Донецький національний технічний університет. Видавничий центр «Логос Україна»

Ляшок Ярослав Олександрович

Директор Красноармійського індустріального інституту.
Кандидат технічних наук, доцент

Народився 11 січня 1970 р. у м. Димитрів Донецької області. Випускник Донецького політехнічного інституту. У КІІ ДонНТУ з 1998 р.: старший викладач, доцент кафедри розробки пластових родовищ, у 2001–2007 р. — декан факультету технології та організації виробництва, з 2008 р. — директор КІІ ДонНТУ.
Автор понад 50 наукових праць. Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти та науки й знаком «Шахтарська слава» ІІІ ст.

Красноармійський індустріальний інститут ДВНЗ «ДонНТУ» заснований у 1959 р. як опорний навчально-консультаційний пункт Дніпропетровського гірничого інституту. В цей час вузи технічного профілю почали відкривати НКП у невеликих містах промислових регіонів із метою створення максимально зручних умов для отримання вищої технічної освіти без відриву від виробництва.

Створений у Красноармійську спеціалізований трест «Красноармійськшахтобуд» почав спорудження низки нових вугільних підприємств у Красноармійському, Селидівському, Добропільському, Олександрівському районах. У 1953 р. були здані в експлуатацію шахти «Новогродівська» № 3, «Родинська» № 1, у 1954 р. — «Водяна» № 1 і № 3, «Добропільська», «Родинська» № 2, у грудні 1958 р. розпочала роботу шахта «Краснолиманська» з проектною потужністю 4 тис. т вугілля на добу, і на цей час закінчувалося будівництво збагачувальної фабрики «Краснолиманська», проектна потужність якої становила 1 млн. 200 тис. т вугілля на рік.

У цей період Красноармійській міській раді були підпорядковані шахтарські міста Димитрів і Родинське та селище міського типу Шевченко. У Димитрові було розташовано виробниче об’єднання «Красноармійськвугілля», діяли шахти ім. Г. Димитрова та «Центральна», а в селищі Шевченка — однойменна шахта 19/20. Красноармійськ — великий залізничний вузол, який до того ж розташований на шосейній магістралі Дніпропетровськ–Донецьк, що якнайкраще підходив для відкриття в ньому Навчально-консультативного пункту ДГІ.

Зважаючи на бурхливий розвиток вугільних підприємств у Красноармійському промисловому регіоні, керівництво Дніпропетровського гірничого інституту приймає рішення про організацію навчально-консультативного пункту в м. Красноармійську.

Організації НКП у Красноармійську сприяла зацікавлена позиція міського комітету КПУ, рішенням якого трест «Красноармійськшахтобуд» змушений був безкоштовно передати на баланс ДГІ велику двоповерхову будівлю на центральній площі міста (нині центральний корпус КІІ ДонНТУ). Будівля зайняла земельну ділянку в 0,65 га і мала загальну площу в 3875 м², зокрема навчальну 2200 м². НКП отримав також половину котеджу (три кімнати) по вул. Добролюбова, де було організовано гуртожиток для викладачів із Дніпропетровська, які перебували у відрядженні у Красноармійську для проведення занять і сесій.

У навчально-консультаційному пункті передбачалося запровадження різних форм навчання: комбіноване (денне), вечірнє, заочне.

Студенти денного відділення ДГІ спеціальностей «Гірничий інженер-електромеханік» та «Розробник корисних копалин підземним способом» повинні були перші три курси працювати на шахтах Красноармійського промислового району та Західного Донбасу (Павлоград). У НКП заняття для них планувалося проводити за вечірньою формою навчання, але основними формами навчання для НКП м. Красноармійська передбачалися вечірня і заочна.

Восени 1959 р. був оголошений перший набір студентів. Серед 52 перших студентів вечірнього відділення 27 навчалися за спеціальністю «Гірнича електромеханіка» і 25 — за спеціальністю «Розробка корисних копалин».

