 |
||
| Директор НТІЦ «Водообробка». Кандидат технічних наук, винахідник СРСР |
||
Народився 1 лютого 1939 р. в Одесі. Навчався на холодильному факультеті Одеського технологічного інституту харчової та холодильної промисловості (нині — Одеська державна академія холоду), після закінчення якого в 1962 р. почав працювати на посаді конструктора у Спеціальному конструкторсько-технологічному бюро холодильного, компресорного й газорізального машинобудування (м. Одеса) і в Дослідно-конструкторському бюро кріогенного машинобудування (м. Одеса). У період роботи в цих організаціях Борис Йосифович брав активну участь у конструюванні нестандартного устаткування для виготовлення компресорів побутових холодильників, у розробці повітророзподільних установок і тепломасообмінних апаратів, у створенні й дослідженні перших вітчизняних транспортних холодильників із бензином як робочою речовиною, пластинчато-ребристих теплообмінників та абсорбційних бромистолітієвих холодильних машин великої продуктивності.
Протягом 1967–1971 рр. Б. Й. Псахис навчався в аспірантурі Інституту теплофізики ім. С. С. Кутателадзе Сибірського відділення АН СРСР (спеціальність «Теоретичні основи теплотехніки»). У 1976 р. у Ленінградському технологічному інституті холодильної промисловості захистив кандидатську дисертацію, а в 1991 р. йому було присвоєно вчене звання професора по кафедрі тепломасообміну.
Упродовж 1971–1986 рр. Борис Псахис обіймав посаду головного інженера в Сибірській філії Науково-виробничого об’єднання «Техенергохімпром». Водночас з 1978 до 1986 р. він був завідувачем лабораторії інженерно-фізичних проблем енергоощадних технологій Інституту теплофізики Сибірського відділення АН СРСР, керував Координаційним центром міндобрив СРСР і Сибірського відділення АН СРСР.
У цей період Борис Йосифович написав дві монографії, відредагував два збірники наукових праць Інституту теплофізики, опублікував 80 статей у науково-технічних журналах і наукових збірниках, отримав 40 авторських свідоцтв СРСР на винаходи. Був нагороджений золотою і срібною медалями ВДНГ СРСР, першою премією на ХХХVI Всесоюзному конкурсі за кращу пропозицію з економії електричної й теплової енергії (1981), знаком «Винахідник СРСР», удостоєний чотирьох почесних грамот і премій Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. Менделєєва, двох почесних грамот Всесоюзної ради науково-технічних товариств, а також почесних грамот Міністерства хімічного та нафтового машинобудування СРСР, Міністерства хімічної промисловості СРСР, президії Сибірського відділення АН СРСР.
Установка термічного знешкодження відходів хімічноговиробництва (м. Кустанай, Казахстан)
У 1986 р. очолив комплексний відділ водних проблем у НВО «Техенергохімпром» (у м. Одеса), на базі якого в 1990 р. організовано Науково-технічний інженерний центр проблем водоочищення й водозбереження Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського Національної академії наук України (НТІЦ «Водообробка» ФХІ НАН). Борис Йосифович був призначений директором цієї установи.
Із 1987 до 1990 р. працював професором кафедри холодильних установок Одеської державної академії холоду, а протягом 1990–1997 рр. — завідувачем кафедри тепломасообміну. На цій кафедрі учений сформував основні профільні дисципліни за фахом «Енергоощадні низькотемпературні установки» тощо.
Упродовж 1988–1997 рр. Б. Й. Псахис був членом навчально-методичної ради з енергетичних спеціальностей України та Росії.
У 1992 р. науковця обрали членом-кореспондентом, а в 1993 р. — дійсним членом (академіком) Академії наук технологічної кібернетики України. З 1996 р. — академік Нью-Йоркської академії наук, з 1999 р. — член Міжнародної водної асоціації (IWA) та президент громадської організації «Асоціація виробників водоочисної техніки та очищеної води» (м. Одеса).
Борис Йосифович є автором 240 публікацій і винаходів, зокрема 12 навчальних посібників, понад 170 статей у науково-технічних журналах і збірниках, 55 винаходів та патентів.
У період роботи в Одесі Борис Йосифович був нагороджений почесними грамотами Національної академії наук України, Одеської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Одеської міської ради, Південного наукового центру Національної академії наук України, Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського Національної академії наук України, Одеської державної академії холоду. В 2002 р. президія НАН присвоїла йому звання «Винахідник року Національної академії наук України». У 2009 р. він був удостоєний почесної відзнаки Одеського міського голови «Знак пошани».
