Суддя першого кваліфікаційного класу

Народився 3 лютого 1969 р. у Сумах у родині робітників — Юрія Михайловича та Неллі Михайлівни Рунових.
Володимир служив у прикордонних військах у складі оперативно-військової групи Східного прикордонного округу КДБ СРСР. Учасник бойових дій на території Республіки Афганістан, він удостоєний державних нагород і грамот Колегії КДБ СРСР.
Свого часу на вибір майбутнього фаху синів (Володимира та його старшого брата Геннадія) вплинув приклад голови сім’ї, Юрія Михайловича, який неодноразово був народним засідателем у суді, брав участь у розгляді кримінальних та цивільних справ: протягом двадцяти років його обирали до Сумського обласного суду і протягом п’яти — до Зарічного районного суду м. Суми. Юриспруденція стала сферою професійної діяльності його старшого сина Геннадія, який упродовж 1984–1988 рр. навчався у Харківському юридичному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського (опанував спеціальність «Правознавство»), а з вересня 1989 р. працював суддею в Ковпаківському районному суді м. Суми. Геннадій Юрійович тривалий час був заступником голови, а потім і головою цього суду. Трагічно загинув 16 листопада 2008 р.
У 1989 р. Володимир Рунов вступив на факультет юстиції Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського.
У 1994 р. закінчив уже Українську державну юридичну академію і почав працювати стажистом у Ковпаківському районному суді м. Суми, а протягом 1995–1996 рр. — стажистом у Зарічному районному суді м. Суми.
Згідно з наказом Президента України від 12 вересня 1996 р. Володимир Юрійович обійняв посаду судді Зарічного районного суду м. Суми терміном на п’ять років, а відповідно до постанови Верховної Ради України від 25 червня 2001 р. був обраний суддею цього суду безстроково.

Група 32 перед заняттями на кафедрі криміналістики. ІІІ курс, 1992 р.