Поступово відбувалося оснащення нових аудиторій та лабораторій, в оздобленні яких активну участь брали викладачі та студенти НКП. В організації навчального процесу під час першого навчального року велику роль відіграв талановитий організатор, кандидат технічних наук Іван Андрійович Кіяшко. Багато приладів та обладнання були привезені із Дніпропетровська, також суттєву допомогу у формування матеріальної бази НКП надали трести «Красноармійськшахтобуд» та «Красноармійськвугілля», завдяки розважливій позиції керівники цих трестів Хохлова і Потапова, які безкоштовно передали НКП велику кількість новітнього шахтного обладнання у вигляді технічної допомоги. Спочатку заняття велися блоками по дві–три навчальні дисципліни для зручності викладачів, які приїздили з Дніпропетровська. До навчального процесу залучалися провідні професори ДГІ Абрамов, Дуганов, Волотковський, Воробйов, Іванов, доценти Пєтухов, Маймін, Юрловська, Цейтлін, Шишков, Подольський, Бахурін, Поставний, ст. викладачі Мамон і Бажан.

У 1961 р. Красноармійський НКП отримав офіційний статус загальнотехнічного факультету (ЗТФ) ДГУ. Першим його деканом був призначений Михайло Васильович Маріщенко, який незадовго до цього захистив кандидатську дисертацію з шахтобудівної спеціальності. На цей час уже більшу частину навчальних курсів читали штатні викладачі: «Нарисна геометрія і технічне креслення» — ст. викладач І. П. Вознюк і асистент В. А. Кислицька, «Теоретична механіка» — ст. викладач С. В. Студинська, «Опір матеріалів» — ст. викладач Г. О. Полосін і асистент М. А. Татьянченко, «Теорія механізмів та машин», «Деталі машин» — ст. викладач М. Я. Жлобіч, «Технологія матеріалів» — ст. викладач Б. П. Губанов, «Хімія» — ст. викладач Г. Д. Малінка і асистент Л. П. Вознюк, «Фізика» — ст. викладач А. М. Павлов і асистент П. Павлова, «Математика» — ст. викладач Л. Г. Дашковський, «Іноземна мова» — ст. викладач П. С. Зендер, «Суспільні дисципліни» — ст. викладач М. А. Божко, асистенти В. Є. Мандрика та інші. Штатні викладачі були прикріплені до кафедр базового інституту відповідного профілю, їх запрошували на засідання базових кафедр, вони отримували відповідну методичну допомогу у створенні лабораторій і навчальних кабінетів.

У 1963 р. кількість студентів на ЗТФ уже перевищила 1000 осіб, а штат викладачів — 30. Керувати таким колективом із Дніпропетровська ставало дедалі важче, відтак наприкінці 1963 р. керівництво ДГУ отримало дозвіл Мінвузу на створення у Красноармійському загальнотехнічному факультеті двох кафедр: кафедри загальноінженерних дисциплін (ЗІД) та кафедри загальнонаукових дисциплін (ЗНД). Завідувачами цих кафедр були призначені працівники Дніпропетровського гірничого інституту кандидат технічних наук В. Ю. Чудновський і кандидат фізико-математичних наук А. Д. Сорокін. З березня 1964 року обов’язки декана тимчасово виконував ст. викладач Б. П. Губанов, а наприкінці року на цю посаду був призначений старший науковий співробітник науково-дослідницької частини ДГУ к. т. н. В. В. Куліков, який на той момент виконав і представив до захисту докторську дисертацію із підземної розробки рудних покладів.

У цей час на факультеті відбуваються суттєві якісні зміни не лише у викладацькому складі, а й у подальшому розширенні навчально-лабораторної бази. Факультет придбав необхідне верстатне і лабораторне обладнання, вимірювальні та контрольні прилади, фотообладнання, лабораторні установки, моделі, реманент. У короткий термін були створені лабораторні класи теорії механізмів і машин, деталей машин, технології матеріалів, все це давало змогу ставити питання про підвищення статусу навчального закладу. Відповідно до Наказу Міністра вищої і середньої освіти УРСР Ю. Дадєнкова за № 322 від 26 травня 1966 р. загальнотехнічний факультет був реорганізований у Красноармійську філію ДГІ у складі двох факультетів: вечірнього і загальнотехнічного. Водночас місцеві партійні й державні органи поставили питання про перепорядкування філії Донецькому політехнічному інституту. 23 червня 1966 р. міністр Ю. Дадєнков видає Наказ за № 391, у якому зазначається: «Передати з 10 липня 1966 року Красноармійську філію Дніпропетровського гірничого інституту в підпорядкування Донецькому політехнічному інституту».

