Винаходи та інновації. Винахідники України
  Сливко Розалія Яношівна

   
Провідний науковий співробітник
НПО «Реабілітація» МОЗ України,
кандидат біологічних наук,
заслужений винахідник України
 
Народилася 4 квітня 1942 р. у с. Балашівці Мукачівського району Закарпатської області.
Трудову діяльність розпочала в 1961 р. медичною сестрою. Протягом 1962–1968 рр. Розалія Сливко навчалася в Ужгородському державному університеті.
Із 1969 р. працювала старшим лаборантом, з 1970 р. — молодшим науковим співробітником, з 1982 р. — старшим науковим співробітником Ужгородського філіалу Одеського науково-дослідного інституту курортології (в подальшому — НПО «Реабілітація»). З 1996 р. — провідний науковий співробітник цієї установи.
У 1975 р. захистила кандидатську дисертацію «Про перебудову деяких сторін мінерального, гістамінового та білкового обмінів у хворих на бронхіальну астму під впливом комплексного лікування з використанням мікроклімату Солотвинських соляних шахт». У цій праці вперше було доведено позитивний вплив мікроклімату соляних шахт на перебіг бронхіальної астми з нормалізацією показників електролітного, гістамінового та білкового обмінів. Характер змін біохімічних показників, одержаних у результаті спелеотерапії, дозволив вважати її застосування патогенетично зумовленим.
У 1976 р. Р. Я. Сливко було присвоєно вчений ступінь кандидата біологічних наук за спеціальністю «Біохімія», а в 1991 р. — вчене звання старшого наукового співробітника.
За період роботи в інституті Розалія Яношівна організувала роботу фізико-хімічної лабораторії з вивчення хімічних властивостей мінеральних вод Закарпаття, а також обміну електролітів, біогенних амінів, білків крові, ліпідів та гормонів, які регулюють водно-електролітний обмін у хворих з алергічними захворюваннями. Вона освоїла і впровадила в лабораторії більше 60 методик досліджень.
Розалія Сливко є автором 108 раціоналізаторських пропозицій, восьми методичних посібників із діагностики і лікування хворих на бронхіальну астму, двох монографій, близько 200 друкованих наукових праць та 16 винаходів. Останні можна розділити на три головні групи — спелеотерапія, мінеральні води Закарпаття та їх застосування, аерозольтерапія кам’яної солі. Разом з іншими дослідженнями вони заклали основу для відкриття у смт Солотвино Закарпатської області Української алергологічної лікарні.
Спосіб лікування бронхіальної астми в умовах мікроклімату соляних шахт дозволяє швидко і достовірно провести диференційовану діагностику ступеню алергізації організму, правильно диференційовано призначити лікування основного захворювання, що забезпечує скорочення термінів перебування хворого на ліжку до уточнення діагнозу, загальну тривалість госпіталізації пацієнта, покращення діагностики захворювання, ефективності лікування і продовження періоду ремісії.
Завдяки вивченню фізико-хімічних властивостей мінеральних вод Закарпаття було отримано антацидний засіб із мінеральної води «Пасіка» шляхом висушування води в температурних режимах, які зберігають її лікувальні властивості й буферну ємність. За допомогою запропонованого режиму процес одержання солі пришвидшується вдвічі порівняно з природним висушуванням. Засіб може використовуватися в лікувальних і профілактичних цілях як антацидна речовина при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, бо не потребує прив’язаності до джерела, легко транспортується без громіздкої тари, що дає можливість застосовувати його на більшій території, має тривалий термін зберігання, зручний у використанні. На його основі створено лікарський препарат «Гастропан».
Третя група патентів Розалії Сливко розроблена на основі методу УСА-1 для одержання сухого аерозолю кам’яної солі, створеного під керівництвом заслуженого діяча науки і техніки, проф. М. Д. Торохтіна, що відкрив новий етап у лікуванні алергічних захворювань, широко впроваджувався в лікувальних установах України та за її межами. Для покращення ефективності лікування хворих на обструктивні хронічні захворювання легень Розалія Яношівна запропоновувала нові режими соляної аерозольтерапії та розробила метод із використанням низькоенергетичного гелій-неонового лазерного випромінювання в комбінації із сольовою аерозольтерапією. Він дозволяє розширити застосування аерозольтерапії для хворих із хронічними обструктивними захворюваннями легень та збільшити ефективність лікування завдяки покращенню дренажної функції бронхів і посиленню активності війчастого епітелію.
Групі хворих із важким перебігом хронічних обструктивних захворювань легень був запропонований метод із використанням соляної аерозольтерапії з додатковим призначенням дозованих інгаляцій сальбутамолу. Клінічний ефект лікування полягав у поліпшенні вентиляції легень шляхом дії інгаляції цього препарату (приріст показників вентиляції легень після лікування збільшувався на 16–18%).
Велика частина досліджень Р. Я. Сливко присвячена вивченню впливу соляної аерозольтерапії на перебіг бронхіальної астми. Для підвищення ефективності аерозольтерапії та подовження тривалості ремісії хворим додатково призначали внутрішній прийом дегазованої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води «Поляна Квасова» та небулайзерні (туманоутворюючі) інгаляції цієї ж води після сеансу аерозольтерапії. «Поляна Квасова» повністю відповідає вимогам, які ставляться перед речовиною, що використовується для вологих інгаляцій, — вона добре розчиняється, не викликає подразнення слизової оболонки, нетоксична, має нейтральний рН, при розпиленні залишається стійкою в аерозолі, не викликає алергічних реакцій. Через те, що лужна мінеральна вода зменшує запальний процес у бронхах, знижує в’язкість мокротиння, нейтралізує кислі продукти розпаду, вона покращує дренаж мокротиння.
Також був запропонований комплексний метод інгаляційної терапії для лікування хворих на бронхіальну астму, який включає застосування соляної аерозольтерапії та небулайзерної інгаляції вентоліну. Дослідженнями підтверджено поліпшення прохідності дрібних бронхів на 20–24%.
Розроблені Розалією Яношівною винаходи з діагностики і лікування алергічних захворювань були широко впроваджені у практику охорони здоров’я. Вони дали можливість значно скоротити терміни і підвищити ефективність лікування та досягти тривалішої ремісії.
Учена була неодноразово нагороджена почесними грамотами, подяками керівництва НПО «Реабілітація» і Міністерства охорони здоров’я України. В 1972 р. за вивчення впливу мікроклімату соляних шахт на хворих із бронхіальною астмою удостоєна Подяки міністра охорони здоров’я СРСР. У 1983 р. отримала знак «Відмінник охорони здоров’я», а в 2004 р. — звання «Заслужений винахідник України».
Тел.: 0 (50) 970-58-70. E-mail: tosi4ka08@rambler.ru
Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова   ]   зміст   [   Науково-виробничі підприємства