном Дмитровичем Соколовим створено наукову школу біології рослин. Під його керівництвом успішно працює єдина в Україні лабораторія світлокультури, де проводять дослідження на лабораторному об’єкті арабідопсисі — об’єкті номер один сучасної генетики, а також лабораторія молекулярної та клітинної біології. Співробітники наукової школи отримали чотири авторські свідоцтва та три патенти на винаходи: «Спосіб селекції бобових кормових рослин», «Спосіб розмноження малини», «Спосіб відновлення соснових листів».
Були розроблені комп’ютерна програма «Fam Test 2» для визначення родин дводольних рослин і база даних ознак дводольних рослин — «Magnoliopsida».
Провідні позиції у плеяді відомих учених ЛНАУ посідає професор Микола Іванович Драніщев. Він робить великий внесок у розробку актуальних проблем сучасного землеробства, теорію і практику сортової агротехніки озимої пшениці та соняшнику, обґрунтування технологій вирощування цих культур. Уперше відкрив механізм взаємозв’язку між індивідуальною продуктивністю рослин, густотою їх висаджування і врожайністю, багато зробив для дослідження важливих питань щодо вирощування цих культур і насінної люцерни, вивчення біології бур’янистих рослин, розробки науково обґрунтованих заходів боротьби з ними.
На дослідному полі ННВАК «Колос» ЛНАУПрофесор Леонід Ісаакович Лєві очолює кафедру фізико-математичних дисциплін із 2000 р. Під його керівництвом наукова діяльність кафедри спрямовується на розробку математичних моделей і методів керування гідромеліоративними системами в умовах інформаційної невизначеності. На сучасному етапі розвитку АПК і зрошувального землеробства велике значення має вирішення низки проблем, серед яких — раціональне використання водних ресурсів, оптимальний розподіл цільового ресурсу в умовах дефіциту, визначення режимів і параметрів зрошування з урахуванням динаміки кліматичних умов, стану ґрунту, індивідуальних потреб сільськогосподарської культури.
Наукові розробки кафедри орієнтовані насамперед на вдосконалення наявних технологій зрошувального землеробства і керування гідромеліоративними системами, зменшення потреби в людському факторі завдяки використанню систем автоматизації, запровадження нових інтелектуальних технологій та сучасних алгоритмів обробки інформації.
На сьогодні університет пропонує такі новітні технології в агропромисловому комплексі:
В агрономії:
– технологія підзимової сівби соняшнику та передпосівного обробітку насіння;
– селекція та створення нових сортів м’якої озимої пшениці, гороху і сочевиці, адаптованих до умов степу України;
– технологія вирощування фундука у Східному регіоні України;
– спосіб вермікомпостування для виробництва біогумусу;
– технологія отримання з гною твердої фракції високоякісного екологічно безпечного органічного добрива.
У тваринництві:
– маловитратна, енергоощадна, біологічно адаптована, екологічно безпечна технологія виробництва продукції свинарства;
– розробка нових і вдосконалення наявних технологій утримання молодняку сільськогосподарських тварин, птиці та бджіл;
– удосконалення методів формування високопродуктивних популяцій сільськогосподарських тварин.
У харчовій промисловості:
– розробка і вдосконалення технологій виготовлення молочних продуктів із козиного молока підвищеної поживної та біологічної цінності;
– створення технології виробництва м’ясопродуктів із використанням добавок рослинного походження.
У будівництві:
– спосіб виготовлення керамічних виробів і асфальтобетонних сумішей із відходів водоочищення;
– вдосконалення технологій земельно-кадастрових, землевпорядних, покрівельних робіт і прокладання підземних трубопроводів;
– ресурсоощадна технологія зварювання різнорідних сталей, яка забезпечує підвищення якості металевих споруд.
У механізації сільського господарства:
– новітні агрегати і механізми: агрегат для локального внесення біодобрив, смуговий глибокорозпушувач для обробітку ґрунту, встановлення післязбиральної переробки насіння.
У ветеринарії:
– ізоляти вірусу інфекційного бронхіту курей, реовірусу та аденовірусу птиці;
– тест-системи для індикації антигенів та антитіл до пташиного метапневмовірусу та парвовірусної інфекції собак;
– інактивовані полівалентні вакцини проти пневмоентеритів поросят і пастерельозу кролів.
E-mail: press@lnau.lg.ua. Web-сайт: www.lnau.lg.ua
Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України ] зміст [ Львівський національний аграрний університет