ЛІТОПИС ВИПУСКНИКІВ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

БАКУС
Володимир Ярославович

СуддЯ АпелЯцІйного суду ЛьвІвськоЇ областІ
Випускник 1985 р.
Народився 19 травня 1960 р. у с. Свіржські Глібовичі Перемишлянського району Львівської області. Батько, Ярослав Петрович, був церковним служителем, а мати, Катерина Йосипівна, — колгоспницею. У їхній дружній родині виросло четверо дітей: дві доньки, Ганна і Марія, та два сини, Михайло й Володимир.
Після закінчення школи юнак навчався у Львівському професійно-технічному училищі № 17, де опанував професію машиніста баштових кранів.
Демобілізувавшись із лав Радянської Армії, Володимир влаштувався кранівником на Львівський ізоляторний завод. Проте бажання стояти на боці закону і справедливості, а також захоплення професією юриста спонукали здобувати вищу освіту в галузі права. В 1981 р. він був зарахований на перший курс третього факультету Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського. Радість від успішного вступу до омріяного вишу була затьмарена втратою дорогої людини — батька. Сьогодні В. Я. Бакус згадує, як не вистачало тоді батьківської доброї поради і підтримки! Весь тягар виховання дітей ліг на плечі матері, Катерини Йосипівни.
Часи молодості та студентства — неповторний період у житті Володимира Ярославовича. Внесок одногрупників, друзів і викладачів у його становлення як особистості і як професіонала нині важко переоцінити.
Завдяки кваліфікованості й старанності педагогів заняття у одному з найпрестижніших юридичних інститутів країни проводилися на належно високому рівні. Викладачі не просто виховували наступне покоління юристів — вони формували майбутню правову еліту держави. В. Я. Бакус пишається тим, що його наставниками стали такі метри юриспруденції, як В. В. Сташис, Р. С. Страхов, В. П. Маслов, А. Й. Рогожин. Зокрема останній старався прищепити молоді любов до України, української мови, попри те, що навчання тоді проводилося російською.
Часто згадує одногрупників — порядних людей, вірних друзів та першокласних юристів. Він намагається не пропускати зустрічей зі своєю студентською родиною.
Отримавши диплом у 1985 р., Володимир Ярославович працював слідчим, старшим слідчим Перемишлянського РВ УМВС у Львівській області, завідувачем юридичного відділу Перемишлянської районної державної адміністрації. У грудні 2003 р. обійняв посаду судді Перемишлянського районного суду, а в березні 2004 р. був обраний безстроково суддею Апеляційного суду Львівської області.
За сумлінне виконання службових обов’язків і високий професіоналізм В. Я. Бакуса неодноразово нагороджували різними відомчими відзнаками, зокрема й почесними грамотами

Зустріч випускників, 2005 р.
Державної судової адміністрації України, Ради суддів України.
Разом із дружиною Галиною Федорівною виховує трьох дітей: синів Олега та Ярослава, які обрали шлях батька і стали юристами, й доньку Ірину, яка теж здобуває правову освіту в коледжі м. Львова.
У вільний час Володимир Ярославович любить відпочивати на природі, готувати різноманітні страви, доглядати за домашнім господарством, читати книги та просто бути поруч зі своїми рідними. Вже сімейна традиція — відвідування кожної неділі Свято-Успенської Унівської лаври — чоловічого монастиря Студійського уставу, древньої християнської святині XI ст., знаного центру духовності Галичини. Там він знаходить душевну рівновагу і спокій, має змогу торкнутися до світу гармонії та краси.
В. Я. Бакус упевнений, що суддівство — це не просто відповідальна місія, а покликання від Бога — найвищого Судді. Не втрачає віри в людей, добро та справедливість. Отож його життєве кредо — «Поки живу — надіюсь!».

 



Логос Україна      << БАДАХОВ Назір Якубович      [ Зміст ]      БАНДУРКА Сергій Олександрович >>