ЛІТОПИС ВИПУСКНИКІВ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

РУДЕНКО
Григорій Васильович
ГЕНЕРАЛ-МАЙОР СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Випускник 1975 р.

Почесний співробітник Служби безпеки України. Кандидат юридичних наук

 

Народився 3 травня 1950 р. у с. Новоселиця Семенівського району на мальовничій Полтавщині. Дитинство сільського хлопчака пройшло серед чудової української природи, яка з ранніх років залишилася в пам’яті дзвінкою піснею жайворонка над неозорими колосистими полями, солодким запахом скошених трав та прозорими краплями ранкової роси на босих дитячих ногах. Живим виховним прикладом для сина була важка щоденна праця батьків, Василя Гнатовича і Феодосії Іванівни. Стримані та розважливі, вони виховали свого сина порядною і працелюбною людиною, навчили любити людей і бачити головні речі в житті. А високі моральні принципи, твердий характер, вміння ухвалювати справедливі та обґрунтовані рішення, як виявилося надалі, стали в нагоді на нелегкому життєвому шляху майбутнього правника.


Г. В. Руденко у студентські роки
Ще з юнацьких років Григорій Руденко мріяв служити правосуддю й обстоювати справедливість, тому після служби у Збройних силах Радянської армії вирішив присвятити своє життя захисту закону. Бажанню реалізувати цю мрію сприяли романтичні радянські фільми, пісні та повоєнний час, коли молодь виховувалася на героїчних прикладах недавнього минулого. Бути потрібним своїй країні й причетним до утвердження справедливості, працювати для захисту людей прагнув і амбітний цілеспрямований юнак. Григорій Васильович поставив собі за мету стати юристом і навчатися у найавторитетнішому юридичному виші країни. Тому в 1971 році він став студентом Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського, випускники якого отримували блискучі знання і найвищий рівень професійної підготовки. На той час в інституті працювала ціла плеяда визначних особистостей, науковців і педагогів світового рівня: професори В. П. Маслов, В. В. Сташис, В. Я. Тацій, М. Й. Бару, М. У. Бажанов, М. М. Страхов, І. А. Лозо, О. І. Свєчкарьов, Р. С. Павловський, чиї лекції студенти слухали затамувавши подих і часто проводжали їх оплесками. Це був найкращий на теренах Радянського Союзу за своїм професійним рівнем та моральними якостями професорсько-викладацький склад, де панувала атмосфера взаємної довіри та поваги між студентами й викладачами (адже багато з них пройшли горнило Великої Вітчизняної війни, а професори Р. С. Павловський та О. І. Свечкарьов були удостоєні високого звання Героїв Радянського Союзу). Григорій Васильович словами глибокої вдячності згадує викладачів, які навчили його аналітично мислити, професійно й відповідально підходити до будь-якої справи, поважати закон, правильно його застосовувати й ніколи не забувати, що справжній юрист завжди має бути справедливим і неупередженим за будь-яких обставин. Згадуються години, проведені в науковій бібліотеці інституту в пошуках літератури для семінарів, дослідження обраних надзвичайно цікавих тем... Як наполегливого і старанного у навчанні студента, його на другому курсі обрали заступником керівника студентського наукового товариства інституту. Ті часи запам’яталися не лише навчанням, а й працею на будівництві: пліч-о-пліч із викладачами, ректором, проректором і заступником декана (теперішнім ректором Академії і президентом Академії правових наук України), академіком В. Я. Тацієм студенти відбудовували старий корпус інституту та зводили студентські гуртожитки. Ця спільна турбота про майбутнє альма-матер наповнювала серця гордістю від причетності до такої благородної справи.
Свої студентські роки в інституті вдячний випускник згадує з радістю і шаною, адже завдяки отриманим знанням Григорій Васильович зміг досягти професійного успіху, саме тоді остаточно сформувався його світогляд, у ті щасливі роки він знайшов друзів на все життя.

