Донецький національний технічний університет. Видавничий центр «Логос Україна»

Саф’янц Сергій Матвійович

Декан фізико-металургійного факультету. Доктор технічних наук, професор,
член-кореспондент Академії гірничих наук України

Народився 6 жовтня 1951 р. у м. Авдіївці Донецької області. Закінчив із відзнакою металургійний факультет (1968–1973) Донецького політехнічного інституту і здобув кваліфікацію інженера-металурга. Другу вищу освіту одержав у 1990 р. за спеціальністю «Промислова теплоенергетика».
Уся трудова діяльність Сергія Матвійовича пов’язана з ДонНТУ. Інженер, старший науковий співробітник (1973–1978), аспірант (1978–1981), завідувач відділу спецелектрометалургії (1981–1989), доцент кафедри «Промислова теплоенергетика» (1989–1995), професор кафедри (1995–1997), з 1997 р. — завідувач кафедри.
С. М. Саф’янц розробив і реалізував у дослідно-промислових масштабах на установці продуктивністю 10 тис. тонн на рік унікальну технологію виробництва великовагової металізованої сировини методом вуглетермічного відновлювання оксидів заліза. Мінчерметом СРСР технологія рекомендована до впровадження на низці заводів. Також Сергій Саф’янц є керівником робіт з енергозбереження у вузах регіону, очолює створений при кафедрі центр енергоменеджменту.
Опублікував більше 100 наукових робіт, зокрема п’ять навчальних посібників і десять винаходів; підготував трьох кандидатів наук. Його основні наукові праці присвячені безкоксовій металургії, підвищенню якості металопродукції, енергозбереженню.

Фізико-металургійний факультет — один із найстаріших у Донецькому національному технічному університеті — бере свій початок у надрах вечірнього металургійного технікуму, створеного в 1924 р. при Донецькому гірничому інституті. Наприкінці 1929 р. вечірній металургійний технікум був реорганізований у Донецький металургійний інститут (ДМІ), який увійшов у підпорядкування об’єднання «Сталь» і розпочав підготовку фахівців із доменного, мартенівського й прокатного виробництва. Перший набір студентів-металургів склав 50 осіб. В інституті організували два факультети, створили кафедри, відкрили аспірантуру.

ДМІ мав вечірнє й заочне відділення, вищі інженерні курси, філії на металургійних заводах Донецька, Макіївки та Алчевська. Студенти цих філій після закінчення другого курсу продовжували навчання на денному відділенні.

У 1930 р. у металургійному інституті навчалося 250 студентів, були створені кафедри: «Металургія сталі», «Металознавство й термічна обробка металів», у 1931 р. — «Металургія чавуну» і «Прокатне виробництво». В 1933 р. у ДМІ вперше в країні почав готувати фахівців із механічного обладнання металургійних заводів. У червні 1934 р. вперше пройшов публічний захист дипломних проектів студентів механіко-металургійного факультету. Усі випускники після успішного захисту були направлені на металургійні підприємства Донбасу для організації ефективної роботи металургійного виробництва.

У 1935 р. на базі металургійного й гірничого інститутів був створений Донецький індустріальний, надалі політехнічний інститут (ДПІ). У цей час на металургійному факультеті навчалося 578 студентів. Підготовка інженерів-металургів здійснювалася за чотирма спеціальностями: «Металургія чорних металів», «Обробка металів тиском», «Металознавство, обладнання й технологія термічної обробки металів», «Механічне обладнання заводів чорної металургії». Науково-дослідні роботи металургійного факультету були тісно пов’язані з виробництвом і вирішували низку найважливіших проблем в основних переділах підприємств чорної металургії. На факультеті в різний час працювали видатні вчені, академіки й професори, творці відомих усьому світу наукових шкіл: П. Г. Рубін, К. В. Месерле, В. О. Сорокін, Н. І. Красавцев, А. П. Виноградов, М. С. Щиренко, Й. Ю. Брайнін, В. М. Клименко, А. Й. Іванов, О. П. Чекмарьов, Д. І. Старченко, В. А. Каменський, С. І. Сапіро, І. І. Борнацький, В. І. Мачикін, В. С. Сапіро та ін.

Свою відданість науці вони зуміли передати своїм учням, багато з яких стали гідними спадкоємцями своїх учителів, керівниками великих промислових підприємств, академічних і галузевих інститутів, ВНЗ, відомими вченими й педагогами.

Першим деканом металургійного факультету був визнаний учений-металург, фахівець у галузі сталеплавильного виробництва, доц., к. т. н. М. М. Стрілець. У наступні роки факультет очолювали професори: д. т. н. В. М. Клименко (1965–1968), В. Я. Сєдуш (1969–1971), А. Й. Іванов (1971–1977), О. А. Мінаєв (1977–1985), О. А. Троянський (1985–1992), В. С. Сапіро (1992–1995), М. Т. Єгоров (1995–2006), з 2006 р. факультетом керує проф., д. т. н. С. М. Саф’янц.

У довоєнні роки металургійний факультет був основним центром підготовки інженерних кадрів для металургії Донбасу. В роки війни у м. Прокоп’євську факультет готував кадри для Сибіру й Далекого Сходу. В 1943 р. (після повернення інституту в Донецьк) факультет продовжив підготовку інженерів для металургійної галузі, зміцнюючи й розвиваючи традиції та методологію інженерної підготовки, створюючи наукові школи за найважливішими напрямками металургійної науки, відкриваючи нові напрями підготовки фахівців.

Пройшли роки постійного творчого пошуку, напруженої викладацької праці, дерзань і звершень, які відбувалися в інститутських аудиторіях і лабораторіях, залишаючи незабутні спогади й у студентів, і у викладачів. У навчальному процесі перемоги завжди спільні, адже відбувається взаємне збагачення і студента, і викладача. А «загальним пам’ятником» усім їм — імена перерахувати просто неможливо — став небачений прогрес вітчизняної металургії в Донбасі, який забезпечив промислову могутність країни у другій половині XX століття. Цього неможливо було б досягти без металу, без тих людей, які оволоділи майстерністю металурга. Багато з них мають дипломи Донецького політехнічного інституту, пишаються цим і з честю несуть звання випускника ДПІ, хай би куди їх закинула доля.

За 90-річний період історії ДонНТУ структура факультету неодноразово змінювалася, з’являлися нові спеціальності й спеціалізації, виникали нові, змінювалися старі кафедри. Якщо в перші десятиліття ці структури визначалися потребою в підготовці інженерів за класичними металургійними спеціальностями — виробництво чавуну й сталі, прокатне й ливарне виробництво, то в наступні роки в народному господарстві країни виникала необхідність у фахівцях нового профілю. Так у 1972 р. на факультеті організовано кафедру «Газопічна теплотехніка», в 1974 р. — «Електрометалургія сталі й феросплавів». У 2004 р. кафедра «Технологія конструкційних матеріалів» була реорганізована в кафедру «Кольорова металургія й конструкційні матеріали» і почала підготовку фахівців зі спеціальності «Металургія кольорових металів».

Зазнала суттєвих змін і структура самого металургійного факультету. Розвиток ринкових відносин у країні поставив на одне з перших місць проблеми організації діяльності компаній на основі сучасних підходів до керування якістю, забезпечення енергоресурсами й енергозбереження. Для розв’язання цих питань на факультеті в 1981 р. було створено кафедру «Промислова теплоенергетика», яка готує інженерні кадри за спеціальностями «Теплоенергетика», «Теплові електричні станції» (з 1993 р.) і «Енергетичний менеджмент» (з 2002 р.). У 1993 р. кафедра «Металознавство й термічна обробка металів» була реорганізована в кафедру «Фізичне матеріалознавство», яка з 1994 р. розпочала підготовку фахівців нового освітньо-професійного напрямку «Інженерне матеріалознавство». Випускники цієї кафедри виконують дипломні роботи з управління якістю готової продукції не лише із чорних металів, а й з інших сучасних конструкційних матеріалів.

Такі відчутні структурні перетворення вимагали напруженої методичної роботи на всіх кафедрах. Багато сил, часу й таланту віддають цій найважливішій складовій навчального процесу провідні викладачі факультету. Так у напрям підготовки «Енергетика» великий внесок зробили професори, доктори технічних наук А. Й. Іванов і С. М. Саф’янц, останній є членом президії науково-методичної комісії з енергетики МОН України, членом науково-методичної ради МОН України (секція «Енергетика й енергозбереження») і Координаційної ради із проблем енергозбереження. За напрямом підготовки «Інженерне матеріалознавство» кафедра «Фізичне матеріалознавство» є провідною організацією з підготовки Галузевого стандарту вищої освіти України. Цей напрям був розроблений і введений у дію в 2004 р. На базі кафедри створена і працює Науково-методична комісія Міністерства освіти й науки України за напрямом «Інженерне матеріалознавство». Головою комісії обраний проф., д. т. н. О. О. Баранов, членом президії — проф., д. т. н. В. П. Горбатенко. З метою ефективної організації навчального процесу з підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів за спеціальністю «Металургія кольорових металів» співробітниками кафедри «Кольорова металургія й конструкційні матеріали» під керівництвом проф., д. т. н. М. О. Маняка була здійснена значна робота для підготовки нових лекційних курсів, лабораторних, практичних і курсових робіт, заходів щодо матеріального, методичного й інформаційного забезпечення, підвищення власної кваліфікації. До навчального процесу на засадах сумісництва залучають висококваліфікованих фахівців науково-дослідних установ. Так заступник директора з наукової роботи Донецького державного науково-дослідного й проектного інституту кольорових металів, к. т. н. В. М. Бредихін викладає дисципліни, пов’язані з переробкою відходів і виробництвом вторинних кольорових металів.

За минулі роки для підприємств і організацій металургійної галузі підготовлено близько 10 000 інженерів, серед них більше 300 випускників — громадяни 15 іноземних держав. Багато випускників факультету стали керівниками і провідними спеціалістами великих промислових підприємств, академічних та галузевих інститутів, вишів, відомими вченими й педагогами.

Сьогодні факультет є одним із найбільших і провідних в університеті. До його складу входять дев’ять кафедр, на яких працюють 26 професорів, докторів наук і більш ніж 90 доцентів, кандидатів наук. Є серед них лауреати Державних премій, заслужені діячі науки й техніки України, члени міжнародних, українських і галузевих академій. Є докторантура й аспірантура, успішно працює спеціалізована рада із захистів докторських і кандидатських дисертацій.

За програмами підготовки магістрів і бакалаврів навчається більше 1300 студентів. Підготовка бакалаврів ведеться за напрямами «Металургія», «Інженерне матеріалознавство», «Теплоенергетика», а спеціалістів і магістрів — за спеціальностями «Металургія чорних металів», «Металургія кольорових металів», «Обробка металів тиском», «Промислова теплотехніка», «Термічна обробка матеріалів», «Металознавство», «Прикладне матеріалознавство», «Енергетичний менеджмент», «Промислова теплоенергетика», «Теплові електричні станції».

– руднотермічних процесів та маловідходних технологій;

– кольорової металургії та конструкційних матеріалів;

Факультет забезпечений сучасною матеріально-технічною базою для навчальних занять і виконання наукових досліджень. Усі випускові кафедри оснащені комп’ютерними класами, підключеними до мережі Інтернет. Це відкриває широкий доступ студентам і співробітникам до світових інформаційних технологій. Випускники факультету мають фундаментальну підготовку з економіки, основ менеджменту й маркетингу. Дипломні проекти студентів розробляються на завдання підприємств і виконуються у вигляді бізнес-планів, які в умовах ринкової економіки є одним із найважливіших елементів організації конкурентоспроможного виробництва. Велика увага приділяється опануванню студентами комп’ютерної техніки й іноземних мов. Щорічно зі студентів факультету формуються спеціалізовані групи, у яких викладання фундаментальних, загальнотехнічних і низки спеціальних дисциплін ведеться англійською і французькою мовами, що дає змогу випускникам отримувати поглиблену підготовку й навички технічного перекладу і значно розширює можливість їх працевлаштування не лише в Україні й СНД, а й у країнах далекого зарубіжжя.

Факультет підтримує наукові й ділові зв’язки із промисловими підприємствами, академічними й галузевими інститутами, вишами України, Росії, Білорусі й Молдови. Успішно розвивається співпраця факультету з низкою закордонних університетів, інститутів і фірм США, Англії, Німеччини, Японії, Австрії, Польщі, Нігерії, Португалії, Іспанії. В 2000 р. укладено угоду про творчу співпрацю з факультетом металургії й матеріалознавства Технічного університету м. Острава (Чехія).

Свою нинішню назву — фізико-металургійний — факультет носить із 1993 року, що більш точно й повно відображає систему підготовки фахівців у галузях металургії, фізичного матеріалознавства й теплотехнічних технологій. Сьогодні перед факультетом поставлено завдання із забезпечення кадрами не тільки класичних виробничих підприємств, а й нових структур і форм функціонування промисловості — підприємств середнього й малого бізнесу різного профілю. Ці обставини визначають основне завдання інженерної освіти нинішнього періоду: комбінація високої якості підготовки кадрів із задоволенням конкретних потреб тих, кого навчають, і замовника, а також забезпечення конкурентоспроможності інженерів на ринку праці. Науково-педагогічний потенціал і матеріально-технічна база ФМФ дозволяють успішно розв’язати це завдання. Активна робота кафедр факультету в галузі цільової підготовки кадрів дає змогу успішно співпрацювати з металургійними підприємствами і в інших напрямах: підвищення кваліфікації кадрів, науково-дослідні й проектно-впроваджувальні роботи, технологічний аудит і оцінка інвестиційної привабливості проектів, контроль якості вихідної сировини й кінцевої продукції, розробка і впровадження систем управління якістю тощо.

Наявна організаційна структура факультету дозволяє успішно вирішувати як навчальні, так і науково-дослідні завдання. З одного боку, спеціалізації кафедр охоплюють вирішення будь-яких проблем, що виникають у конкретного замовника, з іншого — за потреби створюються творчі колективи із представників різних кафедр, спроможні вирішувати комплексні завдання. У цьому запорука успіху й перспективності розвитку фізико-металургійного факультету.

Кафедру руднотермічних процесів та маловідходних технологій (РТП; до 1992 р. — «Металургія чавуну») заснував у 1931 р. професор П. Г. Рубін.

У подальші роки кафедру очолювали: проф. К. В. Мессерле (1934–1941), доц. Б. М. Носовицький (1944–1947), проф. В. О. Сорокін (1947–1977), проф. А. Й. Іванов (1977–1986), проф. В. М. Андронов (1986–1992), проф. Г. С. Клягін (1992–2004), з 2005 р. кафедру очолює доц. В. В. Кочура.

Кафедра готує бакалаврів, спеціалістів та магістрів із напряму підготовки «Металургія» (спеціалізація «Металургія чавуну») й «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» (спеціалізація «Екологія металургії»).

– лабораторію з підготовки та окускування мінеральної сировини;

– лабораторію технології доменного виробництва;

– наукову лабораторію пиловугільного палива;

– дисплейний клас, обладнаний сучасними персональними комп’ютерами.

На кафедрі деякий час працювали: Ф. В. Булгаков, Б. М. Носовицький, Й. Д. Балон, І. М. Гриненко, В. В. Кравцов, Т. Т. Нестеренко, О. В. Мітасов, В. І. Ростовський, О. І. Бабіч, Б. В. Дегтярьов, С. М. Саф’янц, О. К. Сафонова, А. Л. Попов, Г. Я. Кулібабін, М. Ф. Подорожний, О. І. Найдовський, Г. Й. Константинов, В. П. Івлєв, В. І. Горда, О. І. Павлов, В. П. Падалка, О. А. Тунік, С. І. Фоменко, О. Є. Горюнов, О. І. Красавцев, Т. П. Гладкоскок, М. С. Хлапонін.