На початку 70-х років Красноармійська філія становила доволі потужну відокремлену структуру Донецького політехнічного інституту. В 1971 р. чисельність студентів досягла 1165 осіб.

Підготовка фахівців здійснювалася на двох факультетах: вечірньому та загальнотехнічному, щорічний прийом на які в 1970 р. досяг 320 осіб. Вечірній факультет (декан — ст. викладач А. Г. Дейнека) готував фахівців за спеціальностями «Технологія і комплексна механізація підземної розробки корисних копалин», «Гірнича електромеханіка та маркшейдерська справа». Кожен рік вечірній факультет випускав більше 100 гірничих інженерів. Так у 1970 році випуск склав 120 осіб. Усього ж на початок 70-х років вечірній факультет випустив 470 фахівців.

На загальнотехнічному факультеті (декан — доцент В. І. Безкровний) студенти навчалися за спеціальностями «Розробка родовищ корисних копалин», «Енергетика машинобудування і приладобудування», «Електронна техніка», «Електроприладобудування і автоматика», «Технологія продовольчих продуктів», «Будівництво», «Транспорт», «Економіка». Загальнотехнічний факультет здійснював підготовку студентів лише на першому етапі (1–3 курси), після чого вони продовжували навчання в інших вишах відповідно до профілю обраної спеціальності.

На початок 70-х років загальнотехнічний факультет закінчили 1447 студентів. Майбутнім спеціалістам передавали свої знання 44 викладачі, із них 12 доцентів і кандидатів наук. Багато випускників, що одержали дипломи інженерів, продовжували успішно працювати на підприємствах регіону. Наприклад, колишній студент філії Є. Лабзін очолив перше управління тресту «Красноармійськшахтобуд», а П. Педик став головним інженером шостого будівельного управління цього ж тресту; саме в цей час закінчив вечірній факультет В. Юрков, відомий усій країні бригадир комплексної бригади шахти № 1 «Родинська», Герой Соціалістичної Праці.

Особливість філії полягала в тому, що в ній була відсутня стаціонарна форма навчання, бо заняття на обох факультетах велися за вечірньою формою, що давало змогу студентам продовжувати виробничу діяльність. У той час держава всіляко стимулювала абітурієнтів, що вступали на спеціальності, які відповідали характеру їхньої роботи в народному господарстві, або мали направлення від підприємств, установ, радгоспів чи колгоспів.

У 1970 р. керівництво ДПІ приймає рішення перетворити Красноармійську філію на основну базу довузівської підготовки слухачів для всього Донецького політехнічного інституту. В січні 1970 р. газета «Маяк» надрукувала виступ директора філії В. Мороза на зборах активу міської партійної організації, в якому він повідомив: «З наступного навчального року філії доручено навчання слухачів на підготовчому відділенні. Це підготовчий курс інституту і у зв’язку з цим треба будівельникам тресту «Красноармійськшахтобуд» закінчити до 1 вересня 1970 року спорудження навчального корпусу і гуртожитку, щоб можна було відкрити стаціонар підготовчого відділення на 350–400 осіб». Ішлося про завершення будівництва другого та третього навчальних корпусів, а також дев’ятиповерхового гуртожитку, адже перший п’ятиповерховий вже не задовольняв потреб філії у розміщенні слухачів підготовчого відділення. Адміністрації філії, місцевій владі та керівництву тресту «Красноармійськшахтобуд» вдалося впоратися з нелегкими завданнями, і невдовзі завідувач підготовчого відділення О. Ф. Агібалов напише: «У двох хороших гуртожитках проживають слухачі підготовчого відділення, що приїхали з багатьох міст області — Тореза, Горлівки, Данова, а також з Кримської, Ворошиловградської, Запорізької, Воронезької областей. Заняття проводять висококваліфіковані викладачі, такі як О. О. Романова, О. М. Павлов, Д. М. Варцаба...». У рік відкриття на підготовче відділення було прийнято 175 слухачів, кількість яких надалі постійно зростала.

