У 1990 р. у Харківському юридичному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського було створено ще один самостійний підрозділ — кафедру культурології.
До її колективу сьогодні входять 22 викладачі: п’ятеро докторів наук, професорів — В. О. Лозовой, О. К. Бурова, О. В. Шило, Л. В. Анучина, Л. М. Трубнікова, десятеро кандидатів наук, доцентів — О. В. Бурлука, О. А. Лисенко, В. С. Нємцова, В. М. Пивоваров, Г. С. Савченко, О. В. Сердюк, Л. М. Сідак, О. А. Стасевська, О. В. Уманець, М. Б. Ценко, семеро асистентів — О. М. Єрахторіна, Л. А. Єськова, Ю. А. Меліхова (народна артистка України), Г. В. Скрипчук, Т. О. Слюсаренко (народна артистка України), С. О. Таркова, О. А. Шумейко. Завідувач кабінету кафедри — О. В. Разумовська. Тут також працюють старші лаборанти А. І. Понеділок, О. С. Тітомир, лаборант А. М. Колеснікова.
У різні роки на кафедрі культурології викладали кандидати наук, доценти Н. О. Карпова, О. В. Колеснікова, Н. С. Мороховська, Н. Г. Межова, О. М. Руднєва, В. Ф. Тертична, які зробили вагомий внесок у розвиток кафедри та науково-методичного забезпечення навчального процесу.
Із дня заснування кафедру очолює заслужений працівник освіти України, д. філос. н., проф. В. О. Лозовой. Кафедра культурології забезпечує викладання таких навчальних дисциплін: «Історія української культури», «Українська та зарубіжна культура», «Українська мова за правознавчим спрямуванням», «Етика», «Естетика», «Мова і стиль судочинства», «Сучасна українська мова», «Етика судді».
У своєму розвитку кафедра пройшла два етапи. Під час першого (1990–1994) відбувалося формування професорсько-викладацького колективу як суб’єкта навчальної, наукової, методичної та виховної діяльності і, водночас, підструктури Академії зі своїми особливими функціями.
У той період доцент В. О. Лозовой захистив докторську дисертацію на тему «Самовиховання особистості як філософсько-соціологічна проблема» в Інституті філософії АН УРСР (1991). Було опубліковано чотири монографії: «Самовоспитание личности: философско-социологический анализ» (В. О. Лозовой, 1991), «Кадры и кадровая политика высшей школы» (Н. О. Карпова, 1991), «Українська опера радянського періоду. З критичної спадщини 20-х років» (О. М. Руднєва, 1993), «Миф прописан в Европе. Духовные основания европейской цивилизации» (Н. Г. Межова та інші, 1994), а також сім брошур, 15 статей та понад 50 наукових повідомлень.
Другий етап, що розпочався у 1995 р. і триває досі, характеризується плідною діяльністю кафедри, спрямованою на вирішення завдань гуманітарної підготовки юристів, науково-методичного забезпечення цього освітнього напряму, розробку комплексної наукової теми та системи виховних заходів.
Вчена рада Академії затвердила тему цільової комплексної програми для кафедри культурології: «Духовна культура суспільства та розвиток особистості».
Кандидатські дисертації захистили викладачі та пошукувачі кафедри: М. Б. Ценко («Искусство в саморазвитии личности», 1995), О. В. Сердюк («Музична драма «Король Рогер» К. Шимановського в контексті духовних пошуків епохи», 1995), О. В. Уманець («Кантата А. Шнітке «Історія доктора Іоганна Фауста»: культурологічний аспект», 1998), О. А. Лисенко («Освоєння німецькомовних запозичень в українській науково-технічній термінології», 1999), В. Ф. Ярова (Тертична) («Самовдосконалення особистості: культурологічний аспект», 2000), М. В. Панова («Шляхи формування самообразу автора в українській та російській художній культурі першої половини ХІХ століття», 2001), Н. П. Пасмор («Бібліотечно-інформаційне забезпечення самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю», 2003), Л. М. Сідак («Аскетизм як принцип саморозвитку та самореалізації особистості», 2003), О. В. Бурлука («Самоосвіта особистості як соціокультурне явище», 2005), О. А. Шумейко («Мовні засоби творення комічного в сучасній українській поезії (на матеріалі творів другої половини ХХ століття)», 2007). У 1998 р. доц. О. В. Шило захистив докторську дисертацію на тему «Невербальні та вербальні засоби в образотворчій діяльності».