Зараз на кафедрі працюють: В. В. Кочура, Г. С. Клягін, С. Л. Ярошевський, А. С. Бондар, І. М. Міщенко, А. В. Кузін, М. М. Перістий, Г. М. Сидоренко, В. А. Темнохуд, О. В. Кравченко, Я. Ю. Асламова, З. К. Афанасьєва, С. І. Падалко, А. Л. Брусов, В. Ф. Сорокін, Л. М. Кологривова, Л. І. Прокопьєва, Т. Ю. Турко, І. С. Брустинова, Т. О. Івлєва, М. А. Кецько, Н. В. Голухін, І. В. Мішин.

Більшість викладачів кафедри є її випускниками, зокрема завідувач, доц. В. В. Кочура, доц. А. В. Кузін, старший викладач О. В. Кравченко, асистенти З. К. Афанасьєва, Я. Ю. Асламова, аспіранти Н. В. Голухін, І. В. Мішин.

Сьогодні кафедра відома в Україні й за кордоном завдяки своїй науковій школі «Технологія доменної плавки з використанням комбінованого дуття високих параметрів» (керівник — академік Інженерної академії наук України, проф., д. т. н. С. Л. Ярошевський).

ДонНТУ є одним зі світових лідерів у розробці й розвитку технології вдування пиловугільного палива (ПВП) у горно доменних печей. Розроблений і освоєний метод комплексної компенсації порушень технологічного режиму доменної плавки при використанні ПВП забезпечує зниження витрати коксу під час вдування великої кількості додаткових палив (150–200 кг/т чавуну) і скорочення загальної витрати палива.

За розробку й розвиток технології вдування пиловугільного палива (ПВП) у горно доменних печей проф. С. Л. Ярошевський нагороджений Державною премією СРСР у галузі науки та техніки.

Під керівництвом проф. С. Л. Ярошевського створена наукова лабораторія пиловугільного палива, де проводяться науково-дослідні роботи за напрямами:

– розробка технології доменної плавки із заміною пиловугільним паливом природного газу й 30–50% металургійного коксу;

– підвищення ефективності використання металургійного коксу в доменній плавці;

– дослідження та оптимізація шлакового режиму доменної плавки та десульфурації чавуну.

Також на кафедрі проводяться дослідницькі розробки за напрямами:

– розробка технології виробництва високоякісної залізорудної сировини для чорної металургії (доц. І. М. Міщенко);

– розробка сучасних систем контролю та керування при підготовці шихтових матеріалів до доменної плавки (доц. А. С. Бондар);

– розробка енерго- і ресурсоощадних технологій у металургійному виробництві (проф. Г. С. Клягін, доц. В. В. Кочура, доц. М. М. Перістий, ст. викл. О. В. Кравченко, асист. Я. Ю. Асламова);

– розробка технології та устаткування для утилізації промислових відходів (проф. Г. С. Клягін, доц. М. М. Перістий, доц. Г. М. Сидоренко, ст. викл. О. В. Кравченко);

– розробка математичних моделей для оптимізації технологічних процесів і прогнозування екологічної безпеки (доц. Г. М. Сидоренко, ст. викл. О. В. Кравченко);

– розробка заходів для забезпечення екологічної і технічної безпеки в металургії (доц. В. А. Темнохуд).

Наукові праці з названих напрямків виконуються на світовому рівні.

За результатами досліджень співробітниками кафедри опубліковано більше десятка монографій і понад 1000 статей у вітчизняних і закордонних наукових журналах, із них 20% — за участю студентів. Щорічно студенти кафедри беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конференціях, всеукраїнських конкурсах і олімпіадах, за результатами яких неодноразово отримували дипломи і грамоти. Розроблено понад 50 методичних посібників для вивчення спеціальних курсів, підготовлено і захищено шість докторських і більше 30 кандидатських дисертацій.

Колектив кафедри руднотермічних процесів та маловідходних технологій.
Зліва направо: сидять: інж. Л. І. Прокопьєва, асист. Я. Ю. Асламова, доц. Г. М. Сидоренко,
проф. С. Л. Ярошевський, проф. Г. С. Клягін; стоять: доц. В. А. Темнохуд, доц. А. В. Кузін,
зав. лаб. А. Л. Брусов, ст. викл. О. В. Кравченко, доц. А. С. Бондар, зав. кафедри В. В. Кочура,
н. с. Т. О. Івлєва, інж. М. А. Кецько

Випускники кафедри займають керівні посади в міністерствах і відомствах (вісім головних інженерів, 28 начальників цехів і лабораторій на металургійних підприємствах України), очолюють кафедри у вишах.

Розробки кафедри з підвищення екологічної безпеки і ресурсозбереження дозволили переорієнтувати підготовку фахівців, і в 1995 р. на кафедрі була відкрита нова спеціальність «Охорона праці та екологія металургійного виробництва» (після 1998 р. — «Екологія та охорона навколишнього середовища», спеціалізація «Екологія металургії»). У процесі викладання курсів використовуються наукові розробки кафедри.

Кафедра бере участь також і у післявузівському навчанні, підвищенні кваліфікації та перепідготовці інженерно-технічних працівників підприємств за напрямами «Металургія чавуну» й «Екологія та охорона навколишнього середовища в чорній металургії».

Кафедра підтримує плідні зв’язки з металургійними і гірничорудними підприємствами, навчальними і проектними інститутами більшості країн СНД, а також із навчальними і дослідницькими центрами, інститутами, металургійними фірмами Польщі, Чехії, Словаччини, Югославії, Німеччини, Франції, Китаю, Індії, Нігерії, Японії, Іспанії, Португалії, Великобританії, США.

Студенти проходять навчальну і виробничу практику на металургійних підприємствах України, Росії, Франції, Польщі, Чехії, а переддипломну, як правило, — за місцем своєї майбутньої роботи.

Багато студентів, які навчаються за контрактами між підприємствами і вузом, вивчають додаткові теми й дисципліни, пов’язані зі специфікою конкретного виробництва або підприємства і виконують випускні роботи на замовлення підприємств.

Велика увага на кафедрі приділяється вивченню іноземних мов. На кафедрі щорічно організуються групи студентів із поглибленим вивченням іноземних мов (французької та англійської). Студенти цих груп оволодівають загальною, діловою і науково-технічною іноземною мовою. Викладання спеціальних дисциплін ведеться у спеціалізованих групах іноземними мовами. Кваліфікаційні роботи спеціалістів та магістрів виконуються і захищаються також іноземною мовою. Це дозволяє випускникам одержати поглиблену підготовку і навички технічного перекладу, значно розширює можливість їх працевлаштування не лише в Україні, а й за її межами.

Випускники працюють на фабриках окускування, аглофабриках, у доменних цехах, інженерних службах металургійних, машинобудівних підприємств України, Росії, науково-дослідних і проектних інститутах, а також на керівних посадах у базових галузях промисловості й комерційних структурах. Кращих випускників залишають на кафедрі для навчання в аспірантурі і науково-дослідної роботи. В аспірантурі навчаються вітчизняні закордонні фахівці за денною формою навчання, а також працівники промисловості без відриву від виробництва. Кафедра має й інші можливості післявузівського навчання випускників і перепідготовки інженерно-технічних працівників.

Металургійна галузь у цілому й чорна металургія зокрема є стратегічним національним ресурсом. Турбота про конкурентоспроможність її продукції на основі застосування високих технологій і створення сприятливого інноваційного клімату лежить на плечах висококваліфікованих фахівців, котрих випускає кафедра металургії сталі.

На початку минулого століття в Донбасі сформувалася група металургійних заводів, інтенсивний розвиток яких вимагав підготовки висококваліфікованих кадрів для виробництва чавуну і сталі та наукового забезпечення металургійних технологій, що швидко розвивалися. Для вирішення цього завдання в 1924 р. у Донецьку при гірничому інституті був відкритий вечірній металургійний технікум, який у 1929 р. було реорганізовано в Донецький металургійний інститут, що перебував у підпорядкуванні об’єднання «Сталь» і готував інженерно-технічні кадри для доменного, мартенівського і прокатного виробництв.

Колектив кафедри металургії сталі. Зліва направо: верхній ряд: проф., д. т. н. О. М. Зборщик;
середний ряд зліва направо: асп. А. В. Кравченко, асист. І. М. Салмаш, інж. з науково-методичної
роботи Н. О. Чілікіна, доц., к. т. н. Є. М. Лебедєв, доц., к. т. н. В. Л. Жук, асистент О. В. Антикуз,
навчальний майстер С. В. Лінік; передній ряд: лаб. Д. Є. Пісаренко, асп. В. Є. Ухін,
зав. каф. проф., д. т. н. О. М. Смірнов, зав. лаб. М. Г. Головата, доц., к. т. н. Є. В. Штепан

У 1930 р. в інституті було створено кафедру «Металургія сталі і металургійні печі», а її першим завідувачем став проф. В. А. Каменський.

Перший набір студентів-металургів (1930) склав 50 осіб. У червні 1934 р. вперше відбувся публічний захист дипломних проектів студентів-металургів. З 1935 по 1941 рік. кафедрою керував проф. П. М. Іванов, який зробив вагомий внесок у навчальний процес і теорію виробництва сталі й видав популярний для свого часу підручник «Основи динаміки мартенівського виробництва». В цей період паралельно з підготовкою висококваліфікованих інженерів-металургів, викладачі й співробітники кафедри вирішували наукові і практичні проблеми сталеливарної галузі для заводів південного сходу України.

У роки Великої Вітчизняної війни кафедра у складі Донецького індустріального інституту була евакуйована в м. Прокоп’євськ. Упродовж 1942–1947 рр. кафедрою керував професор С. І. Сапіро, під керівництвом якого в цей скрутний період зусилля кафедри були спрямовані на задоволення потреб підприємств, що працювали на оборону, а потім — на відновлення народного господарства. В 1943 р., після повернення інституту до Донецька, кафедра продовжила підготовку інженерів для металургійної галузі України.

Тотальне відновлення і широкий розвиток кафедри відбулися в післявоєнний період, коли протягом 25 років (1947–1972) кафедрою завідував доц., к. т. н. М. Н. Стрілець. У мінімальні терміни на кафедрі був сформований працездатний творчий колектив і оснащені необхідним устаткуванням навчальні лабораторії. Саме в цей період учені й викладачі кафедри в тісній співпраці зі сталеплавильниками Донбасу створили науково-виробничу школу, яка здобула широку популярність і авторитет далеко за межами України. Так на початку 1960-х років кафедра однією з перших у СРСР розпочала цілеспрямоване навчання студентів процесам безперервного лиття сталі, що було зумовлено пуском на Донецькому металургійному заводі в 1961 р. однієї з перших промислових машин безперервного лиття заготовок у світі. З ініціативи доц. М. Н. Стрільця з 1970 р. кафедрою розпочата підготовка інженерів зі спеціалізації «Електрометалургія сталі і феросплавів». Для кафедри і лабораторії спеціальної електрометалургії було зведено окрему будівлю, оснащену новітніми промисловими і лабораторними установками.

У 1960–1970-х роках викладачі кафедри (доц. Н. М. Блащук, доц. Г. М. Ковальов, доц. В. Ф. Міхневич) передавали свій багатий викладацький і виробничий досвід в Індії, Єгипті й Алжирі.

З 1972 по 1989 р. кафедру «Металургія сталі» очолював видатний вчений і організатор, заслужений діяч науки УРСР, проф., д. т. н. І. І. Борнацький. У ці роки продовжувалося вдосконалення навчального процесу і його методичного забезпечення, модернізувалася навчально-матеріальна база кафедри, продовжувалося зростання кількості викладацьких кадрів вищої кваліфікації.

У 1974 р. зі складу кафедри «Металургія сталі» була утворена кафедра «Електрометалургія». Маючи величезну інженерну і наукову практику протягом кількох десятиріч на заводах України і Росії, І. І. Борнацький не лише був талановитим лектором, а й володів здатністю підняти на високий рівень наукові дослідження і технологічні розробки в галузі сталеплавильного виробництва. На наявній матеріальній базі було розгорнуто виконання наукових досліджень у металургійній і гірничо-видобувній галузях промисловості. Внаслідок цих досліджень було захищено десять кандидатських дисертацій. Підвищення рівня навчальної роботи в цей період базувалося на оснащенні аудиторій і лабораторій сучасними технічними засобами. Під безпосереднім керівництвом і за особистої участі І. І. Борнацького на кафедрі було видано 16 підручників, навчальних посібників і монографій. Найважливішими з них є такі: «Физико-химические основы сталеплавильных процессов» (1974), «Современный кислородо-конвертерный процесс» (1974), «Производство стали. Учебник для техникумов» (1974), «Теория металлургических процессов. Учебное пособие для студентов металлургических вузов и факультетов» (1978), «Основы физической химии» (1989).

Частину підручників і навчальних посібників І. І. Борнацького перекладено й видано в різний час у Китаї, Індії, Бразилії і Румунії. Його підручники широко використовувалися в навчальному процесі більшості спеціалізованих університетів та інститутів України, Росії, Казахстану, а також країн Східної Європи.

З 1989 по 1996 р. кафедру очолював талановитий організатор і вчений — д. т. н., проф. Д. О. Дюдкін, який перейшов в університет із посади директора НДІ «ДонНДІЧормет». Досвід роботи на Донецькому металургійному заводі і в галузевому науково-дослідному інституті, глибоке розуміння того, які вимоги висуває виробництво до підготовки фахівців-металургів, а також широкі знання в галузі позапічної обробки і розливання сталі дозволили Д. О. Дюдкіну в короткий термін докорінно змінити навчальний процес і наукову роботу на кафедрі.

На початку 1990-х років на кафедрі металургії сталі проводилися широкі дослідження, пов’язані із застосуванням порошкових дротів для доведення сталі в ковші, результати яких у наш час широко впроваджуються в металургійне виробництво, передусім на установках «ківш-піч». Результати наукових розробок, виконаних під керівництвом проф. Д. О. Дюдкіна, лягли в основу кількох кандидатських дисертацій. Під науковим керівництвом Д. О. Дюдкіна була розроблена модель явища збудження електричного струму в провіднику, що рухається в електростатичному полі. Робота згодом була зареєстрована Міжнародною академією авторів наукових відкриттів і винаходів як наукове відкриття.

У 1993 р. в Україні був виданий підручник «Розливання і кристалізація сталі», одним з авторів якого є професор кафедри Г. М. Ковальов.

У 1994 р. Г. М. Ковальов розробив і видав чи не перший у країнах СНД навчальний посібник «Позапічна обробка сталі», який уже протягом багатьох років успішно використовується у навчальному процесі.

У 1995 р. доцент кафедри О. М. Зборщик захистив докторську дисертацію, де узагальнено багаторічні дослідження автора в галузі теорії і практики десульфурації та модифікації металу для чорної і кольорової металургії, ливарного виробництва й машинобудівних заводів.

У 1996 р. кафедра металургії сталі увійшла до складу об’єднаної кафедри «Електрометалургія і конвертерне виробництво сталі», а її керівником став к. т. н., проф. О. А. Троянський, якому вдалося консолідувати зусилля учених і педагогів за дуже непростих економічних умов роботи університету. Маючи колосальний педагогічний і науковий досвід, О. А. Троянський фокусує основну увагу на вдосконаленні навчального процесу і його адаптації до нових економічних умов. У цей період викладачі кафедри акцентували свою увагу на створенні нових навчальних курсів, що відповідали сучасним тенденціям науково-технічного прогресу в металургії сталі. Науковий і кадровий потенціал кафедри дозволив відстежувати основні тенденції розвитку металургійної науки і техніки, а також враховувати потреби України в інтелектуальній і науково-технічних сферах та на ринку інженерних кадрів.

У 2001 р. проф. О. М. Зборщик підготував і видав навчальний посібник «Фізико-хімічні процеси позаагрегатного рафінування металу».

Упродовж 2002–2003 р. р. професор Д. О. Дюдкін підготував монографії «Позапічна обробка сталі порошковими дротами» і «Виробництво сталі на агрегаті «ківш-піч».

