Винаходи та інновації. Винахідники України
	Дослідне виробництво Інституту механіки ім. С. П. Тимошенка НАНУ
	Галич Юлій Климович Директор Ю. К. Галич — директор Дослідного виробництва Інституту механіки ім. С. П. Тимошенка НАНУ (з 1999 р.). 29 років його трудової діяльності пов’язані з роботою в установах Національної академії наук України (загальний стаж — 50 років). Нагороджений медалями «За доблесну працю», «За трудові досягнення», нагрудним знаком «За наукові досягнення» в честь 90-річчя з дня заснування НАН України, орденом «За досягнення в професійній діяльності». Серед 300 тисяч підприємств України Дослідне виробництво за виборене десяте місце отримало відзнаку «Краще державне підприємство 2009 року».
	Провідні спеціалісти Дослідного виробництва Інституту механіки ім. С. П. Тимошенка НАНУ: Юрій Миколайович Скачко — доктор технічних наук, заслужений винахідник України; Валерій Георгійович Зверлін — кандидат технічних наук, науковий консультант; Олександр Михайлович Дехтярьов — винахідник, керівник проекту «Мінералізовані шунгітні води». Головні напрями діяльності виробництва — виготовлення окремих зразків не стандартизованого механічного обладнання за технічними завданнями вчених та їх впровадження в промисловість. Найважливіші винаходи та ноу-хау, які потребують інвестицій: 1. Вироби із фторопласту Дехтярьов Олександр Михайлович У 80-ті роки ХХ ст. Інститут механіки ім. С. Л. Тимошенка розробив і виготовляв у Дослідному виробництві унікальні вузли тертя на базі нових композитних матеріалів, основою яких є фторопласт (далі — САМ). Особливість технологічного процесу і підбирання компонентів композиції збільшує зносостійкість нового матеріалу в 1000 разів від чистого фторопласту. Винятковими є спроможність підшипників із модфторлону працювати без змащування при швидкості до 3 м/с, навантаженні до 30 кгс/см2, діапазоні температур від -200 до +2500 С, та їх кислотно- і лугостійкість, що, відповідно, дає можливість застосовувати підшипники без змащування в широкому діапазоні температур і агресивних середовищах. Про високу конкурентоздатність підшипників свідчить те, що їх застосовують навіть на обладнанні компаній Німеччини, Швейцарії, Італії, Чехії. Вироби із САМ з великим економічним ефектом запроваджували на підприємствах різних галузей виробництва як в Україні, так і в інших республіках колишнього Радянського Союзу: у целюлозно-паперовій (на паперовій фабриці Херсона, комбінатах Архангельська, Братська, Красноярська, Сегежи, Солікамська), легкій (на швейній фабриці ім. І. Ф. Смирнова-Ласточкіна (Київ), камвольно-суконних комбінатах Коростишева і Кустаная), гумовотехнічній (на заводах ГТВ Білої Церкви, Балакова) та йодобромній (на йодобромних свердловинах Апшеронського півострова) промисловості. З 1992 р. продукцію із фторопласту, розроблену в СКТБ Інституту, ніхто не виготовляє. Конструкторсько-технологічна документація зберігається в Дослідному виробництві. Відповідно до бізнес-плану для відродження виготовлення виробів із САМ необхідно 1,5 млн грн. із терміном окупності до трьох років. Керівником цієї теми був і залишається Ю. К. Галич. 2. Мінералізовані шунгітні води Дослідне виробництво розробило та виготовило обладнання для пілотного випуску нової продукції — мінералізованих шунгітних вод (далі — МВШ). Ця інноваційна продукція захищена патентом України на винахід. Авторами винаходу є О. М. Дехтярьов та О. О. Дехтярьов. Прототипом МШВ стала джерельна слабомінералізована вода «Марціальна», яка утворюється в Карелії при проходженні підземних вод через поклади шунгіту — мінералу, що є аморфним різновидом графіту. Марціальна вода має надзвичайні цілющі властивості, але зберігає їх лише протягом двох годин. Інноваційний продукт створюють у промислових умовах шляхом мінералізації води шунгітом. Завдяки інтенсивній