ЛІТОПИС ВИПУСКНИКІВ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

ЗЕЛЕНІН
В’ячеслав Олексійович
СУДДЯ КИЇВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
Випускник 1980 р.

Заслужений юрист України

 


Надія та втіха батька — донечка Влада


На відпочинку з донькою
Народився 4 квітня 1956 р. у м. Корсунь-Шевченківський на Черкащині в родині юриста Олексія Якимовича та контролера ощадкаси Надії Костянтинівни Зеленіних (світлої їм пам’яті). Батько був учасником Великої Вітчизняної війни, удостоєний багатьох нагород, понад 20 років пропрацював прокурором Черкаської області. Порядна, гуманна та вольова людина, він завжди був авторитетом і взірцем для сина. У 1963 р. Олексій Якимович закінчив Харківський юридичний інститут ім. Ф. Е. Дзержинського, а його однокурсниками були нинішній ректор Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» В. Я. Тацій, в минулому суддя Верхного суду Українскої РСР та СРСР В. І. Кононенко, а також колишній голова Верховного Суду України В. Ф. Бойко.
Після закінчення школи В’ячеслав Зеленін працював учнем фотографа комбінату побутового обслуговування населення у смт Лисянка Черкаської області, служив у Збройних силах СРСР. У 1976 р. він пішов шляхом свого батька — став студентом судово-прокурорського факультету Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського.
Здобувши вищу юридичну освіту в 1980 р., В’ячеслав Олексійович розпочав свою професійну діяльність стажистом судді Орджонікідзевського районного народного суду м. Керчі, а згодом і суддею Київського районного народного суду м. Сімферополя. Важливу роль у професійному становленні В. О. Зеленіна зіграв суддя Верховного суду Української РСР та СРСР, талановитий і досвідчений юрист В. І. Кононенко — давній друг та однокурсник його батька. І нині, незважаючи на досвід та кваліфікацію, він інколи звертається за порадою до цього високопрофесійного правника.
У 1987 р. В’ячеслав Зеленін перейшов у Кримську колегію адвокатів, де працював протягом одинадцяти років.
З 1998 до 2001 р. він був суддею Залізничного районного суду м. Києва (потім — суддею Солом’янського районного суду м. Києва). На початку 2002 р. його призначили суддею, а згодом і заступником голови Київського апеляційного господарського суду.
У 2005 р. В’ячеслав Олексійович підвищив свою юридичну кваліфікацію, закінчивши Інститут інтелектуальної власності і права.
За багаторічне сумлінне служіння закону і людям, захист яких для В. О. Зеленіна завжди на першому місці, Українська православна церква нагородила його орденом Святого рівноапостольного князя Володимира. В 2007 р. йому, як правнику із майже 30-річним стажем, присвоєно почесне звання «Видатний юрист України», а в 2009 р. — звання «Заслужений юрист України».
В’ячеслав Олексійович активно займається спортом, зокрема гірськими лижами, більярдом, великим тенісом.
У правничій сфері працюють і його діти: син Володимир — в Міністерстві юстиції України (пройшов конкурсний відбір на посаду судді), донька Владислава — приватний нотаріус. Наймолодша дочка, Влада, навчається у школі.
Чуйна і порядна людина, В’ячеслав Зеленін займається благодійною діяльністю.
Його життєве кредо: «Стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе».

На гірськолижному курорті з друзями

У колі близьких

 


Логос Україна      << ДЕНИСЮК Олексій Дмитрович      [ Зміст ]      ІЩЕНКО Володимир Серафимович >>