1 лютого 2005 р. відповідно до наказу ректора Донецького національного технічного університету проф. О. А. Мінаєва була утворена кафедра «Металургія сталі», а її завідувачем призначений д. т. н., проф. О. М. Смірнов, який до цього працював професором кафедри «Кольорова металургія і конструкційні матеріали». Проф. О. М. Смірнов є відомим ученим у галузі позапічної обробки і розливання сталі. Його роботи знайшли широке застосування на металургійних підприємствах України і Росії, наукові досягнення відзначені Державною премією України у галузі науки і техніки (2002). Він є автором наукового відкриття «Закономірність стрибкоподібної зміни фазового стану розплаву, що твердіє, під впливом низькочастотної вібрації» (2003), понад 300 наукових праць, серед яких — вісім монографій і навчальних посібників, 60 авторських свідоцтв і патентів. На думку проф. О. М. Смірнова, «наявність великого педагогічного досвіду у викладачів кафедри металургії сталі і їх висока кваліфікація забезпечать її гармонійний розвиток відповідно до інтенсивного розвитку промисловості Донбасу і України в цілому, що дозволить задовольнити потребу у фахівцях металургійного профілю, зокрема й у нових напрямках їх підготовки».

Кафедра «Електрометалургія» створена у 1974 р. шляхом виділення частини викладачів зі складу кафедри «Металургія сталі».

Ідея організації підготовки інженерів у галузі спеціальної електрометалургії, зокрема електрошлакового переплаву, для підприємств Донбасу була висунута у 1970 р. завідувачем кафедри «Металургія сталі» М. М. Стрільцем і доцентом цієї ж кафедри Юрієм Самойловичем Вільським. Вже у 1971 р. два випускники цієї кафедри, Б. В. Дегтярьов і О. А. Троянський, захистили дипломні проекти з організації виробництва злитків електрошлакового переплаву в умовах Новокраматорського машинобудівного заводу.

У 1972 р. розпочато будівництво навчально-лабораторного корпусу на території ДПІ. Організацію підготовки кадрів із цього напряму та створення спеціальної лабораторії підтримали Президент Національної академії наук України, директор Інституту електрозварювання (ІЕЗ) ім. Є. О. Патона академік Б. Є. Патон та академік Б. І. Медовар. За їх участі вже у 1971 р. в інституті була відкрита аспірантура зі спеціальної електрометалургії. Її першими аспірантами стали Б. В. Дегтярьов, О. А. Троянський, В. М. Радченко і А. М. Казимиров, які згодом очолили низку наукових напрямів кафедри.

У 1973 р. закінчилося будівництво навчально-лабораторного корпусу, сформований перший науково-педагогічний колектив і вже у січні 1974 р. наказом Міністерства вищої та середньої фахової освіти УРСР в ДПІ організована кафедра «Електрометалургія сталі та феросплавів», а 4 лютого 1974 р. Постановою Ради Міністрів УРСР на її базі створена Проблемна лабораторія спеціальної електрометалургії (ПНДЛ СЕМ). Першими викладачами кафедри стали к. т. н., доц. Ю. С. Вільський, к. т. н., доц. Г. О. Дорофєєв, к. т. н., доц. В. С. Сапіро, к. т. н., асист. О. А. Троянський, к. х. н., доц. М. Н. Верховец. Проблемну лабораторію очолив к. т. н. Б. В. Дегтярьов.

У різні періоди діяльності кафедра змінювала свою назву. Так у 1996 р. у зв’язку із включенням до її складу раніше існуючої в ДонДТУ кафедри «Металургія сталі» вона була перейменована в кафедру «Електрометалургія та конвертерне виробництво сталі». У 2005 р. кафедра «Металургія сталі» була організована знову, а кафедра «Електрометалургія та конвертерне виробництво сталі» перейменована в кафедру «Електрометалургія».

У різні часи кафедрою керували: к. т. н., доц. Г. О. Дорофєєв (1974–1979), д. т. н., проф. В. С. Сапіро, (1979–1980), д. т. н., проф. О. Г. Пономаренко (1980–1995), д. т. н., проф. О. А. Троянський (з 1995 р.), які одночасно були й науковими керівниками Проблемної лабораторії спецелектрометалургії. ПНДЛ СЕМ очолювали Б. В. Дегтярьов, А. М. Казимиров, А. Д. Рябцев.

За відносно короткий 35-річний період існування кафедри було підготовлено понад 1000 фахівців і магістрів, захищено чотири докторські та 44 кандидатських дисертаційних робіт. Тільки за останні 10 років співробітники кафедри видали шість монографій і підручників, опублікували більш як 250 статей, отримали 80 авторських посвідчень та сім закордонних патентів.

На кафедрі працювали, а деякі і нині продовжують працювати, В. С. Сапіро, О. Г. Пономаренко, Б. В. Дегтярьов, В. М. Радченко, О. А. Троянський, А. М. Казиміров, А. П. Фоменко, М. М. Перістий, О. В. Кодак, С. П. Лаппа, А. А. Рижиков, В. П. Соломко, В. В. Попов, Я. С. Гончар, Ю. М. Мухін, Б. Б. Чапні, Т. Б. Рудненко, Е. В. Іноземцева, М. О. Маняк, С. В. Шлемко, В. О. Афонін, В. П. Шевченко, В. І. Заїка, В. І. Літвинов, О. М. Зборщик, Є. Л. Зац, Л. М. Кологривова, С. Ф. Парахіна, І. О. Рихліцька, Т. Н. Строгая, А. Б. Миколаївська, З. Г. Трофимова, Л. І. Гулевська, А. Я. Наконєчний, В. М. Пєвцова, А. Б. Чернишов, Ю. В. Клімов, Б.І. Шукстульський, А. Д. Рябцев, Є. Л. Іванов, О. В. Тарлов, Є. Л. Корзун, С. В. Терехов, В. М. Сафонов, С. М. Тимошенко, В. В. Приходько, Ю. В. Костецький, А. Х. Димніч, Р. В. Сіняков, П. І. Тищенко, А. П. Тіщенко, С. М. Ратієв, Ю. М. Горшков, В. І. Симоненко, С. О. Крилова, Н. О. Чілкіна, Л. О. Чуманова.

Серед нинішніх викладачів більшу частину складають випускники кафедри: О. А. Троянський (д. т. н., проф.), А. Д. Рябцев (д. т. н., проф.), С. М. Тимошенко (к. т. н., доц.), Є. Л. Корзун (к. т. н., доц.), Ю. В. Костецький (к. т. н., доц.), С. О. Храпко (к. т. н., доц.), С. М. Ратієв (асист.).

Великий внесок у розвиток та становлення кафедри зробив Володимир Саулович Сапіро. Його роботи поклали початок новому науковому напряму — створення теоретичних і технологічних основ розкислення металу монолітним вуглецем.

Тривалий час кафедру очолював Олександр Георгійович Пономаренко, видатний учений, відомий фахівець у галузі теорії металургійних процесів. Він створив модель шлакових розплавів з урахуванням їх електронної будови, яку назвав «модель колективізованих електронів». Алгоритм розрахунку активності компонентів у шлаку за розробленою моделлю давно вже використовується в металургійній літературі як «Метод Пономаренка».

Сьогодні кафедрою керує д. т. н., проф. Олександр Анатолійович Троянський. Вся його трудова діяльність пов’язана з Донецьким національним технічним університетом. Закінчивши у 1971 р. металургійний факультет ДПІ, він пройшов шлях від асистента до першого проректора ДонНТУ. Сьогодні О. А. Троянський — відомий фахівець у галузі металургії, автор більше 200 наукових публікацій і патентів. У 2007 р. він став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки. Заслужений працівник народної освіти України О. А. Троянський підготував шість кандидатів технічних наук.

За останні роки на базі теоретичних, лабораторних і промислових досліджень співробітники кафедри вирішили низку важливих проблем металургійного виробництва. Зокрема вперше у світовій практиці на основі електрошлакового переплаву під глибоко розкисленими шлаковими системами розроблена технологія виробництва компактних заготівок хрому та титану високої чистоти. Матеріали, отримані за такою технологією, знаходять застосування в електроніці, приладобудуванні, медицині, ядерній енергетиці, машинобудуванні тощо. Технологія впроваджена в науково-виробничому об’єднанні (НВО) «Тулачормет» (Росія) і була підготовлена для впровадження на Донецькому хіміко-металургійному заводі (Україна), Узбецькому комбінаті тугоплавких і жароміцних матеріалів, Ключевському феросплавному заводі (Росія). Технологія рафінування титану і його сплавів від збагачених азотом включень розроблена в рамках міжнародної програми «Наступні кроки до ринку» спільно з компанією «Дженерал Електрик» (США). Результати випробувань металу, виконані у США, підтвердили високу ефективність технології. Це дозволило «Дженерал Електрик» запропонувати нову схему виробництва титанових злитків і рекомендувати її для промислового випробування на кількох підприємствах США та Західної Європи.

Колектив кафедри «Електрометалургія». Зліва направо: перший ряд: Ю. М. Горшков,
В. Г. Скрябін, С. О. Крилова, О. Г. Пономаренко, О. А. Троянський, А. Д. Рябцев, А. Х. Димніч,
Л. О. Чуманова; другий ряд: С. М. Ратієв, О. В. Мач, І. В. Квасов, С. М. Тимошенко,
В. І. Симоненко, Є. Л. Корзун, С. О. Храпко, Р. В. Сіняков, Ю. В. Костецький, А. Я. Наконечний,
А. М. Казимиров, А. В. Кривобоков, Ф. Л. Леоха

Розроблено загальні положення побудови динамічної моделі сталеплавильного процесу, що базується на термодинамічних розрахунках (моделі ОРАКУЛ, ГИББС® та ін.) і адаптивний облік кінетичних запізнень. Здійснення плавки в автоматичному режимі за допомогою динамічної моделі дозволяє знизити витрату матеріалів та енергоносіїв, а також стабілізувати якість продукції за рахунок чіткішого дотримання технологічних режимів. Запропонована концепція впроваджена на високопотужних дугових печах Білоруського та Молдавського заводів і ВАТ «Амурметал», а також прийнята до впровадження у низці проектів зі створення нових печей (ДСП-50 ВАТ «НКМЗ»).

Технологія прямого легування сталі марганцем, що має велике значення в умовах постійного зростання дефіциту високоякісних марганцевих феросплавів, впроваджена на металургійному комбінаті «Азовсталь». За цією технологією виплавлено більше двох млн. т. сталі.

Розробки кафедри запроваджені на металургійних комбінатах і заводах «Азовсталь», ім. Ілліча, Карагандинському, Магнітогорському, «Електросталь», НВО «Тулачормет», Челябінському, Західносибірському, «Серп і молот», на машинобудівних підприємствах: ВАТ «НКМЗ», виробничому об’єднанні (ВО) «Маріупольтяжмаш», ВО «Іжорський завод», Харцизьський сталедрітно-канатний та ін.

Сьогодні кафедра співпрацює з Донецьким електрометалургійним заводом, ВАТ «Донецьксталь», казенним підприємством (КП) «Запорізький титано-магнієвий комбінат», завод «Електросталь», ВАТ «Енергомашспецсталь», ВАТ НКМЗ, «Азовмаш», «Азовсталь» і багатьма металургійними підприємствами Росії.

Кафедра підтримує тісні творчі зв’язки із провідними науково-дослідними та навчальними інститутами: ІЕЗ ім. Є. О. Патона НАН України, Фізико-технологічним інститутом НАНУ, Інститутом проблем матеріалознавства НАНУ, Інститутом чорної металургії, Фізико-механічним інститутом, Фізико-технічним інститутом (м. Харків), Інститутом фізичної та органічної вуглехімії НАНУ (м. Донецьк), ДонНДІчормет, Інститутом металургії ім. Байкова АН РФ, УкрНДІспецсталь (м. Запоріжжя), НДІМ (м. Челябінськ), Механобрутчормет (м. Кривій Ріг), Центральним науково-дослідним інститутом чорної металургії ім. І. П. Бардіна (ЦНДІчормет), Трубним інститутом (м. Дніпропетровськ), НВО «Тулачормет», Національною металургійною академією (м. Дніпропетровськ), Московським інститутом сталі і сплавів (МІСіС) (м. Москва), Челябінським південноуральським державним університетом (м. Челябінськ) і багатьма іншими.

Співробітники кафедри активно співпрацюють із закордонними університетами: Аахенським технічним університетом (Німеччина), Остравським технічним університетом (Чехія), Університетом Нансі (Франція), Клемсонським університетом (США).

Кафедра «Кольорова металургія і конструкційні матеріали» — одна з найстаріших кафедр Донецького національного технічного університету. Її створено в 1927 р. і спочатку вона мала назву «Технологія металів». Першим керівником кафедри був проф. І. Є. Брайнін (1927–1936).

У роки Великої Вітчизняної війни кафедра у складі Донецького індустріального інституту була евакуйована. Відновлення і швидкий розвиток кафедри відбувся в післявоєнний період, коли протягом 20 років (1944–1964) кафедрою завідував доц., к. т. н. Я. А. Смоляницький. У стислий термін на кафедрі був сформований працездатний творчий колектив і оснащені необхідним устаткуванням лабораторії та навчальні майстерні, а студенти дістали можливість проходити навчальну практику зі слюсарної, ковальської, зварювальної і ливарної технологій, опанувати роботу на різних металорізальних верстатах. На наявній матеріальній базі було розгорнуто виконання наукових досліджень у металургійній і гірничо-видобувній галузях промисловості. За результатами цих досліджень співробітники кафедри В. Т. Пискун, А. Я. Шварцер та В. М. Іващенко захистили кандидатські дисертації.

У 1958 р. у складі кафедри створено лабораторію зварювання і зносостійкого наплавлення, що забезпечило створення нового наукового напряму в галузі відновлення деталей і виробів, що швидко зношуються. Засновником і науковим керівником лабораторії був к. т. н., доц. А. Я. Шварцер, відзначений почесним званням «Заслужений винахідник України». Результати наукових розробок лабораторії стали основою для захисту десяти кандидатських дисертацій.

Колектив кафедри кольорової металургії і конструкційних матеріалів. Зліва направо:
перший ряд: лаб. Є. Д. Чернишова, доц., к. т. н. Г. О. Редько, зав. каф., проф., д. т. н. М. О. Маняк,
доц., к. т. н. М. В. Гольцова, м. н. с. Є. Ю. Кушнєрова; другий ряд: доц., к. т. н. С. Ю. Пасічник,
зав. лаб. О. О. Гармаш, лаб. В. К. Павук, ст. викл. Є. В. Байков, доц., к. т. н. Г. Г. Корицький,
асист. А. М. Мартиненко, ст. викл. А. Ю. Пасічник, ст. викл. І. О. Орлов

Протягом 1964–1975 рр. кафедру очолював к. т. н., доц. В. Т. Пискун. У ці роки продовжувалося вдосконалення навчального процесу і його методичного забезпечення, модернізувалася навчально-матеріальна база кафедри, тривав ріст викладацьких кадрів вищої кваліфікації (захистили кандидатські дисертації М. І. Каплій, В. П. Стойко, Є. К. Сазонов, Ю. А. Сапронов, Г. Г. Корицький, Л. В. Самойленко та ін.). З 1975 по 1980 р. кафедру очолював проф., д. т. н. М. Г. Морозов, який акцентував увагу на використанні в навчальному процесі нових досягнень і концепцій у сфері конструкційних матеріалів.

У 1980–1985 рр. кафедрою керував талановитий організатор і педагог — д. т. н., проф. В. І. Мачікін, відзначений у 1984 р. за свої наукові розробки Державною премією СРСР. Його основна наукова праця пов’язана з розвитком наукового напрямку зі створення нових агрегатів і технологій для позапічної обробки чавуну й сталі. Результати цих досліджень широко представлені в його чотирьох монографіях і численних наукових статтях. Зусиллями В. І. Мачікіна на кафедрі була створена наукова школа, на базі якої згодом були підготовлені й захищені три докторські (О. М. Зборщик, О. М. Смірнов, М. О. Маняк) і близько півтора десятка кандидатських дисертацій. Підвищення рівня навчальної роботи в цей період базувалося на оснащенні аудиторій і лабораторій сучасними технічними засобами навчання.

