Розповідати про новітні розробки медицини XXІ ст. — справа не з легких, тому що сучасна медична наука дуже відрізняється від медицини, скажімо, 40-х рр. ХХ ст. Зараз за допомогою різних приладів і апаратів, методів хімічного та фізичного аналізу лікар може розкрити таємниці діяльності певного органа чи системи, дослідити процеси, які відбуваються у клітині на молекулярному рівні, а завдяки новим лікарським засобам — знищити вірус, регулювати обмін речовин, підвищувати опір організму хворобі, істотно впливати на функції мозку.
Найважливіша складова розвитку сучасної медицини — її результативна співпраця з іншими галузями науки: біологією, фізіологією, біохімією, генетикою, фізикою, електронікою, інженерною справою тощо. Жодна інша галузь промисловості, сільського господарства, транспорту не може функціонувати на належному рівні без розвитку медицини.
Останнім часом саме у цій сфері науки було запроваджено величезну кількість інноваційних технологій. Так за допомогою новітніх розробок пацієнти, наприклад, стоматологічної клініки можуть спостерігати за кожним етапом лікування та роботою лікаря, виправити будь-які дефекти прикусу або зубів. Брекети, які раніше наполегливо не радили використовувати стоматологи, нині виготовляють зі спеціальних безпечних для емалі матеріалів. Дуже популярною стала процедура естетичної реставрації зубів.
Найбільшим досягненням новітньої медицини є лазерна хірургія, завдяки якій можна впливати на злоякісні новоутворення шкіри та мозку, лікувати відшарування сітківки, ЛОР-захворювання, судинні, гнійно-запальні хвороби шкіри і підшкірно-жирової клітковини, порушення функціонування жіночої статевої системи. Лазерна хірургія активно застосовується в косметології та пластичній хірургії. Вона забезпечує усунення безлічі проблем, які донедавна здавалися нерозв’язними, дозволяє коригувати різноманітні недоліки тіла. До таких процедур належить лазерна епіляція, видалення татуювань, пігментних плям, бородавок, підшкірних судин, родимок, післяопераційних рубців, папілом, розтяжок, хірургія врослого нігтя, лазерне шліфування шкіри.
За допомогою сучасних медичних технологій, які використовують у косметології, можна лікувати проблеми шкіри: акне, старіння, атонічність. Так для боротьби зі старінням у Росії була запатентована унікальна косметична процедура підтягування шкіри із застосуванням так званих золотих ниток. У шкіру без хірургічного втручання вживлюють імплантати, які активізують обмін речовин, сприяють процесу омолодження і розгладженню зморшок. Революцією у техніці оновлення і підтягування шкіри є використання нових масок, завдяки яким протягом восьми днів епідерміс обробляється особливим розчином, що спричинює утворення нової, молодої, по-юнацькому свіжої шкіри. У спеціалізований набір для цієї процедури входить композитний матеріал, лікувальна прокладка і бондінгова система.
Великою популярністю також користуються інші послуги медико-косметологічних центрів, зокрема епіляції, пластичні операції, лікування волосся, шкіри голови, целюліту, розтяжок, очищення організму від шлаків.
Пацієнти реабілітаційних клінік мають можливість відновити своє здоров’я після операції, стресів, нервових розладів, спортивної травми або нещасного випадку та повернутися до повноцінного життя.
Пріоритетними напрямами розвитку сучасної медицини є також мікрохірургія захворювань мозку та хірургія нервів. Травми і новоутворення головного мозку можуть спричиняти важкі порушення роботи окремих органів та організму в цілому. Для того, щоб ліквідувати пухлину, були розроблені прицільні мозкові операції: у місце, яке треба зруйнувати, не розкриваючи черепа, вводять тонку голку, через яку на пухлину впливають струмом високої частоти, ультразвуком, радіоактивними або хімічними речовинами.
Відбулися позитивні зрушення у сфері діагностування раку молочної залози. Ця хвороба небезпечна не тільки тим, що її складно виявити, а й тим, що клітини пухлини активно діляться, даючи початок великій кількості ранніх метастазів, які виникають у життєво важливих органах — легенях, печінці, головному мозку, кістках. Кілька років тому увагу вчених привернула лізофосфатидна кислота (LPA) — речовина, що має ліпідну природу й високу біологічну активність: вона стимулює розмноження деяких видів клітин та підвищує їх спроможність до виживання за несприятливих погодних умов. За наявності в організмі злоякісної пухлини активність LPA зростає. Наприклад, у жінок, хворих на рак яєчників і матки, значно підвищується концентрація цієї кислоти у крові та рідині, яка накопичується у черевній порожнині.
