Старший радник юстиції. Полковник міліції. Кандидат юридичних наук, професор

Народився 10 травня 1955 р. на Чернігівщині.
Закінчивши в 1973 р. Чернігівський юридичний технікум, працював у Закарпатській області. Після служби повернувся до Чернігова, де був юрисконсультом однієї з обласних організацій аграрного профілю.
У 1977 р. вступив до Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського. Відтоді й до 1992 р. доля Віталія Миколайовича пов’язана з цим уславленим навчальним закладом. Після закінчення аспірантури він працював викладачем кафедри кримінального права та заступником декана одного з факультетів Академії. Під науковим керівництвом видатного вченого-криміналіста М. І. Бажанова захистив кандидатську дисертацію, а згодом став доцентом.
На базі спеціального факультету Академії на початку 1990-х років було створено Харківський інститут внутрішніх справ (сьогодні — Харківський національний університет внутрішніх справ). Одним із фундаторів цього навчального закладу став В. М. Куц, який очолив у ньому кафедру кримінального права та кримінології. Тут успішно працював відомий український кримінолог, професор А. Ф. Зелінський, знані в Україні та за її межами вчені, випускники Харківського юридичного інституту Ю. В. Баулін, B. I. Борисов, Л. М. Кривоченко, В. А. Ломако, П. І. Орлов, В. І. Тютюгін та ін. Кафедра кримінального права та кримінології того періоду була кузнею підготовки не лише висококваліфікованих кадрів для органів внутрішніх справ, а й науково-педагогічних працівників. На ній захищено низку дисертацій, зокрема й відомими українськими політиками О. М. Литваком, Є. К. Марчуком та іншими.
У 2005 р. Віталій Миколайович пов’язав свою долю з прокуратурою. Спочатку він працював на посаді директора Науково-дослідного інституту Академії прокуратури України, а за сумісництвом — завідувачем кафедри теорії держави і права. У 2008 р. став проректором із наукової роботи Академії — директором її науково-дослідного інституту.
Очолюваний ним інститут є першою в історії вітчизняної прокуратури відомчою науковою установою, що здійснює фундаментальні та прикладні дослідження, результати яких впроваджуються у практику прокурорської діяльності.
В. М. Куц — автор понад 100 наукових та науково-методичних публікацій із проблем протидії злочинності й корупції, а також правового забезпечення прокурорської діяльності та її організації. Він безпосередньо брав участь у підготовці проектів Кримінального кодексу України, до тексту якого внесено низку фундаментальних положень, запропонованих і науково обґрунтованих ним особисто. Під його керівництвом розроблено теоретичну модель Закону України «Про заходи протидії торгівлі людьми». У складі робочих груп він брав участь у розробці проектів законів «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про прокуратуру», а також концепцій реформування кримінальної юстиції та юридичної освіти в Україні. Сьогодні він активно працює над реалізацією положень зазначених концепцій, зокрема над втіленням у законодавчу практику ідеї розподілу кримінальних правопорушень на злочини та кримінальні проступки, запровадження двоступеневої підготовки прокурорських кадрів тощо.
Професор В. М. Куц докладає великих зусиль до підготовки науково-педагогічних кадрів. Він особисто підготував 11 кандидатів юридичних наук та продовжує здійснювати наукове керівництво низкою нових дисертаційних досліджень з актуальних проблем протидії злочинності.
Вагомий внесок робить В. М. Куц у розвиток прокурорської освіти. На основі розробленого ним спецкурсу «Теорія кримінальної відповідальності» забезпечується навчально-методичний процес із цієї навчальної дисципліни в Академії.
За сумлінну роботу В. М. Куц неодноразово заохочувався керівництвом Генеральної Прокуратури України. Його нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти та науки України за особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів і плідну наукову діяльність. За заслуги в науково-педагогічній діяльності йому було присвоєно вчене звання професора.
Але найдорожчою нагородою для Віталія Миколайовича завжди були і залишаються повага друзів та учнів, любов рідних і близьких людей.