Науковий напрямок, розпочатий В. І. Мачікіним, продовжили його учні, зокрема д. т. н. О. М. Смірнов (нині професор, завідувач кафедри «Металургія сталі»), роботу якого було удостоєно Державної премії України за 2002 р.

У 1985–1987 рр. кафедрою керував д. т. н., проф. В. Л. Пілюшенко, переведений згодом на посаду директора Інституту чорної металургії НАН України. Основні наукові напрямки, підтримувані проф. В. Л. Пілюшенко, добре відомі й визнані науковою громадськістю СНД: теорія і практика мікролегування сталі поверхнево-активними елементами, вдосконалення управління процесами твердіння металів і сплавів, розвиток методів рафінування сталі в ковші та ін. Він був відзначений Державною премією СРСР і Державною премією України.

З 1987 до 1992 р. завідувачем кафедри був д. т. н., проф. лауреат премії Ради Міністрів СРСР Ю. Б. Бичков, відомий учений у галузі переробки вторинних кольорових сплавів. Його наукові й прикладні розробки досі широко використовуються на багатьох підприємствах кольорової металургії України і Росії. Проф. Ю. Б. Бичков підтримував і розвивав основні наукові напрями кафедри, доповнюючи їх власними ідеями. У 1992 р. перейшов на роботу до Українського науково-виробничого концерну «Укркольормет».

Упродовж 1992–2002 рр. кафедру очолював к. т. н., доц. В. І. Гребенніков. У зв’язку з перебудовою навчального процесу в цей період приділялася велика увага широкому комплексу навчально-методичної роботи і збереженню матеріальної бази кафедри. Прийнята в цей час на кафедрі стратегія розвитку забезпечила відповідність методичних розробок новим вимогам, що сформувалися в умовах трансформації економіки і промислового виробництва України. Це створило потребу в розробці нових навчальних курсів і в розширенні можливостей лабораторної бази.

Із середини 2002 р. кафедру очолює д. т. н., проф. М. О. Маняк — відомий фахівець у галузі рафінування і модифікування сталей відповідального призначення. Під його керівництвом підготовані й захищені чотири кандидатські дисертації. Має понад 180 наукових публікацій, серед яких п’ять монографій та понад 50 авторських свідоцтв, два підручники і два навчальних посібники з грифом МОН України.

За роки існування кафедри навчання на ній пройшли більше 150 тис. студентів. Кафедра здійснювала загальноосвітню підготовку інженерів практично всіх спеціальностей із питань матеріалознавства, теорії і технології виробництва й обробки матеріалів, а також забезпечувала проведення першої навчальної практики, де майбутні інженери здобували практичні навички з усіх технологічних процесів виробництва заготовок і деталей машин.

За результатами наукових досліджень співробітники кафедри опублікували близько 30 монографій і понад 350 наукових статей, отримали більш як 200 авторських свідоцтв і патентів. Наукові розробки кафедри були представлені на багатьох наукових конференціях і симпозіумах. На кафедрі підготовлено й захищено чотири докторські та близько 40 кандидатських дисертацій.

У 2004 р. з метою забезпечення кадрових потреб промислових підприємств Донецького і Луганського регіонів на базі кафедри було відкрито спеціальність «Металургія кольорових металів» і розпочато підготовку бакалаврів і спеціалістів за цим фахом.

Кафедра зазнала якісної зміни і перейшла з категорії загальноосвітньої в категорію випускової, одержавши назву «Кольорова металургія і конструкційні матеріали» (КМ і КМ).

Із метою ефективної організації навчального процесу співробітники кафедри здійснили значну роботу з підготовки нових лекційних курсів, лабораторних, практичних та курсових робіт, заходів із матеріального, методичного та інформаційного забезпечення, підвищення власної кваліфікації.

Зокрема з 2006 р. чотири провідні викладачі кафедри пройшли стажування в Донецькому державному науково-дослідному та проектному інституті кольорових металів.

До навчального процесу на засадах сумісництва залучаються висококваліфіковані фахівці з науково-дослідних установ. Так заступник директора із наукової роботи Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів, к. т. н. В. М. Бредихін викладає дисципліни, пов’язані з переробкою відходів і виробництвом вторинних кольорових металів.

Ведеться постійна робота з удосконалення викладання фахових дисциплін, координації взаємодії викладачів із метою комплексної і безперервної системи викладання, що забезпечує формування базових професійних знань майбутніх інженерів. Усі дисципліни повністю забезпечені необхідною навчально-методичною документацією. У процесі навчання активно використовуються візуальні засоби: плакати, моделі, навчальні фільми.

З метою забезпечення відповідності рівня викладання сучасним вимогам на кафедрі впроваджуються найновіші навчальні технології з використанням електронних засобів навчання і контролю: створено комп’ютерний клас, придбано обладнання, що дозволяє здійснювати демонстрацію мультимедійних презентацій, проводиться робота з розширення комп’ютерної бази.

Кафедра володіє широкою лабораторною базою у складі таких лабораторій-майстерень:

Усі навчальні лабораторії достатньою мірою укомплектовані технологічним обладнанням та випробувальними стендами, що дає можливість студентам одержати необхідні уявлення і навички з виконання та проектування сучасних технологічних процесів формоутворення заготовок та деталей, а також оцінки їх якості та експлуатаційних показників. Керують роботою досвідчені майстри виробничого навчання.

Кафедра співпрацює з Дніпропетровською національною металургійною академією та із Запорізькою державною інженерною академією з питань удосконалення навчального процесу та методичного забезпечення.

У 2006 р. в Донецькому державному науково-дослідному і проектному інституті кольорових металів створено філію кафедри. Це дало можливість використовувати лабораторну базу цього інституту для проведення лабораторних і практичних робіт студентів спеціальності «Металургія кольорових металів», а також залучати студентів безпосередньо до процесу виконання науково-дослідних розробок.

Ведеться підготовка створення філії кафедри на Артемівському заводі з обробки кольорових металів. До плану підготовки майбутніх магістрів і спеціалістів включено дисципліну «Сполучені технологічні процеси виробництва кольорових металів», що дає їм базові знання про особливості передових технологічних процесів, впроваджених на цьому підприємстві останніми роками.

Налагоджено проходження виробничої практики студентів кафедри на підприємствах кольорової металургії Донецької області, з якими укладені відповідні угоди (Донецький державний науково-дослідний і проектний інститут кольорових металів, ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів», ТОВ «Донсплав»).

За період з 2004 по 2008 р. на денну форму навчання за спеціальністю «Металургія кольорових металів» було прийнято 105 студентів (із них 93 — за держзамовленням).

У 2008 р. відбувся перший випуск бакалаврів спеціальності «Металургія кольорових металів» за напрямком «Металургія» в кількості 16 осіб, із них 14 склали державний іспит на «відмінно» та «добре».

У березні-травні цього року кафедра пройшла акредитаційну експертизу на відповідність освітньої діяльності державним вимогам підготовки фахівців у галузі металургії кольорових металів і одержала позитивний експертний висновок.

У цьому ж році була отримана ліцензія на підготовку магістрів спеціальності «Металургія кольорових металів».

А в червні 2009 р. відбулася значна подія в житті кафедри — випуск перших 15 спеціалістів із металургії кольорових металів, які успішно захистили дипломні роботи.

Відтак етап становлення нової спеціальності можна вважати завершеним, і кафедра повноправно увійшла до переліку випускових кафедр Донецького національного технічного університету.

Активно розвивалась останнім часом і сфера наукової діяльності кафедри, основними напрямками якої є:

– розвиток теоретичних основ мікролегування і модифікування сплавів відповідального призначення і створення нових ресурсоощадних технологій для їх реалізації (науковий керівник — д. т. н., проф. М. О. Маняк);

– відновлення і виготовлення деталей машин, що швидко зношуються, методом електрошлакової технології (к. т. н., доц. С. Ю. Пасічник);

– розробка та оптимізація мембранних паладійових сплавів для одержання високочистого водню (к. т. н., доц. М. В. Гольцова).

На кафедрі проводиться активна дослідницька діяльність із питань підвищення ефективності технологічних процесів кольорової металургії, виконуються такі дослідження за господарчими та держбюджетними договорами:

– дослідження наявних методів і методик визначення властивостей лиття й експлуатаційних характеристик із метою розробки методів контролю якості сплавів срібла і золота;

– дослідження стійкості хутрування електрошлакових і дугових печей із донним електродом;

– розробка технології зварювання пресу зусиллям 200 т.;

– розвиток теорії і удосконалення технології виробництва благородних і вторинних кольорових металів у сучасних умовах.

Активну участь у наукових дослідженнях беруть молоді фахівці кафедри. Так у 2006 р. робота к. т. н., доцента М. В. Гольцової «Паладієві мембрани для одержання високочистого водню» була нагороджена дипломом переможця Міжнародного конкурсу розробок молодих фахівців у галузі водневих технологій, організованого Федеральним агентством із науки та інновацій Міністерства освіти і науки Російської Федерації.

До наукової роботи активно залучаються студенти. Деякі з них мають власні наукові публікації, виступи на конференціях. Більшість студентів старших курсів бере участь у Всеукраїнському конкурсі студентських робіт. Приміром, у 2007 р. робота студента групи МКМ-04 В. Ю. Кушнерова (керівник — проф. М. О. Маняк) нагороджена дипломом ІІ ст., у 2008 р. робота студента групи МКМ-04 А. М. Мартиненка (керівник — доц. Г. Г. Корицький) також отримала диплом ІІ ст.

На кафедрі щорічно проводяться внутрішньовузівські олімпіади з металургії кольорових металів і з технології конструкційних матеріалів, конференції з науково-дослідної роботи студентів.

Налагоджено тісну наукову співпрацю з іншими кафедрами фізико-металургійного факультету, яка передбачає проведення спільних науково-методичних семінарів, рецензування дослідницьких робіт, авторефератів, консультаційну допомогу, обмін науковою літературою. Кафедра також підтримує тісні зв’язки з Українським науково-дослідним інститутом «Укркольорметобробка» і з Донецьким державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів.

Результати наукової роботи викладачів кафедри знайшли відображення у багатьох публікаціях із питань виробництва й обробки кольорових металів та сплавів. Із моменту відкриття спеціальності викладачі кафедри опублікували 29 наукових статей у провідних вітчизняних та міжнародних виданнях, 36 доповідей та тез конференцій різного рівня, отримали три патенти.

За останні роки було видано чотири наукових монографії, два підручники і два навчальні посібники з грифом МОН України.

Колектив кафедри обробки металів тиском. Зліва направо: перший ряд: О. А. Мінаєв,
Я. Ю. Бейгельзимер, Є. О. Руденко, Ю. В. Коновалов, Є. М. Смирнов, О. В. Яковченко;
другий ряд: В. М. Ручко, В. М. Кашаєв, Ю. І. Юрченко, В. О. Скляр, І. В. Волкова, Т. С. Полякова,
С. О. Снітко, О. С. Хохлов, А. П. Мітьєв, В. Є. Байков

Наприкінці 1929 р. вечірній металургійний технікум (заснований на базі Сталінського металургійного заводу в 1924 р.) був перетворений на Донецький металургійний інститут, що розпочав підготовку фахівців із доменного, мартенівського і прокатного виробництва.

Еволюція назв однієї із провідних металургійних кафедр розтяглася на 20 років. Із моменту заснування в 1931 р. до 1933 р. кафедра називалася «Кафедра прокатної справи». З 1933 по 1939 р. — «Кафедра прокатного виробництва».

У 1939 р. відбувається об’єднання спеціальностей «Прокатне виробництво» і «Термічна обробка металів» у межах однієї випускової кафедри «Пластотермічна обробка металів» із двома спеціальностями: прокатка і волочіння; металознавство й термічна обробка.

Протягом 1945–1949 рр. кафедра має колишню назву — «Кафедра прокатного виробництва». У 1949 р. її перейменовують у «Металургійні печі й обробка металів тиском». Тільки з 1952 р. і дотепер за кафедрою закріплена назва «Обробка металів тиском».

За минулі 80 років кафедрою підготовлено близько 3000 фахівців як для України, так і для країн ближнього і далекого зарубіжжя.

Із 1991 р. кафедру очолює один із перших учнів В. М. Клименка — доктор технічних наук, професор О. А. Мінаєв. Під його керівництвом виконані й захищені дві докторські і 19 кандидатських дисертацій. О. А. Мінаєв — голова спеціалізованої вченої ради Донецького національного технічного університету із присудження вчених ступенів.

Написаний О. А. Мінаєвим підручник «Технологія прокатного виробництва» і навчальний посібник «Механіка суцільних середовищ» широко використовуються в навчальному процесі ВНЗ України і Росії.

О. А. Мінаєв уперше розробив теоретичні основи процесу контрольованої прокатки сортового металу з вуглецевих і низьковуглецевих сталей, а також класифікацію видів сполученого температурно-деформаційного впливу на якісні характеристики сортопрокатної продукції. Як класифікаційна ознака використано вид фазового перетворення при чергуванні технологічних операцій, заснований на розходженні механізмів атомних переходів і ролі дифузії. Цьому були присвячені перші у вітчизняній металургійній науці монографії: «Проблеми сумісності гарячої деформації й термічної обробки сталі», «Контрольована прокатка сортової сталі», видані центральним видавництвом «Металургія» (Москва, 1985 і 1990 рр.).

Під керівництвом О. А. Мінаєва на металургійних підприємствах України, Росії та Узбекистану виконаний комплекс робіт із розробки й реалізації способів контролю і керування точністю сортового прокату, що суттєво підвищило точність прокату на безперервно-заготівкових, крупносортних і дрібносортних станах. Про пріоритет цих розробок свідчить видача авторських посвідчень на винаходи і патентів у Франції, Швеції, США, Англії, Німеччини. Матеріали розробок представлені у монографії «Засоби контролю і керування точністю сортового прокату» (1983 р.).

Доповідь О. А. Мінаєва про розвиток творчих здібностей студентів інженерних спеціальностей на IV Світовому конгресі інженерної освіти (США, 1995 р.) був відзначений бронзовою нагородою.

Напрацьовані роками й десятиліттями зв’язки кафедри, металургійних заводів і науково-дослідних інститутів, що дозволяли реалізовувати у промислових умовах результати теоретичних і експериментальних досліджень учених, почали давати тріщини у зв’язку з розпадом Радянського Союзу. Припинилися науково-дослідні роботи на заводах Росії. Через відсутність фінансування з боку українських металургійних заводів значно скоротився науково-дослідний сектор кафедри. По одному і групами розрахувалися і залишили роботу молоді наукові співробітники.

Фінансування з боку Міністерства освіти і науки України навчальної та наукової діяльності інституту відбувалося спонтанно. Не всі викладачі змогли витримати те, що відбувалося. Їде в університет м. Ченстохова (Польща) доцент Л. Н. Лесик. Ідуть на роботу в комерційний вуз доценти В. М. Богатирьов і B. C. Солод. Зовсім молодим у 1997 р. іде з життя асистент П. Ф. Бублік. У 2000 р. помирає, захистивши докторську дисертацію, професор Г. М. Шульгін.

Із колишнього колективу на кафедрі працює проф. О. А. Мінаєв, проф. Ю. В. Коновалов, доценти В. М. Кашаєв, Ю. І. Юрченко, Е. Л. Філіппов, Є. М. Смирнов, В. В. Бєлосвєтов, А. П. Мітьєв.

Саме в цей період починається повільне, але неухильне відродження наукового потенціалу кафедри.