Б. Й. Псахис виконував науково-дослідні роботи за такими напрямами:
У сфері теорії та методології:
– розробка методик термодинамічного і техніко-економічного аналізу низькотемпературних енергетичних систем, які дозволяють оцінити ефективність застосування того чи іншого технічного рішення для конкретних умов утилізації низькопотенційних вторинних енергоресурсів (ВЕР);
– створення нових математичних моделей утилізаційних, холодильних і теплонасосних установок, що забезпечує проведення їх конструювання й оптимізацію, а також термодинамічних і техніко-економічних досліджень, визначення статичних та динамічних характеристик зазначеного устаткування;
– розробка нових термодинамічних залежностей для розрахунку й оптимізації абсорбційних бромистолітієвих холодильних машин і теплових насосів;
– визначення можливості та практичних способів використання нової методики оптимізації низькотемпературних енергетичних установок і холодильних машин для конкретних додатків.
У сфері досліджень на математичних моделях:
Установка термічного знешкодження хімічних відходів (м. Рубіжне)
– аналіз впливу зовнішніх параметрів на ефективність низькотемпературних утилізаційних установок і систем.
У сфері досліджень на фізичних моделях:
– дослідження установок миттєвого закипання (визначення гідродинамічних характеристик, виявлення й оцінка впливу газів, що не конденсуються, на процес конденсації, визначення теплових навантажень апаратів, кількості й якості отриманого дистиляту, коефіцієнтів теплопередачі в апаратах і їх залежності від ступеня забруднення теплообмінних поверхонь, вивчення процесів корозії різних конструкційних матеріалів тощо);
– дослідження теплообмінників із проміжним теплоносієм (типу «теплова труба») для утилізації теплоти агресивних до конструкційних матеріалів рідин (гідродинамічні й теплотехнічні характеристики, коефіцієнти тепловіддачі та теплопередачі);
– дослідження спеціальних абсорбційних бромистолітієвих холодильних машин, призначених для роботи на теплоті низькопотенціальних ВЕР (визначення основних енергетичних характеристик машин, коефіцієнтів теплопередачі в апаратах машини);
– дослідження установок доочищення питної води.
Під керівництвом і за участі Бориса Йосифовича була створена та запроваджена в промисловість нова техніка і технології:
1. Перший вітчизняний пластинчато-ребристий теплообмінник-повітроохолоджувач пересувної компресорної станції.
2. Перший вітчизняний транспортний холодильник із бензином як робочою речовиною.
3. Перша вітчизняна серійна абсорбційна бромистолітієва холодильна машина АБХМ-2500.
4. Перша вітчизняна спеціальна абсорбційна бромистолітієва холодильна машина зрошувального типу для виробництва кальцинованої соди.
5. Перша у світі багатоступінчаста установка миттєвого закипання для утилізації теплоти дистиллерної рідини содового виробництва.
6. Перша у світі багатоступінчаста установка з теплообмінниками із проміжним теплоносієм для утилізації тепла сірчаної кислоти в процесі її виробництва.
Міні-завод із очищення питної води (м. Одеса)8. Перша у світі багатоступінчаста установка миттєвого закипання для утилізації теплоти води, що циркулює, в процесі виробництва жовтого фосфору.
9. Перша вітчизняна установка термічного знешкодження відходів різних агрегатних станів.
10. Перша у світі установка каталітичного знешкодження газоподібних відходів.
11. Перша вітчизняна спеціальна велика абсорбційна бромистолітієва холодильна машина (тепловий насос) із повітряним охолодженням апаратів для виробництва кальцинованої соди.
12. Перша вітчизняна велика абсорбційна бромистолітієва холодильна машина (тепловий насос) із пінобарботажним генератором, конденсатором і абсорбером.
13. Перший вітчизняний каталітичний генератор теплоти для абсорбційних холодильних машин.
14. Перша вітчизняна система підготовки додаткової води для промислового котлоагрегату з використанням апарату миттєвого закипання.
15. Перша вітчизняна установка миттєвого закипання для термічного знесолення річкової підживлювальної води для промислового котлоагрегату у виробництві аміаку й карбаміду.
16. Перші вітчизняні установки (вісім типів) поліпшення якості питної води з використанням процесів фільтрації, сорбції, озонування, ультрафіолетового опромінення, мембранного відділення солей.
Державне підприємство «Аргентум» ] зміст [ Городецький Омелян Теодорович