технології виробництва він істотно перевершує кондиції свого природного прототипу. По-перше, мінералізовані шунгітні води є сукупністю слабо-, середньо- та сильномінералізованих лікувальних вод. По-друге, термін придатності МШВ становить один рік. По-третє, кожна із зазначених мінералізованих шунгітних вод має своє медичне призначення і терапевтичний ефект. Дехтярьов Олексій Олександрович Слабомінералізована шунгітна вода є питною водою, яка справляє на людину м’яку лікувально-профілактичну дію. Вона підвищує імунітет і енергетичний статус організму, нормалізує склад та формулу крові, обмін речовин, роботу нирок, печінки і шлунково-кишкового тракту, прискорює оздоровчий та відновлювальний процеси після операцій, травм або виснажливих фізичних навантажень, уповільнює старіння, покращує самопочуття, тонус і працездатність. Середньомінералізована шунгітна вода лікує залізодефіцитні анемії, позбавляє від застудних та респіраторно-вірусних захворювань, знімає запалення і кровотечу ясен, усуває прояви харчової алергії, жовчокам’яної та нирковокам’яної хвороб, панкреатиту та простатиту, ліквідує симптоматику цукрового діабету і вповільнює розвиток онкологічних захворювань. Сильномінералізована шунгітна вода призначена для зовнішнього застосування. Вона проявляє високу антибактеріальну й антивірусну активність відносно патогенної мікрофлори, дозволяє швидко знезаражувати і загоювати опіки, чисті та гнійні рани, лікувати різноманітні ураження шкіри (вугрі, висипи, герпес, екзему, нейродерміти, псоріаз, трофічну виразку тощо), позбавляє від артрозу, варикозного розширення вен, геморою, маститу, багатьох гінекологічних хвороб. Терапевтичні властивості мінералізованих шунгітних вод понад десять років вивчали в різних медичних закладах і перевіряли на сотнях волонтерів в Україні та за кордоном. У результаті вчені дійшли висновку, що лікувальне використання вод не має протипоказань і не викликає побічних негативних ефектів, а кількість пацієнтів, які є нечутливими до дії МШВ, становить менше десяти відсотків. Можливі й інші застосування МШВ. Наприклад, із них можна виробляти різноманітні засоби медичного, гігієнічного та косметичного призначення. Крім того, їх ефективно використовують для потреб тваринництва і в аграрному секторі. Позитивний досвід застосування МШВ робить актуальним їх практичне розповсюдження. Для цього автори винаходу спільно з науковцями Дослідного виробництва розробили інноваційний проект «Мінералізовані шунгітні води», який передбачає на першому етапі створення дослідного виробництва МШВ, на другому етапі — початок масового виготовлення широкого асортименту шунгітної продукції, а на третьому — будівництво бальнеологічного санаторію для профілактики й лікування захворювань методами і засобами шунгітної терапії. Для реалізації цього проекту необхідна фінансова підтримка держави або приватних інвесторів. За додатковою інформацією звертатись за тел.: 0 (67) 996-46-09 або e-mail: amdex41@gmail.com. 3. Обладнання для виробництва сталевих тонкостінних спірально-шовних труб Скачко Юрій Миколайович У 80-х роках ХХ ст. д. т. н. Ю. М. Скачко вперше розробив і виготовив устаткування для виробництва сталевих тонкостінних спірально-шовних труб із застосуванням високочастотного зварювання діаметром від 75 мм до 3200 мм та з товщиною стінки від 0,4 мм до 4 мм (інформація про розробку міститься в 11-му номері журналу «Автоматическая сварка», 1976 р.). На цьому обладнанні можна було виготовляти труби, які не поступалися за міцністю безшовним, з високою точністю за діаметром і довжиною. Основні недоліки устаткування — високі вимоги до якості рулонного металу, який використовувався для виробництва труб, залежність якості продукції від досвіду оператора, відсутність поточної інформації в процесі зварювання труб, а також