Основу викладацького колективу філії в цей час складали працівники двох кафедр: «Технологія гірничого виробництва» та «Гірнича електромеханіка». На першій працювало сім доцентів, кандидатів наук, серед них — І. М. Прокопенко, В. І. Безкровний, І. М. Бондаренко, М. Є. Соколов, А. Г. Дейнека. Кістяк другої складали молоді науковці-доценти, кандидати технічних наук А. А. Сироватко та В. В. Вознесенський, а також досвідчені виробничники доценти О. П. Кандибей, І. І. Коваленко, ст. викладач П. О. Піскунов.

Крім штатних викладачів, до навчального процесу залучалися висококваліфіковані спеціалісти з виробництва: головний геолог тресту «Красноармійськвугілля» О. І. Зінченко, маркшейдер шахти «Центральна» Б. І. Додін, головний інженер ЦЕММ В. А. Лесін, начальник відділу праці і заробітної плати тресту «Красноармійськжитлобуд» Ф. Г. Яременко.

У 1975 р. на базі кафедри загальнонаукових дисциплін утворюється кафедра загальноінженерних дисциплін, яку очолив директор філії В. Д. Мороз, а також кафедра фізики і електромеханіки під керівництвом В. В. Вознесенського.

У ці роки великий внесок у розвиток філії зробив її директор доцент В. Д. Мороз. У 1978 році він перейшов на роботу до базового інституту на посаду проректора, директором був призначений доцент М. П. Бобрик. Це було надзвичайно вдале кадрове рішення керівництва ДПІ, яке надало Красноармійській філії новий потужний імпульс для розвитку.

Завдяки розташуванню Красноармійської філії ДонНТУ відносно мережі інших навчальних закладів вона поступово стає базою для абітурієнтів західних районів Донбасу. На основі Красноармійської філії ДонНТУ створювались навчально-виробничий комплекс (разом з ВО «Красноармійськвугілля», «Селідоввугілля», «Добропіллявугілля», трестом «Красноармійськшахтобуд»), школа резерву гірничих інженерів, гірничотехнічний ліцей «Надія», навчальний комплекс «Гірник» (разом із Селидівським гірничим технікумом).

Співробітники факультету дистанційного
та заочного навчання. Зліва направо:
провідний фахівець В. В. Власенко,
заст. декана С. В. Волков,
інженер Н. С. Черних, декан С. П. Придатько

Співробітники факультету технології і організації
виробництва. Зліва направо: заступники декана
М. М. Яцюк, О. В. Сименко, декан факультету
Л. Г. Сергієнко, диспетчер А. О. Птиця,
інженер Е. М. Придатько

У 1994 р. Красноармійська філія одержала ліцензію на підготовку фахівців із семи спеціальностей і спеціалізацій як за денною, так і заочною формами навчання: «Розробка родовищ корисних копалин», «Охорона праці у гірничій промисловості», «Гірниче обладнання», «Економіка підприємства», «Менеджмент організацій», «Облік та аудит», «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв». У 1999 році на базі Красноармійської філії розпочато роботу відділення Центру підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, працюють підготовчі курси з математики, обчислювальної техніки. З 2002 р. інститут розпочав прискорену підготовку фахівців за спеціальностями «Розробка родовищ корисних копалин» і «Гірниче обладнання». Відкриті опорні пункти інституту на вугільних підприємствах регіону з підвищення кваліфікації.

