ЛІТОПИС ВИПУСКНИКІВ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

ГУЛИЦЬКИЙ
Сергій Петрович
ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА УПРАВЛІННЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ
КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ СЛІДЧИМИ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ГОЛОВНОГО СЛІДЧОГО
УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
Випускник 1984 р.

Почесний працівник органів прокуратури України. Старший радник юстиції

 

Народився 1 січня 1958 р. у с. Тавричанка Каховського району Херсонської області в сім’ї вчительки Марії Іванівни та водія радгоспу «Асканійський» Петра Тарасовича. У родині, де росли ще сестра Людмила і брат Петро, цінували знання, працю, шанували любов до музики й науки, батьки виховували в творчій атмосфері.
Після закінчення середньої школи в 1974 р. Сергій вирішив пов’язати своє життя із сільським господарством. У травні 1977 р. молодий технік-механік був призваний до військово-морського флоту СРСР. Служба проходила на військовому протичовновому кораблі Чорноморського флоту «Разительный» у далеких походах у Середземному морі та Індійському океані й розвинула по-справжньому чоловічі риси характеру — витримку, взаємовиручку, товариськість. Відтоді минуло багато часу, проте три роки служби стали незабутніми, Сергій Петрович і досі підтримує дружні стосунки з членами екіпажу корабля.
Після служби в армії юнак готувався продовжити навчання за технічною спеціальністю. Проте доля вирішила по-іншому — Сергій Гулицький опинився у юридичному інституті й жодного разу не пошкодував про це. З дитинства він любив історію, захоплено читав детективи. В колі однолітків вирізнявся справедливістю. На момент повернення Сергія з армії колишній прокурор Каховського району Кім Іванович Роздабарін (нині покійний) звернув увагу на здібного юнака і запропонував йому стати юристом. Він переконав, що робота в органах прокуратури цікава, почесна і зможе розкрити його потенціал, запевнив хлопця, що той зможе стати гідною зміною старшому досвідченому поколінню. Для отримання якісної освіти та чудової підготовки Кім Іванович запропонував саме Харківський юридичний інститут ім. Ф. Е. Дзержинського. У 1980 р. Сергій Гулицький став студентом цього вишу. Він згадує ту мить, коли повідомив батьків про своє зарахування і побачив сльози радості у мами на очах... Хлопець був першим у селі, хто став на почесний шлях правника, про це тоді можна було хіба мріяти.


Група 9 під стінами альма-матер, 1981 р.
Після закінчення в 1984 р. прокурорсько-слідчого факультету Сергій Петрович був направлений на роботу в органи прокуратури Херсонської області, де зарекомендував себе як принциповий виконавець норм закону та моралі, справний фахівець. До 1994 р. працював слідчим прокуратури Скадовського району, неодноразово за показниками в роботі його визнавали одним із кращих слідчих області. Цього ж року він був переведений у прокуратуру області, де працював до 1997 р. на посадах старшого прокурора, заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами із боротьби з організованою злочинністю.
Як досвідченому слідчому йому доручали розслідувати складні справи про отримання хабарів, перевищення влади тощо. Так за дорученням Генеральної Прокуратури України в 1995 р. С. П. Гулицькому довелося розслідувати кримінальну праву за обвинуваченням прокурора та слідчого одного з районів АР Крим в отриманні хабара на суму 5 тис. доларів США. Складність була в тому, що самого хабара не було вилучено, адже заява про вчинення злочину надійшла через деякий час. І лише правильно обрана тактика допитів свідків, обвинувачених, проведення інших слідчих дій та оперативних заходів дозволила зібрати достатньо доказів для складання звинувачувального висновку.
У 1990 р. Сергій Петрович працював і у слідчій групі прокуратури СРСР, яка розслідувала у Вірменії складну кримінальну справу про порушення будівельних норм і правил при проектуванні та проведенні будівельних робіт, що призвело до масової загибелі людей під час так званого Спітакського землетрусу.
У 1997 р. С. П. Гулицький працював у Генеральній Прокуратурі України, в 1998 р. був призначений Броварським міжрайонним прокурором Київської області, а в 1999 р. повернувся на попереднє місце роботи — в Головне слідче управління, де працював на посадах старшого прокурора, заступника начальника відділу. З 2005 р. обіймає посаду заступника начальника управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури.
На думку Сергія Петровича, йому пощастило з наставниками на всіх етапах його роботи. Першим учителем він вважає старшого помічника прокуратури Скадовського району П. П. Мовчана. Це була людина-енциклопедія — як із питань усіх галузей права, так і в житті. Він усе робив для того, щоб молоді колеги, які з ним працювали, стали професіоналами, були людяними та високоморальними особистостями. Прокурор району Г. Ф. Меркуш навчав молодь вдумливості, виваженості у прийнятті рішень.