Зустріч у Російському посольстві з представниками
спецслужб Росії, Казахстану та України, 2007 р.
Григорій Руденко був відмінником навчання, активним учасником громадського життя інституту, членом комітету комсомолу, тому мав великий вибір для працевлаштування: йому пропонували роботу в органах МВС, прокуратурі, він міг також продовжити займатися науковою діяльністю, адже з перших курсів продемонстрував свій великий потенціал. Проте в 1975 р. він обрав свій шлях і ніколи не зраджував йому. Молодий спеціаліст почав працювати на посаді оперуповноваженого Кременчуцького міськвідділу Полтавського управління КДБ України, де одразу відчув різницю між теорією і практикою. Активний і цілеспрямований, він помітно вирізнявся на тлі своїх товаришів по відділу непорушною принциповістю, умінням чітко і юридично грамотно викладати думки, бажанням активно й результативно працювати. Оцінивши його якості, керівництво міського відділу на чолі з полковником Б. І. Христенком протягом 1977–1979 рр. визнавало Григорія Руденка кращим оперативним працівником, а у 1980 р. голова КДБ СРСР Ю. В. Андропов достроково присвоїв йому звання капітана. Згодом його перевели до обласного управління, де він працював під керівництвом генерал-майора А. Т. Жабченка.
Упродовж 1980–1986 рр. на будь-якій посаді — від оперуповноваженого до начальника відділу обласного управління — Григорій Руденко завжди демонстрував свій високий професіоналізм і відданість роботі. Він ніколи не намагався шукати легких шляхів, зберігаючи незаплямованою людську гідність і офіцерську честь, залишаючись справжнім патріотом спецслужб. Колеги згодом цілком закономірно обрали його першим головою офіцерського зібрання в Обласному управлінні СБУ.

Григорій Васильович з онуками Анею
та Андрієм, невісткою Наталею і сином Юрієм, 2008 р.
Після здобуття Україною незалежності Григорій Васильович як досвідчений керівник і професіонал мав можливість очолити службу безпеки комерційних банків і приватних структур, але залишився вірним обраному колись шляху.
На початку 90-х років, під час політичної нестабільності, в Україні загострилася криміногенна ситуація. В регіональних управліннях України для боротьби з організованою злочинністю були створені відповідні підрозділи. У Полтавській області цю відповідальну справу доручили Г. В. Руденку, призначивши його першим заступником начальника УМВС України в Полтавській області й начальником Управління з боротьби з організованою злочинністю. Григорій Васильович впорався з поставленим завданням із честю. Про високу ефективність діяльності його підрозділів свідчить той факт, що за три роки на дорученій території кількість злочинних угруповань, що орудували на той час, зменшилася з двадцяти двох до трьох. Таким чином, Григорій Васильович кожного дня впродовж багатьох років власною роботою втілює в життя свої юнацькі мрії про реальну допомогу людям, забезпечуючи їх захист і застосовуючи для цього свій досвід та знання.
Керівників такого рівня і досвіду завжди гідно оцінюють і помічають. І в 1998 р. Григорія Руденка було призначено начальником управління СБУ в Рівненській області. За два роки його перевели у центральний орган СБУ, де працює донині.
На всіх посадах Григорій Васильович виявляв себе як неординарна особистість, що уміло поєднує доброту і щирість у спілкуванні з людьми із вимогливістю, принциповістю і часом навіть жорсткістю. Він упевнений у своїх переконаннях і вміє довести свою думку тим, хто його оточує, хоча з глибокою повагою ставиться і до думок колег, які завжди можуть розраховувати на його надійну підтримку і допомогу. Кожен свій вчинок, кожне кадрове рішення Григорій Руденко вивіряє із внутрішнім відчуттям справедливості.
За добросовісне і зразкове виконання службових обов’язків, вагомий внесок у справу боротьби зі злочинністю Григорій Руденко нагороджений державними нагородами та відзнаками СБУ, МВС та інших міністерств. Крім того, має нагороди громадських організацій, почесні грамоти від органів державної влади, а також нагороди Української православної церкви Київського патріархату та Української православної церкви Московського патріархату. Але найбільше Григорій Васильович щасливий тоді, коли може допомогти простим людям.
Сімейну традицію продовжують його сини Владислав та Юрій. Старший, Владислав Григорович, — також випускник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Зараз він працює першим заступником голови — начальником Управління податкової міліції ДПА у Херсонській області. Молодший син Юрій має фахову юридичну підготовку, успішно розвиває власну справу.
Григорій Васильович надзвичайно цінує родину, намагається весь вільний час присвячувати дружині, синам та онукам Ані, Андрійку, Євгенії, Даніїлу. А ще його романтична і щира душа відпочиває за рядками гарної поезії, в щирому спілкуванні з друзями.
Григорій Васильович вдячний долі, батькам і Академії за те, що його життя склалося саме так, що вдалося здійснити юнацькі мрії і бути в цьому житті щасливою людиною.

 


Логос Україна      << РУНОВ Володимир Юрійович      [ Зміст ]      РУДЕНКО Владислав Григорович >>