Саме в цей час великий внесок у розвиток філії зробили доц. М. П. Бобрик, який працював директором у 1978–1986 рр., та к. т. н., доц. О. К. Носач, який обіймав цю посаду протягом 1986–2004 рр.

У регіоні існує стійкий попит на інженерів, що отримали підготовку в КІІ ДонНТУ. Розподіл спеціалістів відбувається за замовленнями державних підприємств «Красноармійськвугілля», «Селідоввугілля», «Допропіллявугілля», «Павлоградвугілля», ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», Вугільної компанії «Шахта «Краснолиманська», Красноармійського машинобудівного заводу, заводу «Електродвигун» та низки інших підприємств. Це стало передумовою збільшення контингенту студентів за всіма формами навчання: 1999 р. — 978 студентів усіх форм навчання, 2001 р. — 1034, 2003 р. — 1290, 2005 р. — 1676, 2007 р. — 1843, 2009 р. — 1971. Така позитивна динаміка вищого навчального закладу не могла не позначитися на його статусі.

Співробітники навчального відділу.
Зліва направо: інспектор Л. О. Патрикац,
начальник відділу Л. Л. Бачурін,
провідний фахівець Н. П. Коломоєць

Викладачі кафедри гірничої електромеханіки
в лабораторії. Зліва направо: Є. І. Надєєв,
В. В. Вознесенський, Є. А. Триллєр

21 жовтня 2003 р. відбулося засідання постійної депутатської комісії з охорони навколишнього середовища, питань освіти, охорони здоров’я, культури, молоді й спорту Красноармійської міської ради. Члени комісії одноголосно висловились на підтримку стосовно намірів адміністрації Красноармійської філії ДонНТУ щодо реорганізації філії в інститут і підготували звернення до керівництва ДонНТУ із проханням прийняти відповідне рішення (протокол № 12 від 21 жовтня 2003 р.).

У 2004 р. керівництво філії на чолі з директором, к. т. н., доц. М. М. Следєм звернулося з відповідним обґрунтуванням до ректора ДонНТУ проф. О. А. Мінаєва, який 1 лютого 2005 р. видав наказ (№ 27-02) про перетворення Красноармійської філії ДонНТУ на Красноармійський індустріальний інститут ДонНТУ.

У червні 2005 р. відбулася реорганізація внутрішньої структури інституту: на базі гірничотехнічного факультету був створений факультет технології і організації виробництва у складі шести кафедр. Деканом стала кандидат педагогічних наук, доцент Людмила Григорівна Сергієнко. У лютому 2008 р. на базі факультету технології і організації виробництва створюється факультет дистантного і заочного навчання, декан — кандидат хімічних наук, доцент Світлана Павлівна Придатько.

Співробітники кафедри геотехнологій і охорони праці. Зліва направо: перший ряд:
В. М. Куцерубов, С. П. Придатько, Я. О. Ляшок, В. М. Нестеренко, О. Г. Зеленева,
В. І. Теряник; другий ряд: О. В. Коломоєць, О. О. Браташ, І. А. Юрченко, С. М. Романій,
О. О. Ісаєнков, Н. М. Мельник, Ю. О. Юсипук, Я. П. Бачуріна, Л. Л. Бачурін

З січня 2008 р. КІІ ВДНЗ «ДонНТУ» очолює кандидат технічних наук, доцент Ляшок Ярослав Олександрович.

У штаті Красноармійського індустріального інституту 65 викладачів (із яких 23 — з ученими ступенями та званнями). Середній вік — 45 років. Навчально-допоміжний, господарський та адміністративний персонал налічує 20 осіб.

Навчання в інституті одночасно проходять близько двох тисяч студентів, що вдвічі більше, ніж у 1999 р.

Навчальний процес відбувається у трьох навчальних корпусах загальною площею 11 127 м².

До послуг студентів бібліотека з фондом понад 100 тис. примірників навчальної і спеціальної літератури, читальний зал на 60 місць. Створено видавничий та інформаційний центри.