Колектив кафедри культурології підготував і видав підручники та навчальні посібники: з грифом Міністерства освіти і науки України — «Основи художньої культури: теорія та історія світової художньої культури. Частина перша» (1997, 1999), який був відзначений дипломом і премією на виставці-ярмарку науково-педагогічних ідей «Освіта Харківщини» (1998) та «Основи художньої культури: теорія й історія української художньої культури» (1999), «Етика» (2003), «Естетика» (2003), «Українська та зарубіжна культура» (2005); без грифа Міністерства освіти і науки України — «Естетика» (1997), «Естетика» (О. В. Колеснікова, Н. Г. Межова, 1998), «Естетика» (1999), «Історія української культури» (2010), «Ділова українська мова» (1999), «Шляхи розвитку українського та зарубіжного музичного мистецтва» (О. В. Сердюк, О. В. Уманець, 2002), «Соціальне призначення мистецтва в різні культурні епохи» (Л. В. Анучина, В. М. Пивоваров, С. О. Таркова, 2003), «Музична культура України другої половини ХХ століття» (О. В. Уманець, 2003), «Культура Сходу (давні цивілізації і середньовіччя)» (Л. В. Анучина, 2005), «Культура межличностных отношений» (В. О. Лозовой, О. В. Уманец, М. Б. Ценко, 2003), «Культура особистості та етикет» (В. О. Лозовой, О. В. Уманець, М. Б. Ценко, 2004), «Культура особистості й етикет у діловому спілкуванні» (В. О. Лозовой, О. В. Уманець, М. Б. Ценко, 2006), «Мистецтво в духовному житті Західної Європи і Росії» (Л. В. Анучина, В. М. Пивоваров, С. О. Таркова, 2006), «Мистецтво незалежної України» (2007), «Морфологія культури: Тезаурус» (2007), «Етикет у просторі спілкування» (В. О. Лозовой, О. В. Уманець, М. Б. Ценко, 2008), «Деонтологічні аспекти філософсько-етичних вчень про мораль» (О. А. Стасевська, 2009), «Мистецтво у світовому духовному просторі» (Л. В. Анучина, В. М. Пивоваров, С. О. Таркова, 2009).
У співпраці з іншими вишами були видані такі підручники з грифом МОН України: «Основи філософських знань» (2008), «Філософія. Логіка. Етика. Естетика» (2009).
За результатами дослідження видано монографії: О. В. Шило — «Пластика и текст в художественной деятельности» (1997), «Картина И. Е. Репина «Пушкин на набережной Невы. 1835 г.» (2002), «Загадки Репина. Очерки о творческой лаборатории художника» (2004), «Канон и пластическое мышление в искусстве Средних веков» (2006), науковий каталог «Опыт панорам» (2008); О. В. Шило, М. В. Панова — «Пушкин: образ и самообраз поэта в русской культуре первой трети ХІХ века» (2002), «Автопортретный цикл Т. Г. Шевченко и жанр автопортрета в культуре романтизма» (2003), «К методологии портрета» (2007), «Пушкин: опыты и проблемы иконографии» (2009).
Професор О. В. Шило є науковим консультантом видавничого проекту «Шедеври графіки», який готує московське видавництво «Эксмо-пресс». Протягом 2002–2010 рр. останнє видало альбоми-монографії: «Пикассо. Шедевры графики», «Бердслей. Шедевры графики», «Дали. Шедевры графики», «Леонардо да Вінчі. Шедеври графіки», «Ф. Ропс. Шедевры графики»; «Професійна етика юриста» (В. О. Лозовой, О. В. Петришин, 2004), «Саморозвиток особистості у філософській рефлексії та соціальній практиці» (В. О. Лозовой, Л. М. Сідак, 2006), «Людина: проблеми саморозвитку» (В. О. Лозовой, О. М. Єрахторіна, 2007), «Проблеми аскетизму в духовному житті людини і суспільства: історія і сучасність» (Л. М. Сідак, 2004), «Самообразование личности как социально-педагогическая проблема» (О. В. Бурлука, 2008), «Изобразительное искусство Харьковщины (исторический очерк)» (В. С. Нємцова, 2004), «Идея и образ времени в культуре Киевской Руси: основные концепции времени и специфика древнерусской темпоральности» (В. С. Нємцова, М. В. Титов, 2003), «Мовні засоби творення комічного в сучасній українській поезії (на матеріалі творів другої половини ХХ ст.)» (О. А. Шумейко, 2010).
Результатом наукової роботи кафедри, проведеної протягом 1995–2010 рр., стало видання 17 монографій, дев’яти підручників та навчальних посібників із грифом МОН України. Загалом світ побачило більше 30 підручників та навчальних посібників, понад 400 наукових статей і повідомлень.
Упродовж 2011–2015 рр. кафедра планує розробляти цільову комплексну програму «Культурологічні, морально-правові й естетико-художні проблеми духовного буття».
Колектив кафедри культурології започаткував, підготував і провів міжнародні конференції у межах фестивалю науки України «Культура України в контексті Європейської культури» (2006), «Взаємодія культур в умовах глобалізації світу» (2007), «Загальне й особливе в культурі» (2008), «Творчість як рушійна сила культури» (2009), «Мистецтво як засіб збереження пам’яті народу» (2010), у яких брали участь усі викладачі кафедри, науковці з різних навчальних закладів України, далекого та ближнього зарубіжжя. Матеріали конференцій опубліковані в наукових збірниках.
Професори В. О. Лозовой, О. В. Шило та Л. В. Анучина, доцент М. Б. Ценко — учасники розробки проекту заходів розвитку духовного життя Слобожанщини до 2010 р.