У клітинах багатьох тканин (зокрема й кістковій) є особливі чутливі білки-рецептори, здатні реагувати на присутність LPA. Французькі науковці дійшли висновку, що, незважаючи на нездатність клітин раку молочної залози продукувати лізофосфатидну кислоту, присутність в організмі цієї пухлини стимулює продукування LPA тромбоцитами крові поблизу пухлини. Коли шляхом спеціального впливу на тромбоцити вдалося заблокувати появу LPA, то різко скоротилася частота виникнення метастазів у кістковій тканині й знизилася інтенсивність її остеолізу (руйнації). Так було доведено, що LPA можна використовувати як індикатор ефективності лікування жінок із гінекологічними новоутвореннями.
Чимало інноваційних розробок, здійснених у сфері медицини, належить вітчизняним науковцям. Так у 2003 р. в Україні була започаткована одна із пріоритетних у системі комплексних проектів програма фундаментальних досліджень «Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології».
За останні два десятиріччя нанотехнології перетворилися з наукового прогнозу про перспективи розвитку в індустріальний стратегічний напрям, який визначатиме лідерів світової економіки у найближчому майбутньому. Зараз до наноматеріалів відносять порошки металів, сплавів, полімери, вуглецеві структури, пористі матеріали, напівпровідникові та біологічні наносистеми. Загалом ця галузь дуже різноманітна. Інтерес до напряму зумовлений можливостями створення нових продуктів та значної модифікації (і навіть принципових змін) властивостей матеріалів при переході до наностану.
Так учені Інституту металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України на основі нанотехнологій виготовили дисперсний порошок, що висихає за різних температур і, випаровуючись, перетворюється на кістку. Цей винахід застосовують для лікування порушення цілості кісток: засипане порошком місце перелому повністю зростається. Але коли потрібно замінити, наростити кістку, використовується інша технологія, яка базується на застосуванні кераміки, розробленої на основі нанотехнологій. Нині науковці працюють над проблемою заміни цілої кістки.
Співробітники Закарпатського регіонального відділення Спілки наукових та інженерних об’єднань України є авторами кількох революційних розробок у галузі медицини, зокрема неінвазивного глюкометра, оптичного томографа для діагностики молочної залози та сіалоденіта нижньої щелепи, капсули-упаковки для виготовлення фіксувальних і пломбованих матеріалів тощо. У 2011 р. вони оформили патентні заявки на два сенсаційні винаходи — штучну кістку та фіброкерамічні місткові протези. Перший призначений для протезування кісток: на відміну від штучної кістки на титановій основі, створеної швейцарськими ученими, вітчизняна розробка має органічну основу (каолін), завдяки якій кістка з часом зростається з натуральними кістками людини, повністю відтворюючи структуру та її зв’язок із суглобами. Тому у людини, якій імплантовано подібний протез, згодом з’являється нова повноцінна кістка, яка повністю може замінити втрачену фалангу.
За схожим принципом діє винахід «Фіброкерамічний містковий протез», який використовуватиметься у стоматології для відновлення зубів людини.
Учені київської клініки репродуктивної медицини «Надія» вперше у світовій практиці розробили новий спосіб лікування неплідності, спричиненої гіпоплазією ендометрію. Він базується на використанні стовбурових клітин, які вводять у слизову оболонку матки пацієнтки, внаслідок чого шар ендометрію потовщується і виникають сприятливі умови для подальшого штучного запліднення. У 2001 р. такі клітини, схожі за своїми властивостями на стовбурові клітини кісткового мозку (а саме їх традиційно використовують для лікування неплідності), було виділено із жирової тканини, отриманої під час косметичної ліпосакції. Перевагою стовбурових клітин із жирової тканини є їх легке виділення у досить великій кількості. Вони здатні перетворюватися на різні клітини: хрящової, кісткової тканини, в кардіоміоцити, ендотеліальні клітини. Їх також можна застосовувати у лікувальній практиці, наприклад, при серцево-судинних захворюваннях, дегенеративних процесах головного мозку й інших тяжких патологіях.