У 1992 р. запрошується на кафедру відомий учений у галузі прокатного виробництва, доктор технічних наук Ф. Є. Долженков, який до цього протягом 19 років головував в одному з найбільших науково-дослідних інститутів чорної металургії.

Цього ж року з ДонНДІчормету вступає у докторантуру, а з 1995 р. працює доцентом Є. О. Руденко (з 2005 р. — проф., д. т. н.). В 1996 р. на кафедрі за сумісництвом починають працювати співробітники фізико-технічного інституту: д. т. н. В. З. Спусканюк і д. т. н. Я. Ю. Бейгельзимер. У 1997 р. з ДонНДІчормету переходить на посаду доцента й активно працює над завершенням докторської дисертації із проблеми прокатки коліс к. т. н. О. В. Яковченко (з 2002 р. — проф., д. т. н.). З 1998 р. завідувачем лабораторії працює І. В. Волкова.

Після 2000 р. починається поповнення кафедри молодими співробітниками. Приходять на посади асистентів випускники В. М. Ручко (з 2006 р. — к. т. н., доцент) і С. О. Снітко (з 2007 р. — к. т. н., доцент). Стають асистентами кафедри В. О. Скляр і О. Р. Позняк.

Прихід на кафедру нових співробітників дозволив не лише кількісно і якісно зберегти науковий потенціал кафедри, а й пожвавити науково-дослідні роботи, актуальні для умов економіки України в перехідний період.

Розширюється лабораторна база кафедри. З метою поліпшення індивідуальної підготовки фахівців із контрактів з підприємствами метизної підгалузі України організовується навчальна волочильна лабораторія. Виконано ремонт і монтаж двох волочильних блоків, пускорегулювальної апаратури, спроектовані й виготовлені пристосування і пристрої для виконання лабораторних робіт.

Накопичений досвід і наявні навчально-методичні розробки дозволили кафедрі на високому рівні й у стислий термін здійснювати підготовку бакалаврів, фахівців і магістрів за новими програмами.

Наукові розробки, виконані викладачами, аспірантами, науковими співробітниками і студентами кафедри ОМТ, охоплюють практично всі галузі пластичної деформації чорних металів. До них відносяться:

1. Застосування схрещування валків на листових станах (керівник — проф. Ю. В. Коновалов). Мета роботи — керування поперечним профілем і площинністю штаби, переважно при прокатці на широкоштабових станах. Розроблено і реалізовано на ПЕОМ математичне забезпечення з керування точністю штаб за допомогою схрещування валків. Показано доцільність застосування схрещування разом із протизгином і профілюванням робочих валків. Результати дослідження використані в ЗАТ «НКМЗ» для розробки конструкції кліті з можливістю схрещування валків.

2. Удосконалення методів обробки металів при виготовленні деталей побутових холодильних приладів (керівники — проф. О. А. Мінаєв, проф. Ю. В. Коновалов). З метою забезпечення хорошої штампувальності листової заготовки досліджували цілий комплекс параметрів листів: їх розміри, механічні властивості, технологічні характеристики (шорсткість, мікроструктура — розмір зерна фериту, характер розподілу неметалічних включень та ін.). У результаті були розроблені математичні моделі, що визначають вплив хімічного складу сталі, механічних властивостей, шорсткості й мікроструктури вихідної заготовки на якість процесу холодного профілювання. Результати передані до АТ «НОРД» для сертифікації процесів штампувального цеху відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9000.

3. Розробка компонувальних рішень параметрів устаткування і технології виробництва гарячекатаних штаб у ливарно-прокатних модулях (ЛПМ) (керівники — проф. О. А. Мінаєв, проф. Ю. В. Коновалов). У результаті проведених досліджень доведена доцільність товстослябового ЛПМ, що порівняно з тонкослябовим має низку переваг. Товстослябовий ЛПМ прийнятий для реалізації у ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» у складі комплексу для виробництва жерсті. Розроблена також схема використання товстослябового ЛПМ одночасно із двоклітьовим реверсивним станом для виробництва товстих листів. До складу модуля входитимуть дві МБЛЗ для виливки слябів товщиною 200–250 мм, передатний пристрій і методична піч. Річна продуктивність ЛПМ — 1–2 млн. т.

4. Реконструкція чорної металургії України (керівники — проф. О. А. Мінаєв, проф. Ю. В. Коновалов). Унаслідок великого морального і фізичного зношування основних фондів підприємств чорної металургії, повної відсутності сучасних наскрізних технологій, виробництво продукції характеризується високими витратами енергії, сировини, матеріалів, а також праці. Виконаний у ДонНТУ аналіз становища металургії України показав, що багато традиційних шляхів модернізації металургії неприйнятні. Запропонований триетапний шлях стабілізації і подальшого розвитку металургії.

За активну наукову й педагогічну діяльність, розробку і впровадження нових технологій у 2009 р. Олександр Анатолійович Мінаєв був обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України.

У 2011 р. виповнюється 80 років від початку діяльності кафедри. Міцний фундамент, закладений працями багатьох поколінь учених одного з найстарших вишів Донбасу, вселяє впевненість у тому, що колективу кафедри вдасться досягти в майбутньому нових успіхів у справі підготовки інженерних і наукових кадрів та розвитку наукових досліджень.

Кафедра «Фізичне матеріалознавство» створена в 1930 р. До 1933 р. вона мала назву «Металознавство і термічна обробка металів». Її засновником і першим завідувачем був відомий учений-металург — проф. Й. Ю. Брайнін, який працював у той час начальником відділу досліджень центральної заводської лабораторії Сталінського (нині Донецького) металургійного заводу. Перший випуск інженерів-металознавців відбувся в 1939 р. і склав 28 осіб.

У 1940 р. кафедру розділили на дві: «Металознавство» (завідувач — проф. Й. Ю. Брайнін) і «Термічна обробка металів» (завідувач — доц. Є. С. Товпенець). У 1954 р. кафедри знов об’єднали в одну, якою до 1966 р. керував проф. Й. Ю. Брайнін, а потім (у 1966–1974 рр.) — к. т. н., доц. Н. В. Губенко.

Першими викладачами кафедри, які зробили вагомий внесок у її становлення і розвиток, були к. т. н., проф. Й. Ю. Брайнін, к. т. н., доценти Є. С. Товпенець, П. І. Кулешов, Ф. І. Шкуратов, С. І. Шаповалов, О. В. Турсунов, Н. В. Губенко, В. А. Харченко, В. Т. Піскун, асист. Т. І. Молодцова.

Значний розвиток кафедри пов’язаний із приходом на посаду завідувача відомого вченого-металознавця, проф., д. т. н. О. О. Баранова (1974–1994). Під його керівництвом створено великий науково-педагогічний колектив, здатний на високому рівні здійснювати підготовку інженерних кадрів і вирішувати наукові проблеми з термічної та термомеханічної обробки металів. До навчального процесу були залучені відомі вчені й педагоги: проф., д. ф.-м. н. В. І. Зайцев, д. т. н., професори В. Ю. Слюсарев, В. І. Алімов, В. П. Горбатенко, О. Л. Геллер, С. І. Шаповалов, к. т. н., доценти В. М. Іващенко, В. А. Харченко, В. П. Гашутін, О. Ф. Котухов, І. В. Лейріх.

На базі кафедри була створена й успішно працювала багато років (1966–1990) галузева науково-дослідна лабораторія Мінчормету України з проблем, пов’язаних із розробкою ефективних технологій і устаткування для зміцнювальної обробки дроту і метизних металовиробів (керівники — проф. С. І. Шаповалов, В. І. Алімов).

З 1994 р. кафедру очолює к. т. н., доц., член-кореспондент Академії гірничих наук України М. Т. Єгоров, відомий спеціаліст у галузі термічної та деформаційно-термічної обробки масових видів прокату, який раніше працював у Донецькому науково-дослідному інституті чорної металургії завідувачем лабораторії термічної обробки.

Суттєвий розвиток кафедри пов’язаний з інтенсивним розвитком промисловості Донецького регіону і постійним зростанням потреби у висококваліфікованих наукових та інженерних кадрах.

В умовах переходу на двоступеневу систему освіти «бакалавр-магістр» відповідно до вимог Болонського процесу професорсько-викладацький склад кафедри веде постійну роботу з удосконалення навчального процесу, зближення навчальних планів і програм з навчальними планами провідних університетів Німеччини, США, Польщі, Чехії і Словаччини, що забезпечує підвищення якості навчання, академічну мобільність студентів та можливість їх працевлаштування.

На кафедрі створено сучасний комп’ютерний клас, підключений до мережі Інтернет, розроблені нові методичні посібники для швидкої адаптації студентів у реальному секторі економіки, дипломні проекти виконуються у формі бізнес-плану. Випускники кафедри отримують фундаментальну підготовку з економіки, основ менеджменту, маркетингу, наноматеріалів і нанотехнологій.

Особлива увага приділяється освоєнню студентами комп’ютерної техніки і вивченню іноземних мов. Студенти мають можливість навчатися у спеціалізованих групах, де викладання фундаментальних, загальнотехнічних та низки спеціальних дисциплін ведеться англійською і французькою мовами. Це дозволяє випускникам одержати поглиблену підготовку і навички технічного перекладу, значно розширюючи можливості їх працевлаштування не лише в Україні, а й за кордоном.

Науковий і кадровий потенціал кафедри дозволяє відслідковувати тенденції науково-технічного прогресу, розвитку науки і техніки, враховуючи потреби суспільства й кон’юнктуру ринку в інтелектуальній та науково-технічних сферах, а також на ринку інженерних кадрів і ринку праці.

З ініціативи кафедри вперше в Україні і країнах СНД у 1994 р. розпочалася підготовка фахівців із нового освітньо-професійного напряму «Інженерне матеріалознавство». Кафедра визначена головною організацією з підготовки Галузевого стандарту вищої освіти України за цим напрямом, який було розроблено і введено в дію у 2004 р. На базі кафедри працює Науково-методична комісія Міністерства освіти і науки України з напряму «Інженерне матеріалознавство». Головою комісії було обрано д. т. н., проф. О. О. Баранова, членом президії — д. т. н., проф. В. П. Горбатенка.

Наразі кафедра фізичного матеріалознавства ДонНТУ — визнаний центр підготовки матеріалознавчих інженерних і наукових кадрів у Донбасі. На кафедрі працює 15 осіб професорсько-викладацького складу і чотири особи навчально-допоміжного персоналу. Всі викладачі мають наукові ступені і вчені звання.

Плідно працюють, продовжуючи кращі традиції ДонНТУ і вищої матеріалознавчої школи України, професори, доктори технічних наук В. І. Алімов, В. П. Горбатенко, В. В. Пашинський, доценти, кандидати технічних наук М. М. Власенко, С. І. Марчук, В. Г. Конарєв, В. Г. Онопрієнко, С. В. Петрущак, А. П. Штихно, В. М. Кримов. Більшість викладачів кафедри — це її випускники.

Кафедра здійснює підготовку бакалаврів за двома освітньо-професійними напрямами: «Інженерне матеріалознавство» і «Металургія», спеціалістів і магістрів за трьома спеціальностями: «Прикладне матеріалознавство», «Металознавство» і «Термічна обробка металів». За цими спеціальностями сьогодні навчається 230 студентів.

За весь час свого існування для різних підприємств і організацій металургійної та машинобудівної галузей промисловості підготовлено більше 2500 інженерів, зокрема 25 випускників — громадяни країн далекого зарубіжжя. З-поміж випускників кафедри — один член-кореспондент НАН України, десять докторів і більш ніж 100 кандидатів технічних наук, багато з них стали керівниками і провідними фахівцями наукових організацій та промислових підприємств. Серед них є лауреати державних премій, члени міжнародних, українських і галузевих академій.

Наукова тематика кафедри відповідає профілю підготовки фахівців-матеріалознавців. Багато наукових розробок із фундаментальних і прикладних досліджень добре відомі далеко за межами України, відзначаються новизною і відповідають світовому рівню. Міжнародне визнання наукових досягнень учених кафедри підтверджується присудженням їм у 1991 р. спеціального диплома Центру інформації з матеріалознавства США.

На кафедрі сформовано наукову школу з розробки теоретичних і технологічних основ сполучених процесів деформаційно-термічної обробки залізовуглецевих сплавів із використанням проявів спадкоємності при фазових перетвореннях. Засновник наукової школи — д. т. н., проф., академік АН ВШ України О. О. Баранов, керівники — професори, д. т. н. В. І. Алімов, В. П. Горбатенко.

Найбільш важливими науковими напрямками роботи кафедри є:

– теоретичні й експериментальні дослідження фазових і структурних перетворень у сталях та чавунах під час нагрівання, охолодження і деформаційного впливу, створення наукових основ деформаційно-термічної і термоциклічної обробок (проф., д. т. н. О. О. Баранов, В. І. Алімов, В. П. Горбатенко);

– розробка ресурсоощадних технологій і устаткування для зміцнювальної деформаційно-термічної обробки сталевих виробів із використанням металогенетичної спадкоємності та різних способів формозмін (проф., д. т. н. В. І. Алімов);

– розробка теоретичних основ і технологічних способів термомеханічного зміцнення і знеміцнення прокату й деформованих заготовок, які базуються на цілеспрямованому використанні недосконалостей кристалічної побудови, спричинених деформацією (проф., д. т. н. В. П. Горбатенко, доц. к. т. н. В. Г. Конарєв);

– розвиток теоретичних основ і розробка інтенсивних енерго- й ресурсоощадних технологій термічної та деформаційно-термічної обробок товстолистової сталі масового призначення у потоці та поза потоком прокатних станів із використанням явищ спадкоємності при структурно-фазових перетвореннях (доц., к. т. н. М. Т. Єгоров);

– розробка та комп’ютерне модулювання комплекснолегованих сталей, високоміцних сплавів і порошкових матеріалів для роботи в умовах комбінованого, циклічного, механічного та термічного навантаження, створення ефективних технологій їх термічної і хіміко-термічної обробок (д. т. н., проф. О. Л. Геллер, В. В. Пашинський, к. т. н., доц. С. І. Марчук);

– розвиток наукових основ удосконалення металевих матеріалів з урахуванням структурних закономірностей дисипації енергії та руйнування (проф., д. т. н. В. В. Пашинський);

– структуроутворення та технології зміцнення металовиробів низькотемпературною плазмою (проф., д. т. н. В. І. Алімов, доц., к. т. н. В. М. Кримов).

Фахівцями кафедри розроблені нові технології і створені установки для термозміцнення прокату, сорбітизації, термомеханічної, механіко-термічної обробок катанки і дроту на Донецькому, Єнакіївському, Макіївському металургійних комбінатах, ВАТ «Сілур» (проф., д. т. н. В. І. Алімов, С. І. Шаповалов, В. П. Горбатенко, доц., к. т. н. В. М. Іващенко, В. Г. Конарєв).

Упроваджені у виробництво з великим економічним ефектом інтенсивні енергоощадні технології термічної та деформаційно-термічної обробки товстолистового прокату з низьколегованих сталей на металургійних комбінатах Маріуполя «Азовсталь» (стан 3600), ім. Ілліча (стан 3000), ВАТ «Северсталь», «Носта» (стани 2800 і 800), «Амурсталь» (стан 2300), а також технологія та устаткування для гартування листового прокату з високоміцних сталей на металургійному комбінаті «Сталева Воля», Польща (к. т. н., доц. М. Т. Єгоров).

За досягнення у розробці ефективних технологій зміцнювальної обробки товстолистового прокату з маловуглецевих і низьколегованих сталей масового призначення к. т. н., доц. М. Т. Єгоров у 2001 р. був удостоєний відзнаки Міжнародної інженерної академії — диплома лауреата Премії ім. академіка К. Ф. Стародубова.