Факультет технології і організації виробництва здійснює підготовку студентів денної форми навчання. Факультет об’єднує сім кафедр: розробки пластових родовищ, електромеханіки й автоматики, геотехнологій та охорони праці, економіки й менеджменту, природничих наук, інженерної механіки, соціально-гуманітарної підготовки.

На факультеті технології і організації виробництва підготовка фахівців здійснюється за трьома кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр. Термін підготовки бакалавра — чотири роки, спеціаліста — 1 рік, магістра — 1,5 року.

Підготовка фахівців здійснюється за наступними напрямами: «Гірництво», «Інженерна механіка», «Електромеханіка», «Менеджмент», «Економіка і підприємництво».

Навчальний процес забезпечують 75 викладачів. Чисельність студентів — понад 800.

Факультет дистанційного та заочного навчання

Факультет дистанційного та заочного навчання Красноармійського індустріального інституту здійснює підготовку студентів заочної форми навчання.

Підготовка фахівців ведеться за двома кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст. Термін підготовки бакалавра — чотири-п’ять років, підготовки спеціаліста — п’ять– шість років, за прискореною формою — три– чотири роки.

Підготовка фахівців здійснюється за тими ж напрямами і спеціальностями, що й на факультеті ТОВ, а також за спеціальністю «Облік і аудит». Чисельність студентів на факультеті — близько 1150.

Навчальний відділ Красноармійського індустріального інституту створено у 2008 р. у зв’язку із розширенням організаційної структури і, відповідно, необхідністю координації та планування навчальної роботи.

Завданнями навчального відділу є: планування й організація навчального процесу в інституті, координація роботи всіх підрозділів інституту (факультетів, кафедр), забезпечення навчального процесу; вдосконалення системи навчального процесу; розподіл, облік і контроль виконання навчального і навчально-методичного навантаження кафедр; ведення документації, підготовка звітних і статистичних даних із навчальних питань; контроль і аналіз ходу навчального процесу, контроль відвідування студентами навчальних занять; аналіз результатів екзаменаційних сесій, державних іспитів і дипломного проектування.

Центр підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів

Центр підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів існує як структурний підрозділ Красноармійського індустріального інституту ДонНТУ і виконує такі функції: перепідготовка спеціалістів на базі вищої освіти; підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців гірничого виробництва; надання консультативно-інформаційних послуг, впровадження наукових розробок та пропозицій у виробництво.

Співробітники кафедри інженерної механіки.
Зліва направо: перший ряд: Т. В. Горячева,
С. О. Віріч, О. В. Сименко; другий ряд:
О. О. Баша, І. В. Петренко, М. О. Бабенко,
І. М. Лаппо

Центр організовує і здійснює післядипломну освіту, яка забезпечує одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти й досвіду практичної роботи, поглиблення професійних знань, вмінь за спеціальністю.

Напрями підготовки: «Економіка і підприємництво», «Гірництво».

Спеціальності: «Облік і аудит»; «Розробка родовищ корисних копалин» зі спеціалізаціями «Підземна розробка родовищ корисних копалин» та «Охорона праці в гірничому виробництві».

Центр дає можливість за два роки здобути другу вищу освіту з видачею диплому про перепідготовку спеціаліста. Навчальний процес проводиться за типовими навчальними планами і програмами з урахуванням вимог сучасного виробництва. Приймаються випускники вищих навчальних закладів, які мають диплом спеціаліста, а також студенти університету останнього року навчання. Термін навчання — два роки, форма — очно-заочна.

Створена 23 червня 2005 р. Завідувач кафедри — доц., к. т. н. Ярослав Олександрович Ляшок.

Кафедра здійснює підготовку і випуск бакалаврів, спеціалістів і магістрів за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» зі спеціалізацією «Охорона праці в гірничому виробництві». Перший випуск бакалаврів денної форми навчання кафедра здійснила у 2006 р., спеціалістів та магістрів — у 2007 р. У 2010 р. випуск фахівців із спеціалізацією ОПГ склав 89 осіб.