У 2007 р. закінчилася 15-річна праця науковців вірусологічної лабораторії Дніпропетровської обласної санепідемстанції над створенням препарату для боротьби з інфекційними хворобами — «А-бактерину». На відміну від антибіотиків він має біологічну основу, тому не знищує корисних мікроорганізмів і не завдає шкоди здоров’ю. Препарат містить у своєму складі аерофобовіреденс — мікроорганізм, який, розмножуючись, продукує перекис водню, що й забезпечує високий лікувальний ефект. Засіб ефективніший і дешевший, ніж його хімічні аналоги. Лікарі вважають, що цей унікальний препарат може стати ліками від туберкульозу та СНІДу. Нині він проходить клінічні випробування у центрах лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на туберкульоз Дніпропетровської області.
Над розробками новітніх технологій у медицині працюють наукові установи Національної академії медичних наук України (Інститут гематології та трансфузіології, Інститут охорони здоров’я дітей і підлітків, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, Інститут фармакології і токсикології), також освітні заклади медичного профілю (Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківська медична академія післядипломної освіти) і Товариство Червоного Хреста України та ін.
Українські підприємства активно виготовляють медичне оснащення. Так ТОВ «Квант» (м. Харків) створює універсальні телекеровані рентгенодіагностичні комплекси, а ТОВ «Ендомед» (м. Київ) виробляє та впроваджує в клінічну практику імплантати, ендопротези й медичну техніку — установки з дезинфікації та стерилізації ендоскопів. МПТВП «Оніко» (м. Київ) — один із лідерів на українському ринку медичного устаткування та витратних матеріалів. ТОВ «Тиса-Київ» виготовляє товари медичного та спортивного призначення: ортопедичні устілки, компресійний трикотаж, засоби догляду за стопою та витратні матеріали.
Промислове об’єднання «Укрпротез» (м. Київ) втілює в життя єдину науково-технічну політику в протезно-ортопедичній галузі, спрямовану на підвищення якості та функціональності виробів. До нього входять Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності, 16 державних протезно-ортопедичних підприємств, ДП «Центр сертифікації технічних засобів реабілітації та послуг». Протези, тутори верхніх і нижніх кінцівок, корсети, бандажні вироби, ортопедичне взуття виготовляють за індивідуальним замовленням, а засоби пересування та малої механізації, взуття на протези й інші вироби — серійно та з урахуванням індивідуальних потреб інвалідів.
Вже майже 20 років в Україні функціонує Інститут технологій оздоровлення «Нове у медицині» (м. Київ), співробітники якого спільно з фахівцями державних профільних науково-дослідних установ дослідили близько 200 захворювань (цукровий діабет, серцево-судинні та бронхолегеневі хвороби, психічні відхилення у дітей, проблеми мозкового кровообігу, судинні захворювання кінцівок) та розробили методичні вказівки для їх лікування, затверджені МОЗ України. Загалом за період своєї діяльності інститут одержав 51 патент на винахід.
Одним із найвагоміших досягнень установи стало створення і запровадження у вітчизняну медицину комплексу «Біорегулятор» із модифікаціями, який впливає на судинну систему людини шляхом примусового прискорення мікроциркуляторних процесів, відновлює орган на клітинному рівні. Пристрій є найкращим у світі серед апаратів такого способу дії — він не потребує застосування хімічних препаратів, антибіотиків, скальпеля й уколів, будь-якого опромінення, лазеро-, магніто- та електропроцедур, не викликає алергію, дуже комфортний у користуванні.
Інша важлива розробка Інституту технологій оздоровлення «Нове у медицині» — пневмоманжет на голову, за допомогою якого можна лікувати аутизм, епілепсію, дитячий церебральний параліч, розумову відсталість, гіпер- та гіпотонію, поновлювати пам’ять, поліпшувати інтелектуальні здібності, знімати стреси, депресії, синдром хронічної втоми та вегето-судинної дистонії, покращувати зір і слух тощо.
Медична галузь України — одна з найбільш забезпечених вітчизняними розробками та винаходами. Але головні проблеми винахідництва у сфері охорони здоров’я — недостатнє фінансування, відсутність інтересу з боку держави, що часто унеможливлює реалізацію інновацій або їх презентацію за кордоном. Проте саме новинки практичного лікування, здобутки медичної науки (нове обладнання, препарати, які допомагають успішно боротися за здоров’я і життя людей) є однією з умов гармонійного розвитку країни та її входження до світового економічного простору.
Городецький Омелян Теодорович ] зміст [ Відділення ендокринної хірургії Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова