КП ''Київміськсвітло''  

 
 
Горбунов
Анатолій Іларіонович
Директор
 
     
     
 
КП ''Київміськсвітло''

 


Анатолій Іларіонович Горбунов народився 2 лютого 1938 р. у Краснодоні Краснодонського району Луганської області. У 1961 р. закінчив Харківський політехнічний інститут за спеціальністю ''Інженер-електромеханік''. У комунальному підприємстві ''Київміськсвітло'' працює з 1967 р.
Анатолій Іларіонович – кавалер орденів ''За заслуги'' III ступеня, ''Знак пошани'', ювілейної медалі на честь 1500-ліття Києва. Удостоєний ''Знака пошани'' Київського міського голови. Лідер року – 2004 у номінації ''Керівник підприємства'' (організації).
Заслужений енергетик України.

Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м. Києва ''Київміськсвітло'' засновано 7 жовтня 1935 р. Київ на той час став столицею України.
Завдання новоствореного підприємства – необхідність впорядкування обслуговування та розвитку зовнішнього освітлення міста: обслуговування мереж та обладнання, виконання поточного та капітального ремонту мереж.
Після організації спеціалізованого підприємства у складі близько двох десятків працівників, почалося значне кількісне і якісне вдосконалення зовнішнього освітлення столиці України. У 1935 р. на балансі підприємства було 3100 світильників; перед початком Великої Вітчизняної війни їх кількість зросла до 7711 штук, протяжність електричних мереж – до 362 км.
За часи німецької окупації мережі зовнішнього освітлення були повністю знищені. Після визволення міста знову створене підприємство ''Київміськсвітло'' почало швидко відновлювати зруйновані мережі, для чого вже влітку 1945 р. у його складі організували монтажну контору. Нині це – самостійне підрядне спеціалізоване під-приємство будівельно-електромонтажних робіт.
У тому самому, 1945 р., було введено в експлуатацію перший в Україні пульт телемеханічного управління і контролю за станом мереж зовнішнього освітлення міста, який на той час за своїми технічними можливостями не мав аналогів не тільки в Україні, а й в СРСР. Наприкінці 1945 р. вулиці міста освітлювали вже 4470 світлоточок.
Галузь пройшла шлях від встановлення газових ліхтарів до сучасних енергозберігаючих електричних. Перші люмінісцентні світильники встановили у 1956 р.; через чотири роки змонтували перші 17 світильників із ртутними джерелами світла типу ДРЛ.


Якісне технічне переоснащення мереж зовнішнього освітлення міста почалося з 1960 р. – приріст світлоточок здійснювався тільки завдяки газорозрядним джерелам світла. У 1976 р. по вул. Жовтневої революції (нині Інститутська) були встановлені перші п'ять економічних натрієвих ламп (сьогодні їх налічується 78,4 тис. штук, що становить 60 % загальної кількості ламп, встановлених у Києві).
Створення в 1964 р. у складі підприємства ''Київміськсвітло'' служби архітектурно-декоративного підсвічування стало ще одним цікавим напрямом роботи підприємства. Художнє підсвічування архітектурних ансамблів Києва казково змінило вечірнє місто. Вдало виконані фахівцями підприємства підсвічування Києво-Печерського заповідника, Софіївського собору, Андріївської церкви та ін. надають особливої чарівністі вечірньому місту. Найбільшого розвитку архітектурне підсвічування здобуло в 1998-1999 рр. У процесі реконструкції головної вулиці країни Хрещатика та Майдану Незалежності встановили 984 прожектори, а підсвічування Московського, Паркового та Залізничного мостів через р. Дніпро пожвавило панораму дніпровських берегів. На черзі – виконання робіт згідно з розробленими проектами з підсвічування мостів Метро, ім. Патона та Південного.
Паралельно з розвитком мереж зовнішнього та декоративного освітлення у 1975 р. було розроблено та впроваджено в дію систему телеуправління вуличним освітленням, що дало можливість включати і відключати частково або повністю освітлення міста, а також контролювати стан мереж. У тому самому році було введено в експлуатацію перший районний пульт управління, що забезпечив централізоване управління зовнішнім освітленням лівобережної частини міста; з 1979 р. функціонує другий районний пульт управління, що знаходиться в Оболонському районі міста.
Контроль за станом мереж до 1994 р. здійснювали застарілими релейними пультами управління – контролювалось тільки 22 % мереж.
Сьогодні мережі зовнішнього освітлення міста керують і контролюють з трьох новітніх пультів, аналогів яким поки що немає у країнах СНД. У 2001 р. на центральному диспетчерському пункті ввели в експлуатацію систему ТМ-323С, розроблену житомирськими фахівцями. Ця система дає змогу передавати сигнали контролю від шаф управління на центральний пульт по силових розподільчих
мережах зовнішнього освітлення. Завдяки цьому обсяг мереж, що контролюються центральним пультом правобережної частини міста, зріс з 22 % до 96 %.
У 2003 р. в Оболонському районі міста введено в експлуатацію пульт управління ''Грант-С''. Унаслідок цього з 900 шаф управління освітленням правобережної частини міста контролюються 864; ведуться розробки схемних рішень для доведення обсягу контролю мереж до 100 %.
У лівобережній частині міста з 1996 р. поетапно вводиться в експлуатацію цифрова радіометрична система ''Славутич-1''. Система формує, передає, приймає та обробляє сигнали управління та проводить діагностику мереж зовнішнього освітлення в автоматичному режимі із наступним відображенням стану мереж на екрані монітора ПЕВМ. На цьому етапі керування та контроль 46 % пунктів живлення мереж зовнішнього освітлення Лівобережжя ведеться по радіоканалу.
Сучасне підприємство ''Київміськсвітло'', що входить до складу комунальної корпорації ''Київавтодор'', налічує 400 працівників, забезпечує роботу шести експлуатаційно-технічних районних мереж зовнішнього освітлення і району архітектурно-декоративного підсвічування, обслуговує за допомогою 93 одиниць спецавтотехніки 130,5 тис. світильників і прожекторів різних потужностей та призначення, 1330 шаф зовнішнього освітлення, 4,2 тис. км електромереж. Включення зовнішнього освітлення міста Києва виконується диспетчерами з центрального та двох районних автоматизованих пультів управління.


КП ''Київміськсвітло''



Логос Україна         Головне управління комунального господарства         Зміст         ДКП ''Плесо''