На навчально-методичному семінарі-нараді з начальником
управління криміналістики ГСУ і ПУ В. О. Перчем,
червень 2010 р.

Працюючи в апараті прокуратури Херсонської області, Сергій Гулицький завжди знаходив зрозуміння та пораду у слідчих з особливо складних справ прокуратури області О. В. Рольника, В. М. Жакоміна, зональних прокурорів О. І. Литвиненка, О. Ю Снєжина, начальників відділів І. Л. Підвисоцького, А. М. Мойси, В. П. Дерези, С. В. Крет, заступників прокурора області О. М. Вернидуба, О. В. Верби, В. Р. Цимбала. А коли почав працювати в Генеральній Прокуратурі України, тут йому допомагали М. Г. Приступа, В. М. Глушак, К. І. Вольниченко та інші.
За професіоналізм, сумлінну роботу в органах прокуратури Сергій Петрович неодноразово заохочувався керівництвом, був нагороджений нагрудними знаками «Почесний працівник органів прокуратури України», «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» І ст. та ін., Почесною Грамотою Президента України.
Навчання в одному з найбільших храмів науки в колишньому СРСР залишило в пам’яті найприємніші спогади та визначило подальший життєвий шлях. Сама атмосфера навчального закладу давала поштовх до навчання. Керівництво інституту не лише дбало про глибокі знання студентів, а й створювало для цього відповідні умови. Неможливо забути заняття викладачів, які дбали про підготовку кваліфікованих юристів — майбутньої правничої еліти держави. Це лекції та семінари з логіки С. Д. Цаліна, земельного, колгоспного права Ю. О. Вовка, теорії держави і права В. М. Горшеньова, цивільного права В. М. Мусіяки, історії держави і права М. М. Страхова, кримінального процесу Ю. М. Грошевого і В. І. Тертишнікова, семінари, які проводили С. Б. Гавриш, В. В. Комаров та інші.

С. П. Гулицький із сином Артемом, вересень 2010 р.

Майбутні юристи були активними не лише на лекціях. Сергій Петрович часто згадує час, проведений у студентському будзагоні в 1982 р. на будівництві зерносховища в Зачепилівському районі, командиром якого був В. В. Басараб. З ранку до пізнього вечора він тяжко працював і вперше заробив значну на той час суму грошей, яку витратив на подарунки батькам. Багато разів студенти інституту безкоштовно допомагали Харкову в ремонті трамвайних колій, колгоспам на збиранні фруктів, овочів. У колективі завжди панував хороший настрій, гумор.
За традицією, яка склалася в інституті, щоп’ять років після закінчення навчання Сергій Гулицький із великим задоволенням зустрічається зі своїми однокурсниками в стінах вишу, підтримує дружні стосунки з ними і в повсякденному житті.
Своїми найбільшими захопленнями С. П. Гулицький вважає полювання, спілкування з друзями, гарну музику, любов до якої успадкував від батьків. Ще в дитинстві він навчився грати на баяні, згодом на гітарі, залюбки співає у колі друзів, пишається великою колекцією естрадної музики та класичного року.
Сергій Петрович одружений. Його син Артем навчається в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті міжнародного права.
«Право — є мистецтво добра і справедливості — вважає Сергій Гулицький, — тому неважливо, яке ти маєш звання, які отримав нагороди, важливий авторитет колег та повага людей. Це — найвища сходинка у кар’єрі».

 


Логос Україна      << ГРИЦАЄНКО Леонід Романович      [ Зміст ]      ГУЗИР Володимир Павлович >>