На момент заснування у 2005 р., на кафедрі працювало вісім співробітників, із них — сім викладачів. Зараз у штаті кафедри 16 співробітників: професорсько-викладацький склад — 14 осіб, із них сім — доценти, кандидати наук; завідувач лабораторії та старший лаборант.

Викладачі кафедри виконують дослідження за проблемними питаннями гірничої геомеханіки, рудникової аерології, механіки руйнування гірських порід; беруть участь у розробці і впровадженні програми вдосконалення кадрів інженерно-технічних працівників ПАТ ШУ «Покровське».

У 2005–2010 рр. співробітниками кафедри опубліковано понад вісімдесят наукових статей та доповідей на конференціях, із них близько 20 у виданнях, визнаних ВАК фаховими. Видано понад 20 найменувань методичних вказівок до дисциплін, що викладаються на кафедрі, а також один навчальний посібник.

Співробітники кафедри розробки пластових родовищ. Зліва направо: М. О. Рязанцев, Ю. В. Осідзе,
В. І. Ващенко, О. К. Носач, Б. О. Кодунов, Н. А. Рязанцева, В. І. Зазимко

Створена у 1990 р. на базі кафедри загальноінженерних дисциплін. Кафедру очолює Олександр Костянтинович Носач, кандидат технічних наук, доцент.

Веде підготовку фахівців за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» зі спеціалізацією «Підземна розробка корисних копалин» за заочною та з 1994 р. за денною формою навчання. У 2002 році відкрита прискорена підготовка за заочною формою навчання.

На кафедрі працює сім викладачів: п’ять кандидатів технічних наук, доцентів, ст. викладач та завідувач лабораторії.

Викладачі кафедри працюють над проблемами фізики гірських порід і процесів, удосконалення технології робіт на сполученнях лав із примикаючими виробками, безпечної відробки пластів небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу.

З 1999 р. кафедра РПР у співавторстві з кафедрами ЕіМ, ПН, ЕМА видала сім навчальних посібників із грифом Міністерства освіти і науки України.

Кафедра електромеханіки й автоматики створена 23 червня 2005 р. на базі кафедри гірничої електромеханіки з функціональним призначенням з підготовки фахівців за напрямом «Інженерна механіка», спеціалізація «Енергомеханічні комплекси гірничого і гірничо-збагачувального обладнання», а також за напрямом «Електромеханіка» зі спеціалізацією «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв».

Співробітники кафедри електромеханіки і автоматики. Зліва направо: перший ряд: Є. І. Надєєв,
В. Ф. Пальчик, Є. А. Триллєр, Т. М. Дідович, В. І. Чернишев, Е. А. Петелін; другий ряд:
В. В. Калиниченко, А. І. Ганза, Е. М. Нємцев, В. Г. Кондратенко, О. О. Пуханов,
В. В. Батрак, І. А. Алєксєєв

Кафедру очолює Олена Василівна Сименко, доцент, кандидат технічних наук.

Навчальний процес на кафедрі «Електромеханіка і автоматика» ведуть 11 викладачів. Серед них чотири доценти, кандидати технічних наук, шість старших викладачів і один асистент. Навчально-допоміжний персонал складається із двох завідувачів лабораторій та одного старшого лаборанта.

За кафедрою закріплено десять спеціалізованих і предметних аудиторій. На кафедрі використовується навчальний полігон площею 875 м², на якому зосереджені гідромеханізовані очисні комплекси, вугільні й прохідницькі комбайни, різні типи конвеєрів.

За останні роки викладачами кафедри розроблено і видано 11 методичних вказівок і посібників із вивчення конструкцій гірничих машин і механізмів, один підручник із грифом МОН України.

Створена у 1997 р. на базі кафедри суспільних наук та отримала назву кафедри економіки й управління підприємством. Після утворення Красноармійського індустріального інституту перейменована в кафедру економіки і менеджменту. Кафедру очолює Світлана Миколаївна Лисенко, кандидат економічних наук, доцент.

Кафедра випускає фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст» і «магістр» за напрямами підготовки «Менеджмент» та «Економіка підприємства» (зі спеціалізаціями «Економіка добувної галузі» та «Облік і аудит»).