За результатами виконаних досліджень співробітниками кафедри захищено шість докторських (В. Ю. Слюсарев, В. І. Алімов, В. П. Горбатенко, С. І. Шаповалов, О. Л. Геллер, В. В. Пашинський) та 20 кандидатських дисертацій, видано 11 монографій, чотири підручники, опубліковано більше 4000 науково-технічних статей, отримано близько 200 патентів і авторських свідоцтв на винаходи. Монографії співробітників кафедри «Фазові перетворення і термоциклювання металів (О. О. Баранов), «Фізика пластичності гідростатично стиснутих кристалів (В. І. Зайцев), «Проблеми сполучення гарячої деформації і термічної обробки сталі» (О. О. Баранов, О. А. Мінаєв, О. Л. Геллер, В. П. Горбатенко), «Гетерогенність структури і дисипація енергії в металевих матеріалах (В. В. Пашинський), підручник «Металографія» (О. О. Баранов, К. П. Бунін) стали настільними книгами для багатьох наукових та інженерно-технічних працівників, що спеціалізуються в галузі металознавства, термічної і деформаційної обробок металів і сплавів.

До дослідницької роботи на кафедрі широко залучаються студенти. Тільки за останні п’ять років вони спільно зі співробітниками кафедри опублікували 164 наукові статті, отримали 20 патентів і авторських свідоцтв на винаходи, 25 студентських робіт визначені дипломами й нагородами різних міжнародних і республіканських конкурсів, серед них — премії Національної академії наук України.

Кафедра підтримує наукові зв’язки і плідно співпрацює із провідними металургійними і машинобудівними підприємствами України, Білорусі, Росії і Молдови. Успішно розвивається співпраця кафедри із закордонними університетами, інститутами і компаніями США, Німеччини, Японії, Чехії, Словаччини і Польщі. У 2000–2002 рр. укладені угоди про творчу співпрацю з факультетами металургії й матеріалознавства Технічного університету м. Острава (Чехія) і Технічного університету м. Кошице (Словаччина), у 2005 р. — з університетом Клімсона (Південна Кароліна, США), 2008 р. — кампанією «Tokyo Boeke CIS» (Японія). Викладачі кафедри у різні роки передавали свій науковий і педагогічний досвід в Алжирі, Єгипті й Афганістані.

Багаторічні традиції кафедри, високий творчий потенціал і досягнення учених, творча співпраця з підприємствами і науково-дослідними організаціями, професіоналізм викладачів і захоплення студентів дозволяють успішно здійснювати підготовку фахівців європейського рівня, що відповідають високим вимогам сучасного стану реорганізації промисловості й розвитку матеріалознавчої науки.

Передісторія зародження основ для створення кафедри сягає 1972 р., коли зі складу кафедри «Металургія сталі й металургійні печі» була виділена частина викладачів і організована нова кафедра — «Газопічна теплотехніка», завідувачем якої був призначений д. т. н., проф. Є. І. Казанцев. У цей же рік здійснений перший прийом однієї групи студентів (31 особа) за фахом «Газопічна теплотехніка» з академічною назвою ГПТ-72. Через рік прийом студентів за цією спеціальністю був збільшений до двох навчальних груп (50 осіб) і розпочата підготовка їх за двома спеціальностями («Промислова вогнетехніка» і «Промислові теплоенергетичні установки й енергозбереження»). За наказом Міністерства освіти і науки СРСР у серпні 1981 р. із кафедри «Газопічної теплотехніки» були створені дві кафедри («Промислова вогнетехніка» і «Промислова теплоенергетика».

Колектив кафедри технічної теплофізики. Зліва направо: перший ряд: к. т. н., проф. Ю. Л. Курбатов,
д. т. н., проф. В. В. Кравцов, к. т. н., доц. О. Б. Бірюков; другий ряд зліва направо:
к. т. н., доц. М. І. Захаров, ст. викл. О. В. Сапронова, асист. Т. Г. Касютіна, асист. І. П. Дробишевська,
асист. Ю. Є. Василенко

Кафедру «Промислова вогнетехніка» з 1981 р. очолював заслужений діяч науки й техніки України, д. т. н., проф. Євген Іванович Казанцев. З 1986 р. щорічно кафедра випускає 20 фахівців у галузі промислової теплоенергетики. Молоді фахівці кафедри розподілялися на металургійні заводи й інші підприємства Донецького та інших регіонів країни.

У 1983–1991 рр. кафедрою керував випускник Донецького політехнічного інституту доцент, к. т. н. Анатолій Іванович Туяхов. У 1991 р. її очолив випускник Львівської політехніки (у якій він працював з 1964 по 1968 р.), д. т. н., проф. Владлен Васильович Кравцов.

У 1994 р. кафедра «Промислова вогнетехніка» перейменована на кафедру «Технічна теплофізика».

З 2002 по 2005 р. кафедру очолював д. т. н., професор Володимир Ілліч Шелудченко, який також був головою правління ВАТ «Донецькоблгаз». З 2005 р. і дотепер кафедрою продовжує керувати проф. В. В. Кравцов.

За час існування кафедри в навчальному процесі відбулося кілька ключових подій. У 1983 р. була організована виставка дипломних проектів і робіт, у якій взяли участь провідні вузи України, які випускають інженерів-промтеплоенергетиків. У 1997 р. вперше в ДонНТУ кафедра «Технічна теплофізика» відкрила нову спеціальність — «Теплоенергетика й менеджмент організацій у виробничій сфері» з терміном навчання 5,5 років і отриманням двох інженерних державних дипломів. Також кафедра організувала набір студентів на заочну прискорену форму навчання за спеціальністю «Теплоенергетика» (термін навчання — 3,5 роки). Завдяки спонсорській допомозі ВАТ «Донецькоблгаз» в 1997 р. на кафедрі був створений і обладнаний дисплейний клас на сім робочих місць із виходом в Інтернет (уперше на фізико-металургійному факультеті), створений навчально-методичний фонд спеціальної літератури із програмування і менеджменту у виробничій сфері.

Зараз на кафедрі ведеться підготовка бакалаврів, спеціалістів і магістрів денної форми навчання за фахом «Промислова теплотехніка» і спеціалістів заочної прискореної форми навчання за фахом «Теплоенергетика».

Від дня заснування кафедри було підготовлено більше 1100 фахівців із теплових агрегатів різних галузей промисловості, включаючи котельне устаткування й теплові мережі. Багато випускників обіймають керівні посади на промислових підприємствах України, зокрема на металургійних, машинобудівних заводах, на теплових електростанціях, на підприємствах у системі тепло- і газопостачання міст і населених пунктів Донецького регіону. Випускники кафедри вирізняються високим рівнем підготовки, що підтверджується численними нагородами, які вони регулярно отримують на внутрішньовузівських і всеукраїнських конкурсах наукових праць студентів.

Сьогодні на кафедрі сумлінно працюють і збільшують надбання кафедри, створюючи навчально-методичні розробки такі вчені: завідувач кафедри, проф., д. т. н. В. В. Кравцов, заслужений діяч науки й техніки України, проф., д. т. н. Є. І. Казанцев, проф., к. т. н. Ю. Л. Курбатов, проф., к. т. н. М. Ф. Парахін, проф., к. т. н. С. І. Гінкул, проф., к. т. н. А. І. Туяхов, доц., к. т. н. О. В. Новікова, доц., к. т. н. М. І. Захаров, доц., к. т. н. О. Б. Бірюков, ст. викладачі О. Г. Волкова й О. В. Сапронова, асистенти І. П. Дробишевська, Т. Г. Касютіна, інженер навчального процесу Ю. Є. Василенко. За час існування кафедри підготували й захистили кандидатські дисертації А. І. Туяхов, С. І. Гінкул, О. Є. Сахно, Г. Г. Пятишкін, Л. Ю. Владимирова, О. Б. Бірюков, О. В. Новікова.

Співробітники кафедри активно ведуть науково-дослідну діяльність, результати якої регулярно доповідаються на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях і публікуються у таких провідних виданнях: «Метал і лиття України», «Металургійна й гірничорудна промисловість», «Металургійна теплотехніка» та ін.

Кафедра «Технічна теплофізика» завжди відігравала провідну роль у виданні підручників і навчальних посібників. За останнє десятиріччя співробітники кафедри підготували більше 30 підручників і навчальних посібників, якими забезпечені основні дисципліни кафедри. Ці посібники рекомендовані Міністерством освіти і науки України, а їх якість визнали кращі спеціалісти в Україні.

За останні п’ять років на кафедрі було видано п’ять монографій і 25 навчальних посібників із грифом Міністерства освіти і науки України, отримано більше 30 патентів на винаходи.

Колектив кафедри працює над розробкою цілої низки проектів і наукових напрямів. Темою «Енергоощадні технології нагрівання сталей» керує проф. Є. І. Казанцев. За роки своєї роботи він підготував 15 кандидатів наук. Є. І. Казанцев є автором монографії, більше 400 статей, 20 винаходів і чотирьох підручників (навчальних посібників). Він має сім урядових нагород СРСР, нагороджений срібною і бронзовою медалями ВДНГ «За успіхи в народному господарстві СРСР», почесною грамотою Всесоюзного товариства «Знання». Виступав із науковими доповідями й лекціями в Австрії, Англії, Бельгії, Єгипті, Польщі, Франції, Чехословаччині, Швейцарії, Японії. Широкою популярністю у світі й країнах СНД користується його навчально-довідковий посібник із грифом Мінвузу СРСР «Промислові печі» (1964, 1975 рр. — російською, 1977 р. — англійською, 1978 р. — японською мовою). Ця книга й зараз є настільною для теплотехніків-металургів, хіміків, машинобудівників в усьому світі.

Проф. В. В. Кравцов є автором низки проектів, зокрема таких: «Розробка газогенераторів для одержання з вугілля й води екологічно чистого синтез-газу з подальшим одержанням із нього метанолу й бензину», «Розробка установок із виробництва синтетичного метанолу й бензину з використанням природного газу й технічного кисню (або повітря)», «Розробка високопродуктивної безкоксової технології виробництва чавуну на основі вдосконаленого відомого процесу Ромелт», «Розробка високопродуктивних валкових кристалізаторів у складі ливарно-прокатних модулів для виробництва заготівель, близьких за розмірами до розмірів готового прокату».

Реалізація в металургії останніх двох проектів дозволить у 2–2,5 рази збільшити продуктивність ливарно-прокатних модулів і розв’язати проблему дефіциту металобрухту для вітчизняної металургії, знизити вимоги до його чистоти від шкідливих домішок на знову споруджуваних міні-металургійних заводах, орієнтованих на випуск готового високоякісного прокату.

Не менш важливою обставиною є й те, що впровадження всіх перерахованих проектів на один-два порядки знизить величину капіталовкладень на реалізацію будівництва таких міні-заводів за рахунок різкого скорочення металоємності таких заводів і площ займаної землі під їх будівництво.

В. В. Кравцов також є автором ідеї наукового відкриття «Явище значного збільшення коефіцієнта використання палива в нагрівальних і термічних печах від застосування хвильового генератора температури теплоносія й періодичного запирання печі». Він є противником придбання лише закордонних технологій, особливо коли йдеться про придбання нових котлів і реконструкції котелень у житлово-комунальному господарстві міст України, пов’язаних з економією природного газу.

В. В. Кравцов за період роботи в Донецьком національному технічному університеті (з 1968 р.) підготував більше 250 дипломників, зокрема 16 магістрів, один із яких у 2005 р. на конкурсі магістерських науково-дослідних робіт у НАН України здобув диплом Президії НАН України, підписаний Президентом НАН України академіком Б. Є. Патоном. Підготував чотирьох кандидатів технічних наук. За час своєї багаторічної науково-педагогічної діяльності він опублікував більше 300 наукових праць у державних і закордонних виданнях, зокрема чотири монографії і 30 підручників та навчальних посібників українською, російською, англійською мовами з грифом Міністерства освіти і науки України. Одна з монографій видана в Чехії. В. В. Кравцов — автор більше 50 винаходів і патентів України. Нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР (1985) і дипломом ІІ ст. і пам’ятною медаллю ВДНГ України (1987). У 2001 р. за досягнення в галузі науки й техніки обраний дійсним членом Академії гірничих наук України, а в 2005 р. за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців, плідну науково-педагогічну діяльність нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України.

Проф., д. т. н. В. В. Кравцов і доц., к. т. н. А. Б. Бірюков працюють у напрямку «Оптимізація високошвидкісного розливання сталі на сортових МБЛЗ». У 2008 р. доц. А. Б. Бірюков виграв і успішно виконав грант Президента України, провівши дослідження на тему «Ресурсо- й енергоощадна технологія високошвидкісного розливання сталі». Він є автором більше 20 наукових праць у галузі металургійної теплотехніки, автор двох патентів і одного навчального посібника англійською мовою. Зараз працює над створенням високоефективних ресурсо- й енергоощадних технологій нагрівання і охолодження матеріалів у чорній металургії.

Під керівництвом проф. Ю. Л. Курбатова, спільно з доц., к. т. н. О. В. Новіковою була виконана тема «Застосування електрофізичного впливу для зниження швидкості окалиноутворення сталі».

Ю. Л. Курбатов працює за такими напрямами: «Енергозбереження у теплових агрегатах металургії», «Застосування методу кінцевих елементів (МКЕ) при моделюванні нестаціонарного стану тіл неправильної форми», «Моделювання нестаціонарного теплового стану в камерних печах із несиметричним температурним полем шляхом створення сполучених зональних моделей».

З 1973 р. Ю. Л. Курбатов створив 16 курсів лекцій за різними дисциплінами, підготував більше 200 дипломників, восьми магістрів і трьох кандидатів технічних наук. Опубліковано близько 300 статей, видано у співавторстві дев’ять підручників і навчальних посібників із грифом МОН України. Отримано 22 авторські посвідчення СРСР і вісім патентів України на винаходи. Проф. Ю. Л. Курбатов нагороджений медаллю «Ветеран праці СРСР» (1986), медаллю «100-річчя В. І. Леніна» (1970) і знаком «Відмінник освіти України» (2008).

Проф., к. т. н. С. І. Гінкул працює у напрямі «Оптимізація оптимальних режимів нагрівання металу». За період роботи (з 1976 р.) він підготував понад 50 науково-методичних посібників, опублікував понад 150 статей, підготував і видав вісім навчальних посібників із грифом Міністерства освіти і науки України (українською і російською мовами, один посібник англійською). Створив бібліотеку програм теплотехнічних завдань, які використовуються студентами при виконанні курсових і дипломних робіт. Випустив приблизно 100-150 інженерів-теплотехніків. Підготував двох кандидатів технічних наук. Упродовж десяти років є членом ради фізико-металургійного факультету. В 2008 р. за багаторічну роботу, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців і плідну науково-педагогічну діяльність нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України.

Під керівництвом проф., к. т. н. А. І. Туяхова здійснюється пошук і дослідження альтернативних джерел енергії, а також інтенсифікація теплообмінних процесів у плавильних печах чорної металургії. За час роботи А. І. Туяхов опублікував у технічних періодичних журналах більше 50 наукових праць, одержав більше десяти патентів на винаходи у галузі металургії. Видано три монографії, чотири навчально-методичні посібники з грифом Міністерства освіти і науки України, три навчально-методичні посібники з рішення методичної ради вишу. Підготував чотирьох магістрів і був консультантом із підготовки двох кандидатських дисертацій. Нагороджений знаком «Відмінник освіти» Міністерства освіти і науки України.

Проф., к. т. н. М. Ф. Парахіна працює за напрямами «Розливання сталі під синтетичними шлаками», «Розробка теплових режимів металургійних печей», «Розробка печей киплячого шару. Розробка газових захистів напівавтоматичного зварювання».

З 1972 р. М. Ф. Парахін підготував більше 250 фахівців, одного кандидата технічних наук. Видана одна монографія, шість навчальних посібників із грифом Мінвузу, більше 90 статей, отримано близько 30 патентів. Нагороджений медаллю «Ветеран праці» і грамотою Міністерства освіти і науки України.

