Почесний працівник органів прокуратури України. Старший радник юстиції. Член науково-методичної ради при Генеральній Прокуратурі України. Кандидат юридичних наук, доцент

Народився 13 березня 1953 р. у с. Сукачі Іванківського району Київської області в сім’ї колгоспників Романа Миколайовича та Євдокії Данилівни.
Протягом 1969–1972 рр. навчався у Таращанському технікумі механізації сільського господарства. Того ж року Леоніда Грицаєнка призвали до лав Радянської армії. Демобілізувавшись, почав працювати автомеханіком в Іванківському АТП-09038.
У 1975 р. Л. Р. Грицаєнко став студентом Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського, який закінчив із відзнакою.
Нині він із вдячністю згадує своїх викладачів — професорів В. В. Сташиса, В. Я. Тація, М. І. Бажанова, керівника народної хорової капели В. С. Палкіна. Леонід Грицаєнко дуже цінує дружбу, дотепер підтримує зв’язки зі своїми товаришами часів студентства: В. Марчуком, В. Співаком, І. Бенедиком, І. Романюком, М. Мурашко, С. Приступою, В. Чернявським, П. Цицимою.
З 1979 до 1983 р. Леонід Романович обіймав посади слідчого та заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області. У серпні 1983 р. його призначили прокурором Чорнобильського району. Протягом 1986–1988 рр. він брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У 1988 р. Л. Р. Грицаєнко став старшим помічником прокурора Київської області з організаційних питань і контролю виконання, а в 1989 р. — начальником слідчої частини прокуратури Київської області.
У 1992 р. призначений заступником прокурора, в 1995 р. — прокурором Броварського району Київської області, а в 1997 р. — прокурором із питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства Київської області. Леонід Романович удостоєний відзнак Генерального Прокурора СРСР, Прокурора УРСР, Генерального Прокурора України, прокурора Київської області.
Протягом 2001–2003 рр. Л. Р. Грицаєнко був заступником директора Департаменту адміністрування судів Міністерства юстиції України, директором Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності керівного складу Міністерства юстиції України, радником міністра юстиції України.
Упродовж 2004–2010 рр. Леонід Романович очолював кафедру нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів, виконував обов’язки директора Інституту підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України. Є автором понад 50 наукових праць, низки підручників, монографій та навчальних посібників.

Леонід Романович у колі друзів