Олег Леонідович Овдій народився 2 червня 1953 р. у м. Києві. У 1976 р. закінчив Київський автодорожній інститут, за фахом – інженер шляхів сполучень. Все своє життя пов'язав з АТ ''Київпроект''.
Брав активну участь у проектуванні та реконструкції транспортної мережі столиці, Хрещатика, Михайлівської та Софіївської площі, проспекту Ватутіна, вул. Богатирської, транспортної розв'язки на перетині Брест-Литовського проспекту та вул. Індустріальної, Співочого поля, в реконструкції споруд на території Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника, транспортної розв'язки на перетині проспекту Науки та вул. Саперно-Слобідської, транспортної мережі житлових масивів Позняки, Осокорки, Харківське шосе, Троєщина, автомобільної дороги від Повітрофлотського проспекту до Великої кільцевої дороги.
О. Л. Овдій займався також інженерною підготовкою та виносом мереж під час будівництва станцій метро ''Славутич'', ''Позняки'', ''Харківська'', ''Печерська'', ''Житомирська'', ''Проспект Вернадського'', транспортною розв'язкою на проспекті Бажана в районі станцій метро ''Осокорки'', ''Позняки'', ''Харківська''.
Заслужений будівельник України. Нагороджений ''Знаком пошани'' Київської міської державної адміністрації.
Про будь-яку цивілізацію судять за тими об'єктами матеріальної культури, що залишилися після неї. Архітектура – той вид мистецтва, в якому найповніше виявляються всі риси суспільства – його достоїнства і недоліки, бо вона, за словами Оноре де Бальзака, є ''велике відображення звичаїв і вдач народу''. Архітектура відображає не тільки технічні та технологічні можливості суспільства, а й цінності та сподівання людей.
За 70 років ''Київпроект'' створив чимало проектних житлових, громадських, комунальних та транспортних споруд. За час його діяльності територія міста збільшилася вдвічі (з 44,1 тис. га до 83,6 тис. га), кількість населення зросла більш ніж учетверо (з 0,63 млн осіб до 2,6 млн), житловий фонд розширився в чотирнадцять разів (з 3,9 млн кв. м житлової площі до 56 млн кв. м).
Деякі розробки інституту ''Київпроект'' без перебільшення можна назвати епохальними. Насамперед, важливим внеском у галузі містобудування стало прийняте Генеральним планом 1947 р. рішення про перехід міста на Лівий берег. Це стало можливим завдяки новій технології будівництва житла на намивних територіях. Унаслідок цього було створено унікальне за плануванням місто. Дійсно, де ще в світі є велике місто, в центрі якого міститься зона відпочинку, по периметру - житло і вкраплення промислових об'єктів? Київ став самобутнім, і в цьому велика заслуга ''Київпроекту''.
Неповторна центральна вулиця міста – Хрещатик. Її містобудівний ансамбль і функціональне зонування індивідуальні: з непарного боку знаходяться громадські будівлі, далі – транспортна магістраль, потім широкий зелений бульвар і з правого боку – житлові будинки. Органічно включені в архітектурно-просторову композицію вулиці київські пагорби! Вся вона є живою ілюстрацією до визначення поняття ''архітектури'' як організації простору. І в цьому сенсі архітектура Хрещатика гідна найвищої оцінки.
Унікальна просторова організація центральної частини міста – Європейська площа, Майдан Незалежності. Ці архітектурні ансамблі створені не для транспорту, не для параду – вони є місцем зустрічей, відпочинку, спілкування людей; в цьому їх важлива соціальна функція. Архітектори та інженери – ''батьки'' проектів – реконструювали історично сформовану частину міста так, щоб вона стала не конструктивно-монтажним вузлом, а його ''серцем'' і символом.
Древні вулиці, майдани – прекрасне обличчя не тільки столиці, а й усієї країни. Можна сказати, що 70 років служіння місту інститутом ''Київпроект'' були гідними. Він, як старійшина проектних організацій, що здійснює комплексну забудову та реконструкцію столиці України, цьогоріч святкує свій ювілей. А починалося це так...