Доц., к. т. н. М. І. Захаров уперше розглянув наукову проблему комплексного впливу на рідкий метал вакууму, продувки інертним газом і електростатичним полем та її практичний додаток у розвитку теорії й практики позапічного рафінування сталі від газів. Він розв’язав цикл наукових завдань з інтенсифікації тепломасообмінних процесів, енерго- і ресурсозбереження до підвищення якості сталі цього й інших перспективних елементів розглянутої технології, що склало предмет підготовленої ним докторської дисертації. М. І. Захаров опублікував три навчально-методичні вказівки з дисциплін, які читає, більше 70 статей, дві монографії і п’ять патентів. Доц. М. І. Захаров як офіційний науковий консультант підготував кандидата наук із тепломасообмінних процесів позапічної обробки рідкої сталі порошковим дротом.

Кафедра «Технічна теплофізика» успішно співпрацює із закордонними фахівцями, передусім з Вищою школою Банська (VSB м. Острава, Чехія), у складі загального договору фізико-металургійного факультету з Вищою школою. Починаючи з 1975 р., співробітники кафедри «Технічна теплофізика» беруть участь у міжнародних конференціях «Метал 1975 – Метал 2005» у Чехії.

Розробка теплотехнічних основ проектування нових технологій опалення нагрівальних і термічних печей, створення ресурсо- й енергоощадних технологій — основна мета наукової роботи кафедри «Технічна теплофізика».

Колектив кафедри під керівництвом проф. В. В. Кравцова відгукується на запити промисловості. Так професор В. В. Кравцов та доцент О. Б. Бірюков провели низку досліджень, присвячених економії природного газу в нагрівальних і термічних печах на Новокраматорському машинобудівному заводі, розробці газифікації вугілля і створенню принципово нових газогенераторів з метою виробництва синтез-газів або замінника природного газу для ЗАТ «Донецьксталь — металургійний завод». На прохання керівництва «ІСТИЛ Україна» (ЕСПЦ) ЗАТ «ДМЗ» ними була проведена науково-дослідна робота зі створення розрахункових математичних моделей теплових аспектів високошвидкісного розливання сталі. На замовлення керівництва Краматорського заводу «Енергомашспецсталь» проф. Є. І. Казанцев, проф. С. І. Гінкул й аспірант П. І. Тищенко займалися установкою водоохолоджувальних панелей у дугових електроплавильних печах. Для Маріупольського металургійного заводу ім. Ілліча під керівництвом проф. Ю. Л. Курбатова були розроблені теплові режими роботи великовантажних мартенівських печей. На металургійних заводах «Азовсталь», а також на металургійному заводі в м. Кошице (Словаччина) були проведені розробки способів виміру температури металу, що рухається в роликовій печі. Проф. А. І. Туяхов із групою магістрів займався підвищенням службових характеристик чавунних мелющих тіл еліпсоїдної форми на Макіївському ливарному заводі.

Кафедра «Промислова теплоенергетика» (ПТ) призначена для підготовки фахівців у галузі промислової теплоенергетики, теплових електричних станцій і енергетичного менеджменту.

Історія кафедри бере свій початок із першого прийому 25 студентів за фахом «Промислова теплоенергетика» зі спеціалізацією «Промислова вогнетехніка», здійсненого у 1970–1971 навчальному році.

Колектив кафедри промислової теплоенергетики. Зліва направо: нижній ряд:
ст. викл. В. О. Яковлева, проф., д. т. н. О. Д. Маркін, зав. каф., проф., д. т. н. С. М. Саф’янц,
доц., к. т. н. О. М. Лебєдев, доц., к. т. н. О. Є. Сахно; верхній ряд: асист. В. Ю. Єрмакова,
асист. Д. Л. Безбородов, асист. А. С. Саф’янц, доц., к. т. н. Д. І. Пархоменко, доц., к. т. н. С. В. Гридін,
інж., к. т. н. Г. Я. Гаркавий, ст. викл. Г. Ю. Константинов, зав. лаб. М. Г. Копиленко,
доц., к. т. н. Г. Г. Пятишкін, асист. Ю. О. Боєв, доц., к. т. н. В. І. Ілющенко,
ст. викл. Н. В. Колесниченко, інж. З. Г. Трофимова

З 1972 р. план прийому студентів на стаціонар був збільшений до 50 осіб. Відтоді випуск здійснювався за двома спеціалізаціями: «Промислова вогнетехніка» і «Промислові теплоенергетичні установки й теплоенергопостачання». Підготовку фахівців здійснювала кафедра «Газопічна теплотехніка» (завідувач — проф., д. т. н., заслужений діяч науки Є. І. Казанцев).

Для подальшого поліпшення підготовки фахівців наказом Мінвузу УРСР у серпні 1981 р. були створені дві кафедри: «Промислова вогнетехніка» і «Промислова теплоенергетика».

Кафедра промислової теплоенергетики була укомплектована висококваліфікованими кадрами, що мали базову теплотехнічну освіту й захистили кандидатські дисертації з теплотехнічних питань. Розподіл молодих фахівців показав, що понад 80% випускників спеціалізації «Промислові теплоенергетичні установки і теплоенергопостачання» були прийняті на роботу в Донецькій області та інших регіонах колишнього СРСР.

Турботами перших днів були питання розширення матеріальної бази для проведення навчальних занять, створення нових лабораторних робіт і пристроїв, розширення зв’язків із промисловими підприємствами, збільшення обсягу науково-дослідних робіт. Найбільший внесок у цю роботу зробили перший завідувач кафедри доц. М. Г. Земляной, доценти О. С. Носков, М. І. Бугашев, В. Т. Грицак, В. В. Канталинський, В. Л. Кондрацький, О. Д. Маркін, М. Г. Ніколенко, Ф. А. Овенко, Д. М. Пархоменко, старші інженери Н. Ф. Жидкова, В. Д. Фомиченко, асист. В. О. Яковлева.

Перший етап у роботі кафедри (1981–1986 рр.) — це створення матеріальної бази, методичного забезпечення, відпрацьовування курсів лекцій, практичних і лабораторних робіт, тематики курсових і дипломних проектів, тобто завершення становлення кафедри як навчального підрозділу.

Другий етап (з 1987 р.) — удосконалення навчального процесу, зміцнення і розширення тематики й обсягу науково-дослідної роботи й підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу кафедри. Ці тенденції збереглися і дотепер.

Спочатку кафедра «Промислова теплоенергетика» забезпечувала підготовку лише фахівців спеціальності «Теплоенергетика», з 1993 р. поряд із цією спеціальністю проводиться підготовка студентів за спеціальністю «Теплові електричні станції», а з 2002 р. — за спеціальністю «Енергетичний менеджмент».

Відтак сьогодні кафедра здійснює підготовку фахівців кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст» і «магістр» зі спеціальностей «Теплоенергетика», «Теплові електричні станції» й «Енергетичний менеджмент» за напрямом підготовки «Енергетика». При цьому кафедра є єдиним у регіоні осередком підготовки та випуску фахівців зі спеціальностей «Теплові електричні станції» і «Енергетичний менеджмент».

Кафедрою за ці роки завідували: доц., к. т. н. М. Г. Земляной (1981–1986) та проф., д. т. н. О. І. Іванов (1986–1997). З 1997 р. її очолює проф., д. т. н. С. М. Саф’янц (з 2006 р. — декан фізико-металургійного факультету ДонНТУ). С. М. Саф’янц — член президії Науково-методичної комісії з енергетики МОН України, член науково-методичної ради МОН України (секція «Енергетика та енергозбереження») та Координаційної ради з проблем енергозбереження, а також член редакційних колегій фахових наукових журналів «Наукові праці ДонНТУ» й «Енергозбереження».

Також кафедра здійснює підготовку наукових і викладацьких кадрів вищої кваліфікації шляхом подальшого навчання в аспірантурі й докторантурі на денній та заочній формах навчання за науковою спеціальністю «Промислова теплоенергетика та технічна теплофізика».

Кафедра має повний склад лабораторій практично з усіх дисциплін, які викладаються на бакалавраті, інженерному та магістерському рівні підготовки. При кафедрі функціонує комп’ютерний клас з 14 комп’ютерами, які підключені до комп’ютерної мережі університету з виходом до глобальної мережі Інтернет. Клас персональних комп’ютерів використовується як згідно з розкладом занять, так і в позанавчальний час для самостійної роботи студентів.

Не применшується значення лабораторних робіт, що виконуються на фізичних моделях і реальних установках.

З 2000 р. було розроблено десять нових лабораторних робіт, на найближчі роки заплановано розробку й проведення нових шести лабораторних робіт.

Основним принципом підготовки фахівців у галузі професійної діяльності кафедри є інтеграція навчальної, науково-дослідної та виробничої діяльності, поєднання глибокої теоретичної підготовки з набуттям практичних навичок професійної роботи. За останні роки коштом спонсорів (Старобешевської, Слов’янської, Курахівської та Луганської ТЕС) виконаний капітальний ремонт усіх аудиторних приміщень, закріплених за кафедрою, з урахуванням сприятливих санітарно-гігієнічних умов для навчання студентів та роботи викладачів. Оновлення матеріальної бази значною мірою здійснюється за індивідуальними замовленнями на промислових підприємствах регіону та міста.

Відповідно до Закону України «Про освіту» спільними зусиллями Донецького національного університету і ДПР НДІ «Теплоелектропроект» на базі останнього з метою підвищення якості підготовки випускників, більш ефективного використання проектної, науково-дослідної, навчально-лабораторної і виробничої бази підприємств, а також більш ефективного використання в навчальному процесі науково-технічного потенціалу викладачів та інженерно-технічних працівників, організована філія кафедри.

На базі філії кафедри студенти проходять навчально-ознайомчу, навчально-технологічну і переддипломну практики, виконують і захищають курсові й дипломні проекти і магістерські роботи. Студенти також виконують курсові та дипломні проекти на замовлення підприємств теплоенергетичного комплексу, підприємств, що входять до складу спеціальної економічної зони Донбасу.

Наукові школи кафедри очолюють завідувач кафедри — д. т. н., чл.-кор. ІА України, проф. С. М. Саф’янц та д. т. н., проф. О. Д. Маркін.

Кафедра ПТ та її філія забезпечують виконання науково-дослідних робіт у галузі паливо- й енергозбереження, зниження шкідливих викидів промислових підприємств чорної і кольорової металургії, машинобудування, вугільних, хімічних, нафтогазових галузей, теплових електростанцій, комунального господарства, транспорту України в навколишнє середовище за рахунок створення екологічно чистих та енергоощадних технологій.

– тепломасообмінні основи підготовки сировини до металургійних переділів й удосконалення теплової роботи промислових установок і агрегатів;

– розробка теоретичних основ газифікації вугілля з низькою реакційною здатністю з метою переводу котлоагрегатів на генераторний газ;

– розробка без- і маловідходних технологій для підвищення терміну дії та ефективності пристроїв для згоряння палива та генерації тепла;

– розробка рекомендацій з енергозбереження для промислових підприємств Донецького регіону в нових умовах господарювання;

– розвиток науково-методичної бази енергозбереження і створення на його основі регіональної інформаційно-довідкової системи.

За минулий період підготували й захистили дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук викладачі кафедри А. Л. Попов, О. К. Сафонова, О. М. Лебедєв, В. І. Ілющенко, Г. Г. Пятишкін, О. Є. Сахно, В. Г. Федоріна; дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук — В. С. Шкляр, С. М. Саф’янц, О. Д. Маркін. Аспірантуру ДонНТУ закінчили троє випускників кафедри, зараз в аспірантурі (заочна форма навчання) навчається двоє аспірантів кафедри — Ю. О. Боєв та В. Ю. Єрмакова. Докторантуру (з відривом від виробництва) закінчив доцент кафедри, к. т. н. С. В. Гридін.

Результати наукової праці співробітників кафедри використовуються на підприємствах багатьох галузей промисловості, отримано близько 200 авторських свідоцтв на винаходи. Серед наукових розробок — принципово нові агрегати для сушіння полідисперсних матеріалів (зокрема зерна), що відрізняються високою продуктивністю й економічністю; розробка теоретичних основ газифікації вугілля з низькою реакційною здатністю з метою переведення котлоагрегатів на генераторний газ; розробка без- і маловідхідних технологій для підвищення терміну дії та ефективності пристроїв для згоряння палива й генерації тепла. Побудовано установку прямого отримання заліза на Макіївському металургійному комбінаті, плавками у стотонних електродугових печах підтвердили доцільність виробництва збагаченої металізованої сировини для виплавки високоякісної сталі. У повному обсязі вирішено питання комплексної автоматизації аглопроцесу (здійснена успішна апробація на Єнакіївському металургійному комбінаті, заводі ім. Ілліча й Алчевському металургійному комбінаті). У цілому сформувався великий науковий напрям «Тепломасообмінні основи підготовки сировини до металургійних переділів і вдосконалення теплової роботи промислових установок і агрегатів».

За останні п’ять років співробітниками кафедри опубліковано більш ніж 175 наукових робіт, зокрема одержано 12 авторських свідоцтв на винаходи, 94 навчально-методичні роботи та посібники українською, російською, чеською, англійською та французькою мовами для забезпечення високого рівня навчального процесу, видано чотири монографії. Із грифом МОН видані підручник «Промислова теплоенергетика» та навчальний посібник «Вимірювання в енергетиці» (українською та російською мовами).

Роботи кафедри включені до програми науково-технічного розвитку регіону «Донбас–2020», яка розроблена спільними зусиллями провідних фахівців Донецької облдержадміністрації та Національної академії наук України.

Наказом міністра МОН України на кафедру покладена відповідальність за роботу в галузі енергозбереження у регіоні. Створено спеціалізовану групу з організації такої роботи. Вже отримані перші результати. Модернізація системи теплопостачання ДонНТУ дозволила в опалювальному сезоні 2002–2003 рр. при загальних витратах близько 250 тис. грн. одержати скорочення оплати за споживання теплової енергії в розмірі 1,2 млн. грн. Середній термін окупності вузлів рахунка склав 1,25 місяця. Економія з урахуванням витрат на придбання устаткування, його установку й експлуатацію склала 950 тис. грн.

З 1996 р. при кафедрі створений регіональний Центр енергоменеджменту (ЦЕМ), головною метою якого є впровадження нових енергоощадних технологій на території України, зокрема в Донбасі. Створення цього Центру дозволило налагодити зв’язки з науково-дослідними установами по всьому світі.

З 2003 р. Центр енергоменеджменту отримав у Державному комітеті України з енергозбереження право на проведення енергетичних обстежень.

За рахунок міжнародних грантів Центром придбано комплект необхідних приладів і устаткування (портативний електронний газоаналізатор, ультразвуковий витратомір, інфрачервоний безконтактний цифровий термометр, портативний вимірювач, електронний прилад збору даних та ін.), що використовується у науковій роботі при проведенні досліджень і обстеження енергетичних об’єктів регіону та в навчальній роботі при проведенні практичних занять.

Кафедра підтримує тісні міжнародні зв’язки з питань підвищення кваліфікації викладачів і підготовки студентів із відомих університетів і компаній США, Великобританії, Чехії, Сирії, Чехії, Латвії, Молдави, Ізраїлю й інших країн. Кафедрою укладено 11 угод із зарубіжними навчальними закладами та асоціаціями.

У рамках проектів Європейської Ради й Міністерства енергетики США вона веде роботу з удосконалення викладання наявних і розробки нових навчальних дисциплін (наприклад, у галузі енергетичного менеджменту й охорони навколишнього середовища). Щорічно кафедра проводить семінари з питань енергозбереження, які зазвичай збирають не менше ста представників навчальних закладів та інших організацій регіону.

З 2001 р. відповідно до рішення облдержадміністрації щорічно проводяться конкурси на кращу студентську роботу із проблем енергозбереження. Перший конкурс на тему «Підвищення ефективності теплопостачання й енергозбереження в будівлях» зібрав 36 робіт. Переможці отримують цінні подарунки та дипломи. Взагалі студентами кафедри отримано понад 65 дипломів переможців і призерів республіканських та міжвузівських олімпіад і конкурсів.