засобів контролю й управління процесом, складність переналагодження при переході від одного розміру труби до іншого. Виготовлену продукцію використовували переважно для заготівлі деталей під час створення конкретних виробів, наприклад, корпусів шнека комбайна, корпусів і димогарних труб (на двох установках) водогрійних колонок, спеціальних трубопроводів, зокрема водоводів, контейнерів, автомобільних глушників тощо (при цьому, як правило, не було потреби переналагоджувати установки на різні діаметри труб). Незважаючи на те, що сьогодні Україна є одним із найбільших виробників сталевих труб у світі, дешеві тонкостінні труби в асортименті продукції, виготовленої трубними заводами, практично відсутні. В умовах переходу до ринкових відносин, безперервного та масштабного подорожчання металу потреба в таких виробах стала ще актуальнішою. Головними підприємствами, які використовують ці труби, є вугільні шахти Донбасу: труби необхідні для відкачування води, подавання повітря, дегазації, утилізації метану, а також можуть застосовуватися під час видобутку і транспортування газу, зокрема сланцевого. Часто використання для цих цілей товстостінних труб є невиправданим, тому що призводить не лише до подорожчання шахтного будівництва, а й до ускладнення робіт, пов’язаних із прокладанням шахтних трубопроводів. У зв’язку з цим у 2011 р. Ю. М. Скачко створив нове покоління устаткування для виготовлення тонкостінних труб, в яких великою мірою було усунуто вищезгадані недоліки перших зразків і яке було вироблене приватною компанією «Доненергопром». Це устаткування СЛ-500 П і С-330 Р, яке в подальшому повинно замінити розроблене раніше обладнання С-165, С-330, СЛ-350, СЛ-500, СЛ-700 та їх модифікації. Розробка устаткування нового покоління здійснювалася для підвищення стабільності якості труб, що виготовляються, зокрема при виробництві труб відповідального призначення. Так було спрощено процес налаштування обладнання та максимально знижено вплив «людського фактора» — досвіду й уважності оператора. Крім того, відхилення параметрів вихідної заготівлі перестало позначатися на якості кінцевої продукції. Нове устаткування застосовується під час виготовлення трубопроводів для вугільних шахт Донбасу, зокрема й тих, що працюють під високим тиском. Вважається, що їх можна успішно використовувати для вироблення труб для багатьох інших призначень. Лінія з виробництва труб. Автор Ю. М. Скачко Заміна новими трубами традиційно застосовуваних потребувала від виробника гарантовано високої якості продукції та серйозної роботи із впровадження їх у шахтне будівництво, де будь-які нововведення сприймають насторожено. Сьогодні «Доненергопром» виготовляє труби діаметром від 100 до 630 мм із товщиною стінок від 1 до 4 мм. У подальшому, за необхідності, цей діапазон діаметрів можна буде збільшувати практично без обмежень. Конструкція обладнання і супутнього устаткування безупинно вдосконалюються в умовах виробництва, що працює. Шахтне будівництво — не єдина сфера, де високоякісні сталеві тонкостінні труби можуть знайти ефективне застосування. Ю. М. Скачко має розробки та прототипи у сфері виготовлення (за тією ж технологією, що й труби) великогабаритних ємностей. Є розробки, що можуть бути використані навіть для виготовлення труб у космосі. Подальші роботи потребують державного чи приватного фінансування. Дослідне виробництво брало участь у виготовленні обладнання СЛ-500 П і С-330 Р та може зробити устаткування для великогабаритних ємностей. Детальнішу інформацію можна отримати у Ю. М. Скачка за тел.: 0 (67) 466-21-34 або по e-mail: skatschkojun@volacable.com.
	Вул. Нестерова, 3, м. Київ, 03057. Тел.: 0 (44) 456-32-62, факс: 0 (44) 456-40-17. E-mail: dvimnanu@ukr.net
	Державний авіабудівний концерн «Антонов»   ]   зміст   [   Науково-виробниче підприємство «ВАЛАР»