З 1934 р., у зв'язку з перенесенням столиці України в Київ, тут активно розпочалося будівництво громадських і житлових будинків, впорядковувалися бульвари, вулиці та головні магістралі, були закладені основи розвитку його інженерних мереж та комунікацій.
У 1937 р. на базі окремих архітектурних майстерень було створено єдину архітектурну майстерню ''Київміськпроект'', що зробила внесок у розвиток довоєнного Києва. В ній зосереджувались кращі архітектурні сили на чолі з видатними містобудівниками І. Медгаузом, В. Риковим, М. Холостенком, М. Шехоніним.
Творчу роботу колективу перервала війна, яка спричинила велику руйнацію житлового фонду, пам'яток історії та архітектури. У 1944 р. для відновлення столиці було організовано Державні архітектурно-проектні майстерні під керівництвом талановитого фахівця В. Єлізарова. Фактично, це було відродження ''Київміськпроекту''. У 1945-1946 рр. в його складі створено бюро генерального плану та бюро експериментального проектування та типізації.
Справжнім іспитом на творчу зрілість стала відбудова у 1947 р. Хрещатика.
У творчому змаганні з провідними зодчими Москви, Ленінграда, Києва, Одеси, Харкова проектування доручили колективу ''Київпроект'', який представляли О. Власов (керівник), А. Добровольський, В. Єлізаров, О. Заваров, О. Маліновський, Б. Приймак, В. Созанський. Великий обсяг будівельних робіт у зруйнованому війною місті сприяв тому, що у 1951 р. Державні Архітектурні майстерні реорганізували в Державний інститут з проектування – ''Київпроект''.
Стратегію відбудови міста та його подальший розвиток визначив перший післявоєнний план Києва, розроблений ''Київпроектом'' (головний архітектор О. Власов) та схвалений урядом України. Його колектив розробляв усі генеральні плани міста (1947, 1966, 1986, 2002), проекти забудови практично всіх житлових масивів – від Першотравневого до Оболоні та Осокорків-Позняків, а також майданів, ансамблів центральних магістралей.
Фахівці ''Київпроекту'' та будівельники вперше на теренах колишнього Союзу здійснили масове будівництво житлових районів методом гідронамиву на заплавних Дніпровських територіях. На ''піщаних подушках'' зведено житлові масиви Русанівський, Березняки, Лівобережний, Оболонь, пізніше – Вигурівщина-Троєщина, Позняки, Осокорки.
Із 56,3 млн кв. м житлового фонду м. Києва (станом на 1.01. 2007) акціонерне товариство запроектувало понад 44 млн кв. м, а місто отримало унікальну планувальну структуру: центр – зелена зона відпочинку, а по периметру – житло.
АТ ''Київпроект'' створив прекрасні ансамблі центральних вулиць – Хрещатик, Горького-Боженка, здійснив реконструкцію Подолу, площі Слави, площі Толстого, майдану Незалежності та ін. Роботи зодчих втілені у величні громадські споруди: будинок Київської міської ради, Український дім, нові корпуси Київського національного університету імені Тараса Шевченка, АСК телебачення, бізнес-центр ''Київ-Донбас'', Дитячу академію мистецтв, готелі ''Москва'', ''Хрещатик'', ''Турист'', ''Дніпро'', ''Національний'', торговельні центри в центральній частині міста та на житлових масивах торговою площею близько 300 тис. кв. м.
За період діяльності 17 кращих об'єктів відзначено Державними преміями. Серед них: Палац піонерів і школярів у м. Києві, житловий будинок по вул. Володимирській, 69, інженерна підготовка території житлового масиву ''Оболонь'', Московський міст через р. Дніпро, площа Жовтневої революції (нині Європейська площа), Південний термінал залізничного вокзалу, Генеральні плани 1967, 1986, 2005 рр. тощо.
Одна з найяскравіших сторінок трудової звитяги – відтворення та реконструкція зруйнованих у минулому національних святинь: Успенського собору Києво-Печерської лаври та Михайлівського Золотоверхого монастиря, проектування храму Святої Трійці на Вигурівщині – Троєщині, церкви Георгія Переможця на новій Привокзальній площі.