На кафедрі щорічно проводиться студентська наукова конференція «День науки» за двома секціями відповідно до основних наукових напрямків кафедри. На конференціях заслуховуються студентські доповіді, за рішенням оргкомітету конференції частина доповідей публікується у різних виданнях, зокрема у збірнику наукових праць ДонНТУ. В роботі конференції беруть участь представники різних організацій та освітніх установ Донецька.

Студенти кафедри також беруть участь у щорічному конкурсі студентських наукових робіт секції «Теплоенергетика», що проводиться на фізико-металургійному факультеті, та в обласному конкурсі на кращу студентську роботу з проблем енергозбереження, що проводиться з 2001 р. за підтримки Донецької облдержадміністрації. Кращі роботи направляються на всеукраїнські конкурси студентських наукових робіт.

Найбільша кількість випускників кафедри працює на підприємствах Донецької області: ВАТ «ДМЗ», ВАТ «ЄМЗ», ВАТ «ММК», «Добропільвугілля», ВАТ «Авдіївський КХЗ», ЗАТ «Укркотлосервіс», концерн «АВК», АТ «Норд», комбінат «Каргілл», Донецькміськтепломережа, Єнакієвотепломережа, Старобешівська, Слов’янська, Курахівська, Зуївська, Вуглегірська та Луганська ТЕС. Відгуки підприємств, на яких працюють випускники кафедри, свідчать про високий рівень їх підготовки.

Отже, організаційні, методичні й навчальні заходи, наукова та дослідницька робота науково-педагогічного складу кафедри вказують як на високу ефективність формування якісного складу студентів, чітко орієнтованих на подальшу професійну діяльність, так і на відповідність їх підготовки потребам регіону та держави у фахівцях із профілю кафедри. Випускники кафедри користуються постійним попитом і мають перспективи майбутнього працевлаштування та професійного росту.

На сьогодні кафедра «Промислова теплоенергетика» — це згуртований колектив кваліфікованих спеціалістів із високим науково-педагогічним потенціалом, методичним та матеріальним забезпеченням, спроможний на сучасному науково-педагогічному рівні розв’язувати складні наукові, прикладні та освітянські завдання, вкрай необхідні для України. Кафедра у своїй діяльності може забезпечити державну гарантію якості підготовці фахівців, зокрема й спеціалістів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук), на високому науково-методичному рівні.

За минулі десятиліття кафедра сформувалася як великий науково-педагогічний центр, широко відомий своїми досягненнями в Україні, у країнах ближнього та далекого зарубіжжя. Становлення кафедри і формування науково-педагогічних традицій проходило під керівництвом її завідувачів, видатних педагогів і вчених: 1947–1948 рр. — асист. Я. І. Морозов; 1949–1951 рр. — доц. І. Н. Кардаш, 1951–1953 рр. — проф. А. С. Скублевський; 1953–1954 рр. — асист. І. А. Дніпровський; 1955–1973 рр. — доц. Е. В. Рузін. З 1973 р. — проф. В. О. Гольцов.

Завідувач кафедрою Віктор Олексійович Гольцов — інженер-металург, металофізик і матеріалознавець, учений зі світовим ім’ям, доктор технічних наук, професор, академік Міжнародної інженерної академії та Міжнародної академії інформатизації, член ради директорів Міжнародної асоціації водневої енергетики (МАВЕ), академік Інженерної академії України. З 1977 р. — науковий керівник Проблемної науково-дослідної лабораторії взаємодії водню з металами і водневих технологій (ПЛВМВТ). Понад три десятиліття проф. В. О. Гольцов і його наукова школа досліджують проблему водню в металах, основні питання водневої обробки матеріалів і перспективи водневої енергетики.

Проф. В. О. Гольцов зі своїми учнями розробили наукові основи водневої мембранної технології та спеціальні паладієві сплави для водневих фільтрів і нагромаджувачів ізотопів водню в термоядерних реакторах, лазерах й іншій електрофізичній апаратурі. Наукова розробка «Воднева мембранна технологія» була визнана гідною Золотої медалі на Міжнародному Лейпцігському ярмарку. Ними відкрито явище водневофазового наклепу, розроблено нову парадигму матеріалознавства, відому нині як «Воднева обробка матеріалів», опубліковано понад 500 наукових праць.

За видатний внесок у розвиток водневої енергетики й водневої обробки матеріалів професора В. О. Гольцова визнано гідним спеціальної нагороди імені Рудольфа Еррена (МАВЕ, Майамі, США, 2000), нагороджено почесним дипломом «Видатний інженер ХХ сторіччя» (Міжнародна інженерна академія, Москва, Росія, 2000), Срібною медаллю ім. А. М. Підгорного (Інженерна академія України, Харків, 2001) і Срібною медаллю ім. Б. І. Шелища (Росія, 2003). У 2005 р. його визнано гідним спеціальної нагороди Організації індустріального розвитку ООН і Міжнародного центру водневих технологій (Стамбул, Туреччина) за вагомий внесок у Міжнародний конгрес із водневої енергетики.

Професор В. О. Гольцов активно представляє ДонНТУ в раді директорів МАВЕ, є членом редакційних колегій і запрошеним редактором міжнародних журналів «International Journal of Nuclear Hydrogen Production and Application» та «International Journal of Hydrogen Energy». Віктор Олексійович — блискучий лектор, він активно передає свій багаторічний досвід науково-педагогічної роботи учням: аспірантам і молодим викладачам кафедри. За успіхи в педагогічній діяльності був нагороджений знаком «Відмінник народної освіти». Діяльність В. О. Гольцова і керованого ним колективу зробили кафедру фізики ДонНТУ відомим у світі навчальним і науковим центром.

Склад кафедри — це висококваліфіковані фахівці в галузі фізики і матеріалознавства, випускники вишів Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Москви. За останні десятиліття на кафедрі було підготовлено і захищено 18 кандидатських дисертацій і дві докторські.

Сьогодні на кафедрі працюють 29 викладачів, зокрема двоє професорів (В. О. Гольцов і О. Ф. Волков), 11 доцентів — кандидатів технічних, фізико-математичних і педагогічних наук (Ю. А. Артеменко, А. Г. Васильєв, О. В. Ветчинов, Ж. Л. Глухова, О. М. Логінова, Т. П. Лумпієва, І. Ю. Мачикіна, Р. Г. Мурадова, О. Л. Редько, С. Б. Рибалка, М. О. Тихонов); дев’ятеро старших викладачів (В. Г. Волинська, В. І. Кошель, Т. І. Малашенко, Н. М. Русакова, Т. О. Савченко, В. М. Тараш, В. М. Терещенко, В. С. Товстуха, Л. В. Шевченко); шестеро асистентів (Т. Ф. Білоусова, кандидат фізико-математичних наук Г. І. Жиров, І. В. Калініна, Г. В. Кільман, О. М. Любименко, О. В. Павлова).

У штаті кафедри працюють співробітники НДЧ (провідний науковий співробітник, к. т. н. Л. Ф. Гольцова, науковий співробітник Р. В. Котельва) та 12 співробітників інженерно-технічного персоналу на чолі із завідувачем навчальними лабораторіями Н. А. Федорищевою.

Колектив кафедри фізики. Зліва направо: перши ряд: доц. Р. Г. Мурадова, доц. О. М. Логінова,
проф. В. О. Гольцов, зав. навч. лаб. Н. А Федорищева, ст. викл. В. Г. Волинська,
ст. викл. В. М. Терещенко, лаб. Л. К. Левіна; другий ряд: ст. лаб. О. Ф. Сайко, ст. викл. В. С. Товстуха,
доц. О. Л. Редько, н. с. Р. В. Котельва; треті ряд: лаб. Н. А. Тохташ, асист. О. М. Любименко,
лаб. Г. М. Шеліхова, лаб. О. Л. Макаренков, інж. О. М. Безкровна, викладач-сумісник О. О. Троян,
ст. викл. В. М. Тараш, асист. Т. Ф. Білоусова, ст. викл. Т. І. Малашенко

На кафедрі склався свій, відповідний традиціям ДонНТУ, повноцінний курс загальної фізики, що читається лекторами вищої кваліфікації. Методична робота кафедри спрямована на вирішення двох принципових методичних завдань. По-перше, це удосконалення курсу лекцій із фізики для бакалаврів за спеціальностями інженерного напряму з використанням нової методики перманентного засвоєння курсу фізики на основі класичної фізики і паралельно на основі квантової фізики. Такий підхід забезпечує становлення всебічного фізичного мислення майбутніх фахівців, правильне сприйняття інженерних завдань як у класичних галузях техніки, так і в таких сучасних сферах інженерної діяльності, як розробка матеріалів для ядерної, термоядерної та водневої енергетики.

На цій основі розроблено базовий курс лекцій із загальної фізики з урахуванням сучасних вимог. Викладачі кафедри проводять активну навчально-методичну роботу, результати якої представлено у методичних посібниках, підручниках і колективних монографіях. Професор О. Ф. Волков і доцент Т. П. Лумпієва видали навчальний посібник для студентів інженерно-технічних спеціальностей «Курс фізики» у 2-х томах. Доцент О. М. Логінова є співавтором колективної монографії «Формування системного мислення в навчанні». Електронні варіанти виданих в останні роки методичних посібників розміщено в Інтернеті.

Курс фізики забезпечений сучасною навчально-лабораторною базою і необхідною методичною літературою (більш як 350 навчально-лабораторних робіт). Паралельно з курсом лекцій студенти виконують лабораторні роботи зі всіх розділів курсу фізики і вирішують фізичні задачі. Кафедра має сім навчальних лабораторій, у яких щороку більше 4000 студентів з України й інших країн вивчають курс фізики для інженерів російською, англійською і французькою мовами і виконують практичні лабораторні роботи.

Кафедра щорічно проводить студентські олімпіади з фізики. Їх призери потім захищають честь ДонНТУ і займають призові місця на Всеукраїнській олімпіаді з фізики.

Щороку кафедра проводить міжвузівські студентські наукові конференції: «Фізика і науково-технічний прогрес» (ФіНаТ) та «Історія і сучасність фізики» (ІСуФ). У конференціях беруть участь понад 150 студентів не лише ДонНТУ, а й Донецького національного університету, Донбаської академії будівництва й архітектури, Донецького університету економіки і торгівлі, донецького ліцею «Інтелект», донецького ліцею «Ерудит», Краснолиманского ліцею і Селидівського гірничого технікуму. Доповіді, підготовлені під керівництвом викладачів і представлені студентами, мають таку спрямованість: фізика і високі технології; фізика і філософія; фізика і техніка; фізика й екологія; комп’ютерне моделювання фізичних процесів; фізичні основи ядерної, термоядерної і водневої енергетики. Учасники конференцій обговорюють історію фізичних відкриттів, сучасні досягнення науки, боротьбу наукових ідей, наукові біографії відомих учених, досягнення сучасності й прогнози на майбутнє. Кожному учаснику видається не лише програма конференції, а й збірник тез студентських доповідей.

У 1977 р. на базі кафедри фізики було створено Проблемну науково-дослідну лабораторію взаємодії водню з металами і водневих технологій — ПЛВМВТ (науковий керівник — професор В. О. Гольцов). Із цього часу кафедра і Проблемна лабораторія почали розвиватися як єдиний науково-педагогічний центр, що відіграє ключову роль у вирішенні важливої сучасної проблеми «Фізика і техніка взаємодії водню з матеріалами для термоядерної і водневої енергетики, хімії і металургії».

Роботи, виконувані співробітниками кафедри, добре відомі в Україні, Росії, у країнах СНД та у світовому «водневому співтоваристві». Наукові досягнення школи професора В. О. Гольцова за ці десятиліття характеризуються масштабністю охоплення водневої енергетики — світової екологічної, технічної і наукової проблеми. Професор В. О. Гольцов і його учні вирішують завдання, важливі для інженерного забезпечення перспектив розвитку водневої і термоядерної енергетики, металургії, хімії і нафтохімії, електроніки й низки інших спеціальних галузей техніки.

Нові явища, фундаментальні закони й особливості взаємодії водню з металевими матеріалами, нові знання про роль водню в матеріалознавстві — уся ця інформація опублікована співробітниками кафедри в сотнях наукових праць. Виникла нова галузь матеріалознавства — «Воднева обробка матеріалів», яка є підсумком тривалої і плідної роботи співробітників кафедри фізики. Результати виконаних робіт неодноразово доповідалися на багатьох конференціях і симпозіумах міжнародного рівня, викликаючи великий інтерес серед слухачів. Лекції з водневої обробки матеріалів були прочитані професором В. О. Гольцовим у багатьох країнах світу: Росії, США, Великобританії, Франції, Німеччині, Іспанії, Швейцарії, Японії, Китаї, Чехії, Польщі, Індії, Тунісі.

У 2006 р. у ДонНТУ в кооперації з МАВЕ й Інженерною академією України було розроблено прогнозну записку «Основи довгострокової стратегії переходу до водневої економіки екологічно важко навантажених вуглевидобувних мегаполісів і задачі формування регіонального інтелектуального фінансово-промислового партнерства «Екологічно чисті енергоносії Донбасу — Донецьке ЕЧЕ-партнерство» (керівник роботи — професор В. О. Гольцов). У прогнозній записці на підставі світового досвіду обґрунтовано шляхи і методи енергозабезпечення Донецької області екологічно чистими енергоносіями, одержуваними шляхом газифікації вугілля. У далекій перспективі відповідно до світових тенденцій у прогнозній записці накреслено можливість поступового переходу до водневої енергетики. ДонНТУ надіслав прогнозну записку в адміністрацію Донецької області й у Донецьку обласну раду. Керівник і виконавці прогнозної записки дістали запрошення взяти участь у двох щорічних міжнародних інвестиційних самітах Донецької області. Професора В. О. Гольцова включено до складу Науково-технічної ради по енергозбереженню при Облдержадміністрації Донецької області.

Співробітниками кафедри в межах договірних проектів виконано комплекс науковометричних і аналітичних досліджень світового розвитку водневої енергетики.

Між МАВЕ і ДонНТУ підписано Угоду про міжнародну співпрацю, обговорена і погоджена спільна робота з подальшого розвитку нової концепції про майбутній перехід людства в еру водневої цивілізації, з формування водневого співтовариства країн СНД і т. ін.

ДонНТУ і кафедра фізики систематично проводять міжнародні конференції «Благородні і рідкісні метали» (БРМ-94, БРМ-97, БРМ-2000, БРМ-2003) і міжнародні конференції «Воднева економіка і воднева обробка матеріалів» (ВОМ-95, ВОМ-98, ВОМ-2001, ВОМ-2004, ВОМ-2007). Так у конференції ВОМ-2007 взяли участь більше 130 вчених, інженерів, експертів, виробничників із 28 країн. Було обговорено і прийнято Меморандум «Нова концепція МАВЕ про водневу цивілізацію майбутнього: історичні аспекти і нові завдання сучасності», що був опублікований у спеціальному випуску міжнародного журналу «International Journal of Nuclear Hydrogen Production and Application», присвяченому цій конференції, а також у національних наукових журналах України і Росії.

У науково-дослідній роботі, проведеній на кафедрі, завжди брали активну участь студенти. Це не лише експериментальна робота на установках, обробка отриманих даних і теоретичні розрахунки, оформлення студентських наукових праць, а й підготовка статей і тез, виступ із доповідями на конференціях різного рівня: від університетських до міжнародних. На всіх міжнародних конференціях, проведених кафедрою, були представлені спільні доповіді викладачів і студентів.

Науковий потенціал кафедри фізики і Проблемної лабораторії забезпечує плідну міжнародну співпрацю ДонНТУ в галузі водневої енергетики й водневої обробки матеріалів, розвиток робіт обласного і державного масштабів. Відповідно, збільшується кількість наукових кадрів вищої кваліфікації для кафедри фізики ДонНТУ.