На кафедрі працюють п’ять доцентів, п’ять старших викладачів, три асистенти, два інженери і старший лаборант.

Наукова робота на кафедрі зосереджена на розробці таких державних тем науково-дослідницьких робіт, як «Обґрунтування прийомів економічного аналізу при вивченні й оцінюванні конкурентоздатності підприємства» та «Проблеми регіонального соціально-економічного розвитку».

Співробітники кафедри природничих наук.
Зліва направо: перший ряд: Л. Г. Сергієнко,
О. М. Єременко, О. О. Вінник; другий ряд:
С. В. Волков, О. М. Данильчук,
В. Б. Гого, Т. О. Ушакова

Співробітники кафедри економіки і менеджменту.
Зліва направо: перший ряд: Н. М. Корнієнко,
О. О. Школяренко, В. В. Губарєв; другий ряд:
Ю. Д. Зубенко, С. М. Лисенко, О. М. Лизунова,
Р. В. Коробський; третій ряд: Ю. Ю. Моісєєва,
Н. А. Табачкова, В. М. Скрипка, Н. Ю. Ляшок,
О. В. Цвєтнова

Із початку існування інституту (1959) була створена кафедра загальноінженерних дисциплін. Протягом свого існування кафедра реорганізовувалася кілька разів та мала назви: «Фізика та електротехніка», «Фізика», «Математика та фізика». З червня 2005 року кафедра перейменована в кафедру природничих наук.

Кафедру очолює доцент, доктор технічних наук Володимир Бейлович Гого. Професорсько-викладацький склад кафедри: один професор, один доцент, три старших викладачі, один асистент.

На кафедрі викладається вища математика, математичний аналіз, спеціальні розділи математики, теорія ймовірностей і математична статистика, диференційні рівняння, математичне програмування, фізика, термодинаміка, інформатика, обчислювальна техніка та програмування, інформатика і комп’ютерна техніка, комп’ютерні мережі та телекомунікації, економічна інформатика.

Кафедра cоціально-гуманітарної підготовки була створена з метою поліпшення наукової, кадрової та педагогічної роботи у 2006 р. До її складу ввійшли: кафедра загальнонаукових дисциплін і секція суспільствознавства кафедри економіки і менеджменту.

Співробітники кафедри соціально/гуманітарної підготовки. Зліва направо:
перший ряд: Л. М. Моісєєнко, Л. С. Сухобрус, О. М. Скалозуб, Н. І. Дяченко,
М. М. Пархоменко, Н. С. Нємцева, О. П. Пославська, Т. В. Самофалова,
Л. Л. Білецька, І. В. Шинкаренко; другий ряд: М. М. Яцюк, А. І. Василенко

Очолює кафедру доцент, кандидат історичних наук Наталія Іванівна Дяченко.

На кафедрі працюють 11 осіб: два доценти, шість старших викладачів, три асистенти та лаборант.

Викладаються іноземні мови, українська мова, історія України, філософія, соціологія, правознавство та цикл правових дисциплін, історія економіки, культурологія, основи психології та педагогіки, політологія, філософія науки, техніки і освіти, релігієзнавство, етика і естетика.

У 1965 р. на Красноармійському ЗТФ ДГІ було організовано кафедру загальноінженерних дисциплін. У 1967 р. кафедру було перетворено на кафедру теоретичної та прикладної механіки. У 2006 р. її перейменовано на кафедру інженерної механіки. Її очолює доцент, кандидат технічних наук Світлана Олександрівна Вірич.

Тут працюють два доценти, старший викладач, два асистенти, завідувач лабораторією та один лаборант.

На кафедрі викладаються: нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка, системи автоматизованого проектування, теоретична механіка, прикладна механіка, теорія механізмів і машин, деталі машин, опір матеріалів, матеріалознавство, технологія конструкційних матеріалів; взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання; метрологія, сертифікація та управління якістю; механіка рідини та газу.