Колектив АТ ''Київпроект'' започатковував проектування багатьох об'єктів інженерної інфраструктури, які забезпечують життєдіяльність міста: прокладено близько 2848 км магістральних мереж водопроводу, 822 км тепломагістралей, 2050 км каналізаційних мереж, зведено 30 насосних станцій перекачки стічних вод, пробурено понад 300 артезіанських свердловин. Великий вклад зроблено у формування дорожньо-транспортної структури: довжина вулично-шляхової мережі нині становить 1500 км; налічується 244 підземних переходи, близько 406 км тролейбусних та 282 км трамвайних ліній.
Серед вагомих творчих здобутків колективу останніх років – Південний термінал залізничного вокзалу, Майдан Незалежності, реконструкція Бессарабського кварталу, універмаг ''Україна'', Севастопольська площа, Водно-інформаційний центр та ін.
Сьогодні акціонерне товариство ''Київпроект'' – потужний проектно-виробничий комплекс, здатний фахово і оперативно вирішувати містобудівельні та інженерні проблеми. До його складу належать: ''Київпроект-1'' (директор К. П. Кафієв), ''Київжитлопроект'' (директор Н. І. Родичкіна), ''Київцивільпроект'' (директор Г. В. Романов) ''Київінжпроект'' (директор М. С. Марченко), ''Київдормістпроект'' (директор В. В. Воробйов), ''Київгео'' (директор М. П. Божко), ''Київтелекомелектропроект'' (директор Л. О. Рябічев), ДП Інститут ''Київгенплан'' (директор В. Г. Чекмарьов), ДП ''Київметалпроект'' (директор О. К. Юсупов), ДП ''Київпроект-5'' (директор М. В. Фрейберчук), ТОВ ''Київпроектреставрація'' (директор Ю. Г. Лосицький).
Стратегічними службами акціонерного товариства є інноваційно-технічний центр та відділ маркетингу.
Основні замовники проектантів – ''Київміськбуд'', Головне управління житлового забезпечення, ''Головкиївархітектура'', ''Київміськгідрошляхміст'', АТ ''Київенерго'' та ДКП ''Київводканал''.
Колектив АТ ''Київпроект'' – це сузір'я поняд 1300 талановитих фахівців усіх проектних спеціальностей, серед яких 19 академіків Української академії архітектури та Академії будівництва України, лауреати Державних премій, премій Ради Міністрів, заслужені архітектори та будівельники України, кандидати архітектури та технічних наук.
Акціонерне товариство ''Київпроект'' (ліцензія АА № 499660) виконує весь спектр робіт:
- розроблення нового генерального плану міста, визначення земельних ділянок під забудову;
- повний комплекс послуг зі збору вихідних даних та розроблення проектно-кошторисної документації об'єктів житлово-цивільного та комунального призначення;
- проекти реконструкції та перепрофілювання об'єктів соціальної сфери;
- визначення технічного стану існуючих будівель;
- проектування всіх видів інженерних мереж, транспортних магістралей та комунальних споруд;
- виконання усіх видів геодезичних, інженерно-геологічних та геофізичних досліджень у будівництві;
- експертиза та оцінювання майна державних підприємств, що підлягають приватизації;
- визначення початкової вартості незавершеного будівництва, діагностика будівельних конструкцій, оцінювання земельних ділянок під об'єкти, що приватизуються;
- проектний менеджмент, спільна робота із зарубіжними партнерами, впровадження нових технологій та передових досягнень у галузі будівництва.
Колектив удостоєно Державних премій у галузі архітектури, ордена ''За трудові досягнення'' IV ступеня, відзначено міжнародним призом ''Європейська якість'', премією Національної спілки архітекторів України ''Волюта'' за видатні та архітектурні досягнення у забудові Києва.
Якість проектних розробок інституту ''Київпроект'' підтверджено багаторічним досвідом роботи та міжнародним сертифікатом якості ІSO-9001:2000.
АТ ''Київпроект'',
вул. Б. Хмельницького, 16-22, м. Київ.
Тел.: (044) 224-05-20, 224-51-47,
тел./факс: (044) 234-40-67.
E-mail: marketing@kyieprokt.com.ua |  |
|
